Народження недоношених дітей — глобальна проблема не лише в Україні, а і в усьому світі, тому що в середньому кожна 10-та дитина на планеті народжується передчасно. За результатами дослідження «Стан реформування перинатальної допомоги в Україні» (автор Т.К. Знаменська, професор, доктор медичних наук, заступник директора з перинатальної медицини ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології Національної академії медичних наук України», головний позаштатний неонатолог Міністерства охорони здоров’я України, президент Асоціації неонатологів України), за 9 міс 2016 р. в Україні з’явилося на світ 379 098 дітей, з них 21 819 народжені передчасно.
Розпочала прес-конференцію Інна Буйлук, керівник прес-центру проекту «Народжені для обіймів». Спікер зауважила, що в багатьох країнах світу такий спосіб надання допомоги передчасно народженим дітям, як метод кенгуру, вже інтегрований в систему охорони здоров’я, проте в Україні цей проект знаходиться на старті, тому дуже важливо продемонструвати його ефективність та популяризувати серед населення.
Метод кенгуру розрахований перш за все на виходжування передчасно народжених дітей і має, за наданою організаторами інформацією, велику доказову базу безпеки, ефективності та якості, а ключові переваги цього методу:
- Ранній, тривалий і безперервний контакт шкіра до шкіри матері й дитини.
- М’який ефективний метод, який дозволяє уникнути занепокоєння і хвилювання, які характерні під час догляду за недоношеними дітьми в пологових будинках.
- Краще розвивається мозок дитини.
- Дитина краще набирає масу тіла.
- Поліпшується дихання дитини.
- Сприяє грудному вигодовуванню.
- Зміцнює зв’язок між матір’ю та дитиною.
- Має знеболювальний ефект для дитини.
- Дитина більше захищена від інфекційних захворювань.
- Батьки більш компетентні в догляді за малюком.
- Можливість ранньої виписки дітей з недостатньою масою тіла.
- Ініціюється в пологовому будинку і може бути подовжений вдома (мамам вдома може бути потрібна підтримка і догляд).
Основоположник методу кенгуру — колумбійський педіатр Едгар Рей, який поставив експеримент щодо впровадження методу в своєму інституті та продемонстрував вражаючі результати: смертність і інфекційні захворювання дітей різко скоротилися. Подальші дослідження підтвердили: метод доктора Едгара Рейя дійсно ефективний і безпечний.
«Народжені для обіймів» — соціальний проект, створений у 2015 р. з метою демонстрації цінності маминих обіймів для новонародженого. У 2017 р. проект проводить освітні програми з популяризації методу кенгуру. За словами ініціаторів цього проекту, метод кенгуру є унікальним, ефективним і технологічно простим способом порятунку життя недоношених малюків. Основні складові, без яких цей метод не працюватиме, це:
1. Максимальний контакт шкіра до шкіри.
2. Тепловий ланцюжок, тепловий комфорт.
3. Грудне вигодовування.
Догляд за методом кенгуру включає тепловий захист малюка завдяки постійному тісному контакту шкіра до шкіри, грудне вигодовування, разом з яким дитина отримує всі необхідні елементи для розвитку і зростання, та захист від інфекцій завдяки маминій мікрофлорі, безпеку і, звичайно ж, неймовірну силу маминих обіймів.
Далі слово було надано Тетяні Куриліній, доктору медичних наук, провідному науковому співробітнику відділення неонатології ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України». Доповідач зазначила, що станом на сьогодні метод кенгуру практикується у 47 країнах, причому в деяких з них на рівні державної політики, яка має на меті не просто широке суспільне висвітлення та популяризацію цього методу, а й матеріальне заохочення батьків з боку національних банків щодо участі в таких програмах, які насправді є одними з найпотужніших фінансовозбережувальних технологій.
За словами доповідача, деякі дослідження, представлені у 2016 р., мають на меті встановлення реальних причин, внаслідок яких метод кенгуру ефективніший, ніж перебування немовляти в кювезі, в якому встановлено оптимальну температуру, вологість та інші важливі показники. Поглиблені дослідження головного мозку недоношених дітей демонструють, що такі фактори, як шум кювезу, гучні звуки у відділенні лікарні, яскраве світло, тактильні стимуляції та інші, провокують так званий токсичний стрес у дитини, а також негативно впливають на функції головного мозку. При цьому метод кенгуру запобігає такому небажаному впливу на дитину.
Спікер окремо наголосила, що ефективність методу залежить від того, що всі передчасно народжені діти лише тоді отримають належні переваги, якщо протягом критичного періоду їх розвитку, яким вважається трирічний термін, їм надаватимуть специфічну медико-психологічну допомогу.
Т. Куриліна окремо визначила п’ять есенціальних компонентів, яких дотримується цей метод:
- Кенгуру-позиція. Ідеться про правильне розташування немовляти на грудях дорослої людини задля забезпечення максимального контакту шкіра до шкіри.
- Ексклюзивне, виключно грудне вигодовування.
- Політика ранньої виписки у зв’язку з можливістю розвитку нозокоміальної інфекції, стресу дитини внаслідок шуму у відділенні тощо.
- Медико-психологічна допомога.
- Підтримка — сукупність заходів, що включають медичний, соціальний аспект допомоги батькам тощо.
Наступний доповідач Ольга Лакша, кандидат медичних наук, доцент кафедри неонатології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, наголосила на тому, що впровадження нових методів також потребує зміни клінічного мислення лікарів, що часом є проблематичним моментом. Тому навчання новітнім підходам саме молодих лікарів має бути найперспективнішим напрямком діяльності сучасної освітньої програми.
Тетяна Орлова, заслужений лікар України, завідувач відділення інтенсивного виходжування глибоко недоношених дітей НДСЛ «ОХМАТДИТ», зауважила, що повністю технологія методу кенгуру була впроваджена в практику в їхньому лікувальному закладі у 2011 р., коли в зазначеному відділенні було успішно завершено пілотний проект охорони здоров’я матері та дитини, який проводився спільно зі співробітниками ЮНІСЕФ.
За словами оратора, нині метод кенгуру — серйозна перинатальна технологія, яка задля успішної її реалізації починається заздалегідь до народження дитини, ще з жіночої консультації, де майбутні батьки мають ознайомлюватися з цим методом, потім продовжується у пологовому стаціонарі й переходить на наступний етап — перебування дитини (за необхідності) в інших лікарняних закладах. Проте і після виписки з лікувального закладу ця методика має продовжуватися в домашніх умовах до моменту завершення катамнестичного спостереження, який триває до 3 років.
Доповідач зауважила на тому, що практичні позитивні ефекти методу кенгуру мають також велике значення не лише для дитини, а й для її сім’ї, а особливо — матері. Разом із психологами проведено дослідження впливу цього методу на молоді сім’ї, в яких з’явилися передчасно народжені діти, яке показало, що насправді стаються певні психологічні зміни в таких сім’ях, особливо при долученні татусів до методу кенгуру, при якому формується більш відповідальне батьківство.
Дуже важливо, за словами спікера, що зазначений метод не є економічно витратним, а також має дуже вагому міжнародну доказову базу його ефективності, якості й безпеки і на практиці демонструє позитивні результати, забезпечуючи немовля більшою любов’ю та комфортом. Слід зазначити, що технологія цього методу передбачає комфорт і для матері, наче розв’язуючи їй руки, оскільки дитина постійно фіксована на її грудях за допомогою спеціальних бандажів.
Протягом наступного етапу прес-конференції присутні мали змогу поставити запитання спікерам, і одним із таких запитань стало, чому так погано розповсюджується такий ефективний метод в нашій державі та чи немає супротиву медичних працівників цьому впровадженню. Т. Куриліна відповіла, що впровадження нових методів має бути насамперед поступовим, і не варто узагальнювати всі рівні надання медичної допомоги, встановлені в нашій державі. До того ж існують певні критерії неможливості долучення дитини до цього методу, якими є, наприклад, перебування дитини на штучній вентиляції легень, нестабільність стану немовляти та інші суттєві медичні протипоказання.
Т. Орлова додала, що як і будь-яка методика і технологія, метод кенгуру має свою цільову групу, мету, завдання, показання, протипоказання, документацію та аудит. Спікер зауважила на тому, що єдиним встановленим на сьогодні в усьому світі протипоказанням для долучення дитини до цього методу є нестабільність її стану. А відповідно до встановленої в Україні у 2011 р. політики долучення дітей до методу кенгуру, критеріями допуску є: маса тіла дитини — ≥1 кг, гестаційний вік — ≥27 тиж, стабільність стану. А на сьогодні, у зв’язку зі значним досвідом медичного персоналу відділення інтенсивного виходжування глибоко недоношених дітей НДСЛ «ОХМАТДИТ», в цьому відділенні скасовані обмеження щодо маси тіла дитини та її гестаційного віку, а акцент робиться лише на стабільність стану немовляти.
Передчасно народжені діти зазвичай з’являються на світ за допомогою кесаревого розтину, і тому після народження такі діти потребують насамперед стабілізації стану, а інколи, за необхідності, — і проведення комплексу реанімаційних заходів, тому спочатку таких немовлят відлучають від матері. Лише після стабілізації стану дитини стає можливим розгляд питання про долучення і контакт її з батьками. Причому першим заходом стає контакт шкіра до шкіри, який впроваджено в усіх українських закладах охорони здоров’я.
Наступне запитання стосувалося можливості використання кювезів при методі кенгуру, а також дієвість цього методу у разі відсутності можливості грудного вигодовування матір’ю. Т. Орлова, відповідаючи на це запитання, зазначила, що кювези беззаперечно використовують у практиці цього методу, оскільки важливим моментом є постійне дотримання теплового ланцюжка і теплового комфорту дитини, а мати за об’єктивних обставин не може 24 год на добу тримати малюка на собі.
Більше того, спікер окремо підкреслила, що всі технології, які використовуються у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених, не виключаються, а методи, навпаки, лише органічно доповнюють один одного. Доповідач додала, що інколи трапляються ситуації, коли мати не має можливості грудного вигодовування, але це не є протипоказанням до проведення методу кенгуру, більше того, долучення до цього методу в ряді випадків додатково стимулює лактацію.
Було поставлене запитання стосовно того, що являють собою вищезазначені спеціальні бандажі. Т. Орлова відповіла, що окрім купівлі готових бандажів, батьки можуть використовувати будь-які інші можливі аналогічні речі — чи то відповідний одяг, тканина, чи елементи постільної білизни тощо. Головне, щоб дотримувалась головна вимога — максимальний контакт дитини з матір’ю з відповідною підтримувальною фіксацією.
Актуальним було запитання щодо можливості долучення до методики інших членів сім’ї, окрім матері. Т. Орлова зауважила, що на сьогодні існує спеціальна форма інформованої згоди, яка передбачає можливість будь-яких відповідних дій лише зі згоди батьків дитини, тому пріоритетним напрямком є долучення матері до методу кенгуру, але має допуск до догляду і батько, а за наявності підписаної інформованої згоди батьків — бабусі, дідусі, старші діти, тітки, дядьки тощо.
Було поставлено запитання стосовно частки батьків, які відмовляються від цього методу. Т. Орлова наголосила на тому, що за весь період проведення програми з 2011 р. таких випадків не зафіксовано, принаймні у відділенні інтенсивного виходжування глибоко недоношених дітей НДСЛ «ОХМАТДИТ».
Наступне запитання стосувалося фактичних статистичних показників розвитку головного мозку дітей при долученні до методу кенгуру порівняно з незалученими дітьми, а також, як відбувається після виписки з лікарняного закладу зазначена медико-психологічна та інші види допомоги батькам і дітям. Т. Орлова відповіла, що наразі тривають відповідні дослідження, одним з яких є порівняльна характеристика розвитку головного мозку дітей, а саме формування правильних патернів електроенцефалографії головного мозку, які стосуються саме його розвитку, а також формування фаз сну тощо. І є дані, що діти, долучені до методу кенгуру, демонструють кращі результати принаймні вищезазначених показників.
Стосовно другої частини запитання спікер зауважила, що відповідно до встановленої політики і взагалі методології, дитина знаходиться при матері-кенгуру доти, поки це є необхідним. Взагалі метод розрахований не лише на передчасно народжених дітей, а й на доношених, але хворих немовлят та інших за певних показань. До того ж, коли дитина досягає певного віку, найчастіше це 40–44 тиж, вона сама починає демонструвати, що їй некомфортно, проявляти неспокій, після чого мати починає користуватися іншими засобами, наприклад слінгами.
Т. Куриліна додала, що на сьогоднішні існує показовий метод функціональної магнітно-резонансної томографії, за допомогою якого в рамках комплексного багатоцентрового дослідження провідними світовими вченими було продемонстровано, що деякі структури головного мозку передчасно народжених немовлят, долучених до методу кенгуру, розвиваються аналогічно таким у здорових доношених дітей, що вкотре свідчить про те, що цей ефективний, безпечний і доволі простий метод має беззаперечне право на впровадження і розвиток у нашій державі, адже ніжність маминих обіймів — найдієвіший з існуючих інструментів для виходжування малюків, які з’явилися на світ раніше терміну.
Олег Мартишин,
фото надані прес-центром проекту «Народжені для обіймів»
