На базі Клінічної лікарні «Феофанія» ДУС уперше в Україні відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Діагностика та лікування тромбогеморагічних ускладнень в клініці внутрішніх хвороб, хірургічній, акушерсько-гінекологічній практиці» під керівництвом головного позаштатного спеціаліста Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України зі спеціальності «Терапія», члена-кореспондента (чл.-кор.) Національної академії медичних наук (НАМН) України, доктора медичних наук (д.мед.н.), професора В.З. Нетяженка.
У роботі конференції взяли участь головні позаштатні спеціалісти МОЗ України та провідні фахівці в галузі внутрішньої медицини, хірургії, акушерства та гінекології: академік НАМН та Національної академії наук (НАН) України, д.мед.н., професор П.Д. Фомін, чл.-кор. НАМН України, д.мед.н., професор О.М. Пархоменко, чл.-кор. НАМН України, д.мед.н., професор В.І. Медведь, чл.-кор. НАН України, д.мед.н., професор А.В. Руденко, чл.-кор. НАМН України, д.мед.н., професор Б.М. Тодуров, д.мед.н., професор Ю.М. Степанов, д.мед.н., професор О.А. Голубовська, д.мед.н., професор Р.О. Ткаченко, д.мед.н., професор Г.М. Фадеєнко, д.мед.н., професор О.С. Сичов, д.мед.н., професор О.Й. Жарінов, д.мед.н., професор В.Й. Целуйко та ін. Усього кількість учасників становила 163 особи та 47 головних обласних спеціалістів.
Протягом І пленарного засідання була визначена роль лабораторної діагностики змін системи гемостазу та механізми впливу антитромботичних засобів. Доповідачі наголосили на необхідності стандартизації визначення та оцінки показників гемокоагуляції (в деяких лабораторіях України замість міжнародного нормалізаційного відношення досі визначається протромбіновий індекс, який є малоінформативним, а в деяких випадках може призвести до хибної оцінки; існують також різні підходи до визначення вмісту фібриногену, що утруднює уніфікацію алгоритмів діагностики). На сьогодні в умовах широкого призначення нових пероральних антикоагулянтів необхідним є визначення активності X-фактора згортання крові.
Зазначено, що в хірургічній практиці з метою профілактики тромбоемболічних ускладнень часто використовують низькомолекулярні гепарини, але досі їх дозування є не персоналізованим та не враховує індивідуальні властивості організму хворого. Це саме стосується лікування пацієнтів із гострим коронарним синдромом, коли досить широко застосовують низькомолекулярні гепарини, які не мають доведеної клінічної ефективності.
У нашій державі основна увага при лікуванні хворих на інфаркт міокарда та тромбоемболію легеневої артерії (ТЕЛА) зосереджена на проведенні антитромбоцитарної терапії та тромболізису, при цьому навіть у протоколах надання медичної допомоги вказується, що ефективність лікування залежить більшою мірою від проведення відповідних заходів, ніж від вибору фібринолітичного засобу. Хоча підтверджено, що фібринспецифічні засоби мають свої переваги, що потребує подальшого уточнення та внесення відповідних змін.
У ході пленарних засідань було детально обговорено застосування подвійної та потрійної (у певної категорії хворих) антитромбоцитарної та антикоагулянтної терапії. Зазначено, що особливих переваг при застосуванні різних антитромбоцитарних препаратів остаточно не доведено. Так само, як і більш тривале призначення терапії, яка залежить від групи ризику пацієнтів.
Особливу увагу приділено обговоренню питання лікування хворих на гострий ішемічний інсульт, у ході якого продемонстровано високу ефективність своєчасної тромболітичної терапії та вказано на можливість впровадження нових шляхів лікування з використанням методу стентування артерій. При цьому вибір антитромбоцитарних засобів значно відрізняється у таких пацієнтів та хворих кардіологічного профілю. Також потрібно враховувати резистентність до ацетилсаліцилової кислоти та тієнопіридинів (клопідогрел, тикагрелор), яка розвивається у 20–40% пацієнтів, які одержували стандартизовану терапію.
Окреслено перспективи в лікуванні пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями з урахуванням генетичних аспектів. Зокрема, шляхом визначення активності генів, які відповідають за процеси згортання крові та реакцію на антитромбоцитарну й антикоагулянтну терапію.
У доповідях протягом конференції велику увагу приділяли коморбідним станам, зокрема визначенню факторів ризику тромбозів у хворих зі збільшеною масою тіла та супутніми патологіями: інфекційними хворобами, гепатитами, гепатозами та цирозами печінки. Ці питання потребують персоналізованого вибору антитромбоцитарної та антикоагулянтної терапії.
Окремо доповідачі зупинилися на діагностиці та лікуванні хворих на ТЕЛА. Відзначено важливу роль виділення певних груп пацієнтів із високим ризиком як в терапевтичній, так і в хірургічній та акушерсько-гінекологічній практиці. Також увагу приділено профілактичному застосуванню різних форм низькомолекулярних гепаринів і ранній активізації пацієнтів.
Співробітники Клінічної лікарні «Феофанія» ДУС, на базі якої була проведена конференція, представили низку доповідей щодо клінічних випадків: «Роль ліпопротеїдів в патогенезі атеросклерозу. Сучасні можливості корекції гіперліпопротеїдів», «Клінічні випадки тромбозів у онкологічних пацієнтів у Всеукраїнському центрі радіохірургії», «Сцинтиграфія міокарда в діагностиці тромбогеморагічних порушень», «Профілактика тромбогеморагічних ускладнень при стенозуючих ураженнях судин голови»; та клінічний випадок «Ризики та небезпека для пацієнта під час проведення антикогуляційної терапії», які відповідали сучасним міжнародним стандартам.
У Державному експертному центрі розпочала функціонувати робоча група з розробки медичних стандартів діагностики та лікування ТЕЛА, яка в найближчий час надасть на обговорення уніфікований клінічний протокол. Уже підготовлено та впроваджено настанови та протоколи: «Гострий коронарний синдром з елевацією ST», «Надання допомоги хворим з ішемічним інсультом». Завершено роботу над підготовкою протоколів надання медичної допомоги хворим на інфаркт міокарда без елевації сегмента ST, із фібриляцією передсердь та серцевою недостатністю. Працює робоча група над розробкою медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги за темою «Внутрішньовенна інфузійна терапія», які будуть оприлюднені найближчим часом.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами http://www.moz.gov.ua/
