Проект закону України «Про лікарське самоврядування»

Подання

Верховна Рада України

Відповідно до статті 93 Конституції України, статей 11, 12 Закону України «Про статус народного депутата України» вносимо на розгляд Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи проект Закону України «Про лікарське самоврядування».

Доповідачем на Пленарному засіданні виступить народний депутат України Карпук В.Г.

Додатки:

1. Проект Закону — на 32 аркушах.

2. Пояснювальна записка — на 7 аркушах.

3. Проект Постанови Верховної Ради України — на 1 аркуші.

4. Авторський колектив — на 2 аркушах.

5. Зазначені документи в електронному вигляді.

Народні депутати України В.Г. Карпук

(посв. №395)

Є.Д. Добряк

(посв. №329)

Л.С. Григорович

(посв. № 343)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про лікарське самоврядування»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Існуюча модель системи охорони здоров’я України в нових соціально-економічних умовах продовжує демонструвати свою неефективність, про що свідчать показники її діяльності: передусім низькі доступність, якість медичної допомоги, незадовільний стан здоров’я населення, а також, як наслідок, практично тотальна незадоволеність системою охорони здоров’я населенням і працюючими в ній медиками. У зв’язку з цим сьогодні необхідно здійснювати енергійні зусилля щодо її реформування.

Проте без ефективно функціонуючої системи охорони здоров’я, без створення суспільних інститутів управління нею з метою підвищення громадської відповідальності у розв’язанні завдань, що стоять перед країною, досягти цілей, поставлених реформою охорони здоров’я, досить складно.

Важливими передумовами щодо створення і функціонування в Україні такого суспільного інституту, як лікарське самоврядування — найважливішого механізму системи суспільного управління охороною здоров’я, є:

• політичні і соціально-економічні зміни, що відбулися в Україні в цілому;
• політична воля керівництва держави;
• позитивний міжнародний досвід тривалого функціонування інституцій лікарського самоврядування в переважній більшості країн світу;
• зміна економічних відносин у суспільстві, що зробили істотний вплив на діяльність системи охорони здоров’я і сприяли серйозним трансформаціям у ній;
• суттєві зміни у свідомості медичного персоналу і пацієнтів;
• воля лікарської громади.

Практично у всіх економічно розвинених країнах основне місце в організації лікарської діяльності традиційно посідають національні медичні самоврядні організації (товариства, асоціації, лікарські палати, ізби, комори, колегіуми лікарів тощо), які несуть правову, фінансову і моральну відповідальність перед державою і суспільством за якість медичної допомоги, професійну підготовку медичних фахівців, дотримання норм медичної етики та розв’язують інші питання охорони здоров’я.

При цьому основними завданнями національних лікарських організацій є формування в лікарському співтоваристві і суспільстві в цілому таких цивільно-правових відносин, згідно з якими лікар несе персональну юридичну і фінансову відповідальність за результати своєї діяльності перед національною медичною організацією, а національна медична організація за результати діяльності лікаря — перед пацієнтами і державою. Такі відносини призводять до нового якісного рівня захисту прав пацієнтів та лікарів, який на сьогодні в Україні практично відсутній.

До їхньої компетенції входять і такі найважливіші види діяльності, як ведення реєстру лікарів, своєчасне забезпечення лікарів необхідною медичною інформацією, атестація і сертифікація медичних фахівців, ліцензування лікарської діяльності, захист прав та інтересів медиків, розробка медичних стандартів, обрання головних фахівців з медичних спеціальностей, здійснення контролю за використанням лікарських засобів і медичною рекламою, участь у акредитації медичних практик, організація підвищення кваліфікації медичного персоналу, захист національних виробників медичної техніки і лікарських засобів тощо.

Тому створення суспільної системи регулювання лікарської діяльності, на чолі якої стоятиме національна лікарська самоврядна організація, дасть можливість у разі часткового збереження за органами державної влади нормативно-розпорядницьких і наглядово-дозвільних функцій покласти на неї значну частину відповідальності за діяльність системи охорони здоров’я.

2. Міжнародне регулювання лікарського самоврядування

У законопроекті враховано досвід законодавчого забезпечення функціонування організацій лікарського самоврядування у провідних європейських країнах: Польщі, Німеччині, Австрії, Болгарії, Фінляндії, Естонії, Румунії, Сербії, Словенії, Македонії, Чехії, Швейцарії, Франції.

У переважній більшості країн світу організації лікарського самоврядування поряд із уповноваженими державними органами здійснюють управління усією системою охорони здоров’я як рівноправні партнери. У цих країнах діяльність, функції, завдання та повноваження національної самоврядної лікарської організації врегульовуються на законодавчому рівні.

Вимоги та рекомендації до запровадження лікарського самоврядування містяться в ряді декларацій, прийнятих Всесвітніми Медичними Асамблеями найавторитетнішої світової лікарської організації — World Medical Association (WMA) — Світового Лікарського Товариства, яке на сьогодні об’єднує лікарів 94-х провідних країн світу.

Так, ще 17-а Всесвітня Медична Асамблея у 1967 році прийняла «Дванадцять принципів організації охорони здоров’я для будь-якої національної системи охорони здоров’я» із доповненнями 35-ї Всесвітньої Медичної Асамблеї, Венеція, 1983. Серед яких слід відзначити:

1-й — «Умови лікарської діяльності в будь-якій системі охорони здоров’я повинні визначатися за участі представників організації лікарів»;

7-й — «Повинна бути гарантована моральна, економічна і професійна незалежність лікаря»;

8-й — «… адекватна винагорода лікарю повинна забезпечуватися владою»;

9-й — «Розмір винагороди лікарю не повинен залежати виключно від фінансового стану влади, яка його забезпечує, а також не може визначатися одностороннім рішенням уряду та повинен узгоджуватися з організацією лікарів»

38-а Всесвітня Медична Асамблея, Каліфорнія, 1986 — прийняла «Декларацію стосовно незалежності і професійної свободи лікаря» у якій вказано, що «Надаючи лікарям незалежність і професійну свободу в проведенні медичної діяльності, суспільство забезпечує найкращу з можливих систем охорони здоров’я для своїх громадян, що в свою чергу вносить вагомий внесок у створення сильної і безпечної держави»

39-а Всесвітня Медична Асамблея, Мадрид, 1987 — прийняла Мадридську декларацію про професійну лікарську автономію і самоврядування, яка утвердила необхідність самоврядування медичної професії (професійної незалежності лікаря) та сформулювала основні принципи самоврядування спрямовані на захист прав медичних працівників та якнайширше задоволення потреб пацієнтів.

59-а Всесвітня Медична Асамблея, Сеул, 2008 — прийняла Сеульську декларацію «Про професійну лікарську автономію і клінічну незалежність» якою «… знову підтверджує важливість професійної лікарської автономії і незалежності у прийнятті клінічних рішень, які повинні бути збереженими, не лише як істотний компонент високоякісної медичної допомоги і тому вигідної для пацієнта, але і як істотний принцип лікарського професіоналізму».

Як наслідок в країнах Європейського Співтовариства, Північної і Південної Америки, Південної та Східної Азії, значній частині країн Африки прийняті закони, якими держава передала лікарському самоврядуванню регуляторні функції в управлінні системою охорони здоров’я, де окреслено організаційні засади професійної діяльності лікарів.

3. Мета і завдання прийняття акта

Метою даного законопроекту є визначення принципів побудови системи лікарського самоврядування шляхом створення єдиної всеукраїнської самоврядної лікарської організації — Всеукраїнського Лікарського Товариства — для модернізації управління системою охорони здоров’я України шляхом упровадження системи професійного самоврядування в медичній галузі та підвищення ролі медичної спільноти в питаннях забезпечення якості медичної діяльності й авторитету медичної професії у суспільстві.

Прийняття даного законопроекту зумовлене необхідністю законодавчого врегулювання діяльності системи самоврядування лікарської професії в системі охорони здоров’я України.

Завданнями даного законопроекту є:

• впровадження системи лікарського самоврядування в систему охорони здоров’я шляхом використання принципів суспільного регулювання медичної діяльності;
• законодавче забезпечення створення і діяльності самоврядної лікарської організації — Всеукраїнського Лікарського Товариства як всеукраїнської організації лікарського самоврядування в Україні;
• передача частини державних функцій, що регулюють професійну медичну діяльність, всеукраїнському професійному лікарському об’єднанню — Всеукраїнському Лікарському Товариству;
• впровадження системи корпоративної відповідальності за результати лікарської діяльності з боку лікарського самоврядного професійного об’єднання — Всеукраїнського Лікарського Товариства як самостійного суб’єкта права;
• встановлення єдиних принципів організації та функціонування національних і територіальних органів лікарського самоврядування;
• захист професійних інтересів лікарів, боротьба з корупцією в системі охорони здоров’я України та захист прав пацієнтів.

Даний законопроект забезпечить сучасне визначення ролі і місця лікарської професії в Україні відповідно до міжнародних вимог, кращих світових традицій, численних вимог лікарських громадських організацій України.

Прийняття даного законопроекту дасть реальну можливість досягти серед лікарської спільноти вищого рівня професійності та відповідальності, що призведе до відновлення довіри у стосунках між лікарями та пацієнтами, підвищить суспільну значимість професії лікаря, відновить її престиж.

4. Загальна характеристика та основні положення акта

Проект закону складається з V розділів і 47 статей.

Законопроектом впроваджується система лікарського самоврядування у сфері охорони здоров’я населення, встановлюються відповідні принципи, а також визначаються роль і місце лікарського самоврядування в системі охорони здоров’я України, визначається і регламентується діяльність всеукраїнської самоврядної професійної організації — Всеукраїнського Лікарського Товариства як центрального і головного суб’єкта створюваної системи.

Цим законопроектом визначаються:

• статус, порядок і умови створення, а також діяльність національної самоврядної професійної організації, що представляє систему лікарського самоврядування в Україні — Всеукраїнського Лікарського Товариства;
• система правових взаємин суб’єктів лікарського самоврядування, що представляють Всеукраїнське Лікарське Товариство, з державними органами влади та іншими суб’єктами системи охорони здоров’я України;
• повноваження, принципи діяльності та функції Всеукраїнського Лікарського Товариства у сфері регулювання медичної діяльності і забезпечення її якості на всіх рівнях: національному, реґіональному, індивідуальному.

5. Стан нормативно-правової бази у цій сфері правового регулювання

Це питання в правовому полі України системно не врегульоване, що унеможливлює проведення достатньо ефективної державної політики у сфері управління системою охорони здоров’я і її подальший розвиток.

В Україні серед деяких інших професій: адвокатів, нотаріусів, аудиторів, суддів, питання їх професійного самоврядування частково регулюється відповідними законами: Закон України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 року, Закон України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року та Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 року та Закон України «Про судоустрій України» від 07.02.2002 року.

Прийняття даного закону не потребує внесення змін до інших законів.

6. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація даного законопроекту не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України, оскільки законопроект передбачає інші джерела фінансового забезпечення органів лікарського самоврядування, перш за все через членські внески та кошти, отримані як плата за послуги.

Також передбачається, що функції, які на сьогодні виконують державні органи охорони здоров’я і згідно із цим Законом будуть передані самоврядній лікарській організації, могли б бути передані разом з існуючим бюджетним фінансуванням.

7. Громадське обговорення

З метою громадського обговорення законопроекту у 2005-2008 роках проводилась низка засідань за участю представників широкого кола громадськості та громадських організацій (зокрема: Громадської Ради при Міністерстві охорони здоров’я України; ХІ та ХІІ Конгреси Світової федерації українських лікарських товариств; сектору законодавчих ініціатив Дорадчої ради з питань охорони здоров’я Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я), заінтересованих обласних управліннях охорони здоров’я, лікарських трудових колективах.

Законопроект для широкого обговорення було опубліковано у матеріалах VIII з’їзду Всеукраїнського лікарського товариства та найпопулярнішій українській медичній газеті Міністерства охорони здоров’я України та ЦК профспілки працівників охорони здоров’я України «Ваше здоров’я».

Крім того, для публічного обговорення, законопроект розміщувався на офіційних сайтах Управління охорони здоров’я Кіровоградської обласної державної адміністрації (www.health.kr.ua), Управління охорони здоров’я Миколаївської обласної державної адміністрації (www.uoz.mk.ua), Українського лікарського товариства у Львові (www.ult.lviv.ua), Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. Мечникова (www.mechnikov.dp.ua).

На необхідності ухвалення законопроекту вказано у багаточисельних резолюціях, рішеннях та зверненнях, зокрема: ХІ та ХІІ Конгресів Світової федерації українських лікарських товариств, Парламентських слухань «Проблеми у сфері охорони здоров’я і медичного обслуговування громадян України та шляхи їх розв’язання», Першого Всеукраїнського конгресу з медичного права та соціальної політики, ІІІ Національного конгресу з біоетики, VIII та ІХ з’їздів Всеукраїнського лікарського товариства, Першого національного круглого столу «Як створити конкурентноспроможну систему охорони здоров’я України», Міжнародної робочої зустрічі «Створення і розвиток структур для участі громадян у процесах прийняття рішень, що впливають на охорону здоров’я, на регіональному рівні в Україні», Концептуальних напрямках розвитку охорони здоров’я в м.Києві Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення м.Києва, Постанові Президії Національної академії наук України від 07.11.2007 №288, Національної ради з питань охорони здоров’я при Президентові України, IV з’їзду фахівців з соціальної медицини та організації охорони здоров’я України, Колегіях Міністерства охорони здоров’я України.

Законопроект підтримали численні медичні громадські організації та організації захисту прав пацієнтів.

8. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Головним після прийняття законопроекту стане підвищення якості медичної допомоги населенню та ефективності системи охорони здоров’я України внаслідок створення і діяльності національної самоврядної лікарської організації — Всеукраїнського Лікарського Товариства.

Прийняття законопроекту сприятиме децентралізації функцій існуючої командно-адміністративної системи управління охороною здоров’я України, що стане реальним кроком до побудови в Україні громадської системи охорони здоров’я та громадянського суспільства.

Із прийняттям даного законопроекту створяться умови для контролю з боку держави за діяльністю національної лікарської організації, а також для здійснення контролю з боку Всеукраїнського Лікарського Товариства за рішеннями, що приймаються органами управління охороною здоров’я, тим самим забезпечуючи динамічний розвиток і конструктивну взаємодію державної та суспільної системи управління у сфері охорони здоров’я населення.

У системі охорони здоров’я України буде забезпечено розвиток і зміцнення елементів громадянського суспільства за допомогою професійного самоврядування для відновлення довіри та співпраці між громадянами і державою, між громадянами і системою охорони їхнього здоров’я, між системою охорони здоров’я і владою.

Створення саморегульованої національної системи лікарського самоврядування забезпечить вагомий внесок у формування цивільної відповідальності лікарів за здоров’я громадян, надасть реальну можливість розвитку цивілізованого ринку медичних послуг і створить умови для надання якісної і доступної медичної допомоги населенню, дасть змогу реально здійснювати правовий, соціальний, фінансовий і моральний захист лікаря та лікарської професії, позбавить важелів адміністративного тиску на професійних медиків.

Впровадження системи лікарського самоврядування дасть можливість значно скоротити тіньовий обіг фінансових коштів в охороні здоров’я, убезпечить пацієнтів від послуг псевдомедичних організацій і забезпечить контроль за медичною рекламою, створить умови для прагнення лікаря і медичної установи надавати якісну медичну допомогу, дасть практичне обґрунтування доцільності функціонування тих чи тих закладів охорони здоров’я, визначить потребу в лікарях різних спеціальностей, дасть змогу вести ефективний реєстр лікарів та рейтинг їхньої професійної діяльності, дасть можливість сформувати систему страхування професійної відповідальності лікарів і медичного страхування громадян, успішно вирішувати інші важливі медико-соціальні проблеми, сприятиме запобіганню кризових явищ в системі охорони здоров’я та у суспільстві.

Отже, прийняття запропонованого законопроекту дозволить:

• встановити корпоративний устрій діяльності лікарів в Україні,
• привести законодавство України у сфері охорони здоров’я у відповідність до міжнародних стандартів, стандартів Європейського Співтовариства,
• підвищити якість та доступність надання медичної допомоги,
• підвищити престиж лікарської професії та відповідальність лікарів за свою професійну діяльність,
• зробити лікарів незалежними у своїй діяльності, наділити їх гарантіями для більш повної реалізації ними своїх повноважень,
• ефективніше запрацювати системі охорони здоров’я України,
• зміцнити в державі інституції громадянського суспільства,
• захистити права лікарів і пацієнтів,
• заповнити прогалини у наданні медичної допомоги громадянам України, що є наслідком кадрової кризи та недостачі висококваліфікованих лікарів у цій сфері.

Народні депутати України В.Г. Карпук Є.Д. Добряк

Л.С. Григорович

В И С Н О В О К
на проект Закону України
«Про лікарське самоврядування»

(№ 3539 від 23.12.2008)

Законопроектом пропонується визначити принципи та систему органів лікарського самоврядування, зокрема, порядок створення, засади діяльності, повноваження та функції Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ) та його місцевих осередків.

Головне науково-експертне управління, розглянувши законопроект, вважає за доцільне висловити щодо нього низку зауважень і пропозиції.

Насамперед, слід зазначити, що деякі положення законопроекту не узгоджуються з Конституцією України. Так, за змістом положень Основного Закону (стаття 49) відповідальною за функціонування належної системи охорони здоров’я в Україні є держава. Проте, всупереч цьому, вирішення найбільш принципових питань управління в сфері охорони здоров’я, зокрема, таких як надання права на здійснення професійної лікарської діяльності, проведення атестації лікарів, здійснення контролю за дотриманням вимог стандартів у галузі охорони здоров’я, законопроектом пропонується віднести до сфери компетенції ВУЛТ (пункти «а», «ж», «м» статті 11). Тим самим, органи лікарського самоврядування по суті перебирають на себе функцію органів державної влади. Оскільки будь-якого механізму контролю або впливу на діяльність ВУЛТ з боку держави законопроектом не передбачено, держава фактично усувається від вирішення цих питань, що унеможливить виконання нею своїх конституційних обов’язків у сфері охорони здоров’я.

Недотримання положень Конституції України знайшло своє відображення і в розділі IV «Перехідні положення» законопроекту, яким передбачається надання низки доручень центральним та місцевим органам управління охороною здоров’я, Академії медичних наук України, міністерствам і іншим органам виконавчої влади України, в підпорядкуванні яких знаходяться заклади охорони здоров’я усіх форм власності, спільно з діючими на їхніх територіях лікарськими товариствами й асоціаціями щодо складання списків лікарів, скликання та проведення зборів лікарів, подання ними заяв про внесення їх до Реєстру відповідних регіональних відділень, створення організаційного комітету для проведення з’їзду ВУЛТ тощо. Адже відповідно до частини другої статті 19 та частини другої статті 85 Конституції України Верховна Рада України здійснює лише ті повноваження, які віднесені до її відання Конституцією України. Спрямування і координація роботи вищеназваних суб’єктів, а отже і надання доручень щодо утворення ВУЛТ до повноважень Верховної Ради України не належать. Верховна Рада України може давати доручення лише Кабінету Міністрів України, який згідно із частиною другою статті 113 Конституції України підконтрольний і підзвітний їй.

За своєю природою лікарські організації є суто громадськими об’єднаннями, що виключає можливість докладного регулювання питань їх організації та функціонування на законодавчому рівні. Такий висновок випливає зі змісту пункту 11 частини першої статті 92 Конституції України, відповідно до якого виключно законом України визначаються лише «засади утворення та діяльності об’єднань громадян». Тому більшість суспільних відносин, які пропонується врегулювати цим законопроектом, за своєю природою не відносяться до предмета законодавчого регулювання, оскільки діяльність лікарських організацій, як і інших громадських об’єднань на основі норм (правил поведінки), встановлених самими громадськими організаціями в їхніх статутах або положеннях. Характерною особливістю цих норм є те, що вони можуть бути обов’язковими тільки для членів відповідних громадських організацій.

Зважаючи на це, система органів лікарського самоврядування, порядок формування керівних органів, їх компетенція, проведення зборів учасників органів лікарського самоврядування, чергових та позачергових конференцій, обрання кандидатів до контрольних та інших органів лікарського самоврядування, питання їх звітності перед учасниками лікарського самоврядування повинні регулюватися відповідними статутними документами, не законом. Незважаючи на це, значна частина положень законопроекту присвячена саме цим питанням (статті 10-12, 14-15, 17-22, 30-31, 36).

При цьому необхідно також зауважити, що окремим положенням законопроекту властивий зобов’язуючий, імперативний характер, що також не повною мірою узгоджується з природою громадських організацій як інститутів громадянського суспільства. Так, законопроектом передбачається, що ВУЛТ розроблятиме та прийматиме «Етичний кодекс українського лікаря», «Правила належної медичної практики», здійснюватиме контроль за їх дотриманням (пункт «в» частини першої статті 11 законопроекту). Порушення лікарями вимог зазначених документів може мати наслідком прийняття ВУЛТ рішення про зупинення, припинення або позбавлення права на зайняття лікарською діяльністю чи дисциплінарну відповідальність лікарів (статті 34, 35, 44 законопроекту).

Не можна погодитись із запропонованим у законопроекті порядком утворення ВУЛТ, який передбачає по суті примусове залучення до її складу усіх лікарів, які займаються професійною лікарською діяльністю, та включення їх до Реєстру відповідного регіонального відділення ВУЛТ як дійсних (постійних) членів Всеукраїнського лікарського товариства (частина друга статті 6 законопроекту). При цьому законопроектом передбачається також, що єдиним документом, який надає право здійснювати в Україні професійну лікарську діяльність є «Свідоцтво про право на здійснення лікарської діяльності на території України», яке видається ВУЛТ разом із посвідченням члена цієї самоврядної організації (частина третя статті 6, частина друга статті 39 законопроекту).

Такий підхід до створення ВУЛТ суперечить Конституції України, якою закріплено право на свободу об’єднання і якою передбачено, що ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян, чи обмежений у правах за належність чи неналежність до громадських організацій (стаття 36). При цьому слід нагадати, що Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 13 грудня 2001 року № 18-рп зазначив, що свобода об’єднання означає, зокрема, правову і фактичну можливість добровільно, без примусу чи попереднього дозволу утворювати об’єднання громадян або вступати до них.

Слід також ураховувати, що закріплення на законодавчому рівні функцій конкретно визначеного об’єднання громадян (ВУЛТ) призведе до монопольного становища цієї організації, фактично унеможливить виконання аналогічних функцій іншими об’єднаннями громадян, які вже існують, або можуть бути створені у майбутньому. Це не відповідає конституційним нормам щодо свободи об’єднання у громадські організації, рівності усіх об’єднань громадян перед законом, неприпустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя статті 22, частини перша та п’ята статті 36 Основного Закону України).

У той же час, можливим шляхом вирішення питань, що стосуються становлення лікарського самоврядування в України вбачається реалізація лікарями гарантованого Конституцією України права громадян на свободу об’єднання у громадські організації (професійні спілки) для здійснення захисту своїх прав і свобод та задоволення своїх інтересів (стаття 36 Конституції України).

Окремі положення законопроекту не повною мірою узгоджуються з іншими чинними законами України. Так, в порушення Основ законодавства України про охорону здоров’я, Закону України «Про страхування» до сфери компетенції ВУЛТ пропонується віднести також і вирішення всіх питань щодо здійснення страхування професійної діяльності лікарів (пункт «ч» частини першої статті 11 законопроекту).

Слід вказати також на неузгодженість назви законопроекту із її змістом. Так, із назви і преамбули випливає, що сферою його регулювання передбачається визначення функціонування лікарського самоврядування загалом, в той час як у змісті йдеться про унормування діяльності лише однієї організації — ВУЛТ.

Всупереч визнанню таких засад професійного самоврядування як добровільність та децентралізація (статті 1, 3) у проекті пропонується запровадити «центральний орган лікарського самоврядування» — Всеукраїнське Лікарське Товариство» як основу лікарського самоврядування, без вступу до якого здійснювати лікарську діяльність в Україні буде неможливо (статті 4, 6, 11).

Слід також додати, що запровадження додаткових передумов для отримання права на роботу за професією у вигляді необхідності отримання «Свідоцтва про право на здійснення лікарської діяльності на території України» не має належного обґрунтування, окрім забезпечення безальтернативного вступу усіх лікарів до пропонованої у проекті організації через встановлення порядку його видачі органами ВУЛТ (частина друга статті 39 проекту). При цьому не можна погодитись із пропозицією визнати вказане свідоцтво «єдиним документом, який надає право здійснювати на території України професійну лікарську діяльність» (стаття 6 проекту), оскільки за національним законодавством медичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам (стаття 74 Основ законодавства України про охорону здоров’я), що підтверджується відповідними документами.

Викликає сумнів пропозиція встановити:

неможливість прийняття органами держави і органами місцевого самоврядування нормативних актів щодо будь-яких питань у сфері «організації та професійної лікарської діяльності в Україні» без узгодження з органами лікарського самоврядування (стаття 9);

право керівника спеціально уповноваженого центрального органу державної виконавчої влади в галузі охорони здоров’я звертатись до З’їзду ВУЛТ або Головної Ради ВУЛТ з пропозицією розглянути питання, що належать до компетенції лікарського самоврядування, які повинен буде розглянути черговий чи позачерговий З’їзд ВУЛТ або Головна Рада ВУЛТ у місячний термін з дня їх подання (ст. 16);

обов’язковість для усіх членів ВУЛТ рішень, які приймаються його органами з питань, віднесених до їх компетенції (без будь-яких застережень).

Слід звернути увагу й на те, що широке коло суспільних відносин, в яких пропонується врегулювати цим законопроектом, вже врегульовано відповідними законодавчими актами. Тому реалізація викладених у проекті новацій потребує розробки положень про внесення змін до них. Наприклад, встановлення повноважень у «визначенні необхідності підготовки медичних фахівців, умов їх стажування, спеціалізації та підвищення кваліфікації» та «розробці та затвердженні навчальних планів і програм» передбачає зміни у законодавстві про освіту. Можливість участі органів лікарського самоврядування у розробці та погодженні Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, Всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців та підприємців і всеукраїнськими профспілками та профоб’єднаннями щодо питань охорони здоров’я, Галузевої угоди між Міністерством охорони здоров’я України та Центральним комітетом профспілки працівників охорони здоров’я України та здійснення контролю за їх дотриманням Законом України «Про колективні договори і угоди» не передбачена.

Відповідно до Регламенту Верховної Ради України якщо для реалізації положень поданого законопроекту після його прийняття необхідні зміни до інших законів, вони мають викладатися в розділі «Перехідні положення» цього законопроекту або в одночасно внесеному його ініціатором окремому законопроекті. Натомість до поданого законопроекту додається перелік законів та інших нормативних актів, прийняття або перегляд яких необхідно здійснити для реалізації положень законопроекту в разі його прийняття (стаття 90).

На думку управління, потребують додаткового обґрунтування пропозиції щодо розмежування процедури розгляду порушень лікарями вимог щодо професійної етики та належної медичної практики (статті 22, 23, 34, 35), оскільки належна медична практика є неможливою без дотримання професійної етики. Розгляд цих питань окремими органами, як пропонується у проекті, буде ускладненим через проблемність визначення їх юрисдикційної належності.

Окремо слід вказати на правову неадекватність викладених у проекті умов притягнення лікарів до відповідальності за порушення професійних обов’язків. Зокрема, запровадження такого виду дисциплінарного стягнення на лікарів як штраф (стаття 44) суперечить встановленій в Україні системі санкцій за відповідними видами юридичної відповідальності. Накладення штрафу передбачено нормами законодавства про кримінальні та адміністративні порушення і не застосовується при дисциплінарних правопорушеннях. При цьому, слід зазначити, що накладення штрафів є виключною компетенцією органів державної влади і не може бути делеговане громадським організаціям. При цьому запропоноване спрямування коштів від штрафу на рахунки органів ВУЛТ викликає сумніви, оскільки штрафи стягуються до відповідних бюджетів.

Реалізація ж пропозиції надати право складати акт про порушення членом ВУЛТ своїх професійних обов’язків — тобто ініціювати процес притягнення до відповідальності — одноособово будь-якому члену Головної Комісії з питань професійної етики ВУЛТ, Комісії з питань професійної етики регіонального відділення ВУЛТ, Головної Комісії з питань належної медичної практики ВУЛТ, Комісії з питань належної медичної практики регіонального відділення ВУЛТ (стаття 45) — може мати наслідком дезорганізацію лікувального процесу у кожному конкретному випадку.

Звертає на себе увагу та обставина, що, незважаючи на мету створення такої організації щодо захисту прав всіх її учасників, детальніше передбачається врегулювання питань гарантій трудових прав лише осіб, обраних до органів Всеукраїнського Лікарського Товариства (статті 25 та 37). При цьому норми вказаних положень також не дають можливості з’ясувати порядок їх реалізації. Законопроект не дає відповіді на питання, хто буде визначати розміри оплати праці та інші умови праці обраних органів ВУЛТ працівників; яким чином можуть бути звільнені з роботи лікарі, які виконують працюють в органах ВУЛТ, якщо передбачається недопустимість розірвання трудового договору за ініціативою їх роботодавця.

Слід також вказати й на те, що положення частини четвертої статті 37, у якому йдеться про захист трудових прав осіб, обраних до органів регіонального відділення ВУЛТ, дублює аналогічне положення статті 118 Кодексу законів про працю України.

Законопроект також не позбавлений техніко-юридичних недоліків. Так, в деяких статтях законопроекту розміщений матеріал, що не належить до предмету їх правового регулювання. Приміром, у статті 2, що має назву «Законодавство України про лікарське самоврядування», положенням частини другої визначаються організації, на які поширюється дія цього Закону, положенням частини третьої — організації, на які дія Закону не поширюється, а в частині четвертій йдеться, що національна самоврядна організація лікарів, її регіональні відділення є громадськими організаціями, які утворюються і діють відповідно до цього Закону. Таким чином, із чотирьох частин цієї статті предмету її регулювання відповідають положення лише частини першої.

Насамкінець, слід зазначити, що цей законопроект практично повторює  зміст попереднього проекту Закону України «Про лікарське самоврядування» (реєстрац. № 2053 від 07.09.2006 р.), який з урахуванням висновку Головного науково-експертного управління про його відхилення 16.11.2006 р. був відкликаний суб’єктами права законодавчої ініціативи.

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити.

Керівник Головного управління В. БОРДЕНЮК

Проект

вноситься народними депутатами України

Карпуком В.Г.

Добряком Є.Д.

Григорович Л.С.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про лікарське самоврядування

Цей Закон визначає принципи побудови системи, гарантії та засади лікарського самоврядування як одного із найважливіших елементів системи охорони здоров’я України для управління професійною лікарською діяльністю, з метою забезпечення умов для ефективного виконання лікарями своїх професійних обов’язків, розширення можливостей корпоративного впливу на систему охорони здоров’я України, представництва лікарів України у відносинах з органами влади, захисту професійних прав лікарів та захисту прав пацієнтів.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних понять

У цьому Законі поняття вживаються у такому значенні:

професійне самоврядування — гарантоване державою право і реальна здатність певної професійної групи, членство у якій передбачено законом, здійснювати делеговані повноваження в межах окреслених законодавством, мати власну самоврядну організацію, яка підзвітна представникам відповідної професії. Професійне самоврядування діє на засадах законності, добровільності, децентралізації та підконтрольності. Органи професійного самоврядування не входять до системи органів державної влади чи органів місцевого самоврядування;

лікарське самоврядування — гарантоване державою право лікарів об’єднуватись у професійну самоврядну організацію, управляти професійною лікарською діяльністю, самостійно виконувати завдання та здійснювати повноваження, визначені законодавством України;

Всеукраїнське Лікарське Товариство (далі — ВУЛТ) є центральним органом лікарського самоврядування. ВУЛТ — національна самоврядна організація лікарів, — діяльність якої ґрунтується на засадах професійного самоврядування і поширюється на всю територію України;

лікарська діяльність — регламентована законодавством професійна діяльність лікаря з надання медичної допомоги та/або медичної послуги;

лікарська практика — є одним із видів професійної практики у сфері охорони здоров’я і полягає в здійсненні лікарської діяльності в закладах охорони здоров’я усіх форм власності або фізичними особами — суб’єктами господарювання, яка регламентована законодавством України;

статус лікаря — визначений цим Законом спеціальний статус, який набувається у результаті отримання Свідоцтва про право на здійснення лікарської діяльності та полягає у наділенні особи комплексом прав та обов’язків, передбачених законодавством про охорону здоров’я;

лікар — фізична особа, яка має повну вищу медичну освіту та, відповідно до чинного законодавства та єдиних кваліфікаційних вимог, має право здійснювати професійну лікарську діяльність;

посвідчення члена ВУЛТ — письмовий документ, який підтверджує членство лікаря у лікарській професійній самоврядній організації;

Свідоцтво про право на здійснення лікарської діяльності на території України — письмовий документ, який надає лікареві право здійснювати лікарську діяльність.

Стаття 2. Законодавство України про лікарське самоврядування

1. Законодавство про професійне лікарське самоврядування складається з Конституції, цього Закону та інших нормативно-правових актів.

2. Дія цього Закону поширюється на діяльність національної самоврядної організації лікарів та її організаційно-структурні одиниці.

3. Сфера дії цього Закону не поширюється на діяльність об’єднань громадян, створених відповідно до інших законів, а також на функціонування професійних спілок, передбачених законодавством про професійні спілки і законодавством України про працю.

4. Національна самоврядна організація лікарів, її реґіональні відділення не є громадськими організаціями, а утворюються та діють відповідно до цього Закону.

Стаття 3. Основні принципи лікарського самоврядування

Лікарське самоврядування в Україні здійснюється на принципах:

• законності;
• демократизму;
• добровільності членства;
• професійності;
• децентралізації;
• гласності;
• колегіальності;
• виборності;
• правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами;
• підзвітності та відповідальності перед членами національної самоврядної лікарської організації.

Стаття 4. Система лікарського самоврядування в Україні

1. Організаційною основою лікарського самоврядування є Всеукраїнське Лікарське Товариство — національна незалежна організація професійного самоврядування, що на засадах професійної корпоративності об’єднує лікарів України.

2. Всеукраїнське Лікарське Товариство є організацією зі спеціальним статусом, визначеним цим Законом.

3. Всеукраїнське Лікарське Товариство здійснює свою діяльність на місцях через регіональні відділення — обласні організації ВУЛТ, організації ВУЛТ АР Крим, міст Києва та Севастополя (далі — регіональні відділення ВУЛТ).

4. Всеукраїнське Лікарське Товариство та регіональні відділення ВУЛТ є юридичними особами, реєструються у Міністерстві юстиції України та відповідних управліннях юстиції тієї області (регіону), на території якої здійснює свою діяльність регіональне відділення ВУЛТ.

5. ВУЛТ та регіональні відділення ВУЛТ мають власні штампи і печатки зі своїм найменуванням, відкриває рахунки в банках у встановленому законодавством порядку.

6. ВУЛТ та регіональні відділення ВУЛТ мають статус неприбуткових організацій.

7. Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації регіонального відділення ВУЛТ, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов’язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідної структурної одиниці.

Стаття 5. Всеукраїнське Лікарське Товариство

1. Діяльність ВУЛТ базується на принципах та засадах лікарського самоврядування в Україні.

2. В Україні лікарське самоврядування здійснюється на засадах:

а) дотримання органами професійного самоврядування незалежності лікарської діяльності;

б) рівності прав та обов’язків лікарів-членів ВУЛТ;

в) заборони для органів лікарського самоврядування втручатись у будь-якій формі у професійну діяльність лікаря щодо надання медичної допомоги конкретному пацієнту;

г) відсутності у лікарів додаткових обов’язків порівняно із законодавчо визначеними професійними обов’язками;

ґ) обов’язковості дотримання та виконання рішень органів лікарського самоврядування, прийнятих в межах своєї компетенції та відповідно до Конституції України, цього Закону та Статуту організації лікарського самоврядування;

д) забезпечення умов для реалізації права на оскарження кожним лікарем у встановленому законодавством порядку рішень органів лікарського самоврядування;

е) підзвітності делегатів З’їзду ВУЛТ регіональним відділенням самоврядування лікарів, які їх обрали.

3. До участі у формуванні органів ВУЛТ залучаються всі лікарі, які включені до Єдиного реєстру лікарів України (далі — Реєстр), в порядку визначеному цим Законом та Статутом ВУЛТ.

Стаття 6. Загальні умови здійснення професійної лікарської діяльності на території України

1. Усі фізичні особи, які згідно із законодавством України отримали кваліфікацію лікаря за їх бажанням вносяться до Реєстру відповідного регіонального відділення ВУЛТ як дійсні (постійні) члени Всеукраїнського Лікарського Товариства.

2. Усі лікарі, які займаються або планують займаються професійною лікарською діяльністю на певній території України, включаються до Реєстру відповідного регіонального відділення ВУЛТ як дійсні (постійні) члени Всеукраїнського Лікарського Товариства.

3. Єдиним документом який надає право здійснювати на території України професійну лікарську діяльність є «Свідоцтво про право на здійснення лікарської діяльності на території України» встановленого зразка.

Стаття 7. Права лікарів у сфері професійного самоврядування

Лікарі, після набуття відповідного статусу, у сфері лікарського самоврядування мають право:

• брати участь в управлінні у центральних та регіональних органах ВУЛТ;
• обирати та бути обраним до центральних та регіональних органів ВУЛТ;
• вносити на розгляд до ВУЛТ чи його регіональних відділень пропозиції з питань їх діяльності;
• одержувати інформацію про діяльність ВУЛТ;
• одержувати всі види допомоги, передбачені цим Законом, Статутом ВУЛТ та рішеннями з’їздів ВУЛТ;
• користуватись допомогою ВУЛТ та його регіональних відділень у захисті своїх професійних, соціальних та інших прав;
• брати участь в обговоренні будь-яких питань, що стосуються лікарської діяльності, подавати скарги, заперечення та пропозиції відповідним органам ВУЛТ та його регіональним відділенням;
• мати інші права в сфері лікарського самоврядування, передбачені цим Законом, Статутом ВУЛТ та рішеннями з’їздів ВУЛТ.

Стаття 8. Обов’язки лікарів у сфері професійного самоврядування

1. Лікарі, після набуття відповідного статусу, у сфері лікарського самоврядування зобов’язані:

а) дотримуватись статутів ВУЛТ та його регіональних відділень;

б) виконувати рішення з’їздів ВУЛТ, органів управління ВУЛТ та його регіональних відділень;

в) виконувати інші обов’язки в сфері лікарського самоврядування, передбачені цим Законом, Статутом ВУЛТ та рішеннями з’їздів ВУЛТ.

2. Рішення, які приймаються органами Всеукраїнського Лікарського Товариства з питань, віднесених до їх компетенції, є обов’язковими для усіх членів ВУЛТ.

Стаття 9. Державний контроль та співпраця з органами лікарського самоврядування

1. Органи лікарського самоврядування не входять до системи органів державної влади та місцевого самоврядування.

2. Держава створює належні умови діяльності органів лікарського самоврядування та забезпечує дотримання гарантій професійної лікарської діяльності.

3. Органи державної влади та місцевого самоврядування зобов’язані узгоджувати з органами лікарського самоврядування проекти нормативно-правових актів, які стосуються питань організації та професійної лікарської діяльності в Україні.

4. Державний контроль за діяльністю органів лікарського самоврядування здійснюється через спеціально уповноважені органи влади на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади та їх посадових осіб у здійснення повноважень відповідними органами самоврядування.

Розділ II. ЗАВДАННЯ І ПОВНОВАЖЕННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ЛІКАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА

Стаття 10. Завдання Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. Завданнями Всеукраїнського Лікарського Товариства є:

а) представлення своїх членів і захист їхніх професійних прав та інтересів, в тому числі в органах державної влади, місцевого самоврядування, судових та правоохоронних органах;

б) консолідація лікарського співтовариства щодо виконання завдань у галузі охорони здоров’я населення України;

в) складання і ведення національного та реґіональних Реєстрів членів ВУЛТ;

г) визначення і ухвалення принципів професійної етики та деонтології, обов’язкових для всіх лікарів, а також контроль за їх дотриманням;

ґ) контроль за належним і сумлінним виконанням лікарями своїх професійних обов’язків;

д) співпраця з відповідними установами та організаціями з питань професійного вдосконалення лікарів та участь у його проведенні;

е) сприяння організації і проведенню підвищення кваліфікації лікарів;

є) надання юридичного та соціального захисту лікарям та їхнім родинам передбаченим Статутом ВУЛТ;

ж) співпраця з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, професійними спілками, політичними організаціями, іншими громадськими організаціями з питань охорони здоров’я населення та умов виконання лікарем своїх професійних обов’язків;

з) співпраця з іншими організаціями та інституціями в Україні та за кордоном;

и) здійснення іншої діяльності, необхідної для виконання завдань, передбачених цим Законом та Статутом ВУЛТ.

2. Для виконання своїх завдань З’їзд ВУЛТ, а також конференції регіональних відділень ВУЛТ затверджують власні Статути.

3. Статут ВУЛТ та статути регіональних відділень ВУЛТ, Положення та інші нормативні документи, прийняті органами ВУЛТ різних рівнів, детально окреслюють і закріплюють повноваження, функції, діяльність та відповідальність Всеукраїнського Лікарського Товариства, його регіональних відділень та членів ВУЛТ, а також механізми реалізації наданих цим Законом прав, обов’язків та завдань.

4. Статут ВУЛТ та статути регіональних відділень ВУЛТ, Положення та інші нормативні документи, прийняті органами ВУЛТ різних рівнів не можуть суперечити цьому Закону та іншому законодавству України.

Стаття 11. Повноваження Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. Всеукраїнське Лікарське Товариство:

а) надає право на здійснення професійної лікарської діяльності;

б) веде Реєстр лікарів;

в) розробляє та приймає «Етичний кодекс українського лікаря», «Правила належної медичної практики» і здійснює контроль за їх дотриманням;

г) бере участь у визначенні необхідності підготовки медичних фахівців, умов їх стажування, спеціалізації та підвищення кваліфікації;

ґ) бере участь у формуванні та реалізації державної і регіональної політики стосовно системи охорони здоров’я;

д) бере участь у розробці та виконанні загальнодержавних та регіональних програм з охорони здоров’я;

е) бере участь у розробці програм соціального та економічного розвитку в сфері охорони здоров’я;

є) проводить професійні експертизи, бере участь у роботі комісій із службового розслідування;

ж) проводить атестацію лікарів;

з) бере участь у ліцензуванні медичної практики;

и) бере участь у розробці та затвердженні навчальних планів і програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації лікарів та здійснює контроль за їх дотриманням;

і) бере участь у встановленні єдиних кваліфікаційних вимог до осіб, які займаються лікарською діяльністю, та здійснює контроль за їх дотриманням;

ї) бере участь у проведенні післядипломної освіти лікарів та проводить облік проходження безперервного професійного навчання осіб, які займаються лікарською діяльністю, здійснює контроль за його дотриманням;

й) бере участь у погодженні тексту Присяги лікаря України;

к) здійснює перевірку кваліфікації осіб, які здобули вищу медичну освіту в навчальних закладах іноземних країн, для їх допуску до професійної лікарської діяльності на території України;

л) бере участь у розробці та погодженні спільно з уповноваженими органами державної влади України нормативно-правових актів у сфері охорони здоров’я, а також надає пропозиції щодо змін і доповнень до законодавства у цій галузі;

м) здійснює контроль за дотриманням вимог стандартів у галузі охорони здоров’я;

н) бере участь у розробці та погодженні Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, Всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців та підприємців і всеукраїнськими профспілками та профоб’єднаннями щодо питань охорони здоров’я та здійснює контроль за її дотриманням;

о) бере участь у розробці, погодженні та здійсненні контролю за дотриманням вимог Галузевої угоди між Міністерством охорони здоров’я України та Центральним комітетом профспілки працівників охорони здоров’я України;

п) входить через своїх представників до складу Колегії, Вищої медичної ради та інших дорадчих органів Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства охорони здоров’я АР Крим, обласних та прирівняних до них управлінь охорони здоров’я, Академії медичних наук України, управлінь охорони здоров’я міністерств і відомств, у підпорядкуванні яких знаходяться заклади охорони здоров’я, інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань охорони здоров’я;

р) бере участь у роботі акредитаційних, ліцензійних і тендерних комісій (комітетів) Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства охорони здоров’я АР Крим, обласних та прирівняних до них управлінь охорони здоров’я, Академії медичних наук України, управліннях охорони здоров’я міністерств і відомств, у підпорядкуванні яких знаходяться заклади охорони здоров’я;

с) бере участь у проведенні конкурсів, тендерів та укладенні договорів між органами місцевого самоврядування і закладами охорони здоров’я з надання медичної допомоги членам територіальних громад;

т) бере участь у роботі конкурсних комісій з питань заміщення керівних посад у системі охорони здоров’я;

у) сприяє захисту індивідуальних і колективних прав та законних інтересів членів ВУЛТ, в тому числі в органах державної влади та місцевого самоврядування;

ф) подає клопотання з відповідними рекомендаціями на присвоєння почесних звань та державних нагород;

х) проводить дослідження та експертизи нормативно-правових документів у галузі охорони здоров’я, надає рекомендації щодо їх удосконалення;

ц) бере участь в розробці та погодженні типових договорів щодо організації надання медичної допомоги населенню, в тому числі за програмами медичного страхування;

ч) вирішує всі питання, віднесені до здійснення страхування професійної відповідальності лікарів;

ш) бере участь у роботі системи органів медичного страхування;

щ) бере участь у здійсненні адаптації законодавства про охорону здоров’я України до вимог законодавства Європейського Союзу та міжнародних медичних організацій;

ю) застосовує заходи відповідальності у випадках, передбачених цим Законом.

Стаття 12. Зміна завдань і повноважень Всеукраїнського Лікарського Товариства

Завдання й повноваження ВУЛТ можуть бути доповнені та/або розширені після внесення змін у законодавчі акти, делегування від інших органів державної влади чи місцевого самоврядування шляхом видання спільних нормативно-правових актів або підписання договорів відповідно до чинного законодавства України.

Розділ III. СТРУКТУРА ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ЛІКАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА

Стаття 13. Центральні керівні органи Всеукраїнського Лікарського Товариства

Центральними керівними органами ВУЛТ на загальнодержавному рівні є:

• З’їзд ВУЛТ;
• Головна Рада ВУЛТ;
• Головна Контрольна комісія ВУЛТ;
• Головна Комісія з питань професійної етики ВУЛТ;
• Головна Комісія з питань належної медичної практики ВУЛТ.

Стаття 14. З’їзд Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. З’їзд Всеукраїнського Лікарського Товариства є З’їздом лікарів України.

2. З’їзд ВУЛТ є найвищим органом лікарського самоврядування. З’їзд ВУЛТ відповідно до цього Закону приймає обов’язкові для всіх своїх членів рішення, затверджує документи, пов’язані з функціонуванням лікарського самоврядування і виконанням, покладених на нього завдань.

3. З’їзд ВУЛТ формується з членів ВУЛТ, у якому беруть участь делегати, обрані на конференціях регіональних відділень ВУЛТ. Норма представництва — один делегат від 250 членів ВУЛТ. Порядок та принципи обрання делегатів регламентуються Статутом ВУЛТ.

4. З’їзд ВУЛТ скликається один раз на 2 роки (черговий З’їзд). У випадках, передбачених цим Законом, може бути скликаний позачерговий З’їзд ВУЛТ.

5. Порядок прийняття рішення про скликання З’їзду ВУЛТ, регламент його роботи і формування порядку денного визначаються Статутом ВУЛТ.

6. Позачерговий З’їзд ВУЛТ має бути скликаний не пізніше 3 місяців з дня внесення пропозиції про його скликання і розглядає питання, з приводу яких він скликався.

7. Позачерговий З’їзд ВУЛТ скликає Голова Головної Ради ВУЛТ:

а) за ініціативою 2/3 членів Головної Ради ВУЛТ;

б) за пропозицією Головної контрольної Комісії ВУЛТ;

в) за пропозицією не менш як третини обласних (регіональних) рад ВУЛТ.

8. З’їзд ВУЛТ вважається повноважним, якщо в його роботі беруть участь не менше 2/3 від кількості обраних делегатів.

9. Рішення З’їзду ВУЛТ приймаються простою більшістю голосів делегатів, які беруть участь в його роботі, якщо інше не встановлено цим Законом чи Статутом ВУЛТ.

Стаття 15. Компетенція З’їзду Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. До виключної компетенції З’їзду ВУЛТ належить:

а) прийняття Статуту ВУЛТ, а також внесення змін і доповнень до нього;

б) прийняття типового статуту регіонального відділення ВУЛТ, внесення змін і доповнень до нього;

в) розробка і прийняття «Етичного кодексу українського лікаря», внесення змін і доповнень до нього;

г) прийняття «Правил належної медичної практики», внесення змін і доповнень до них;

ґ) прийняття Положення про Свідоцтво про право на здійснення лікарської діяльності на території України і затвердження типової форми посвідчення члена ВУЛТ;

д) прийняття Положень про Головну Контрольну комісію ВУЛТ, Головну Комісію з питань професійної етики ВУЛТ і Головну Комісію з питань належної медичної практики ВУЛТ, членство у ВУЛТ;

е) прийняття регламенту роботи центральних керівних органів ВУЛТ;

є) обрання Голови, його заступників, секретаря і членів Головної Ради ВУЛТ; голови і членів Головної Контрольної комісії ВУЛТ; голови і членів Головної Комісії з питань професійної етики ВУЛТ і Головної Комісії з питань належної медичної практики ВУЛТ;

ж) заслуховування і затвердження звітів і висновків Головної Ради ВУЛТ, Головної Контрольної комісії ВУЛТ, Головної Комісії з питань професійної етики ВУЛТ і Головної Комісії з питань належної медичної практики ВУЛТ;

з) прийняття рішень щодо професійної діяльності лікарів, які є обов’язковими для усіх членів ВУЛТ;

и) прийняття Положення про Єдиний реєстр лікарів України;

і) прийняття положень, що регламентують порядок діяльності комісій ВУЛТ;

ї) встановлення мінімального і максимального розміру, порядку сплати і розподілу членських внесків;

й) визначення розміру відрахувань від регіональних відділень до ВУЛТ;

к) затвердження бюджету ВУЛТ;

л) затвердження символіки та атрибутики ВУЛТ;

м) затвердження основних напрямів діяльності ВУЛТ, представленими (у т.ч. у вигляді програми тощо) новообраними керівними органами ВУЛТ;

н) прийняття рішення з усіх інших питань, пов’язаних із діяльністю організації.

2. Рішення З’їзду ВУЛТ з питань, визначених у пунктах а), б), в), г), ї), й) частини 1 цієї статті, ухвалюються не менш як двома третинами від присутніх на З’їзді ВУЛТ делегатів.

Стаття 16. Взаємодія Всеукраїнського Лікарського Товариства та спеціально уповноваженого центрального органу державної виконавчої влади в галузі охорони здоров’я

1. Керівник спеціально уповноваженого центрального органу державної виконавчої влади в галузі охорони здоров’я може звернутися до З’їзду ВУЛТ або Головної Ради ВУЛТ з пропозицією розглянути питання, які є компетенцією лікарського самоврядування.

2. Пропозиції керівника спеціально уповноваженого центрального органу державної виконавчої влади в галузі охорони здоров’я повинен розглянути черговий чи позачерговий З’їзд ВУЛТ або Головна Рада ВУЛТ у місячний термін з дня їх подання.

3. Керівник спеціально уповноваженого центрального органу державної виконавчої влади в галузі охорони здоров’я може оскаржити в суді рішення органів ВУЛТ у разі невідповідності їх чинному законодавству України.

Стаття 17. Склад і робота Головної Ради Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. Головна Рада ВУЛТ є постійно діючим колегіальним виконавчим органом лікарського самоврядування.

2. До складу Головної Ради ВУЛТ входять голова, його перший заступник, заступники, головний секретар та члени. Формування складу Головної Ради ВУЛТ належить до виключної компетенції З’їзду ВУЛТ. Правила роботи і прийняття рішень Головної Ради ВУЛТ регламентуються у Статуті ВУЛТ.

3. Головна Рада ВУЛТ збирається на чергові, а також позачергові засідання. Засідання Головної Ради ВУЛТ скликаються її Головою, а в період його відсутності — першим заступником у міру необхідності. Чергові засідання скликаються не рідше одного разу на 3 місяці. Засідання Головної Ради ВУЛТ вважаються повноважними, якщо на ньому присутні не менше двох третин членів Головної Ради.

4. Рішення Головної Ради ВУЛТ приймаються не менше як двома третинами голосів її членів, які беруть участь у засіданні.

Стаття 18. Повноваження Головної Ради Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. Головна Рада ВУЛТ:

а) керує діяльністю ВУЛТ у період між з’їздами ВУЛТ;

б) скликає черговий З’їзд ВУЛТ та може ініціювати скликання позачергового З’їзду лікарів України;

в) створює, забезпечує захист конфіденційності даних і веде Єдиний реєстр лікарів України, оприлюднює список практикуючих лікарів, який оновлюється, а також їхній рейтинг;

г) забезпечує захист професійних прав та інтересів членів ВУЛТ, в тому числі в органах державної влади та місцевого самоврядування;

ґ) координує і контролює діяльність регіональних відділень ВУЛТ;

д) розглядає звернення до Головної Ради ВУЛТ, у тому числі скарги, щодо прийнятих іншими органами ВУЛТ рішень і ухвалює з приводу них власні рішення;

е) розробляє і затверджує Положення про Палату представників та координує її діяльність;

є) утворює та контролює діяльність Вищої атестаційної комісії, розробляє та затверджує Положення про неї;

ж) утворює та контролює діяльність, розробляє та затверджує Положення про постійні та тимчасові комісії та інші виконавчі, дорадчі та допоміжні органи ВУЛТ та Головної Ради ВУЛТ;

з) обирає представників ВУЛТ для участі в Колегії Міністерства охорони здоров’я та інших дорадчих органах;

и) забезпечує своє представництво і діяльність, з правом голосу, в акредитаційних, ліцензійних і тендерних комісіях (комітетах) Міністерства охорони здоров’я та Академії медичних наук України, управліннях охорони здоров’я міністерств і відомств, у підпорядкуванні яких знаходяться заклади охорони здоров’я;

і) готує проект бюджету і розпоряджається майном ВУЛТ;

ї) видає бюлетень і газету Всеукраїнського Лікарського Товариства;

й) веде архів ВУЛТ;

к) здійснює інші функції, передбачені Статутом ВУЛТ.

2. Головна Рада ВУЛТ визначає склад відповідальних представників для участі: в розробленні галузевої угоди, а також інших угод стосовно діяльності лікарської професії та організації надання медичної допомоги населенню, в тому числі за програмами медичного страхування; у роботі відповідних структур державних і недержавних органів, з питань охорони здоров’я, професійної діяльності лікарів тощо.

3. У випадку невиконання Головною Радою ВУЛТ вимог цього Закону та Статуту ВУЛТ її повноваження можуть бути достроково припиненні З’їздом ВУЛТ.

Стаття 19. Повноваження керівного складу Головної Ради Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. Голова Головної Ради ВУЛТ є найвищою посадовою особою у системі органів ВУЛТ.

2. Голова Головної Ради ВУЛТ за посадою є Президентом Всеукраїнського Лікарського Товариства.

3. Голова Головної Ради ВУЛТ:

а) здійснює загальне керівництво Головною Радою ВУЛТ та організовує її роботу;

б) представляє ВУЛТ та Головну Раду ВУЛТ у відносинах з іншими юридичними та фізичними особами в Україні і за кордоном у межах, у порядку та у спосіб, визначені цим Законом та Статутом ВУЛТ.

в) діє від імені ВУЛТ без довіреності, видає довіреності й укладає договори, розпоряджається її коштами та майном за рішенням Головної Ради ВУЛТ згідно з бюджетом;

г) розподіляє обов’язки між заступниками;

ґ) здійснює прийом на роботу і звільнення з роботи працівників апарату Головної Ради ВУЛТ;

д) забезпечує виконання рішень Головної Ради ВУЛТ і З’їзду ВУЛТ;

е) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та Статутом ВУЛТ.

4. Перший заступник та заступники Голови допомагають Голові в його діяльності. Перший заступник виконує повноваження Голови у разі його відсутності, крім тих, які згідно з цим Законом та Статутом ВУЛТ, належать до виключної компетенції Голови Головної Ради ВУЛТ. Кожен із заступників займається певним напрямом діяльності Головної Ради ВУЛТ.

5. Головний секретар Головної Ради ВУЛТ:

а) забезпечує безпосереднє виконання рішень Головної Ради ВУЛТ та її Голови;

б) організовує засідання Головної Ради ВУЛТ;

в) організовує діяльність з технічного та адміністративного забезпечення поточної діяльності Головної Ради ВУЛТ.

6. Голова та інші члени Головної Ради ВУЛТ можуть поєднувати роботу в Раді з лікарською діяльністю, одержуючи при цьому винагороду за роботу в Головній Раді у розмірі, визначеному кошторисом ВУЛТ.

Стаття 20. Палата представників у Всеукраїнському Лікарському Товаристві

1. При Головній Раді ВУЛТ створюється Палата представників як дорадчий орган, до складу якої за пропозицією Голови Головної Ради ВУЛТ чи інших членів Головної Ради ВУЛТ та рішенням Голови Головної Ради ВУЛТ входять керівники або повноважні представники громадських всеукраїнських фахових лікарських товариств та асоціацій.

2. Положення про Палату представників розробляється і затверджується Головною Радою ВУЛТ.

3. Діяльність Палати представників координується Головною Радою ВУЛТ.

4. При Обласних (Регіональних) Радах ВУЛТ створюються відповідні обласні (регіональні) Палати представників до яких входять керівники або повноважні представники громадських всеукраїнських фахових лікарських товариств та асоціацій обласного (регіонального) рівня.

Стаття 21. Головна Контрольна комісія Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. До складу Головної Контрольної комісії ВУЛТ входять її голова, заступник і члени комісії. Кількість членів визначається З’їздом ВУЛТ.

2. Головна Контрольна комісія ВУЛТ:

а) контролює відповідність усіх рішень, які приймаються Головною Радою ВУЛТ цьому Закону та іншому законодавству України, Статуту ВУЛТ і рішенням З’їзду ВУЛТ, а також їх виконання;

б) розглядає звернення Головної Комісії з питань професійної етики ВУЛТ, комісій з питань професійної етики регіональних відділень ВУЛТ, Головної Комісії з питань належної медичної практики ВУЛТ, комісій з питань належної медичної практики регіональних відділень ВУЛТ і виносить відповідні рішення;

в) подає З’їзду ВУЛТ звіт про свою діяльність і може надавати пропозиції щодо складу членів Головної Ради ВУЛТ;

г) у разі виявлення порушень законодавства України, Статуту ВУЛТ або рішень з’їздів ВУЛТ в двотижневий термін готує висновок, який вноситься до Головної Ради ВУЛТ, або ініціює проведення позачергового З’їзду ВУЛТ.

3. Засідання комісії проводяться у закритому режимі. Голова та члени Головної Контрольної комісії ВУЛТ можуть бути присутніми на засіданнях інших центральних органів та на засіданнях органів регіональних відділень ВУЛТ.

Стаття 22. Головна Комісія з питань професійної етики Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. Для вироблення стратегії та розгляду питань дотримання членами ВУЛТ вимог «Етичного кодексу українського лікаря» та Клятви лікаря України З’їздом ВУЛТ обирається Головна Комісія з питань професійної етики ВУЛТ, процедура формування і діяльність якої визначається Положенням про неї.

2. Склад Головної Комісії з питань професійної етики ВУЛТ обирається З’їздом ВУЛТ строком на два роки. До складу Головної Комісії з питань професійної етики ВУЛТ входять голова — Головний етичний інспектор, і члени комісії. Кількість членів визначається З’їздом ВУЛТ.

3. Головна Комісія з питань професійної етики ВУЛТ діє на підставі цього Закону, Статуту ВУЛТ та Положення про Головну Комісію з питань професійної етики ВУЛТ, що затверджується З’їздом ВУЛТ.

4. Головна Комісія з питань професійної етики ВУЛТ за результатами розгляду поданих до неї звернень може:

а) залишити рішення Комісії з питань професійної етики регіонального відділення ВУЛТ без змін;

б) змінити рішення Комісії з питань професійної етики регіонального відділення ВУЛТ;

в) скасувати рішення Комісії з питань професійної етики регіонального відділення ВУЛТ та ухвалити нове рішення;

г) ухвалювати власні рішення.

5. Засідання Головної Комісії з питань професійної етики ВУЛТ вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів. У випадках, визначених у Положенні про Головну Комісію з питань професійної етики ВУЛТ, засідання може відбуватись у закритому режимі.6. Рішення Головної Комісії з питань професійної етики ВУЛТ приймаються більшістю голосів її членів, які присутні на засіданні.

Стаття 23. Головна Комісія з питань належної медичної практики Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. Для вироблення стратегії та розгляду питань дотримання членами ВУЛТ вимог «Правил належної медичної практики», під час виконання ними своїх професійних обов’язків, а також інших нормативних документів, які регламентують професійну лікарську діяльність в Україні З’їздом ВУЛТ обирається Головна Комісія з питань належної медичної практики ВУЛТ, процедура формування і діяльність якої визначається Положенням про неї.

2. Склад Головної Комісії з питань належної медичної практики ВУЛТ обирається З’їздом ВУЛТ строком на два роки. До складу Головної Комісії з питань належної медичної практики ВУЛТ входять голова — Головний медичний експерт, і члени комісії. Кількість членів визначається З’їздом ВУЛТ.

3. Головна Комісія з питань належної медичної практики ВУЛТ діє на підставі цього Закону, Статуту ВУЛТ та Положення про Головну Комісію з питань належної медичної практики ВУЛТ, що затверджується З’їздом ВУЛТ.

4. Головна Комісія з питань належної медичної практики ВУЛТ за результатами розгляду поданих до неї звернень може:

1) залишити рішення Комісії з питань належної медичної практики регіонального відділення ВУЛТ без змін;

2) змінити рішення Комісії з питань належної медичної практики регіонального відділення ВУЛТ;

3) скасувати рішення Комісії з питань належної медичної практики регіонального відділення ВУЛТ та ухвалити нове рішення;

4) ухвалювати власні рішення.

5. Засідання Головної Комісії з питань належної медичної практики ВУЛТ вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів. У випадках, визначених у Положенні про Головну Комісію з питань належної медичної практики ВУЛТ, засідання може відбуватись у закритому режимі.6. Рішення Головної Комісії з питань належної медичної практики ВУЛТ приймаються більшістю голосів її членів, які присутні на засіданні.

Стаття 24. Умови обрання до центральних керівних органів Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. До складу Головної Ради ВУЛТ, Головної Контрольної комісії ВУЛТ, Головної Комісії з питань професійної етики ВУЛТ і Головної Комісії з питань належної медичної практики ВУЛТ не можуть бути обрані особи, які перебувають на державній службі чи службі в органах місцевого самоврядування, окрім обраних до Рад усіх рівнів, а також особи, засуджені за вчинення злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку.

2. Одна і та ж особа може бути членом тільки одного центрального керівного органу ВУЛТ (не враховуючи участі у З’їзді ВУЛТ).

3. Лікар, обраний до центральних керівних органів ВУЛТ, який здійснює свої повноваження на постійній основі може у вільний від виконання своїх обов’язків час займатись викладацькою, науковою та творчою діяльністю, а також приватною лікарською практикою та не може обіймати інших керівних посад.

Стаття 25. Захист трудових прав осіб, обраних до центральних керівних органів Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. Час роботи, за особою, обраною до центральних керівних органів ВУЛТ, зараховується до її загального і безперервного стажу роботи, стажу роботи (служби) за спеціальністю, стажу роботи, який дає право на встановлення процентних надбавок до заробітної плати та одержання одноразової винагороди за вислугу років (за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві), процентної надбавки за вислугу років, виплату винагороди за підсумками роботи протягом усього періоду виконання покладених на неї обов’язків у центральних керівних органах ВУЛТ.

2. Умови оплати праці й розмір щорічної оплачуваної відпустки осіб, обраних до центральних керівних органів ВУЛТ, визначаються трудовим договором згідно із законодавством України про працю.

3. Працедавець, за власної ініціативи, не може розірвати трудовий договір з лікарем, який виконує функції у центральних керівних органах ВУЛТ.

4. За лікарем, який виконує функції у центральних керівних органах ВУЛТ, зберігається, а після закінчення строку його повноважень надається попередня робота (посада). З працівником, якого в порядку заміщення взято на посаду, що її займала особа, обрана до центральних керівних органів ВУЛТ, укладається строковий трудовий договір. Цей договір розривається при поверненні на роботу у строк, що не перевищує трьох місяців з дня припинення повноважень, особи, обраної до центральних керівних органів ВУЛТ.

Стаття 26. Регіональні відділення — обласні організації Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. Регіональне відділення — обласна організація ВУЛТ, організація ВУЛТ АР Крим, міст Києва та Севастополя є органом лікарського самоврядування на регіональному рівні, згідно з адміністративно-територіальним поділом України.

2. Регіональне відділення ВУЛТ складається з внесених у Реєстр регіонального відділення ВУЛТ членів.

3. Регіональні відділення ВУЛТ є юридичними особами та підлягають реєстрації в управлінні юстиції тієї області чи регіону, на території якої вони здійснюють свою діяльність.

Стаття 27. Органи регіональних відділень Всеукраїнського Лікарського Товариства

Органами регіональних відділень ВУЛТ є:

• Конференція регіонального відділення ВУЛТ;
• Обласна (Регіональна) Рада ВУЛТ;
• Контрольна комісія регіональних відділень ВУЛТ;
• Комісія з питань професійної етики регіонального відділення ВУЛТ;
• Комісія з питань належної медичної практики регіонального відділення ВУЛТ.

Стаття 28. Конференція регіонального відділення Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. Конференція регіонального відділення ВУЛТ формується на місцях за принципом делегування. Норма представництва — один делегат від 20 членів регіонального відділення ВУЛТ. Принципи обрання делегатів регламентуються Статутом ВУЛТ.

2. Конференція регіонального відділення ВУЛТ може бути черговою та позачерговою. Чергова конференція проводиться один раз на рік, якщо інше не передбачено Статутом ВУЛТ.

3. Порядок прийняття рішення про проведення конференції, регламент роботи і формування порядку денного визначаються Статутом регіонального відділення ВУЛТ.

4. Позачергову Конференцію регіонального відділення ВУЛТ скликає голова Обласної (Регіональної) Ради ВУЛТ:

а) за пропозицією Головної Ради ВУЛТ;

б) за ініціативою Обласної (Регіональної) Ради ВУЛТ;

в) за пропозицією Контрольної комісії регіонального відділення ВУЛТ;

г) за пропозицією не менш як однієї третини членів регіонального відділення ВУЛТ.

5. Позачергова Конференція регіонального відділення ВУЛТ має бути скликана протягом одного місяця з дня внесення пропозиції щодо її проведення і розглядає питання, з приводу яких вона скликалася.

6. Конференція регіонального відділення ВУЛТ вважається повноважною, якщо на ній присутні не менш як дві третини обраних делегатів. За відсутності кворуму конференція відкладається на термін до двох тижнів.

7. Рішення Конференції регіонального відділення ВУЛТ приймаються простою більшістю голосів делегатів, які беруть участь в її роботі, якщо інше не встановлено цим Законом чи Статутом ВУЛТ.

Стаття 29. Компетенція Конференції регіонального відділення Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. До виключної компетенції Конференції регіонального відділення ВУЛТ належить:

а) прийняття Статуту регіонального відділення ВУЛТ;

б) прийняття регламенту роботи органів регіонального відділення ВУЛТ;

в) прийняття бюджету регіонального відділення ВУЛТ;

г) обрання голови і членів Обласної (Регіональної) Ради ВУЛТ;

ґ) обрання голови Контрольної комісії регіонального відділення ВУЛТ та її членів;

д) обрання обласного (регіонального) інспектора з етики — голови комісії з питань професійної етики регіонального відділення ВУЛТ, та її членів;

е) обрання обласного (регіонального) медичного експерта — голови комісії з питань належної медичної практики регіонального відділення ВУЛТ, та її членів;

є) обрання делегатів на З’їзд ВУЛТ;

ж) заслуховування звітів про діяльність органів регіонального відділення ВУЛТ і ухвалення по них рішень;

з) прийняття Положень про регіональні комісії ВУЛТ та інші підпорядковані регіональному відділенню ВУЛТ структури;

и) затвердження штату секретаріату регіонального відділення ВУЛТ за поданням голови Обласної (Регіональної) Ради ВУЛТ;

і) прийняття рішення з усіх інших питань, пов’язаних із поточною діяльністю регіонального відділення ВУЛТ згідно з чинним законодавством України, Статутом ВУЛТ і Статутом регіонального відділення ВУЛТ.

2. Статут регіонального відділення ВУЛТ не може суперечити Статуту Всеукраїнського Лікарського Товариства, розробляється на підставі типового статуту регіонального відділення ВУЛТ. Положення Статуту регіонального відділення ВУЛТ, які суперечать Статуту ВУЛТ є недійсними.

3. Статут регіонального відділення ВУЛТ набуває чинності після його погодження з центральними органами ВУЛТ та реєстрації у відповідному регіональному управлінні юстиції.

4. Рішення Конференції регіонального відділення ВУЛТ з питань, визначених у пунктах а) та є) частини 1 цієї статті, ухвалюються не менш як двома третинами від присутніх на Конференції регіонального відділення ВУЛТ делегатів.

Стаття 30. Склад і робота Обласної (Регіональної) Ради Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. До складу Обласної (Регіональної) Ради ВУЛТ входять голова, перший заступник та заступники голови, секретар і її члени. Кількість заступників голови і членів Обласної (Регіональної) Ради ВУЛТ визначаються Конференцією регіонального відділення ВУЛТ. Правила роботи і порядок прийняття рішень закріплюються у відповідному Положенні.

2. Обласна (Регіональна) Рада ВУЛТ збирається на чергові та позачергові засідання. Чергові засідання відбуваються не рідше як один раз на 3 місяці.

Стаття 31. Повноваження Обласної (Регіональної) Ради Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. Обласна (Регіональна) Рада ВУЛТ:

а) керує роботою регіонального відділення ВУЛТ відповідно до рішень конференцій і Статуту регіонального відділення ВУЛТ;

б) скликає Конференцію регіонального відділення ВУЛТ та може ініціювати скликання позачергової Конференції регіонального відділення ВУЛТ;

в) складає, забезпечує захист конфіденційності даних і веде Реєстр членів регіонального відділення ВУЛТ;

г) вносить у Реєстр членів регіонального відділення ВУЛТ дані про накладені відповідно до законодавства України стягнення щодо її членів;

ґ) утворює та контролює діяльність своїх робочих органів;

д) готує проект бюджету і розпоряджається майном регіонального відділення ВУЛТ;

е) забезпечує захист професійних прав та інтересів своїх членів, в тому числі в органах державної влади та місцевого самоврядування;

є) утворює, координує та контролює роботу регіональної атестаційної комісії ВУЛТ;

ж) обирає представників регіонального відділення ВУЛТ для участі в колегіях Міністерства охорони здоров’я АР Крим, обласних та прирівняних до них управліннях охорони здоров’я, міських управліннях охорони здоров’я та інших дорадчих регіональних органах виконавчої влади та місцевого самоврядування;

з) забезпечує своє представництво й діяльність, з правом голосу, в акредитаційних і тендерних комісіях (комітетах) Міністерства охорони здоров’я АР Крим, обласних та прирівняних до них управліннях охорони здоров’я, міських управліннях охорони здоров’я;

и) розглядає звернення до Обласної (Регіональної) Ради ВУЛТ, у тому числі скарги, щодо прийнятих іншими органами регіональних відділень ВУЛТ рішень і ухвалює з приводу них власні рішення;

і) може видавати бюлетень і газету регіонального відділення ВУЛТ;

ї) веде архів регіонального відділення ВУЛТ;

й) здійснює інші повноваження, покладені на неї згідно з рішеннями конференцій регіонального відділення ВУЛТ.

2. У випадку невиконання Обласною (Регіональною) Радою вимог цього Закону, Статуту ВУЛТ та Статуту регіонального відділення ВУЛТ її повноваження можуть бути достроково припиненні Конференцією регіонального відділення ВУЛТ.

Стаття 32. Повноваження керівництва Обласної (Регіональної) Ради Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. Голова Обласної (Регіональної) Ради ВУЛТ:

а) організовує і керує роботою регіонального відділення ВУЛТ;

б) представляє відділення у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, а також з фізичними і юридичними особами;

в) діє від імені Обласної (Регіональної) Ради ВУЛТ без довіреності, видає довіреності й укладає договори від імені Обласної (Регіональної) Ради ВУЛТ;

г) розпоряджається її майном та коштами за рішенням Обласної (Регіональної) Ради ВУЛТ у відповідності з кошторисом і з призначенням майна;

ґ) здійснює прийом на роботу і звільнення з роботи працівників апарату Обласної (Регіональної) Ради ВУЛТ;

д) скликає засідання Обласної (Регіональної) Ради ВУЛТ;

е) забезпечує виконання рішень Обласної (Регіональної) Ради ВУЛТ і рішень конференцій регіонального відділення ВУЛТ.

2. Перший заступник і заступники голови допомагають голові в його діяльності і виконують повноваження голови у разі його відсутності. Повноваження першого заступника та заступників голови Обласної (Регіональної) Ради ВУЛТ визначаються Статутом регіонального відділення ВУЛТ.

3. Секретар Обласної (Регіональної) Ради ВУЛТ:

а) забезпечує безпосереднє виконання рішень Обласної (Регіональної) та Головної Ради ВУЛТ;

б) організовує засідання Обласної (Регіональної) Ради ВУЛТ;

в) організовує діяльність з технічного та адміністративного забезпечення поточної діяльності Обласної (Регіональної) Ради ВУЛТ.

Стаття 33. Контрольна комісія регіонального відділення Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. До складу Контрольної комісії регіонального відділення ВУЛТ входять голова, заступник голови і її члени. Кількість членів та організація роботи комісії визначаються Конференцією регіонального відділення ВУЛТ.

2. Контрольна комісія регіонального відділення ВУЛТ:

а) контролює відповідність усіх рішень, які приймаються Обласною (Регіональною) Радою ВУЛТ, законодавству України, Статуту ВУЛТ, Статуту регіонального відділення ВУЛТ та рішенням З’їзду ВУЛТ і Конференції регіонального відділення ВУЛТ, а також їх виконання;

б) розглядає звернення Комісії з питань професійної етики регіонального відділення ВУЛТ та Комісії з питань належної медичної практики регіонального відділення ВУЛТ і виносить відповідні рішення;

в) подає Конференції регіонального відділення ВУЛТ звіт про свою діяльність і може надавати пропозиції щодо складу членів Обласної (Регіональної) Ради ВУЛТ;

г) у разі виявлення порушень цього Закону чи іншого законодавства України, Статуту ВУЛТ, Статуту регіонального відділення ВУЛТ або рішень з’їздів ВУЛТ та конференцій регіонального відділення ВУЛТ у двотижневий термін готує доповідь, яка вноситься на розгляд до Обласної (Регіональної) Ради ВУЛТ, або ініціює проведення Конференції регіонального відділення ВУЛТ.

3. Голова і члени Контрольної комісії регіонального відділення ВУЛТ можуть брати участь у засіданнях органів регіональних відділень ВУЛТ.

Стаття 34. Комісія з питань професійної етики регіонального відділення Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. Для розгляду і вирішення питань професійної етики та справ про дисциплінарну відповідальність лікарів при порушенні ними «Етичного кодексу українського лікаря» та Клятви лікаря України Конференцією регіонального відділення ВУЛТ обирається Комісія з питань професійної етики регіонального відділення ВУЛТ.

2. До складу Комісії з питань професійної етики регіонального відділення ВУЛТ входять голова — обласний (регіональний) інспектор з етики, і члени комісії. Порядок формування, кількість членів та організація роботи комісії визначається у Положенні про Комісію з питань професійної етики регіонального відділення ВУЛТ.

3. До повноважень Комісії з питань професійної етики регіонального відділення ВУЛТ належить:

а) здійснення контролю за дотриманням вимог «Етичного кодексу українського лікаря» та Клятви лікаря України;

б) розгляд скарг щодо питань порушення вимог «Етичного кодексу українського лікаря» та Клятви лікаря України з боку членів регіонального відділення ВУЛТ і ухвалення щодо них рішень;

в) прийняття рішення про зупинення, припинення або позбавлення права на заняття лікарською діяльністю;

г) розгляд та вирішення справ про дисциплінарну відповідальність лікарів;

ґ) застосування до лікарів дисциплінарних стягнень;

д) вирішення інших питань, віднесених до повноважень Комісії з питань професійної етики регіонального відділення ВУЛТ цим Законом, рішеннями з’їздів ВУЛТ та конференцій регіонального відділення ВУЛТ, що прийняті в межах їх компетенції.

3. Засідання Комісії з питань професійної етики регіонального відділення ВУЛТ вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів. У випадках, визначених у відповідних Положеннях, засідання може відбуватись у закритому режимі.

4. Рішення Комісії з питань професійної етики регіонального відділення ВУЛТ приймається більшістю голосів її членів, які присутні на засіданні, і протягом 5 днів з моменту його винесення направляються особі, щодо якої його винесено, рекомендованим листом або з повідомленням про вручення. Рішення Комісії з питань професійної етики регіонального відділення ВУЛТ може бути оскаржено до Головної Комісії з питань професійної етики ВУЛТ протягом одного місяця з дня його прийняття або до суду.

5. Комісія з питань професійної етики регіонального відділення ВУЛТ діє на підставі цього Закону, Статуту ВУЛТ, Статуту регіонального відділення ВУЛТ, Положення про порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо лікаря, яке приймається З’їздом ВУЛТ, та Положення про регіональну Комісію з питань професійної етики регіонального відділення ВУЛТ, яке затверджується Конференцією регіонального відділення ВУЛТ.

Стаття 35. Комісія з питань належної медичної практики регіонального відділення Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. Для розгляду і вирішення питань належної медичної практики та справ про дисциплінарну відповідальність лікарів при порушенні ними «Положення про належну медичну практику», під час виконання лікарем своїх професійних обов’язків, а також інших нормативних документів, які регламентують професійну лікарську діяльність в Україні Конференцією регіонального відділення ВУЛТ обирається Комісія з питань належної медичної практики регіонального відділення ВУЛТ.

2. До складу Комісії з питань належної медичної практики регіонального відділення ВУЛТ входять голова — обласний (регіональний) медичний експерт, і члени комісії. Порядок формування, кількість членів та організація роботи комісії визначається у Положенні про Комісію з питань належної медичної практики регіонального відділення ВУЛТ.

3. До повноважень Комісії з питань належної медичної практики регіонального відділення ВУЛТ належить:

а) здійснення контролю за дотриманням вимог «Положення про належну медичну практику», під час виконання лікарем своїх професійних обов’язків, а також інших нормативних документів, які регламентують професійну лікарську діяльність в Україні;

б) розгляд скарг щодо питань порушення вимог вимог «Положення про належну медичну практику», під час виконання лікарем своїх професійних обов’язків, а також інших нормативних документів, які регламентують професійну лікарську діяльність в Україні з боку членів регіонального відділення ВУЛТ і ухвалення щодо них рішень;

в) прийняття рішення про зупинення, припинення або позбавлення права на заняття лікарською діяльністю;

г) розгляд та вирішення справ про дисциплінарну відповідальність лікарів;

ґ) застосування до лікарів дисциплінарних стягнень;

д) вирішення інших питань, віднесених до повноважень Комісії з питань професійної етики регіонального відділення ВУЛТ цим Законом, рішеннями з’їздів ВУЛТ та конференцій регіонального відділення ВУЛТ, що прийняті в межах їх компетенції.

3. Засідання Комісії з питань належної медичної практики регіонального відділення ВУЛТ вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів. У випадках, визначених у відповідних Положеннях, засідання може відбуватись у закритому режимі.

4. Рішення Комісії з питань належної медичної практики регіонального відділення ВУЛТ приймається більшістю голосів її членів, які присутні на засіданні, і протягом 5 днів з моменту його винесення направляються особі, щодо якої його винесено, рекомендованим листом або з повідомленням про вручення. Рішення Комісії з питань належної медичної практики регіонального відділення ВУЛТ може бути оскаржено до Головної Комісії з питань належної медичної практики ВУЛТ протягом одного місяця з дня його прийняття або до суду.

5. Комісія з питань належної медичної практики регіонального відділення ВУЛТ діє на підставі цього Закону, Статуту ВУЛТ, Статуту регіонального відділення ВУЛТ, Положення про порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо лікаря, яке приймається З’їздом ВУЛТ, та Положення про регіональну Комісію з питань належної медичної практики регіонального відділення ВУЛТ, яке затверджується Конференцією регіонального відділення ВУЛТ.

Стаття 36. Умови обрання до керівних органів регіонального відділення Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. До складу Обласної (Регіональної) Ради ВУЛТ, Контрольної комісії, Комісії з питань професійної етики і Комісії з питань належної медичної практики регіонального відділення ВУЛТ не можуть бути обрані особи, які перебувають на державній службі чи службі в органах місцевого самоврядування, окрім обраних до Рад усіх рівнів, а також особи, засуджені за вчинення злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку.

2. Одна і та ж особа може бути членом тільки одного виборного органу регіонального відділення ВУЛТ.

3. Лікар, обраний до керівних органів регіонального відділення ВУЛТ, який здійснює свої повноваження на постійній основі може у вільний від виконання своїх обов’язків час займатись викладацькою, науковою та творчою діяльністю, а також приватною лікарською практикою та не може обіймати інших керівних посад.

Стаття 37. Захист трудових прав осіб, обраних до органів регіонального відділення Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. Час роботи, за особами, обраними до органів регіонального відділення ВУЛТ, зараховується до його загального і безперервного стажу роботи, стажу роботи (служби) за спеціальністю, стажу роботи, який дає право на встановлення процентних надбавок до заробітної плати та одержання одноразової винагороди за вислугу років (за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві), процентної надбавки за вислугу років, виплату винагороди за підсумками роботи протягом усього періоду виконання покладених на них обов’язків у виборних органах регіонального відділення ВУЛТ.

2. Умови оплати праці й розмір щорічної оплачуваної відпустки осіб, обраних до органів регіонального відділення ВУЛТ, визначаються трудовим договором згідно із законодавством України про працю.

3. Працедавець, за власної ініціативи, не може розірвати трудовий договір з лікарем, який виконує функції у виборних органах регіонального відділення ВУЛТ.

4. За лікарем, який виконує функції у виборних органах регіонального відділення ВУЛТ, зберігається, а після закінчення строку його повноважень надається попередня робота (посада). З працівником, якого в порядку заміщення взято на посаду, що її займала особа, обрана до виборних органів регіонального відділення ВУЛТ, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається при поверненні на роботу у строк, що не перевищує трьох місяців з дня припинення повноважень, особи, обраної до виборних органів регіонального відділення ВУЛТ.

Стаття 38. Членство у Всеукраїнському Лікарському Товаристві

1. У Всеукраїнському Лікарському Товаристві передбачене дійсне (постійне), асоційоване та почесне членство, а також кандидатство в члени ВУЛТ.

2. Дійсне (постійне) та асоційоване членство у Всеукраїнському Лікарському Товаристві настає з моменту внесення персональних даних про лікаря в Реєстр регіонального відділення ВУЛТ, вручення йому посвідчення члена ВУЛТ та Свідоцтва про право на здійснення лікарської діяльності на території України, встановлених зразків.

3. Статус кандидата в члени Всеукраїнського Лікарського Товариства настає з моменту внесення персональних даних про лікаря в Реєстр регіонального відділення ВУЛТ та вручення йому тимчасового посвідчення члена ВУЛТ, встановленого зразка.

4. Внесення даних у Реєстр відбувається після подання персональної заяви лікаря. У заяві вказують прізвище, ім’я та по – батькові, ідентифікаційний номер, дату і місце народження, громадянство, паспортні дані, домашню адресу і місце роботи, контактні телефони, адресу електронної пошти, Інтернет адресу (за наявності такої) тощо. Зразок заяви затверджується Головною Радою ВУЛТ.

5. До заяви додають копії таких документів:

а) паспорт;

б) диплом про закінчену вищу освіту;

в) диплом (сертифікат) лікаря-фахівця або прирівняний до нього документ;

г) свідоцтво про кваліфікацію — за наявності такого;

ґ) свідоцтво про лікарську категорію — за наявності такого;

д) диплом про вчений ступінь і звання — за наявності такого;

е) документ, що засвідчує місце роботи і стаж;

є) ідентифікаційний номер;

ж) у разі відновлення членства — витяг з Реєстру про накладене стягнення;

з) для осіб, громадян України, які здобули вищу медичну освіту в навчальних закладах іноземних країн, окрім, перекладених державною мовою завірених копій, вищевказаних документів додатково — документ про перевірку кваліфікації;

е) для іноземних громадян окрім, перекладених державною мовою завірених копій, вищевказаних документів додатково — документ, що засвідчує право на працю в Україні відповідно до чинного законодавства України; клопотання від закладу охорони здоров’я чи особи яка має право на здійснення лікарської практики; документ про перевірку кваліфікації.

6. Кандидати в члени ВУЛТ до заяви також додають копії усіх вищевказаних документів окрім диплома (сертифіката) лікаря-фахівця або прирівняного до нього документа.

7. Асоційоване та почесне членство у ВУЛТ регулюються Положеннями, які приймаються З’їздом ВУЛТ.

Стаття 39. Процедура внесення в Реєстр регіонального відділення Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. Обласна (Регіональна) Рада ВУЛТ перевіряє відповідність поданих документів вимогам статті 38 цього Закону та законодавству України протягом 14 днів з часу їх подання і ухвалює рішення про внесення персональних даних у Реєстр регіонального відділення ВУЛТ.

2. Обласна (Регіональна) Рада ВУЛТ видає посвідчення члена ВУЛТ та Свідоцтво про право на здійснення лікарської діяльності на території України протягом 7 днів з часу ухвалення рішення про внесення персональних даних у Реєстр регіонального відділення ВУЛТ.

3. Відмова щодо внесення в Реєстр регіонального відділення ВУЛТ може бути прийнята Обласною (Регіональною) Радою ВУЛТ у разі:

а) невідповідності поданих документів вимогам, встановлених у статті 38 цього Закону;

б) якщо прізвище особи вилучено з Реєстру іншої регіонального відділення ВУЛТ до закінчення терміну дії накладеного стягнення;

в) в інших випадках, передбачених Положенням про Єдиний реєстр лікарів України, Статутом ВУЛТ чи Статутом регіонального відділення ВУЛТ.

4. Відмова щодо внесення в Реєстр регіонального відділення ВУЛТ може бути оскаржена до Головної Ради ВУЛТ у 7-денний термін з моменту отримання повідомлення про це від Обласної (Регіональної) Ради ВУЛТ або до суду. Головна Рада ВУЛТ зобов’язана розглянути скаргу у розумний строк, але не пізніше одного місяця з дня її отримання та прийняти відповідне рішення, яке також можна оскаржити в судовому порядку.

Стаття 40. Інформація, яка вноситься до Єдиного реєстру лікарів України

1. До Реєстру вносяться такі дані:

а) прізвище, ім’я та по батькові, ідентифікаційний номер, дата народження, місце народження і громадянство;

б) паспортні дані;

в) домашня адреса і місце роботи;

г) серія, номер і дата видачі диплома про вищу медичну освіту;

ґ) спеціальність — номер і дата видачі диплома (сертифіката) або прирівняного до нього документа;

д) номер і дата видачі диплома про вчений ступінь, звання;

е) дані про стягнення відповідно до цього Закону;

є) інші дані стосовно особистої професійної діяльності (за наявності та за згодою), професійний рейтинг;

ж) контактні телефони, адреса електронної пошти, Інтернет адреса (за наявності такої) тощо.

2. Особи, внесені в Реєстр регіонального відділення ВУЛТ, зобов’язані повідомляти про всі зміни щодо своїх персональних даних протягом календарного місяця з моменту настання змін.

3. Про всі внесені в Реєстр регіонального відділення ВУЛТ дані та їхні зміни Обласна (Регіональна) Рада ВУЛТ повинна в тижневий термін повідомляти Головну Раду ВУЛТ.

4. В Реєстр регіонального відділення ВУЛТ можуть вноситись і інші дані, якщо це передбачено Положенням про Єдиний реєстр лікарів України.

Стаття 41. Вимоги щодо забезпечення конфіденційності інформації Єдиного реєстру лікарів України

1. Всі особи, які відповідно до своїх службових обов’язків мають доступ до інформації, внесеної до Реєстру, не мають права її розголошувати третім особам, окрім випадків, передбачених чинним законодавством України.

2. У разі неправомірного розголошення інформації, що міститься у Реєстрі, особами, які виконують службові функції в органах ВУЛТ, за рішенням Головної чи Обласної (Регіональної) Ради ВУЛТ таких осіб виводять зі складу відповідного органу ВУЛТ. Виведення особи, яка неправомірно розголосила інформацію, що міститься у Реєстрі, зі складу органу ВУЛТ не звільняє її від юридичної відповідальності, встановленої законодавством за таке розголошення.

3. Форми роботи з Реєстром, способи оприлюднення даних, внесених до Реєстру, а також доступи до нього та їх рівні визначаються Положенням про Єдиний реєстр лікарів України, яке приймається З’їздом ВУЛТ.

Стаття 42. Права членів Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. Дійсні (постійні) члени ВУЛТ мають право:

а) обиратися і бути обраними до центральних керівних органів та органів регіонального відділення ВУЛТ, крім обмежень, визначених у цьому Законі. На одну і ту ж посаду, у виборних органах ВУЛТ, можна бути обраним не більш як 2 терміни поспіль;

б) користуватися допомогою ВУЛТ у разі виникнення спорів, пов’язаних із професійною діяльністю;

в) на матеріальну допомогу в разі звільнення з роботи, втрати працездатності, в тому числі й члени їхніх родин у разі смерті члена регіонального відділення ВУЛТ (відповідно до Статуту ВУЛТ або відповідного Положення);

г) отримувати інформаційну підтримку щодо професійної діяльності;

ґ) отримувати від ВУЛТ юридичний та соціальний захист;

д) звертатися із запитами до будь-якого органу ВУЛТ, вимагати відповіді на них;

е) бути поінформованими про діяльність ВУЛТ;

є) користуватися допомогою ВУЛТ у питаннях професійного вдосконалення;

ж) на доступ до своїх особистих даних у Реєстрі регіонального відділення ВУЛТ та інших даних у встановленому порядку.

2. Асоційовані члени та кандидати в члени ВУЛТ мають право:

а) дорадчого голосу на з’їздах і конференціях ВУЛТ;

б) користуватися допомогою ВУЛТ у разі виникнення спорів, пов’язаних із професійною діяльністю;

в) отримувати інформаційну підтримку щодо професійної діяльності;

г) отримувати від ВУЛТ юридичний захист;

д) користуватися допомогою ВУЛТ у питаннях професійного вдосконалення;

е) звертатися із запитами до будь-якого органу ВУЛТ, вимагати відповіді на них;

є) на доступ до своїх особистих даних у Реєстрі регіонального відділення ВУЛТ та інших даних у встановленому порядку.

3. Асоційовані члени та кандидати в члени ВУЛТ не мають права обиратися і бути обраними до центральних органів і органів регіонального відділення ВУЛТ.

Стаття 43. Обов’язки членів Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. Члени ВУЛТ зобов’язані:

а) дотримуватися усіх положень «Етичного кодексу українського лікаря» та Клятви лікаря України;

б) дотримуватися у роботі, під час виконання своїх професійних обов’язків, «Правил належної медичної практики», а також інших нормативно-правових актів, що діють у сфері охорони здоров’я в Україні;

в) постійно підвищувати рівень професійних знань та майстерності;

г) дотримуватися вимог Статуту ВУЛТ, Статуту регіонального відділення ВУЛТ, рішень центральних органів ВУЛТ та органів регіонального відділення ВУЛТ;

ґ) повідомляти Обласну (Регіональну) Раду ВУЛТ, членом якої вони є, про всі зміни, пов’язані зі своєю професійною діяльністю, а також про зміни в особистих даних, внесених до Реєстру регіонального відділення ВУЛТ.

Стаття 44. Професійна відповідальність членів Всеукраїнського Лікарського Товариства. Стягнення за порушення професійних обов’язків

1. Лікарі — члени ВУЛТ, несуть дисциплінарну відповідальність за порушення своїх професійних обов’язків, в тому числі за невиконання вимог, передбачених в «Етичному кодексі українського лікаря», порушення Клятви лікаря України, невиконання вимог «Правил належної медичної практики», а також інших нормативно-правових документів, які регламентують професійну лікарську діяльність в Україні.

2. За порушення своїх професійних обов’язків на члена ВУЛТ можуть бути накладені такі стягнення:

а) попередження;

б) осуд;

в) догана;

г) штраф у розмірі від однієї до десяти мінімальних заробітних плат;

ґ) виключення з Реєстру регіонального відділення ВУЛТ на термін від 3 місяців до 2 років.

3. Накладення стягнення згідно із цим Законом не звільняє від інших видів юридичної відповідальності, передбачених законодавством України.

4. Якщо в ході розгляду скарг органи ВУЛТ виявлять такі порушення, притягнення до відповідальності за які належить до компетенції відповідних органів влади, органи ВУЛТ інформують їх про це.

5. Сума накладеного штрафу надходить на рахунок регіонального відділення ВУЛТ.

6. Інформація про накладені стягнення та їх погашення заноситься до Реєстру регіонального відділення ВУЛТ. Строк зберігання інформації про кожен вид стягнення та його погашення визначаються Положенням про порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо лікаря.

7. У разі виключення особи з Реєстру регіонального відділення ВУЛТ, видане посвідчення члена ВУЛТ та Свідоцтво про право на здійснення лікарської діяльності на території України вилучаються та передаються на зберігання в Обласну (Регіональну) Раду ВУЛТ.

Стаття 45. Процедура накладення стягнення на члена Всеукраїнського Лікарського Товариства при порушенні ним своїх професійних обов’язків

1. Про порушення членом ВУЛТ своїх професійних обов’язків складається акт.

2. Право складати акт про порушення членом ВУЛТ своїх професійних обов’язків має будь-який член Головної Комісії з питань професійної етики ВУЛТ, Комісії з питань професійної етики регіонального відділення ВУЛТ, Головної Комісії з питань належної медичної практики ВУЛТ, Комісії з питань належної медичної практики регіонального відділення ВУЛТ.

3. Постанову про накладення стягнення приймає Головна Комісія з питань професійної етики ВУЛТ, Комісія з питань професійної етики регіонального відділення ВУЛТ, Головна Комісія з питань належної медичної практики ВУЛТ, Комісія з питань належної медичної практики регіонального відділення ВУЛТ.

4. Копію ухвали про накладення стягнення надсилають відповідному керівництву міністерства охорони здоров’я АР Крим, обласному чи прирівняному до нього управлінню охорони здоров’я, керівництву закладу охорони здоров’я, де працює особа, на яку накладено стягнення, та самій особі на яку накладено стягнення.

5. Особа, на яку було накладено стягнення, може оскаржити постанову про накладення стягнення відповідно до цього Закону, Положення про порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо лікаря чи у судовому порядку.

6. Процесуальний порядок накладення стягнення, його оскарження та скасування стягнення визначається цим Законом, Статутом ВУЛТ та Положенням про порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо лікаря, яке приймається З’їздом ВУЛТ.

Стаття 46. Порядок оскарження рішень керівних органів Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. Рішення Комісії з питань професійної етики регіонального відділення ВУЛТ та Комісії з питань належної медичної практики регіонального відділення ВУЛТ щодо порушень члена ВУЛТ може бути оскаржене відповідно до Головної Комісії з питань професійної етики ВУЛТ та Головної Комісії з питань належної медичної практики ВУЛТ у 7-денний термін з моменту отримання постанови про накладення стягнення. Строк прийняття рішення щодо цього питання не може перевищувати одного місяця.

2. Рішення Головної Комісії з питань професійної етики ВУЛТ та Головної Комісії з питань належної медичної практики ВУЛТ щодо порушень з боку члена ВУЛТ може бути оскаржене до Головної Ради ВУЛТ у 14-денний строк з моменту отримання ухвали про накладення стягнення. Строк прийняття рішення щодо цього питання не може перевищувати одного місяця.

3. Рішення органів ВУЛТ, прийняті за результатами розгляду скарг, можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Стаття 47. Майно, кошти і фінансова діяльність Всеукраїнського Лікарського Товариства

1. До майна ВУЛТ може належати рухома і нерухома власність.

2. Кошти Всеукраїнського Лікарського Товариства складаються з:

а) членських внесків;

б) благодійних внесків, добровільних пожертвувань, коштів, переданих у дарунок, дотацій, ґрантів;

в) коштів, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги;

г) плати за послуги;

ґ) бюджетних коштів;

д) пасивних доходів;

е) інших не заборонених законом надходженнь.

2. Майном ВУЛТ та майном регіонального відділення ВУЛТ розпоряджаються Головна Рада ВУЛТ і Обласні (Регіональні) Ради ВУЛТ відповідно.

3. Кошти та майно ВУЛТ використовуються відповідно до затвердженого З’їздом ВУЛТ бюджету ВУЛТ. Кошти та майно регіонального відділення ВУЛТ використовуються відповідно до затвердженого Конференцією регіонального відділення ВУЛТ бюджету.

4. Всеукраїнському Лікарському Товариству можуть бути виділені з державного бюджету кошти для покриття витрат на діяльність, визначену цим Законом.

5. ВУЛТ та регіональні відділення ВУЛТ провадять фінансово-господарську діяльність самостійно, та не несуть відповідальності в зобов’язаннях один за одного.

Розділ IV. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. У трьохмісячний термін з моменту набрання чинності цього Закону міністерства охорони здоров’я України та АР Крим, обласні та прирівняні до них управління охорони здоров’я, Академія медичних наук України, міністерства і відомства та інші організації України в підпорядкуванні яких знаходяться заклади охорони здоров’я усіх форм власності, спільно з існуючими на їхніх територіях лікарськими товариствами й асоціаціями повинні підготувати списки лікарів, які здійснюють професійну діяльність на території відповідного регіону, з їхніми даними, для внесення до Реєстру ВУЛТ.

2. У місячний термін після закінчення терміну, вказаного в першому пункті цього розділу, за територіальним принципом, Міністерство охорони здоров’я АР Крим, обласні та прирівняні до них управління охорони здоров’я, Академія медичних наук України, міністерства і відомства та інші організації України в підпорядкуванні яких знаходяться заклади охорони здоров’я усіх форм власності, спільно з існуючими на їхніх територіях лікарськими товариствами й асоціаціями повинні скликати і провести первинні загальні збори лікарів за відповідно підготовленими списками для обрання делегатів на Конференції регіональних відділень ВУЛТ. Усі матеріали зборів мають бути подані до організаційного комітету З’їзду ВУЛТ протягом чотирнадцяти календарних днів після проведення зборів.

3. У місячний термін після закінчення терміну, вказаного в другому пункті цього розділу, обрані на первинних загальних зборах лікарів делегати за сприяння Міністерства охорони здоров’я АР Крим, обласних та прирівняних до них управлінь охорони здоров’я, спільно з існуючими на їхніх територіях лікарськими товариствами й асоціаціями повинні скликати і провести Конференції регіональних відділень ВУЛТ та обрати делегатів на З’їзд ВУЛТ. Усі матеріали Конференцій регіональних відділень ВУЛТ мають бути подані до організаційного комітету З’їзду ВУЛТ протягом чотирнадцяти календарних днів після проведення кожної конференції.

4. У місячний термін після проведення зборів згідно з викладеним у другому пункті цього розділу всі лікарі, які здійснюють професійну лікарську діяльність, подають заяви про внесення їхніх даних у Реєстр відповідних регіональних відділень ВУЛТ.

5. У місячний термін з моменту набрання чинності цього Закону Всеукраїнське Лікарське Товариство спільно з Міністерством охорони здоров’я України створюють організаційний комітет З’їзду ВУЛТ у кількості 40 осіб, члени якого є повноправними делегатами цього З’їзду. Організаційний комітет готує регламент З’їзду, порядок денний, проекти документів та представляє їх для ухвалення З’їздом ВУЛТ.

6. У двомісячний термін після закінчення терміну, вказаного в третьому пункті цього розділу, Міністерство охорони здоров’я України спільно з ВУЛТ та регіональними відділеннями ВУЛТ скликають та проводять З’їзд ВУЛТ для ухвалення Статуту ВУЛТ і обрання центральних керівних органів ВУЛТ згідно зі статтями 14 та 15 цього Закону.

7. Якщо в передбачені терміни З’їзд ВУЛТ й обрання передбачених цим Законом органів ВУЛТ не буде здійснено, то це зобов’язані зробити Всеукраїнське Лікарське Товариство спільно з громадськими всеукраїнськими фаховими лікарськими асоціаціями і товариствами в одномісячний термін після закінчення терміну, вказаного в шостому пункті цього розділу.

8. У місячний термін після прийняття Статуту ВУЛТ він подається на реєстрацію у Міністерство юстиції України.

9. У місячний термін після реєстрації Статуту ВУЛТ проводяться Конференції регіональних відділень ВУЛТ на яких затверджуються їх власні Статути. Затверджені Статути протягом місяця узгоджуються з центральними органами ВУЛТ і подаються на реєстрацію в управління юстиції тієї області (регіону), на території якої здійснює свою діяльність регіональне відділення ВУЛТ.

10. Кабінету Міністрів України, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, міським обласного значення та районним державним адміністраціям протягом дванадцяти місяців з моменту набрання чинності цього Закону вирішити питання про надання Всеукраїнському Лікарському Товариству, регіональним відділенням ВУЛТ та їх органам відповідних службових приміщень державної або комунальної форми власності, для забезпечення їхньої діяльності.

Розділ V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування і вводиться в дію через дванадцять місяців з дня його офіційного опублікування.

2. Встановити, що до приведення законодавства у відповідність із Законом України «Про лікарське самоврядування» закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Відповідним органам державної влади протягом шести місяців від дня офіційного опублікування цього Закону, подати до Верховної Ради України пропозиції про приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом.

4. Кабінету Міністрів України, Міністерству охорони здоров’я України, іншим органам державної влади та органам місцевого самоврядування протягом дванадцяти місяців від дня офіційного опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.