Підбито підсумки 1-го етапу розвитку системи реперфузійної терапії STEMI

15 березня 2016 о 13:02
468

Підбито підсумки 1-го етапу розвитку системи реперфузійної терапії STEMIЗаступник міністра охорони здоров’я Віктор Шафранський провів аналіз роботи з розвитку системи реперфузійної терапії пацієнтів з інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST (ST segment elevation myocardial infarction — STEMI) в Україні за останні 3 роки та окреслив плани на майбутнє.

У ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» Національної академії медичних наук (НАМН) України» відбулося засідання за участю провідних фахівців НАМН та Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України на тему «Високотехнологічна спеціалізована допомога в кардіології. Проблеми імплементації». З презентацією аналізу роботи з розвитку системи реперфузійної терапії пацієнтів зі STEMI в Україні за 2013–2015 рр. та планами на майбутнє виступив заступник міністра охорони здоров’я В. Шафранський.

Так, за його словами, у 2012 р. розпочато системну роботу зі створення системи перкутанної реперфузійної терапії. Тоді не більше 10% населення України (Одеська, Луганська, Закарпатська області) мали доступ до нових реперфузійних технологій («life saving technologies»).

У 2013 р. уже 7 областей України (близько 30% населення країни) використовували перкутанні процедури реперфузії, та в більш ніж 10 клініках була організована робота в режимі 24/7/365. Середня кількість пацієнтів зі STEMI, яким проведено перкутанну реперфузію, становила 75% від 1 млн населення. Розрахунки велися за європейським зразком та свідчили про п’ятикратне відставання від країн Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology — ESC).

2014 р. був переломним не тільки у контексті соціальних і політичних змін, але й впровадження нових технологій. Хоча в результаті військової агресії були втрачені інфраструктури для роботи системи реперфузійних технологій в 3 регіонах (Донецька, Луганська області, Крим), кількість первинних процедур і фібринолізу не зменшилася, а навіть пропорційно населенню зросла. Збережено досягнення останніх років, і, як і раніше, близько 30% населення мали доступ до сучасних технологій реперфузійної терапії. Зокрема, середній показник первинних втручань становив 100 пацієнтів на 1 млн населення, однак практично трикратне відставання від середнього показника в країнах ESC зберігалося.

Саме тому в 2015 р. МОЗ України зосереджено увагу на впровадженні нових технологій реперфузійної терапії в регіонах країни. Розпочато Проект з розвитку і організації Регіональних реперфузійних мереж (РРМ), що почали діяти в 14 регіонах країни. Близько 60% населення держави мають доступ до сучасної реперфузійної терапії в їх межах. Кількість перкутанних втручань у пацієнтів зі STEMI зросла до 146/1 млн населення. За останні 3 роки в Україні вдвічі збільшилася кількість пацієнтів з найбільш ефективними перкутанними реперфузійними процедурами.

Аналіз результатів свідчить, що в областях, де систематично проводиться правильна реперфузійна терапія, загальна кількість перфузійних процедур була на 33% вищою в 2015 р., ніж в тих областях, де робота за принципом РРМ ще не налагоджена у вигляді системного підходу.

Налагодження системи РРМ у перших 8 областях, за словами В. Шафранського, дало можливість знизити госпітальну летальність до 5–7% (середня по Україні — 13,6%); підвищити виявність пацієнтів з гострим коронарним синдромом і забезпечити їх своєчасне прибуття в реперфузійні центри; зміцнити спадкоємність служби екстреної медичної допомоги, кардіологічної та кардіохірургічної служб.

Досвід 3-річної роботи дає можливість зробити висновки та окреслити подальші стратегічні завдання, зокрема:

  • проводити якомога більше ефективних і своєчасних реперфузій для зниження госпітальної летальності;
  • розширювати і посилювати розвиток РРМ;
  • максимально скоротити «системні» затримки в госпіталізації пацієнтів для проведення первинних реперфузійних процедур;
  • оптимізувати витрати на лікування пацієнтів з гострим коронарним синдромом на основі ефективної організації доставки, координації різних служб (екстрена допомога, логістика), уникати комбінації фібринолізису і первинного перкутанного коронарного втручання у великих містах, коли доставка пацієнтів в клініку можлива швидше ніж за 2 год від першого контакту з медперсоналом.

В. Шафранський розповів, що друга хвиля областей, в яких буде проаналізовано роботу РРМ, буде запущена навесні, а третя — восени 2016 р.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.moz.gov.ua