Робота конференції розпочалася з секції «Нейрогенетика». Цей розділ генетики поведінки, який вивчає спадкові механізми діяльності нервової системи, останніми роками досить стрімко розвивається. Без знань нейрогенетики складно уявити сучасну неврологію. Про нові тенденції в нейрогенетиці та їх практичне застосування в своїх доповідях говорили фахівці зі США: доктор Чарльз Васке (Charles Vaske), віце-президент з геномних досліджень компанії «Nant Omics» — лідера в галузі молекулярного тестування (зокрема, ця компанія першою застосувала комплексний підхід panomic — поєднання секвенування ДНК-, РНК-послідовності та кількісної протеоміки — для визначення персоналізованих варіантів лікування хворих онкологічного профілю), і Олена Морозова, засновник і керівник організації з лікування дітей з онкологічною патологією «Treehouse Childhood Cancer Initiative». Головна мета цієї ініціативи полягає у перемозі над раком в педіатрії шляхом обміну геномними даними між медичними закладами всього світу, адже спільне використання геномних даних і обчислювальні підходи можуть допомогти визначити цільові методи лікування, які були б асоційовані з меншою токсичністю терапії та були б більш ефективними.
Робота конференції продовжилася секцією «Епілепсія», яка була дуже насичена інформацією. В її рамках обговорено чимало аспектів, пов’язаних із цим захворюванням, — від хірургічного лікування (доповідач — професор В. Смоланка) до станів, що можуть супроводжувати цю патологію і які важливо виявляти та в жодному разі не можна ігнорувати (депресія та ін.). Цікаву доповідь на цю тему представили Андрій Дубенко, доктор медичних наук, лікар-психіатр, епілептолог, віце-президент Української протиепілептичної ліги, та Володимир Коростій, доктор медичних наук, професор кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Харківського національного медичного університету. Професор Михайло Орос, завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету, прочитав у цій секції змістовну доповідь щодо післяінсультної епілепсії.
У секції «Реабілітація», якою розпочалася робота другого дня конференції, свої доповіді щодо світових тенденцій в сфері нейрореабілітації презентували Джерсі Крупинський (Jersy Krupinsky), професор факультету науки і техніки Манчестерського університету (Великобританія), Павел Адамкевич (Pavel Adamkevich), президент та керівник Польського центру функціональної реабілітації «Votum» (Краків, Польща), та Олег Чабан, доктор медичних наук, академік Академії наук вищої освіти України, завідувач кафедри психосоматичної медицини та психотерапії медико-психологічного факультету Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Зокрема, він докладно зупинився на аспектах нейропсихіатричних проявів у пацієнтів з цереброваскулярними захворюваннями.
У рамках секції «Хвороба Паркінсона та інші рухові розлади» нові тенденції в діагностиці та лікуванні хвороби Паркінсона та рухових розладів висвітлили в своїх доповідях професор Т. Слободін та її колеги — професор Хайнц Райхман (Heinz Reichmann) із Німеччини, лікарі-неврологи Геннадій Московко, завідувач кафедри неврології та нейрохірургії факультету післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, Олена Кріпчак, лікар-невролог Львівської обласної клінічної лікарні, Катерина Карпінська, лікар-невролог Ужгородського обласного клінічного центру нейрохірургії та неврології, та Наталія Павлишина, аспірант кафедри неврології Одеського національного медичного університету. Так, у ході виступів всебічно висвітлено такі питання, як складнощі в лікуванні пацієнтів із хворобою Паркінсона, розглянуто складні випадки в клінічній практиці рухових розладів, психоневрологічні прояви електролітних порушень. Професор Х. Райхман також розповів про нові препарати для лікування хвороби Паркінсона, які наразі готуються до виходу на фармацевтичні ринки світу.
В останній день конференції, 8 квітня, відбулися дві секції, в рамках яких провідні українські спеціалісти представили лекції, зосередивши увагу учасників на диференційній діагностиці та сучасних методах лікування, виконанні блокад при захворюваннях периферичної нервової системи. Зокрема, Олександр Ярошевський, професор кафедри рефлексотерапії Харківської медичної академії післядипломної освіти, присвятив свій виступ питанням неврологічних ускладнень патобіомеханічних рухових стереотипів плечового регіону. Щодо діагностики, лікування та клінічної картини при дисфункції крижово-клубового суглоба доповідав Яків Фещенко, кандидат медичних наук, ортопед-травматолог вищої категорії, докторант ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України». Диференційну діагностику та лікування болю в плечі представив Руслан Сергієнко, кандидат медичних наук, ортопед-травматолог вищої категорії, провідний спеціаліст медичного центру «Сучасна ортопедія». Зазначимо, що цій темі (біль у плечі) було присвячено досить багато часу, адже, по-перше, з такою скаргою до лікаря щодня звертається велика кількість пацієнтів, по-друге, навіть серед присутніх лікарів виявилося чимало таких, які живуть з болем у плечі роками (!), так і не з’ясувавши до кінця природу цього явища, натомість, застосовуючи симптоматичну терапію, яка лише зменшує вираженість больового симптому. Тож прямо в конференц-залі всі бажаючі пройшли спочатку диференційну діагностику у лікаря-ортопеда, потім — експрес-діагностику «в польових умовах» за допомогою портативної апаратури і тільки після цього перейшли до обговорення власне методів лікування.
Ще одній важливій проблемі сучасної медицині (з огляду на широке розповсюдження патології та той факт, що вона часто призводить до втрати працездатності) — цервікалгії — присвятив свою доповідь професор М. Орос. Він запропонував учасникам поміркувати над питанням: «Що приховується за цервікалгією?», адже це мультидисциплінарна проблема і нерідко, аби встановити причину болю в шиї, до диференційної діагностики потрібно долучати лікарів різних спеціальностей — ортопедів-травматологів, неврологів, ревматологів, інфекціоністів, онкологів.
Нестандартно і цікаво вдалося професору О. Чабану та кандидату медичних наук Сергію Малярову подати питання щодо нейропсихіатричних та психоневрологічних аспектів, які були обговорені у другій секції цього дня конференції «Нейрозапальні та аутоімунні захворювання». Окрім С. Малярова, який всебічно розглянув такі стани, як тривога, депресія і біль, у цій секції Вадим Пашковський, завідувач відділення неврології № 1 Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І.І. Мечникова, разом з професором Вікторією Гриб, завідувачем кафедри неврології та нейрохірургії Івано-Франківського національного медичного університету, розглянули з учасниками заходу декілька клінічних випадків вірусного енцефаліту. На основі розбору складних клінічних випадків міастенії побудував свою доповідь Олександр Кальбус, кандидат медичних наук, асистент кафедри неврології та офтальмології Дніпропетровської медичної академії.
Про клінічні випадки та лікувальні підходи при розсіяному склерозі доповіли доктор Рон Міло (Ron Milo) з Ізраїлю та кандидат медичних наук Ольга Шульга з Луцька.
Отже, як зауважили у своїх відгуках лікарі — учасники цього масштабного заходу, переоцінити внесок такої конференції для практикуючого лікаря просто неможливо. Адже це були три дні інтенсивного навчання, посиленого, до того ж, великою кількістю унікальних майстер-класів, проведених визнаними професіоналами експертного рівня. Один із них — «Епілепсія: починати лікування, коли впевнений в діагнозі», який провела Лідія Мар’єнко, професор кафедри неврології Львівського національного медичного університету, — був надзвичайно змістовним, як відзначили присутні.
Завдяки інтерактивній організації заходу лікарі були не просто слухачами, але й учасниками дискусії, яка, до слова, тривала навіть під час перерв між секціями. Тож учасники висловили організаторам щиру подяку за цей захід!
Тетяна Стасенко,
фото Сергія Бека
