На громадське обговорення винесено проект наказу Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при хворобі Вільсона» (актуально до 29.02.2016 р.) та проект наказу МОЗ України «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при остеосаркомі» (актуально до 29.02.2016 р.).
Хвороба Вільсона (ХВ), або гепатоцеребральна дистрофія, є аутосомно-рецесивним спадковим захворюванням із прогресуючим перебігом та найбільш типовими проявами у вигляді поєднання хронічного ураження печінки (гепатит, цироз) і дегенеративних змін з боку центральної нервової системи.
ХВ є однією з найбільш відомих форм патології обміну міді. Це рідкісний приклад спадкового захворювання, для якого розроблено високоефективні методи лікування: навіть при тяжких неврологічних проявах систематичне лікування зазвичай дає позитивний ефект — майже до зникнення всіх симптомів або різкого зменшення їх вираженості. Пацієнти повертають соціальний статус: знову можуть повністю обслуговувати себе, вчитися, працювати за професією, створювати сім’ї та народжувати дітей. Своєчасне розпізнавання ХВ та постійна терапія мають велике значення, оскільки без лікування пацієнти помирають. Тому необхідно докласти максимум зусиль для своєчасного діагностування та початку адекватної терапії.
Багато лікарів вважають ХВ дуже рідкісним захворюванням і, як правило, не враховують її в диференційній діагностиці хвороб печінки. У Центрі медичної статистики МОЗ України офіційний облік випадків ХВ не ведеться. Проте, за даними окремих досліджень, у стаціонарах гастроентерологічного профілю частка ХВ серед пацієнтів із хронічним ураженням печінки може досягати 7%.
Саркоми кісток становлять <0,2% усіх злоякісних новоутворень. Кількість хворих на саркоми кісток у США у 2011 р. досягла 2570 випадків зі всіх діагностованих. Захворюваність на злоякісні новоутворення кісток та суглобових хрящів в Україні становить 1,3 випадку на 100 тис. населення. Остеосаркома (ОС) становить 60% серед сарком кісток, хондросаркома — 30%, злоякісна фіброзна гістіоцитома та фібросаркома кісток — лише 1% усіх злоякісних новоутворень кісток. ОС займає 6,8% у статево-віковій структурі захворюваності дівчаток (0–14 років) та 5,6% — серед молодих вікових груп чоловіків (15–29 років). ОС належить до відносно рідкісних злоякісних новоутворень. Захворюваність становить у середньому 0,75 на 100 тис. населення. ОС виявляють в 8 разів частіше, ніж інші злоякісні новоутворення кісток.
Найбільш часто захворювання виникає у віці 10–25 років. На цей віковий період припадає 80% вперше виявлених сарком. Саркома кісток, виявлена в осіб віком до 10 та після 40 років (окрім хондросаркоми), — досить велика рідкість. Особи чоловічої статі хворіють на ОС у 1,5 раза частіше за жінок. Доведено, що ОС довгих трубчастих кісток частіше виникає у високорослих дітей та юнаків (акселератів), зазвичай в зоні максимальної швидкості росту скелета.
Нагадаємо, що наприкінці 2012 р. в Україні офіційно започатковано процес стандартизації медичної допомоги, в основу якого покладено створення медико-технологічних документів, що базуються на засадах доказової медицини з урахуванням найкращих світових практик. Виконання вимог медико-технологічних документів обов’язкове для всіх практикуючих лікарів незалежно від закладу, в якому вони працюють, а також фізичних осіб-підприємців.
Ознайомитися із проектами можна за посиланням: http://www.dec.gov.ua/mtd/proekty.html
Пропозиції та зауваження можна надсилати впродовж 1 міс з дня оприлюднення до ДП «Департамент медичної допомоги МОЗ України» або в електронному вигляді на е-mail: [email protected].
Контактна особа — Олена Михайлівна Ліщишина.
Тел.: (044) 536-13-40.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами http://www.moz.gov.ua/
