Аналіз чинних вітчизняних норм з епідеміологічного нагляду (далі — епіднагляд) дозволив виявити недоліки, які можуть стати на заваді ефективній адаптації до європейського законодавства.
Основні висновки озвучила Ірина Колеснікова, завідувач кафедри епідеміології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, головний позаштатний епідеміолог Міністерства охорони здоров’я України, під час форуму за підтримки Програми залучення до спільної біологічної діяльності.
«Законодавство у цій сфері застаріле, суперечливе і фрагментарне. До того ж відсутня глобальна стратегія у сфері епідеміологічного нагляду», — зазначила І. Колеснікова в своєму виступі.
Існування паралельних систем епіднагляду та множинність інституцій, кожна з яких керується своєю нормативною базою, також ускладнюють процес.
Окрему увагу у дослідженні приділено кількості нозологічних одиниць, за якими ведеться нагляд. Зараз таких налічується 67.
З огляду на реформування системи епіднагляду в Україні нині є можливості вибудувати її з максимальним врахуванням наявних ризиків та можливостей для ефективного функціонування. Серед перспектив — і обмеження переліку хвороб, що перебувають у сфері епіднагляду. Функціонування «Центру громадського здоров’я» дозволить зосередити установи, які здійснюють епіднагляд, в одній структурі.
Науковий форум за підтримки Програми залучення до спільної біологічної діяльності покликаний сконцентрувати зусилля на підвищенні рівня біобезпеки і біозахисту та сприяти поширенню концепції «Єдиного здоров’я» в Україні. Форум триватиме до 8 квітня. Роботи, представлені під час заходу, будуть оцінені редколегією для налагодження подальших партнерських відносин з міжнародними експертами. Учасникам допоможуть визначитися із матеріалами, які зможуть бути надіслані до журналів з високим імпакт-фактором (індексом цитування) для потенційної публікації.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами http://www.dsesu.gov.ua/
