Інновації в лікуванні неврологічного болю

17 листопада 2016 р. у Києві відбулася Науково-практична конференція з міжнародною участю «Інновації в лікуванні неврологічного болю». Ініціатива проведення конференції належить ГО «Всеукраїнська асоціація з неврології та рефлексотерапії». Захід відбувся за підтримки кафедри неврології і рефлексотерапії Інституту сімейної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) імені П.Л. Шупика та Міжнародного товариства хвороби Паркінсона та рухових розладів (International Parkinson and Movement Disorder Society). Куратор конференції — професор Наталія Свиридова, головний позаштатний спеціаліст Міністерства охорони здоров’я України за спеціальністю «Рефлексотерапія», завідувач кафедри неврології та рефлексотерапії НМАПО імені П.Л. Шупика.

Організовувані Н. Свиридовою конференції завжди дуже затребувані лікарями, оскільки насичені новітньою та найактуальнішою інформацією, яка звучить з вуст визнаних експертів — учених-практиків і дослідників. Наукова тематика цього заходу обговорюється не тільки неврологами, але і фахівцями інших медичних спеціальностей. Адже такий мультидисциплінарний підхід до вирішення актуальних проблем діагностики та лікування визнаний сьогодні в усьому світі найоптимальнішим і успішним.

У конференції взяли участь понад 500 українських лікарів з усіх регіонів країни. Серед них — неврологи, лікарі загальної практики — сімейної медицини, нейрохірурги, рефлексотерапевти, фізіотерапевти, терапевти, психіатри, акушери-гінекологи та лікарі інших спеціальностей. Крім того, вже традиційно в конференціях беруть участь багато іноземних експертів. Цього разу з лекціями та доповідями, окрім вітчизняних експертів, виступили професори з Канади, Сербії, Чорногорії та Кіпру. Крім того, доктор медицини Емір Мазурович (Emir Muzurovic) із медичного факультету Університету Чорногорії, Подгориця, провів майстер-клас «Діабетична полінейропатія: міждисциплінарний підхід до ліку­вання».

Протягом чотирьох пленарних засідань учасники заходу опрацювали широке коло питань:

• постінсультний больовий синдром;
• діабетична полінейропатія: міждисциплінарний підхід до лікування;
• діагностика та лікування гіперкінезів;
• мігрень: доказова діагностика та терапія;
• цервікогенний біль;
• лицьовий біль: стара проблема — нові аспекти;
• міофасціальний больовий синдром;
• диференційний діагноз хвороби Паркінсона і паркінсонічних синдромів;
• біль у нижній частині спини;
• нейропатичний біль, що важко піддається лікуванню: причини та шляхи подолання;
• головний біль напруження та інші первинні цефалгії;
• суглобовий біль;
• больовий синдром в онкології;
• ефективність комплексної консервативної терапії гриж міжхребцевих дисків;
• особливості патогенезу хронічного болю при ревматоїдному артриті;
• тактика ведення хворого з вертеброгенною попереково-крижовою радикулопатією.

З вітальними словами до учасників заходу звернулися поважні вітчизняні професори О.П. Гульчій, проректор з міжнародних зв’язків та науково-педагогічної роботи з іноземними громадянами НМАПО імені П.Л. Шупика, В.В. Білошицький, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут нейрохірургії імені А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук (НАМН)України», та О.Г. Шекера, директор Інституту сімейної медицини НМАПО імені П.Л. Шупика.

Зокрема О. Гульчій відзначила в своїй промові важливість проведення науково-практичних освітніх заходів з цього напрямку. Сучасна медицина може і повинна опікуватися питаннями поліпшення якості життя пацієнтів. А больовий синдром прямо стосується цих питань, адже неабияк впливає на якість життя та працездатність людини. З цією проблематикою може стикатися будь-який медичний спеціаліст, не тільки невролог чи хірург. Зрештою, більшість захворювань пов’язана з болем. Отже, те, що в роботі заходу беруть участь фахівці з різних медичних спеціальностей, підкреслює необхідність міждисциплінарного підходу до лікування людей з неврологічним болем.

Роботу конференції відкрила професор Н. Свиридова майстер-класом «Післяінсультні больові синдроми та м’язова спастичність». На початку свого виступу вона докладно зупинилася на ролі і місці препаратів вітамінів групи В у лікуванні хворих із больовим синдромом. Професор зауважила, що на сьогодні опубліковано багато досліджень, в яких показано клінічне поліпшення при застосуванні вітамінів групи В у пацієнтів з больовими синдромами. Тож Н. Свиридова представила огляд найцікавіших із них. Усі вони засвідчують важливість включення до фармакотерапії вітамінів групи В, особливо в тих випадках, коли неможливо призначати нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) у високих дозах. Наприклад, в одному з представлених досліджень доведено, що після додавання до терапії вітамінів групи В дозу НПЗП можна було знизити на 50%. У 2012 р. опубліковано цікаве дослідження, в якому показано, що вітаміни групи В «працюють» вже з 1-ї години після застосування.

Щодо питання форми застосування цих препаратів (ін’єкційно внутрішньом’язово, перорально у таблетках чи капсулах), Н. Свиридова повідомила: «За останніми даними, в Європі вже є форми препаратів вітамінів цієї групи, які можна вводити внутрішньовенно. На фармацевтичному ринку України поки такої форми цих препаратів немає. Однак важливо знати і враховувати, що вітаміни групи В зменшують вираженість нейропатичного болю, поліпшують швидкість нервової провідності. У цих ситуаціях рекомендовано пероральне введення вітамінів групи В (протягом 3 міс). Але в тих випадках, коли потрібно оперативно підвищити швидкість провідності нервів (диплегія, парез тощо), вже почали застосовувати (експериментально) внутрішньовенне введення. Для усунення спонтанного болю призначають тільки внутрішньом’язові ін’єкції; для полегшення болю, парестезії та підвищення швидкості проведення можна застосовувати пероральні форми протягом 2 тиж. Комбінація вітамінів групи В і НПЗП демонструє ефективність у лікуванні пацієнтів із травматичними ураженнями, постінсультними та іншими больовими синдромами», — зауважила лікар.

Далі Н. Свиридова зупинилася на деяких аспектах застосування низки препаратів, представлених на ринку України. Наприклад, наразі у публікаціях щодо лікування нейропатичного болю одну з провідних позицій займає α-ліпоєва кислота, яка завдяки численним антиоксидантним та протизапальним властивостями запобігає проявам нейропатії або зменшує їх вираженість. Окрім цього, вона демонструє не тільки захист від окиснювального стресу, а й особливо добре показала себе на тлі ішемічних уражень, цукрового діабету тощо.

Н. Свиридова також зосередила увагу присутніх на ще одному дослідженні, в якому німецькими вченими наведено перелік препаратів, які не бажано призначати пацієнтам похилого віку та таким, що мають ≥5 супутніх захворювань на тлі вираженого болю. Список не має якогось заборонного характеру, але поставитися уважно до цих відомостей необхідно. «Цікаво, що на 10-му місці цього списку знаходиться пірацетам», — звернула увагу доповідач. Вона також розповіла, що в 2016 р. на кафедрі неврології і рефлексотерапії НМАПО імені П.Л. Шупика закінчено наукову роботу, в якій оцінено можливості профілактики розвитку гострого порушення мозкового кровообігу у пацієнтів похилого та середнього віку (n=90) з кардіоваскулярною патологією та хронічною ішемією мозку ІІ–ІІІ ступеня. Доведено, що застосування комбінації пірацетаму та γ-аміномасляної кислоти має м’який і ефективний вплив, особливо у пацієнтів похилого віку з кардіоваскулярною патологією. Згідно з отриманими результатами, така комбінація ефективна у пацієнтів похилого віку і рекомендована для більш тривалого застосування, ніж окремо пірацетам в аналогічному дозуванні.

Далі Н. Свиридова на клінічному прикладі докладно продемонструвала, як встановлювати діагноз гострої ішемічної нейропатії зорового нерва. Цей приклад наведено не випадково: клінічними особливостями у пацієнта були виражений больовий синдром в очному яблуці та головний біль на боці ураження. Лікар зауважила, що при правильному лікуванні, посиленому судинною терапією, можна очікувати повного відновлення. А інакше на пацієнта очікує часткова атрофія зорового нерва. Професор нагадала, що в подібних випадках консультація офтальмолога є обов’язковою.

Н. Свиридова приділила увагу діагностиці та лікуванню й інших післяінсультних станів.

Цікаву та змістовну доповідь щодо можливостей ноотропної фармакотерапії при хронічних психогенних больових синдромах представив слухачам Сергій Бурчинський, кандидат медичних наук, керівник відділу інформаційного аналізу з науковою бібліо­текою ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України». Зокрема, він наголосив, що біль є одним з найбільш загальних у біологічному та медичному сенсі сигналів, що свідчить про неблагополуччя в організмі, про певні порушення в його функціонуванні. Разом з цим біль є й одним із найбільш суб’єктивних проявів, що по-різному сприймається як різними людьми, так і лікарем та пацієнтом. Це, з одного боку, суттєво ускладнює об’єктивізацію больових відчуттів, з іншого — підкреслює важливість в оцінці болю стану вищих психічних функцій та діяльності центральної нервової системи в цілому. Біль має значну поширеність у популяції, натомість епідеміологія болю є менш дослідженою, ніж аналогічні показники, наприклад, серцево-судинних або онкологічних захворювань. Але навіть наявні дані свідчать про актуальність розробки різних аспектів боротьби з болем, серед яких провідне місце посідає фармакотерапія. Наразі в арсеналі лікаря є чималий список НПЗП, але їх застосування, в цілому, не вирішує проблеми боротьби з усім спектром больових синдромів, що зумовлено, на думку автора, низкою обставин. По-перше, існує значна кількість випадків психогенних хронічних больових синдромів, зумовлених виключно порушеннями діяльності вищих центрів регуляції больової чутливості, зокрема таламуса та кори великих півкуль. По-друге, фіксують велику частку випадків неадекватної (як правило, посиленої) психічної відповіді на реальні больові відчуття, спричинені наявністю певних нейропсихіатричних синдромів, таких як тривога, фобії, депресія тощо. По-третє, є певний відсоток пацієнтів із недостатньою чутливістю до НПЗП. Ці чинники і спонукали дослідників спрямувати свій пошук на розробку засобів із наявністю знеболювального компонента дії серед інших груп лікарських препаратів. Однією з таких груп є ноотропні препарати, які володіють вираженим анальгезивним потенціалом і досить широко застосовувані в медичній практиці.

З блискучою лекцією «Діагностика та лікування хвороби Паркінсона» виступила Оксана Суховерська, професор медицини, медичної генетики, педіатрії та психіатрії, директор Неврологічного дослідного центру Toupin Університету Альберти (Едмонтон, Канада), член Королівського коледжу Канади з неврології та Канадського коледжу медичних генетиків, яка визнана одним із найкращих лікарів Канади. Кожен аспект цієї проблематики доповідач підкріпила розбором конкретних клінічних випадків. По закінченню лекції слухачі мали можливість задати запитання професору (вона володіє українською мовою, тож «труднощів перекладу» не було).

Також зауважимо, що напередодні конференції, 16 листопада 2016 р., в НМАПО імені П.Л. Шупика відбулася зустріч ректора академіка НАМН України, професора Ю.В. Вороненка, професора О.П. Гульчій та професора Н.К. Свиридової з професором О. Суховерською. Під час зустрічі сторони обмінялися інформацією про заклади та їх міжнародну діяльність, підготовку лікарів на кафедрах Академії та діяльність спеціалізованих вчених рад. Результатом прийому стало підписання меморандуму про взаєморозуміння між Університетом Альберти та НМАПО імені П.Л. Шупика, згідно з яким заклади зобов’язуються працювати разом, підтримувати мобільність факультетів, співробітників, студентів післядипломних, дипломних та додипломних програм, проводити спільні дослідження та готувати спільні публікації, брати участь у семінарах та академічних зустрічах, обмінюватися матеріалами та іншою інформацією, проводити спеціальні короткострокові академічні програми.

У рамках конференції свої доповіді з питань неврології та суміжних дисциплін також представили Е. Мазурович, Елефтеріус С. Папатанасіу (Eleftherios S. Papathanasiou), доктор медицини, клінічний нейрофізіолог Європейської академії неврології, Інституту неврології та генетики (Кіпр), Мар’яна Дрігант (Mirjana Drigant), лікар загальної медицини Медичної клініки PEJA of Serbia (Сербія), а також провідні українські вчені: професор В.В. Білошицький, доктор медичних наук Є.О. Труфанов, доктор медичних наук К.Ф. Трінус, професор Л.В. Хіміон та ін.

Тетяна Стасенко,
фото організаторів заходу