ПРЕДИКТОРИ 5-РІЧНОЇ ВИЖИВАНОСТІ ХВОРИХ ТА ІНДИВІДУАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕБІГУ КЛІНІЧНО МАНІФЕСТОВАНОЇ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНІСТІ
Резюме. Мета дослідження — вивчення предикторів 5-річної виживаності хворих з клінічно маніфестованою хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та розробка системи індивідуального прогнозування її перебігу. База даних сформована на підставі результатів обстеження 390 пацієнтів з клінічними ознаками ХСН. Дилатаційна кардіоміопатія виявлена у 146 хворих, ХСН на фоні ішемічної хвороби серця — у 244. Фракція викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ) у 225 становила менше 40%, у 165 пацієнтів — понад 40%. Показники виживаності оцінювали методом Каплана — Мейєра. Для визначення незалежних предикторів виживаності використовували регресійну модель пропорційних ризиків Кокса. Прогностичну цінність показників визначали за формулою для кількості інформації. Для індивідуального прогнозування перебігу захворювання використовували байєсовський метод. Незалежними предикторами виживаності пацієнтів із ХСН за даними регресійної моделі пропорційних ризиків Кокса є кінцево-систолічний об’єм (КСО), ФВ ЛШ, систолічний та діастолічний артеріальний тиск, наявність мітральної регургітації, гемодинамічний варіант ХСН, наявність зубця Q на ЕКГ, AV-блокади, рівень натрію та білірубіну в сироватці крові, кількість лімфоцитів та рівень фібриногену в крові. Найбільш інформативними предикторами виживаності є індекси КСО і КДО, ФВ ЛШ, КСО, гемодинамічний варіант ХСН, ФК СН на час госпіталізації та виписки, відносна товщина стінки міокарда, КДО, стадія гіпертонічної хвороби та індекс маси міокарда. Із застосуванням комп’ютерного та табличного методів прогнозують 5-річну виживаність хворих на ХСН з точністю відповідно 71,0–80,3 та 70,0–80,0%.
Ключові слова:хронічна серцева недостатність, виживаність, прогноз
5-YEAR’S SURVIVAL PREDICTORS AND INDIVIDUAL PROGNOSIS IN PATIENTS WITH CLINICALLY-MANIFESTED CHRONIC HEART FAILURE
Summary. The aim of the present study was to investigate 5-year’s survival predictors in patients with clinically-manifested chronic heart failure (CHF) and to elaborate the system of its individual prognosis. The database represents 390 clinically-manifested CHF patients (NYHA status II–IV; ischemic or/and hypertensive — 244 patients, non-ischemic — 146 patients). 225 patients demonstrated impaired (EF40%, group 2) left ventricle (LV) systolic function. Definition of survival was performed using Kaplan — Meier method. Significant predictors of survival in the multivariate model were identified using Cox proportional-hasard model. The most informative predictors of survival were identified using formula for information quantity. For individual prognosis was used Bayes formula. Significant echocardiografic predictors of survival in the Cox proportional-hasard model are LV end-systolic volume (ESV), ejection fraction (EF), systolic and diastolic blood pressure, mitral regurgitation, CHF haemodynamic variant, presence of Q-wave at 12-lead EKG, AV-blockade, sodium and bilirubine serum level, lymphocytes score and serum level fibrinogen. The most informative predictors of survival are end-systolic index, end-diastolic index, EF, ESV, CHF haemodynamic variant, NYHA status of CHF, relative wall thickness, EDV, stage of essential hypertension and myocardial mass index. Computer and tabular methods prognosed 5-year’s survival in CHF patients with 71,0–80,3 and 70,0–80,0% predictive accuracy.
Key words: chronic heart failure, survival, prognosis
