Організатори вже втретє запрошують цю програму в Україну, зваживши на успіх попередніх двох, які переконливо продемонстрували затребуваність подібних заходів з боку спеціалістів цього напрямку.
У своєму вітальному слові до учасників Павло Денищук, пластичний хірург, національний секретар ISAPS в Україні й один з організаторів заходу, надав корисну інформацію щодо діяльності ISAPS, преференцій, які надає членство в цій організації, а також окреслив тематику Програми цього року — «Новітні методики корекції грудей, сідниць і гомілок». Він також повідомив про результати ХХІІІ Всесвітнього конгресу пластичних хірургів, що відбувся цього року в Японії (м. Кіото) і на якому досить вагомо була представлена Україна: «Участь наших спеціалістів у цьому конгресі має неабияке значення для нас. Адже завдяки цьому світова медична спільнота отримала потужний меседж про те, що пластична хірургія в Україні є, вона розвивається і має високий рівень. У звіті про конгрес, що розійшовся багатотисячним накладом, було чимало схвальних відгуків щодо України. Крім того, українська делегація була чи не найбільшою на заході в Японії, тож наші спеціалісти мали можливість побачити сучасні технології, почути думку визнаних фахівців, налагодити контакти з відомими пластичними хірургами з усього світу, а, головне — тепер цей досвід використовують у власній практиці та передають своїм колегам».
Як нагадав П. Денищук, ISAPS засновано понад 40 років тому з головною метою — підтримувати високі вимоги до пластичних хірургів, які є його членами, і забезпечувати їх безперервну освіту. У такий спосіб впроваджуються принципи безпеки пацієнтів по всьому світу. Для досягнення цієї мети ISAPS щороку проводить більше 30 навчальних заходів по всьому світу, розробляє освітні програми, лекторами яких є найбільш шановані пластичні хірурги світу. Членство в ISAPS передбачає відповідний рівень освіти, підготовки і сертифікації хірурга, що піддається суворій перевірці. Отже, пацієнти можуть бути впевнені в тому, що хірург, який є членом ISAPS, отримав відповідну освіту і достатньо кваліфікований у сфері пластичної хірургії.
П. Денищук також повідомив, що цьогорічний захід є міжнародним не лише тому, що його спікерами є іноземні спеціалісти, до організації цієї освітньої конференції залучилися також колеги з країн Балтії, тож конференцію можна вважати балтійсько-українською.
З вітальним словом виступила також народний депутат Верховної ради України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко. Вона привітала учасників і організаторів заходу, поважних гостей — спікерів конференції. Користуючись нагодою, вона повідомила про те, що напередодні, 6 квітня 2017 р., Парламент України прийняв дуже важливий для всієї системи охорони здоров’я нашої країни законопроект. Зокрема цим документом впроваджується оплата медичних послуг, а також відкриваються можливості залучення інвестицій медичними закладами різних форм власності: «Я радію з того, що ми на законодавчому рівні створюємо умови для прогресивного розвитку українських медичних закладів і медицини в цілому. Цей законопроект відкриває нові можливості й для розвитку пластичної хірургії зокрема. Адже це один із важливих напрямків медичної сфери». Сьогодні необхідність у пластичній, реконструктивній хірургії високого професійного рівня особливо гостро усвідомлюється, адже в Україні відбуваються військові події, і чимала кількість людей потребують реконструктивних операцій: «Тож велика вдячність організаторам цього заходу, які щороку запрошують до України найкращих представників професії, які передають свої знання і вміння світового рівня українським лікарям. В Україні — найкращі лікарі, але вони потребують допомоги у процесі підвищення кваліфікації, постійного інформування щодо інновацій, які відбуваються в світовій медицині, та, безумовно, їм необхідна наша підтримка».
Пееп Прее, національний секретар ISAPS в Естонії, вітаючи учасників заходу, висловив вдячність особисто П. Денищуку за його активну діяльність, яка має велике значення для розвитку напрямку пластичної, реконструктивної та естетичної хірургії в цілому. Він відзначив видатні організаційні здібності П. Денищука, його невичерпну енергію, з якою він рухає вперед цю справу в нашій країні: «Напевно, завдяки своєму особистому шарму йому вдається запрошувати в Україну найуспішніших і найвідоміших хірургів, таких як Оскар Рамірез, який був минулого року хедлайнером Програми в Україні. Цей хірург назавжди змінив хід світового технічного прогресу завдяки інноваційним технікам у реконструктивній та косметичній хірургії, зокрема ендоскопічній пластичній хірургії. Цього року ми всі отримали можливість слухати, особисто спілкуватися і бачити роботу Константіно Мендьєти — знаменитого голлівудського хірурга, за роботою якого більшість пластичних хірургів усього світу уважно стежить вже не перший рік і майстерністю якого неможливо не захоплюватися». Отже, П. Прее побажав учасникам використати ті можливості, які надає конференція, плідної роботи, нових ідей та їх втілення.
Роботу конференції розпочала секція, модераторами якої виступили професори К. Мендьєта (США) та відомий український хірург Василь Храпач, професор кафедри хірургії № 4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
За час конференції К. Мендьєта прочитав декілька лекцій щодо еволюції та нинішньої оцінки хірургії жіночих грудей «Фетграфтинг: як це зробити?» та глютеопластики (корекція форми і розміру сідниць), яку він порівняв із мистецтвом скульптури. Доктор Мендьєта продемонстрував відеопрезентації своїх операцій із приводу аугментації жіночих грудей, сідниць (до слова, виявилося, що у США і багатьох інших країнах світу операції з приводу корекції сідниць користуються чималим попитом не лише серед жінок) та взяв участь у круглому столі на актуальну тему «Складні випадки та ускладнення хірургії жіночих грудей». По закінченні заходу результати цього круглого столу передано в Міністерство охорони здоров’я України для подальшого використання у підготовці методичних матеріалів.
В обговоренні під час круглого столу брали участь також інші спікери конференції — доктор медицини Яніс Гіліс (Латвія), президент Латвійської асоціації пластичних хірургів, член Американського товариства естетичної пластичної хірургії (American Society for Aesthetic Plastic Surgery — ASAPS), професор Володимир Подгайський, національний секретар ASAPS Республіки Білорусь, а також провідні хірурги України.
Учасником і спікером Програми був також Паоло Монтемерро — представник найдавнішої школи пластичної хірургії (клініка «Akademikliniken», Швеція). Зокрема він представив доповідь, яку присвятив розгляду складних випадків первинної та вторинної аугментації жіночих грудей, а також надав чимало інформації щодо сучасних методів хірургічних втручань із приводу корекції форми та розміру грудей. Хірург докладно зупинився на деяких аспектах і перевагах, які стають можливими завдяки використанню комп’ютерних технологій 3D, що дозволяють моделювати результат збільшення грудей, ринопластики тощо. П. Монтемерро повідомив, що дуже широко використовує таке комп’ютерне моделювання. Він також продемонстрував і прокоментував свою відео-презентацію «Метод Dual-Plane. Аугментація грудей з субмамарним доступом. Доопераційна розмітка і особливості операції».
Цього разу розділ «Жива хірургія» представлено відеопрезентаціями операцій. Це дещо інша драматургія, аніж пряме транслювання з операційної, натомість має свої переваги: у будь-який момент можна зупинитися і детальніше обговорити той чи інший момент операції, відразу ж отримати відповіді на запитання, які виникають у процесі виконання оперативного втручання тощо.
Щодо, власне, живої хірургії, то для того, аби зарубіжний лікар мав право робити в Україні операцію, наявності у нього диплома міжнародного зразка, титулів, звань, міжнародного визнання замало. У нашій країні передбачено лише один механізм — нострифікацію. Це складна багаторівнева довготривала процедура, яка означає підтвердження кваліфікації шляхом перезахисту, яке триває близько року. Тобто зарубіжний фахівець, навіть всесвітньо визнаний, повинен підтверджувати свій міжнародний диплом в Україні. Винятків із цього правила немає. Тож, можливо, пацієнти, які хотіли би бути прооперовані саме «голлівудською зіркою пластичної хірургії», і були трохи розчаровані, натомість учасники — анітрохи.
Під час конференції нам вдалося задати декілька запитань її організатору П. Денищуку. Отже, як резюме наводимо його коментар.
— Традиційно найзатребуванішими оперативними втручаннями у пластичній хірургії завжди були мамопластика, блефаропластика, ринопластика, ліпосакція, абдомінопластика тощо. Наразі все більшої популярності набувають нові методики корекції сідниць (глютеопластика) і гомілок (круропластика). Навіщо потрібні ці операції? Хіба не можна досягти бажаних форм іншими методами, скажімо, фізичними вправами?
— На операцію щодо збільшення гомілок ідуть не просто через примхи. Це пацієнти із вродженими недорозвинутими гомілковими м’язами. Жодними фізичними вправами цього не можна виправити, адже м’язів або немає, або вони розвинуті мінімально. Зазвичай до хірурга приходять ті пацієнти, які вже спробували все інше — тренування, масаж тощо. Багато хто з них вже навіть встиг досить довго попрацювати із психологами (бо незадоволеність своїм зовнішнім виглядом може призводити і до депресивних станів). Але за наявності справжньої проблеми щодо недорозвинутості м’язів, її можна вирішити лише за допомогою хірургічного втручання. До речі, не завжди потрібні саме імпланти, можна використати і власну жирову тканину пацієнта (ліпофілінг), що є також хорошим виходом із ситуації. Недарма К. Мендьєта називає її «наше рідке золото». Але тут виникає інша проблема: зазвичай люди з такими тонкими гомілками не завжди мають достатньо жирової тканини. Тим не менш я, наприклад, набагато частіше використовую саме жирову тканину пацієнта. Крім того, ліпофілінг можна виконувати під місцевою анестезією. Операція триває приблизно 1,5 год, з яких більшість часу йде на те, щоби взяти необхідну кількість жирової тканини, адже це робиться вручну, на відміну від ліпосакції, де аспірація відбувається за допомогою апарата. У післяопераційний період немає ніяких особливих проблем. Ми рекомендуємо спеціальну білизну, яка стримуватиме набряк у місці операції. Її потрібно застосовувати 2–3 тиж. Окрім необхідності носити компресійну білизну, жодних обмежень при цьому немає. Можна ходити і, навіть, бігати. Перші 2–3 дні пацієнт може відчувати незначний дискомфорт, але він швидко минає. Залишатися у стаціонарі після операції теж немає потреби.
— А що нового сьогодні у пластиці жіночих грудей?
— Це найчастіше оперативне втручання, яке використовується у світі. Згідно зі статистикою ISAPS, це близько 1,5 млн втручань щороку! І, зважте, це лише тих, які подали свої звіти, насправді, їх, мабуть, набагато більше. Наразі досить інтенсивно йде розвиток у напрямках удосконалення самого імплантата, методів і техніки проведення оперативного втручання. Сьогоднішній тренд — мінімальна травма з максимально швидкою реабілітацією, тобто такий підхід, при якому можна отримати швидкий результат. Трендовий метод нині — комбінований підхід: встановлення імплантата і ліпофілінг. Задля досягнення гармонійного результату і я, і наш гість зі США використовуємо саме такий підхід. За одну операцію лише завдяки ліпофілінгу неможливо створити великий об’єм, отже, ставлять імплантати і далі можна робити корекцію ліпофілінгом. Операція, продемонстрована в рамках заходу, виконана саме таким методом.
— У рамках Програми пройшов круглий стіл щодо можливих ускладнень хірургії жіночих грудей. Ви задоволені його результатами?
— Безумовно! Адже це була якісна дискусія. Ми розглядали можливі ускладнення, складні випадки тощо. Цей круглий стіл був запланований і реалізований з тією метою, щоби зарубіжні спеціалісти, які мають величезний досвід, поділилися ним з нашими фахівцями. Перш за все важливо було обговорити те, як профілактувати проблеми. Важливо було донести до кожного спеціаліста, хто займається подібними хірургічними втручаннями, які складності можуть виникати, як не припускатися помилок або знати, як відкоригувати ту чи іншу проблему вчасно, яких саме заходів можна застосувати тощо. Іншими словами — щоби хірургу не доводилося вигадувати велосипед. Крім того, ніхто ж не заперечить, що вчитися краще на чужих помилках, а всі наші спікери, які брали участь в обговоренні, досить відкриті люди і відверто розповідають не лише про свої досягнення.
— Як ви ставитеся до стандартизації в медицині?
— Загалом схвально. Звичайно, немає однакових пацієнтів, але є стандартні оперативні втручання, які мають використовуватися. Є бази, яких необхідно дотримуватися, аби не створювати додаткових проблем. Кожен пацієнт потребує індивідуального підходу, і тут лікареві необхідно задіяти весь багаж знань, яким він оволодів, кожного разу підтверджувати свою професійну майстерність, ерудованість тощо. Стандарти не можуть обмежити лікаря у цьому, натомість здатні трохи полегшити його роботу.
Тетяна Стасенко,
фото організаторів заходу
