2 грудня 2015 р. на сайті Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України з’явився проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики».
Відповідно до цього документа, дія Ліцензійних умов поширюється на всіх суб’єктів господарювання незалежно від їхньої організаційно-правової форми, форми власності та відомчого підпорядкування, які провадять господарську діяльність із медичної практики, крім судово-медичної гістології, судово-медичної експертизи, судово-медичної імунології, судово-медичної криміналістики, судово-медичної токсикології, судово-медичної цитології, судово-психіатричної експертизи.
Термін «медична практика» визначається як вид господарської діяльності у сфері охорони здоров’я, який провадиться закладами охорони здоров’я, медичними кабінетами суб’єктів господарювання без створення закладу охорони здоров’я відповідно до пункту 16 проекту Ліцензійних умов та фізичними особами-підприємцями з метою надання медичної допомоги та медичного обслуговування на підставі відповідної ліцензії.
Інші терміни вживаються у значеннях, визначених Основами законодавства України про охорону здоров’я та Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
Медична практика має провадитися ліцензіатом тільки за тією адресою, яка зазначена у заяві про отримання ліцензії та в документах, що додавалися до неї, з урахуванням відомостей про всі місця провадження медичної практики.
За місцем проживання (перебування) пацієнта може надаватися:
- первинна медична допомога;
- вторинна медична допомога, яка може надаватися в амбулаторних умовах;
- невідкладна та екстрена медична допомога;
- паліативна допомога, у тому числі психологічна допомога;
- медична реабілітація;
- виїзна (мобільна) консультативно-діагностична допомога.
Порядок надання екстреної консультативної, лікувально-діагностичної медичної допомоги пацієнтам, у тому числі тим, які перебувають на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров’я, а також потерпілим під час надзвичайних ситуацій, техногенних, природних чи екологічних катастроф, визначається порядками, затвердженими МОЗ України.
Також у новій редакції Ліцензійних умов йдеться, що суб’єкт господарювання має забезпечити щонайменше одного медичного працівника, у тому числі із сумісників, за кожною заявленою лікарською спеціальністю, спеціальністю молодших спеціалістів із медичною освітою та немедичних працівників, які працюють у системі охорони здоров’я.
Ліцензіат повинен дотримуватися:
- правил зберігання та здійснення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах;
- порядку видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян;
- стандартів медичної допомоги, уніфікованих клінічних протоколів, затверджених МОЗ України;
- установлених санітарних норм, у тому числі щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій, вивезення, знищення побутового сміття та медичних відходів;
- вимог щодо ведення форм первинної облікової документації, затверджених МОЗ України;
- вимог Порядку та умов обов’язкового страхування медичних працівників та інших осіб на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов’язків, а також на випадок настання у зв’язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 1998 р. № 1642 «Про затвердження Порядку та умов обов’язкового страхування медичних працівників та інших осіб на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов’язків, а також на випадок настання у зв’язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції, і переліку категорій медичних працівників та інших осіб, які підлягають обов’язковому страхуванню на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов’язків, а також на випадок настання у зв’язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції» (Офіційний вісник України, 1998, 42: 1552).
З метою забезпечення прав пацієнтів ліцензіат зобов’язаний:
- надавати медичну допомогу та медичні послуги відповідно до локальних протоколів або на підставі уніфікованих клінічних протоколів, затверджених наказами МОЗ України;
- надавати пацієнту (законному представнику) в доступній формі інформацію про стан його здоров’я, мету здійснення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров’я;
- здійснювати медичне втручання після отримання згоди на медичне втручання, крім випадків надання невідкладної медичної допомоги;
- надавати якісну та своєчасну медичну допомогу і медичні послуги пацієнтам;
- забезпечити наявність, доступність та укомплектованість аптечок для надання невідкладної медичної допомоги;
- безоплатно надавати відповідну невідкладну медичну допомогу громадянам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних ситуаціях;
- зберігати лікарську таємницю;
- своєчасно інформувати територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, про надзвичайні події та ситуації, що становлять загрозу для здоров’я населення, санітарного та епідемічного благополуччя.
Медичну допомогу можуть надавати особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ України.
Пропозиції та зауваження можна надсилати до:
МОЗ України за адресою:
01601, Київ-601, вул. Михайла Грушевського, 7.
Е-mail: [email protected]
Тел.: (044) 254-04-11 Торовець Леонід Юрійович.
Проект постанови та аналіз регуляторного впливу оприлюднені шляхом розміщення на офіційному веб-сайті МОЗ України в мережі Інтернет: http://www.moz.gov.ua
Термін обговорення проекту Постанови становить 1 міс з моменту його оприлюднення.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами http://www.moz.gov.ua/
