Головна мета туру — зібрати пропозиції представників найактивніших спільнот місцевих громад для розроблення системних змін у нашій країні. За словами організаторів заходу, саме взаємодія заради змін допоможе місцевим громадам зрозуміти і сформулювати власні очікування до змін у країні, згуртуватися з однодумцями навколо спільних позицій, а також співпрацювати один з одним та владою, вимагаючи врахування спільних інтересів. Громаді Харківщини була надана чудова можливість із перших вуст дізнатися про сучасний стан впровадження медичної реформи, її основні напрями та задати запитання Олександру Лінчевському, заступнику міністра охорони здоров’я України, Олександру Ябчанці, експерту з медичної реформи Реанімаційного пакету реформ, та Олегу Рибачуку, голові та співзасновнику громадської організації «Центр UA», під час прес-кави, яка відбулася 4 квітня 2017 р. в Харкові у приміщенні прес-центру «Накипело».
Під час розмови з журналістами О. Лінчевський наголосив на важливості надання якісної медичної допомоги, яка складається з якості освіти, якісних вимог до лікування та якісного забезпечення. Зокрема, однією зі складових є адекватне навчання. Тому для вступників до вищих медичних навчальних закладів встановлюється мінімальний прохідний бал (не нижче 150 балів) як для бюджетної, так і для контрактної форми навчання, а випускники мають складати вступний іспит, до якого включено блок так званих американських питань. «Медицина є міжнародною, в Америці та Європі вона однакова, скрізь люди однаково хворіють, однаково вмирають, не існує спеціальних українських хвороб. Відповідно, сучасні міжнародні стандарти лікування український студент, український лікар має знати», — підкреслив заступник міністра.
За його словами, певних змін потребує також післядипломна освіта лікарів. Важливим є контроль якості лікування, тому вкрай необхідно впроваджувати європейські й міжнародні протоколи лікування у практичну охорону здоров’я, саме ними має керуватися лікар при призначенні пацієнту препаратів. Адже на сьогодні, за словами О. Лінчевського, топ-10 препаратів, які призначають в Україні, і топ-10 препаратів, які призначають в Європі, не збігаються за жодним пунктом.
Один із пріоритетних напрямків реформи охорони здоров’я — забезпечення громадян доступними лікарськими засобами. Кожен громадянин повинен мати доступ до лікування соціально значимих захворювань — серцево-судинних, цукрового діабету 2-го типу, бронхіальної астми. Для лікування цих хвороб кожен українець в аптеці за рецептом зможе безкоштовно отримати необхідні ліки, перелік яких на сьогодні вже затверджений. «Лікування має бути доступним. Вам хочеться лікуватися чимось суперфірмовим — ви доплачуєте різницю. Але не може відбуватися так, що українець не лікується у зв’язку з відсутністю грошей. Для кожного громадянина України лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2-го типу та бронхіальної астми буде безкоштовним», — наголосив пан Лінчевський.
У своєму виступі О. Лінчевський також торкнувся питання створення госпітальних округів, зазначивши, що незважаючи на певний супротив, в Україні почали створюватися госпітальні округи, і цей процес активно контролюється на рівні Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України.
О. Ябчанка розповів про основні напрямки реформи охорони здоров’я, зазначивши, що на сьогодні МОЗ України пробує змінити ілюзію безкоштовності надання медичної допомоги. Зокрема, держава відходить від обіцянки всього й безкоштовно і переходить до конкретного обсягу медичних послуг. Вона оплачує гарантований пакет медичних послуг його надавачеві. «Держава гарантує лікування, яке базується на доказовій медицині. За це вона готова платити. Бюджетні гроші не мають використовуватися на те, що не має доведеної ефективності», — зауважив О. Ябчанка.
Другий принцип, який вкладає МОЗ України в реформування галузі — держава не фінансує всіх надавачів медичних послуг більш-менш рівномірно. Відтепер — куди підуть державні кошти — будуть вирішувати самі громадяни: куди вони звернулися, з ким уклали декларацію, туди й підуть державні кошти. Тобто гроші йдуть за пацієнтом — цей принцип працює у всьому цивілізованому світі.
За словами О. Ябчанки, у пацієнта і лікаря буде заінтересованість, адже якщо людина свідомо зробила свій вибір, уклавши угоду з лікарем, між ними виникають конкретні домовленості. Пацієнт у будь-який момент може відмовитися від лікаря і звернутися до іншого спеціаліста, в той же час і лікар має певні права, якщо пацієнт не виконує його рекомендацій, які надаватимуться на основі практик, ефективність яких доведена у світі.
О. Рибачук ознайомив присутніх із діяльністю громадської організації «Центр UA», звернувши увагу на необхідності втручання громадськості в політичне життя країни. «Ми разом із МОЗ України почали публічні консультації з усіма сторонами щодо впровадження медичної реформи, почали всю цю кампанію, розуміючи, що якщо ми не почнемо змінюватися з себе, нам нічого не вдасться. Яка може бути більша мотивація у нас з вами, ніж успішна медична реформа. Ми об’їжджаємо всю країну, ми будемо в усіх обласних центрах, у кожному регіоні ми проводимо три дні. Така тісна співпраця з МОЗ України відбувається вперше. Якщо всі наші очікування від реформи будуть просто ігноруватися Верховною Радою України, нам не потрібно мовчати», — підкреслив О. Рибачук.
За його словами, на сьогодні саме від парламентарів залежить подальший розвиток медичної реформи. Адже, якщо Верховною Радою України найближчим часом не буде прийнято ряд законопроектів, які стосуються реформування охорони здоров’я, то нова реформа не буде введена в ІІ півріччі 2017 р. (як планувалося), а відкладеться ще як мінімум на 5 років.
Під час жвавої дискусії з журналістами експерти відповіли на актуальні запитання, які стосувалися подальшого розвитку медичної галузі у зв’язку із впровадженням медичної реформи, звернувши увагу на те, що нинішня реформа охорони здоров’я, перш за все, дає максимальну свободу в виборі: для громадянина — вибір лікаря, для лікаря — вибір, ким працювати (педіатром, терапевтом, сімейним лікарем), та вибір медичного закладу. Вони висловили надію на те, що проведена робота і витрачені зусилля не будуть марними, і вже в цьому році, незважаючи ні на що, реформа охорони здоров’я запрацює.
Марина Колесник, фото автора