21 лютого 2011 р. в Українському інформаційному агентстві «УКРІНФОРМ» відбулася прес-конференція, організована Національною академією медичних наук (НАМН) України та присвячена впровадженню досягнень фундаментальної науки у практику охорони здоров’я. У заході взяли участь академік, президент НАМН України Андрій Сердюк; академік, віце-президент НАМН України Юрій Кундієв; академік, віце-президент НАМН України Віталій Москаленко; академік, віце-президент НАМН України Валерій Запорожан.
Як повідомив Андрій Сердюк, основним завданням Академії є розвиток фундаментальних і прикладних досліджень у медицині, результатом яких має бути інноваційний і економічно обґрунтований внесок у вдосконалення методик лікування, оздоровлення, профілактики тощо. Основний наголос новообраний президент НАМН України зробив саме на профілактику, процитувавши висловлювання нашого великого земляка, хірурга Миколи Пирогова, який сказав, що один кілограм профілактики вартий пуда лікування.
Про пріоритетність профілактики йшлося і на першій нараді, присвяченій реформуванню медичної галузі, яка відбулася під головуванням Президента України Віктора Януковича 22 жовтня 2010 р. у Кіровограді.
Ще один напрямок розвитку галузі — напрацювання нормативно-правової бази. Для цього необхідно об’єднати зусилля НАМН України і Міністерства охорони здоров’я в єдиній площині й працювати в одному руслі. Для цього на других загальних зборах, які відбулися після переобрання керівництва Академії (як вже писало наше видання — після 1 лютого 2011 р. ) було внесено зміни до статуту Академії, які стосуються процедури виборів директорів інститутів, академіків і членів-кореспондентів. А. Сердюк наголосив, що віднині не буде такого, що директор інституту призначається президією Академії, його буде висувати науковий колектив. Потім його кандидатуру розглядатиме вчена рада, і лише після цього затверджує президія.
Стосовно виборів, напрям наукової діяльності, за яким необхідно буде обрати члена-кореспондента чи академіка, спочатку визначить вчена рада, запропонує президії, після чого президія оголосить про появу відповідних вакансій.
Учений нагадав, що Прем’єр-міністр України Микола Азаров нещодавно поставив завдання НАМН України разом із Національним комітетом інноваційних технологій та вітчизняними виробниками ліків підготувати програму збільшення частки ліків власного виробництва з нинішніх 23% до 45–50%. При цьому глава Уряду підкреслив, що українські лікарські препарати мають бути конкурентоспроможними на міжнародній арені. «Колись таке було, ми маємо до цього повернутися», — зазначив А. Сердюк.
Президент НАМН України нагадав, що за часів Радянського Союзу Україна була лідером з розробки ліків, антидотів, сироваток тощо на його теренах. Однак, на жаль, за час, що минув, ці позиції було втрачено, оскільки сьогодні декому вигідніше закуповувати інгредієнти чи готові ліки за кордоном, додав він. При цьому академік підкреслив, що забезпечення країни препаратами власного виробництва є питанням біобезпеки держави, яке необхідно терміново вирішувати. І зараз разом із Національним комітетом з інноваційних технологій, який очолює Володимир Семиноженко, а також разом із ведучими національними фармацевтичними виробниками, НАМН України має розробити стратегію того, як протягом кількох років виконати поставлене Прем’єр-міністром завдання.
А. Сердюк запевнив, що в інститутах системи НАН України і НАМН України наразі розроблено сотні різних лікарських препаратів, вакцин і сироваток. «Напрацювань маса, вони мають бути впроваджені. Повірте, що це буде набагато дешевше і не гірше», — переконаний президент НАМН України.
Юрій Кундієв наголосив, що медицина як ніяка інша галузь потребує фундаментальних знань. Як висловився у 1944 р., під час першої сесії Академії медичних наук СРСР, її перший президент академік Бурденко, «фундаментальна наука для медицини — це животворне джерело, і без цього джерела медицина перетворюється на ремесло».
Фундаментальна наука — це принципово нові методи діагностики, профілактики і лікування захворювань. Так, Україна, зокрема, добре відома своїми матеріалознавцями, які виготовляють штучні суглоби, що не поступаються за якістю закордонним. Наведено також багато інших прикладів, коли завдяки досягненням фундаментальної науки радикально змінювалися практичні підходи до лікування тих чи інших захворювань, причому у відкриттях брали участь не лише вчені-медики, але й фізики, хіміки, математики, кібернетики, фахівці інших спеціальностей. Саме тому в програмі розвитку медичної науки закладені наміри піднести на найвищий рівень співпрацю медиків із вченими інших напрямків із НАН України. Серед стратегічних напрямків поліпшення рівня здоров’я населення Ю. Кундієв виділив проблему йодизації солі, зазначивши, що щороку в Україні серед новонароджених дітей понад 30 тис. стають розумово відсталими. Все це призводить до втрати інтелектуального потенціалу нації, а також наносить суттєві економічні збитки державі та громадянам за рахунок витрат на утримання цих дітей. На думку віце-президента НАМН України, для того, щоб успішно подолати цю проблему, необхідно прийняти відповідний закон, але цьому заважає комерційна заінтересованість окремих фармацевтичних компаній, які поставляють на вітчизняний ринок препарати йоду. Тому для вирішення питання йодизації солі необхідна добра політична воля керівництва держави.
Торкнувшись питання матеріального заохочення наукових співробітників, Ю. Кундієв повідомив, що за даними досліджень у Радянському Союзі починаючи з 50-х років ХХ ст. заробітна плата науковця була в середньому в 2,4 раза вища, ніж у середньому по промисловості. Зараз вона рівно у стільки ж разів нижча, що не може не мати негативного впливу на кількість і якісний рівень наукових кадрів.
Валерій Запорожан процитував один із постулатів геополітики, в якому йдеться, що для того щоб позбавити будь-яку країну майбутнього, досить лише зруйнувати освіту і медицину, без яких країна розвиватися не може. Але відомо, що ні освіта, ні медицина не можуть розвиватися на достойному рівні без інновацій, джерелом яких є фундаментальна наука. Дуже важливо також поряд із розробкою інноваційних методів діагностики та лікування створити такі технології, які б дозволили використовувати ці розробки у будь-яких умовах. Українським вченим у медичній галузі насправді є чим пишатися, існує багато напрацювань, які високо оцінені на світовому рівні. І те, що сьогодні існує взаєморозуміння між НАН України, НАМН України та Міністерством охорони здоров’я, дозволяє скоротити відстань від досягнень фундаментальної науки до практичних розробок та впровадження у практичну медицину.
Віталій Москаленко зазначив, що ніяка наука не може розвиватися без відповідних кадрів. В усьому світі провідні вчені працюють в університетських клініках і медичних університетах. В Україні сьогодні є 13 200 науковців, серед них — 2080 докторів і 7600 кандидатів наук. 98% вчених працюють у 18 вищих навчальних закладах, серед яких 3 — рівня післядипломної освіти. У середньому за рік захищається 800 докторських дисертацій, і кожна 5-та з них — у галузі медицини. Це свідчить про наявність у країні досить потужного наукового потенціалу для видатних досягнень, які будуть приносити користь охороні здоров’я.
Олександр Устінов,
фото Сергія Бека
