У сучасних умовах відзначають зростання захворюваності на атопічний дерматит (АД) в усьому світі, що пов’язано із несприятливим впливом багатьох факторів сучасної цивілізації. Розповсюдженість патології в розвинутих країнах Західної Європи серед дітей віком до 14 років становить 10–20%.
В Україні впродовж 2009–2014 рр. спостерігається поступове зростання захворюваності на АД і поширеність (розповсюдженість) серед дітей віком від 0 до 18 років.
Статистика свідчить про недостатньо ретельний облік пацієнтів із АД й нерідко неправильну інтерпретацію діагнозів АД та алергічного контактного дерматиту.
Дебют захворювання найчастіше відзначають у ранньому дитячому віці. У дітей АД вперше проявляється до 6 міс у 45% випадків, впродовж першого року життя — у 60%, до 5 років — у 85% випадків.
Діагностика атопічного дерматиту
Обстеження первинних хворих проводить лікар загальної практики-сімейний лікар (або педіатр), який у разі підозри щодо АД має направити пацієнтів на вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу до лікаря-дерматовенеролога/дерматовенеролога дитячого з обов’язковою консультацією лікаря-алерголога/лікаря-алерголога дитячого.
Діагноз АД встановлюють на вторинній (спеціалізованій) медичній допомозі на підставі єдиного діагностичного алгоритму.
Дії лікаря
1. Зібрати скарги й анамнестичні дані.
2. Оглянути шкіру та слизову оболонку, провести пальпацію лімфатичних вузлів.
3. Провести загальноклінічні дослідження.
4. У разі підозри АД необхідно направити пацієнта до лікаря-алерголога/алерголога дитячого та лікаря-дерматовенеролога/дерматовенеролога дитячого впродовж 1 тиж.
Діагностичні критерії та оцінка ступеня тяжкості атопічного дерматиту (за Hanifin&Rajka)
Головні критерії
1. Свербіж шкіри.
2. Типова морфологія та локалізація шкірних висипів:
- згинальна ліхеніфікація та лінійність;
- у дітей — обличчя та кінцівки.
3. Хронічний рецидивний перебіг.
4. Атопія в особистому та сімейному анамнезі.
Додаткові критерії
1. Ксероз (сухість) шкірних покривів.
2. Іхтіоз, переважно долонний.
3. Реакція гіперчутливості негайного типу при шкірному тесті з алергенами.
4. Локалізація шкірного процесу на кистях та стопах.
5. Хейліт.
6. Екзема сосків.
7. Схильність до інфекційних уражень шкіри, пов’язаних із порушеннями в імунологічному статусі.
8. Початок захворювання у ранньому дитячому віці.
9. Еритродермія.
10. Рецидивний кон’юнктивіт.
11. Інфраорбітальна зморшка Денні — Моргана.
12. Кератоконус (конічне випинання рогівки).
13. Передні субкапсулярні катаракти.
14. Тріщини за вухами.
15. Високий рівень IgE у сироватці крові.
16. Потемніння ділянок навколо очей.
17. Блідість або еритема обличчя.
18. Білий лишай.
19. Непереносимість їжі.
20. Непереносимість вовни та ліпідних розчинників.
21. Перифолікулярна локалізація висипу.
22. Вплив емоційних факторів на перебіг захворювання.
23. Білий дермографізм або затримка збліднення.
Для встановлення діагнозу АД у пацієнта мають бути в наявності три з головних і три з додаткових критеріїв.
5. За наявності супутніх захворювань у пацієнта з підозрою на АД необхідно направити його до суміжних фахівців.
Лікування
при атопічному дерматиті
Спеціальне лікування пацієнтів з АД здійснюють виключно при наданні вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги.
Доведено, що своєчасне спеціальне лікування сприяє досягненню тривалих ремісій і навіть одужанню пацієнтів.
Дії лікаря
1. За підозри щодо АД направити на консультацію до лікаря-алерголога/алерголога дитячого та лікаря-дерматовенеролога/дерматовенеролога дитячого впродовж 1 тиж для підтвердження діагнозу та визначення подальшої тактики лікування.
2. Моніторинг дотримання пацієнтом рекомендацій лікаря-алерголога/алерголога дитячого та лікаря-дерматовенеролога/дерматовенеролога дитячого щодо догляду за шкірою та запобігання контакту з алергенами.
3. Під час обстеження та спеціального лікування сприяти виконанню пацієнтом усіх рекомендацій лікаря-алерголога/алерголога дитячого та лікаря-дерматовенеролога/дерматовенеролога дитячого та інших спеціалістів.
Подальше спостереження, включаючи диспансеризацію
Після спеціального лікування під час диспансерного спостереження пацієнту проводять лікування супутніх захворювань, за необхідності його направляють на вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу.
Догляд за шкірою, елімінаційний режим та елімінаційна дієта знижують частоту рецидивів захворювання. Завдяки своєчасному лікуванню у разі загострень АД у спеціалізованих закладах настає швидка ремісія. Проведення алергенспецифічної імунотерапії дозволяє досягти повного видужання чи стійкої та довготривалої ремісії.
Дії лікаря
1. Забезпечити записи в Медичній карті амбулаторного хворого (форма № 025/о) та моніторинг дотримання плану диспансеризації.
2. Погодити Інформовану добровільну згоду пацієнта на обробку персональних даних (Вкладний листок до облікової форми № 025/о).
3. Надавати рекомендації щодо способу життя, режиму харчування та фізичних навантажень.
Первинна профілактика атопічного дерматиту
Первинна профілактика АД включає усунення/запобігання впливу специфічних та неспецифічних провокуючих факторів, а також у комплексному догляді за шкірою, спрямованому на відновлення її бар’єрних функцій та гідробалансу.
Пускові (тригерні) фактори розвитку АД:
- алергени кліщів домашнього пилу;
- синтетичні матеріали та вовна;
- мило;
- синтетичні миючі засоби;
- алергени тварини;
- куріння поряд із малюком;
- алергени рослинного пилку.
Для запобігання впливу провокуючих факторів використовують елімінаційний режим, який полягає в усуненні контактів з алергенами, для яких доведена їх етіологічна роль (враховуючи також перехресні алергічні реакції), та неспецифічними подразниками.
Дії лікаря
1. Рекомендувати уникати впливу провокуючих факторів ризику розвитку АД, пов’язаних зі способом життя та з навколишнім середовищем.
2. Навчати пацієнтів із АД та членів їх родин дотримуватися рекомендацій щодо організації побуту та забезпечення елімінаційного режиму для запобігання впливу алергенів.
3. Надавати пацієнтам та членам їх родин інформацію щодо алергенів, до яких виявлена сенсибілізація, до яких білків буде перехресна алергічна реакція та в яких харчових продуктах вони містяться.
Використана література
- Міністерство охорони здоров’я України (2016) Наказ МОЗ України від 04.07.2016 р. № 670 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при атопічному дерматиті».
