Починаючи брифінг, П. Ковтонюк нагадав, що на початку квітня 2017 р. Верховна Рада України прийняла у другому читанні та в цілому Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я» (№ 2309а-д) (далі — Закон).
Цей Закон, за словами заступника міністра охорони здоров’я, передбачає, що медичні заклади стають такими самими підприємствами, як і всі інші. Досі вони працювали як бюджетні установи за радянськими нормами через вертикальне управління. Їх керівники не мали свободи і керувалися вказівками згори у вигляді наказів. Тепер Парламент зробив важливий крок та ухвалив закон, який дозволяє медичним закладам повноцінно господарювати, як наголосив П. Ковтонюк, додавши, що права закладів охорони здоров’я розширено до рівня всіх інших суб’єктів господарювання України включно з правом підписувати контракти, мати свій рахунок та встановлювати рівень заробітної плати без прив’язки до тарифної сітки.
На підтримку виконання цього Закону Міністерство охорони здоров’я розробило Методичні рекомендації з питань перетворення закладів охорони здоров’я з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства (далі — Методичні рекомендації), які допоможуть змінити господарсько-правовий статус комунальних закладів охорони здоров’я шляхом їх реорганізації з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства. Методичні рекомендації призначені для органів місцевого самоврядування, керівників медзакладів, депутатів місцевих рад та демонструють переваги автономізації.
Серед переваг реорганізації слід зазначити такі:
- керівник підприємства отримує значно більшу, ніж керівник бюджетної установи, свободу у розпорядженні активами, фінансами та формуванні кадрової політики, визначенні внутрішньої організаційної структури закладу;
- керівник має можливість самостійно встановлювати будь-які форми оплати праці працівників, що допускаються законодавством;
- фінансування підприємства здійснюється не за постатейним кошторисом витрат, а на основі власного фінансового плану, що дозволяє ефективно розпоряджатися коштами;
- медичні заклади отримають право мати власний рахунок у державному банку;
- медичні заклади отримують право утворювати об’єднання з іншими закладами, які також діють у статусі підприємства, з метою перерозподілу функцій між ними та спільної оптимізації використання матеріальних, людських та фінансових ресурсів;
- медичні заклади отримують можливість наймати за договорами підряду лікарів фізичних осіб — підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію на здійснення господарської діяльності з медичної практики.
Методичні рекомендації містять 5 розділів, де визначені: механізми перетворення закладів охорони здоров’я із бюджетної установи у підприємство, оптимізації штату та чисельності їх працівників, організації оплати праці; механізм бюджетного забезпечення медзакладів, перетворених у підприємства; додаткові джерела фінансування та особливості їх оподаткування.
Зазначено, що реорганізації можуть підлягати заклади охорони здоров’я первинної ланки, лікарні II та III рівнів надання медичної допомоги. Рішення про зміну господарсько-правового статусу ухвалюють ради територіальних громад сіл, селищ, міст, які є власниками майна.
Перетворення закладів на некомерційні підприємства є найкращим інструментом для запобігання можливому надмірному податковому навантаженню, банкрутству реорганізованих у підприємства комунальних закладів та скороченню наявної мережі. Крім того, це дозволяє захистити їх від приватизації за умови, що перетворені комунальні підприємства будуть внесені до переліку об’єктів комунальної власності відповідної територіальної громади, що не підлягають приватизації.
Задля запобігання можливому «свавіллю» з боку керівництва медичного закладу при останньому пропонується створювати спостережну раду, яка є дорадчим органом. Наявність спостережної ради при лікарнях вторинного та третинного рівнів є обов’язковою. Також можуть утворюватися опікунські ради, до складу яких (за їхньою згодою) можуть входити благодійники, представники громадськості та громадських об’єднань, благодійних, релігійних організацій, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, волонтери та ін. Типове положення про спостережну раду затверджується Кабінетом Міністрів України.
Під час реорганізації бюджетних медичних закладів у комунальні некомерційні підприємства можливі заходи з оптимізації чисельності та штату персоналу. Сам по собі факт реорганізації не є підставою для звільнення працівників, тому трудові відносини з працівниками реорганізованого закладу продовжуються. Звільнення під час реорганізації можливе лише у разі скорочення чисельності (штату). У процесі реорганізації окремі працівники можуть бути переведені на інші посади, за необхідності переміщені в інші структурні підрозділи.
Після перетворення медичного закладу у комунальне некомерційне підприємство оплата праці працівників переходить у сферу договірного регулювання. Тому на перший план виходить необхідність укладення колективного договору, у якому мають бути визначені форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат.
У реорганізованих закладах основою стимулювальної функції зарплати має бути особиста зацікавленість лікаря у результатах своєї праці. Так, наприклад, кількість пацієнтів, які обрали сімейного лікаря, варто враховувати у визначенні розміру його посадового окладу або додаткових виплат у вигляді доплат чи надбавок до посадового окладу. Основну частку оплати праці варто пов’язувати із наявними результатами індивідуальної праці, виходячи з особистих якостей і результатів роботи кожного працівника, а додаткову — залежно від кінцевих результатів роботи підприємства.
У Методичних рекомендаціях пропонується враховувати особисті здібності, кваліфікацію, досвід, результати роботи медичного працівника. Організація оплати праці за цих умов має передбачати:
- широке використання індивідуальних трудових договорів, за якими працівнику гарантується певний розмір заробітної плати лише за умов виконання ним обов’язків, передбачених договором;
- систему обґрунтованої та справедливої, за умовами та результатами праці, персоніфікації тарифних ставок і посадових окладів працівників з орієнтацією не тільки на рівень кваліфікації та стаж роботи, а й на ефективність їхньої праці;
- залежність посадових окладів лікарів від продуктивності їхньої праці, а керівників та провідних (головних) фахівців — від ефективності господарської, комерційної діяльності закладу;
- періодичний перегляд ставок і окладів, визначених працівникам на основі оціночних показників різних характеристик виконаної роботи, з метою стимулювання їх праці.
Джерелами фінансування закладу, перетвореного у комунальне некомерційне підприємство, можуть бути як бюджетні кошти, так і кошти юридичних та фізичних осіб.
Процес реорганізації медзакладу з бюджетної установи у комунальне некомерційне підприємство має багато етапів та може тривати від 6 міс до 1 року.
Міністерство охорони здоров’я України також розробило примірний Cтатут комунального некомерційного підприємства, який допоможе керівництву закладів охорони здоров’я в процесі реорганізації.
Під час брифінгу також зазначено, що статус підприємства ніяк не впливає на звільнення чи найм, приватизацію чи неприватизацію. Він просто дає можливість закладу функціонувати як нормальне підприємство, а керівнику закладу — бути нормальним керівником. Сам по собі факт реорганізації — не підстава для звільнення, трудові відносини із працівниками продовжуються. Звільнення можливі лише у випадку, якщо заклад вирішить скоротити штат.
Якщо Президент підпише Закон, він набере чинності через півроку. До кінця 2018 р. для медичних закладів діятиме «пільговий режим» — максимально спрощена процедура переходу на нову модель з погляду того, скільки і які саме документи потрібно готувати, відповідно до вирішення проблем із заборгованістю тощо. Таким чином, ті заклади, які за цей період реорганізуються у підприємства, з 2019 р. вже зможуть укладати договори із державою і працювати за новою моделлю. Міністерство не може змусити медичні заклади реорганізовуватися — це може відбуватися лише з їхньої власної ініціативи та ініціативи місцевих органів влади, оскільки належать вони місцевим громадам.
«Ми знаємо з «точкового» досвіду, що процес переходу у новий статус займає близько 6 міс, якщо немає ніяких проблем, тож у всіх є час це зробити. Якщо цього не буде здійснено, це не означає, що заклади залишаться без грошей, але не одержать низку переваг, які дає нова модель фінансування, коли оплачується медична послуга, а не виділяється певна сума на підтримку цього закладу, як це відбувається сьогодні», — зазначив П. Ковтонюк.
Олександр Устінов,
фото надано Українським кризовим медіа-центром
