Професійний шлях Г.В. Гайка почався у 1954 р., коли збулася його мрія і він вступив до Чернівецького медичного інституту. Уже на III курсі він захоплювався хірургією, активно працюючи в студентському гуртку, відвідував ургентні чергування. На V курсі вже самостійно виконував окремі операції. Водночас працював фельдшером у хірургічній клініці.
Після закінчення інституту в 1960 р. Георгій Васильович пов’язав свій подальший шлях з хірургією, отримавши призначення на роботу хірурга у Південному Казахстані. Після проходження первинної спеціалізації з хірургії та травматології у Чимкентській обласній лікарні, молодий лікар-хірург став до роботи в лікарні Чардара-ГЕС Кіровського району цієї області. Професійне зростання Георгія Васильовича відбувалося у складних умовах: він виконував оперативні втручання при травмах опорно-рухової системи, надавав хірургічну допомогу постраждалим із тяжкими виробничими та побутовими травмами.
У 1964 р., після проходження курсів вдосконалення з травматології та ортопедії у Запорізькому інституті вдосконалення лікарів, здібного лікаря зараховують аспірантом столичного інституту травматології та ортопедії — удосконалювати навички з оперативної хірургії, травматології та ортопедії. У 1968 р., після наполегливої праці над кандидатською дисертацією на тему «Хірургічне лікування порушення опірності кінцівки з деформацією проксимального кінця стегнової кістки після поліомієліту», Георгій Васильович успішно її захищає. Наукове та організаційне становлення Г.В. Гайка відбувалося завдяки поколінню вчених, які втілювали найкращі риси науковців свого часу, — провідних травматологів-ортопедів професорів І.П. Алексєєнко, А.Х. Озеров, М.О. Воробйов, І.Г. Талько, І.В. Шумада, О.О. Корж.
Через 7 років плідної праці в інституті здібного, енергійного і цілеспрямованого лікаря МОЗ СРСР направляє до Алжиру, де він очолює групу лікарів і керує ортопедо-травматологічним відділенням центрального шпиталю. За сумлінну працю протягом 1975–1978 рр. нагороджений грамотою посольства СРСР в Алжирській НДР.
У 1984 р. Г.В. Гайко захищає докторську дисертацію «Ортопедичні ускладнення та наслідки гематогенного метаепіфізарного остеомієліту у дітей та підлітків». У подальшому працює на посадах старшого наукового співробітника, завідувача клініки кістково-гнійної хірургії та клініки захворювань суглобів у дітей і підлітків, ученого секретаря інституту, заступника директора з наукової роботи (1983–1989 рр.). У 1989 р. Г.В. Гайко стає першим директором інституту, обраним колективом, завдяки особистим організаторським здібностям, професіоналізму, високій працездатності, культурі спілкування, відданості своїй справі та доброзичливості. Багатогранні знання й наполегливість, уміння аналізувати і узагальнювати факти дозволили Георгію Васильовичу розв’язувати широке коло наукових та практичних проблем ортопедії та травматології.
За 27-річний період на посаді директора інституту Г.В. Гайко всіляко сприяв організації та відкриттю поліклініки і нових клінік: спортивної та балетної травми, стопи та складного протезування, травматичних пошкоджень опорно-рухового апарату і проблем остеосинтезу, відділу реабілітації, лабораторії функціональної діагностики, біомеханіки, нейроортопедії. Протягом 17 років Георгій Васильович був головним ортопедом-травматологом МОЗ України, 12 років — президентом Української асоціації ортопедів-травматологів, а наразі є її почесним президентом, членом Проблемної комісії «Травматологія та ортопедія» при Вченій раді НАМН України. За його сприяння на високому організаційному рівні проведено XII–XVІІ З’їзди ортопедів-травматологів України, спільні конференції українських та польських ортопедів-травматологів, низка пленумів, тематичних конференцій, симпозіумів.
Г.В. Гайко — автор понад 500 наукових праць, у тому числі 12 монографій, 13 довідників та посібників, 10 винаходів, 11 патентів на корисну модель, 18 раціоналізаторських пропозицій, 20 методичних рекомендацій та інформаційних листів. Під його керівництвом захищено 9 докторських і 14 кандидатських дисертацій. Наукові досягнення вченого визнані за кордоном; він є національним делегатом Міжнародного товариства ортопедів-травматологів, членом Американської академії ортопедів-хірургів, членом наукової ради НАМН України, головою Спеціалізованої вченої ради з захисту докторських дисертацій, членом секції Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, членом атестаційної комісії НАМН України, членом редколегій 9 українських та 2 зарубіжних наукових журналів, заступником голови земляцтва «Буковина» у м. Києві.
Г.В. Гайко як організатор травматолого-ортопедичної служби всіляко сприяє широкому впровадженню у лікувально-профілактичних закладах сучасних методів стабільно-функціонального остеосинтезу, артропластики й ендопротезування великих суглобів, діагностики та лікування дегенеративно-дистрофічних, диспластичних уражень кісток та суглобів, остеомієліту, остеопорозу, організації ортопедо-травматологічної служби в Україні, металоостеосинтезу, реконструктивних операцій на суглобах, використанню ендоскопічних втручань. За його участю вдосконалюється й широко впроваджується ендопротезування суглобів, успішно функціонує Республіканський центр ендопротезування суглобів, відкрито його філіали у обласних центрах. Як головний редактор з 1999 р. приділяє постійну увагу фаховому журналу «Вісник ортопедії, травматології та протезування».
Завдяки багаторічним зусиллям директора інституту введено в експлуатацію сучасну поліклініку на 250 відвідувань, що покращило умови надання консультативної, діагностичної та ортопедо-травматологічної допомоги населенню України та створило оптимальні умови для роботи низки підрозділів інституту.
За сумлінну і багаторічну роботу Георгія Васильовича нагороджено знаком «Відмінник охорони здоров’я», медалями «Ветеран праці», «У пам’ять 1500-річчя Києва» та орденами «За заслуги» ІІІ ступеня та «Николай Пирогов», Почесними грамотами Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, МОЗ України. На підставі досягнень Г.В. Гайка в науковій та громадській діяльності, вагомого внеску у розвиток лікувально-профілактичних заходів у галузі ортопедії-травматології в 2012 р. його обрано академіком НАМН України.
Георгій Васильович наполегливо працює і зараз. Науково-дослідний інститут, очолюваний ним, є одним із провідних в Україні. У великому колективі інституту вирують нові думки, творчі пошуки, проводяться актуальні дослідження, виховуються і зростають молоді медичні кадри. Наполегливість і працездатність, вимогливе ставлення до себе та підлеглих поряд із доброзичливістю і високою культурою спілкування допомагає керівнику бути взірцем у вирішенні актуальних проблем травматології та ортопедії на благо здоров’я людей.
Свій знаменний ювілей професор Г.В. Гайко зустрічає у розквіті наукових пошуків як мудрий учитель, порадник і організатор у галузі провідних напрямів вітчизняної науки.
Колектив та співробітники ДУ «Інститут травматології
та ортопедії НАМН України», редакція журналу «Український медичний часопис» від щирого серця вітають ювіляра. Міцного Вам здоров’я, успіхів і нових досягнень, шановний Георгію Васильовичу!
