Мета цього заходу — обговорення з фахівцями основних положень медичної частини Національної стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року (далі — Стратегія) та узагальнення напрацьованого досвіду.
Першим доповідачем цього заходу став Юрій Чорний, національний координатор ВООЗ МОЗ України з питань безпеки дорожнього руху, директор ДП «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій МОЗ України». Він зазначив, що актуальність питання медичного забезпечення у сфері безпеки дорожнього руху в нашій країні підтверджується тим, що відповідно до статистики, щороку в Україні трапляється більше ніж 150 тис. аварій, в яких 50 тис. осіб стають постраждалими або зазнають тілесних ушкоджень і гине близько 5 тис. людей, причому 16% загиблих становлять водії легкового транспорту, а 23% — їх пасажири, 12% становлять водії та пасажири мотоциклів, 39% — пішоходи, 8% — велосипедисти і по 1% — водії та пасажири великовантажного транспорту.
Тому, за словами оратора, основним завданням МОЗ України разом із Національною поліцією, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури України є зниження травматизму і смертельних наслідків принаймні на 50%, задля чого було створено міжвідомчу робочу групу, яка займається розробкою та опрацюванням стратегії безпеки дорожнього руху до 2020 р., в тому числі й медичним забезпеченням у цій сфері.
Тетяна Тимошенко, начальник Управління екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України, зазначила, що дорожньо-транспортні пригоди (ДТП) є найпоширенішою причиною смертності людей віком від 15 до 29 років у світі, першою — серед чоловіків віком від 15 до 44 років та п’ятою — у жінок тієї ж вікової категорії. Доповідач окреслила завдання, які насамперед виникають з цього приводу, і першим з них є проведення профілактичних заходів серед населення країни, а також мінімізація ризиків наслідків ДТП. За узагальненими даними, представленими станціями екстреної медичної допомоги, в минулому році в Україні внаслідок ДТП постраждали майже 55 тис. осіб, а згідно з результатами офіційних даних судово-медичної експертизи, загинули 4722 людини.
Оратор зазначила, що з цього приводу нещодавно видано наказ МОЗ України від 29 березня 2017 р. № 346 «Про удосконалення підготовки з надання домедичної допомоги осіб, які не мають медичної освіти», сформований для працівників, які за своїми службовими обов’язками мають надавати саме домедичну допомогу. Цим наказом затверджено курс домедичної підготовки «Перший на місті події», що становить 48 год. Він розрахований на співробітників Національної поліції, Державної служби з надзвичайних ситуацій, працівників фармацевтичної галузі, провідників пасажирських вагонів, бортпровідників та інших людей, які за своїми службовими обов’язками мають надавати таку допомогу.
Наступною стала доповідь Тамари Лєбєдєвої, заступника директора з наукової роботи ДП «Український науково-дослідний інститут медицини транспорту МОЗ України», на тему «Напрями зменшення впливу «людського фактора» на рівень аварійності на автошляхах України». Оратор зазначила, що доцільним було би впровадження психофізіологічного обстеження водіїв та пасажирів після ДТП для виявлення ознак посттравматичного стресу і проведення відповідних реабілітаційних заходів.
Також доповідач відзначила, що на сьогодні медичне забезпечення у сфері безпеки дорожнього руху обмежується лише проведенням попередніх і періодичних медичних оглядів, завданням яких є недопущення до керування автотранспортом осіб, стан здоров’я яких може спричинити ДТП. З цього приводу, як вважає Т. Лєбєдєва, потрібна зміна ставлення до медичних аспектів безпеки дорожнього руху, а саме впровадження аудиту діяльності медичних комісій, створення єдиної бази даних щодо здоров’я та психофізіологічного статусу водіїв, створення регіональних центрів, які здійснюватимуть методичне забезпечення та оцінку ефективності діяльності медичних комісій, адміністрування бази даних, диспансеризацію водіїв та моніторинг стану їх здоров’я, розроблення, впровадження та контроль застосування профілактичних, реабілітаційних та лікувальних заходів, а також багато інших завдань.
За словами доповідача, у сфері психофізіологічного тестування необхідним є усвідомлення його важливості не лише для безпеки дорожнього руху, а і для збереження соматичного здоров’я водіїв. Ще у 2014 р. в Україні розроблено адаптований до європейського законодавства наказ щодо медичних оглядів водіїв та положення про базу даних результатів оглядів і виданих довідок, який на сьогодні вже потребує коригування через зміни у законодавстві.
Оратор не оминула увагою питання важливості передрейсових медичних оглядів, адже, як свідчать результати дослідження, прийом 50 г міцного алкоголю або заспокійливих засобів навіть через 8 год сну призводить до збільшення кількості помилок у 4 рази, а після 4 год сну — у 15 разів.
У продовження круглого столу виступив Сергій Виноград, директор Сумського регіонального центру безпеки дорожнього руху, регіональний представник ДП «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій МОЗ України» у Сумській області, на тему «Розроблення та реалізація системи медичного обслуговування водіїв транспортних засобів, які надають послуги з перевезення пасажирів та вантажів».
На його думку, МОЗ України має терміново розробити і реалізувати систему медичного обслуговування водіїв транспортних засобів шляхом удосконалення програм підготовки медичних працівників методом проведення перед- та післярейсових медичних оглядів водіїв, доповнення існуючої програми навчання питанням відповідальності медичного працівника та керівника закладу охорони здоров’я стосовно якості проведення оглядів, перевірки наявності ліцензії закладу на медичну практику, передбаченої законодавством, відпрацювання питання повідомлення керівникам підприємств та організацій, водії яких проходять медичні огляди, щодо відсторонення водіїв за медичним протипоказанням та у зв’язку з алкогольним сп’янінням або його наслідками.
Важливим моментом, за словами оратора, є відновлення роботи комісій з контролю якості та проведення медичних оглядів водіїв транспортних засобів, положення про які затверджено наказом МОЗ України від 28 листопада 1997 р. № 339, а також внесення змін до статті 30 Закону України «Про автомобільний транспорт» стосовно обов’язкового проходження передрейсового медичного огляду самозайнятими водіями таксі. Підлягає перегляду і вдосконаленню наказ МОЗ України від 24 грудня 1999 р. № 299 «Про затвердження Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами» в частині відповідності протипоказань до категорії автотранспорту, які затверджені на сьогодні.
Далі слово мала Наталія Лісневська, співголова Громадської спілки з реорганізації охорони здоров’я, на тему «Перед- та післярейсові медичні огляди водіїв як базис медичної складової безпеки дорожнього руху». Дуже важливим моментом, зазначила оратор, є питання диспансеризації, тому що людина з хронічним захворюванням може керувати транспортним засобом, але є стани загострення, які іноді не можна передбачити, про що повинен знати сімейний лікар або інший медичний працівник, який здійснює медичний огляд.
Далі з доповіддю на тему «Основні принципи розв’язання проблем безпеки дорожнього руху, напрями реалізації Стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні та пріоритетні роботи з підвищення рівня безпеки дорожнього руху» виступив Василь Брянцев, заступник начальника Управління безпеки дорожнього руху Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України, який виокремив чотири фактори, які впливають на безпеку на дорозі. Це, перш за все, людина, а вже потім стан транспортного засобу, автомобільної дороги та навколишнього середовища.
Він зазначив, що насправді не кожна людина може мати право на керування автотранспортним засобом, а в Україні, на жаль, на сьогодні відсутній механізм відбору кандидатів у водії. Саме тому в обговорюваній Стратегії одним із пріоритетних напрямків спільної з МОЗ України роботи є підготовка нормативних актів щодо врегулювання можливості надання права і заборони керування транспортним засобом деяким категоріям громадян з урахуванням стану їх здоров’я.
Важливими моментами, за слова оратора, є врегулювання питання щодо можливості позбавлення водійських прав не лише через судову систему, як це передбачено законодавством на сьогодні, а також перегляд підходу стосовно періодизації проходження медичного огляду, оскільки зараз водії мають надавати довідку про стан здоров’я лише при отриманні або заміні водійських прав.
Наступним доповідачем круглого столу став Олег Стовба, директор «Полтавського регіонального центру безпеки дорожнього руху», регіональний представник ДП «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій МОЗ України» в Полтавській області. Темою доповіді стала «Система медичних оглядів водіїв транспортних засобів. Внесення змін до Положення «Про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів», затвердженого спільним наказом МОЗ України і Міністерства внутрішніх справ України від 31.01.2013 р. за № 65/80».
Отже, за словами доповідача, насамперед необхідно синхронізувати нормативно-правові акти, які регламентують проведення медичних, наркологічних, психіатричних оглядів водіїв та кандидатів у водії транспортних засобів, щоб медичні довідки різних спеціалістів відповідали конкретним встановленим термінам дії документа для різних категорій водійських посвідчень.
Також запропоновано зміни у спільному наказі № 65/80, і першим пунктом цих змін є встановлення терміну дії виданої медичної довідки тривалістю на 2 роки для водіїв у разі відсутності у них встановлених протипоказань до керування відповідною категорією транспортних засобів. Для водіїв, які займаються перевезенням пасажирів та вантажів, встановити аналогічний термін дії медичної довідки, замість раніше запропонованого 1 року, що фактично має відповідати терміну дії виданого наркологічного сертифіката про проходження обов’язкового профілактичного наркологічного та відповідного психіатричного огляду.
Для водіїв транспортних засобів віком старше 55 років у чоловіків і 50 років — у жінок термін дії медичної довідки має становити 2 роки. Обмеження терміну дії медичної довідки можливе при виявленні медичних протипоказань згідно з переліком захворювань, за наявності яких питання щодо придатності до керування відповідною категорією транспортних засобів вирішується медичною комісією на індивідуальній основі, та в разі закінчення терміну дії поданого сертифіката про проходження обов’язкового профілактичного наркологічного та психіатричного огляду. Для водіїв віком старше 76 років термін дії медичної довідки має становити 1 рік.
Далі слово мала Інна Гальченко, лікар-нарколог ДП «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій МОЗ України». Темою доповіді стала «Систематизація порядків проведення профілактичних наркологічних оглядів, обов’язкових попередніх та профілактичних психіатричних оглядів кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів. Актуальні питання наркологічної експертизи».
Доповідач зауважила на важливості ведення бази даних також стосовно виданих медичних довідок з метою виключення корупційної складової, тому що в нашій країні, на жаль, існує практика купівлі відповідних медичних документів. І це додатково підтверджується офіційною статистикою ДУ «Український моніторинговий та медичний центр з наркотиків та алкоголю МОЗ України», згідно з якою з 2013 р. відзначається зменшення кількості водіїв, які пройшли відповідний профілактичний огляд, майже в 2 рази, хоча кількість транспортних засобів не зменшилася.
Саме тому необхідний контроль за видачею медичних довідок та іншої документації, в тому числі із зазначенням конкретних осіб, які видали та отримали відповідні документи. За словами І. Гальченко, також потребує вирішення питання зміни постанови Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1997 р. № 1238, яка має застарілі дані щодо проведення наркологічних оглядів, а клінічний скринінг і аудит стосуються лише вживання алкоголю і не регламентують необхідності проведення наркологічного огляду лікарем-наркологом.
Заслуговував на увагу слухачів спільний виступ на тему «Співпраця патрульної поліції з МОЗ у проведенні експертиз на стан алкогольного та наркотичного сп’яніння» головного інспектора відділу зв’язків із громадськістю Департаменту патрульної поліції Оксани Капітанської та старшого інспектора з особливих доручень відділу зв’язків із громадськістю Департаменту патрульної поліції Євгена Мамушкіна.
Зазначено, що вищенаведену експертизу проводять у двох основних випадках, по-перше, якщо особа відмовляється від проходження тесту на «Драгері» на місці події або не згодна з його результатами. І по-друге, якщо сталася ДТП, то існує спільний наказ Міністерства внутрішніх справ і МОЗ України від 9 листопада 2015 р. № 1452/735 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858) «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», який визначає в разі скоєння ДТП з потерпілими обов’язковість процедури відбору аналізів у особи, яка керувала транспортним засобом.
Проте на практиці, за словами О. Капітанської, існує проблема з виконанням вимог цього закону, тому що зазвичай водії відмовляються надавати відповідні зразки біологічних рідин, а примусовість цієї процедури, яка проводиться виключно медичним працівником, є протизаконною для лікарів та інших уповноважених медичних співробітників. Тому це питання неузгодженості між різними службами також залишається актуальним і потребує вирішення.
Олег Мартишин,
фото Сергія Бека
