У ДУ «Національний науковий центр (ННЦ) «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» Національної академії медичних наук (НАМН) України» на даху госпітального корпусу встановили сонячні батареї, призначені для забезпечення потреб закладу гарячою водою. Таким чином, Інститут кардіології став першим серед закладів НАМН України, де почали впроваджувати нову, економічно вигідну форму господарювання — геліоенергетику.
Сонячна енергетика, або геліоенергетика — використання сонячної енергії для отримання енергії в будь-якому зручному для її застосування вигляді. Сонячна енергетика використовує поновлюване джерело енергії і не спричиняє викидів шкідливих відходів, тобто є екологічно чистою.
Символічний пуск «сонячної» установки та оглядини «сонячного» даху ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України» відбувся днями за участю керівництва інституту, співробітників благодійного фонду (БФ) «Здоров’я для всіх», фахівців, причетних до встановлення обладнання, а також представників спеціалізованих засобів масової інформації.
Батарей наразі 2, втім згодом тут сподіваються збільшити їх кількість. Відмовитися від традиційного твердого палива інститут змусили тарифи. Лише минулого року (ще за старими розцінками) гаряче водопостачання обійшлося установі у 750 тис. грн. Відтепер умови перебування пацієнтів стануть комфортнішими, а зменшення коштів на опалення заощаджуватимуть на лікувальні потреби.
Звісно, обладнання, необхідне для перетворення сонячної енергії в електричну, не може бути дешевим, однак воно дуже швидко окуповується. В інституті підрахували, що вже за 9 міс всі витрати виправдають себе.
Важливо, що, окрім економічного ефекту, сонячні батареї є ще й абсолютно екологічно чистим джерелом енергії. Директор ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», віце-президент НАМН України академік Володимир Коваленко вважає, що універсальна формула «економіка — екологія — здоров’я» є нерозривним ланцюгом у розвитку сучасного суспільства.
«На мою думку, часи споживацького ставлення людини до природи минули, і нині зароджується нова модель уважного ставлення людини як до середовища, так і до самої себе. Уявіть лишень собі: раніше нам, аби забезпечити корпуси гарячою водою та опаленням, треба було спалювати 2–3 т твердого палива за добу. А це — значні обсяги шкідливих викидів у повітря. Особливо якщо урахувати, що наша установа знаходиться у густонаселеному районі Києва. Тож ми тішимося, що є небайдужі благодійники, які поділяють нашу думку і нам допомагають. Це свідчить про те, що Україна, попри важкі випробування, обирає прогресивний шлях розвитку, а ментальна модель нашого суспільства — модифікується на краще», — переконаний керівник головного кардіологічного закладу нашої держави.
Встановлення сонячної установки стало можливим завдяки підтримці БФ «Здоров’я для всіх», який впродовж 3 останніх років впроваджує всеукраїнський проект з промовистою назвою «Сонячні лікарні».
«Досі ми працювали виключно із регіональними медичними закладами, де ситуація із фінансуванням зовсім кепська», — зазначає директор БФ «Здоров’я для всіх» Сергій Шевчук. — «Однак, на превеликий жаль, столичним лікарням, а тим більше таким потужним установам, як ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України» з його щоденним потоком пацієнтів з усієї України, теж бракує коштів для функціонування на належному рівні. А потреби тут значно більші, бо ж це не лише передовий лікувальний заклад — тут ще й гартується вітчизняна медична наука! Тому ми вирішили підтримувати і медиків-науковців».
Прес-служба «Українського медичного часопису», фото Сергія Бека
