У Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України планують впровадити новий інноваційний проект «Регіональна реперфузійна мережа в дії», спрямований на удосконалення надання невідкладної медичної допомоги хворим із гострим інфарктом міокарда (ГІМ), ефективної взаємодії при цьому служби екстреної медичної допомоги, системи кардіологічної та кардіохірургічної допомоги та сімейних лікарів.
Це рішення обговорювали 15 вересня 2015 р. під час відеоконференції в МОЗ України під головуванням заступника міністра охорони здоров’я України Віктора Шафранського з керівниками структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державної адміністрації, керівниками обласних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, головними обласними спеціалістами зі спеціальностей «Кардіологія», «Хірургія серця та магістральних судин», «Загальна практика — сімейна медицина», «Медицина невідкладних станів».
Ініціатива впровадження проекту пояснюється низьким рівнем виявлення, діагностування та госпіталізації пацієнтів із ГІМ з елевацією сегмента ST з різних причин. За словами заступника міністра, у 2014 р. вперше при проведенні аналізу результатів лікування ГІМ усі пацієнти були розподілені на дві групи: з гострим коронарним синдромом (ГКС) з елевацією сегмента ST (STEMI) та ГКС без елевації сегмента ST (NSTEMI). Кількість цих пацієнтів в Україні у 2014 р. становила 23 610 осіб (59,4% усіх випадків ГІМ). Саме ця категорія хворих потребує проведення реперфузійної терапії (первинне стентування та фібринолітична терапія). За 2014 р. проведено 3618 стентувань у STEMI-пацієнтів і 6387 особам — фібринолітичну терапію, що в перерахунку на кількість пацієнтів із ГКС і стійкою елевацією сегмента ST (категорія хворих, яким показане проведення реперфузії) становило 43,1% (без урахування даних по Донецькій, Луганській областях і АР Крим).
Важливо, що введення фібринолітика має клінічний сенс саме на етапах госпіталізації, однак більшість пацієнтів, на жаль, отримують цю терапію у стаціонарі, а не на догоспітальному етапі.
До найефективнішого методу реперфузійної терапії — первинного коронарного стентування — вдаються у менше половини областей: Одеській, Закарпатській, Черкаській, Івано-Франківській, Дніпропетровській, Вінницькій, Рівненській, Хмельницькій, Львівській і Тернопільській.
Досвід цих регіонів МОЗ України планує використати в реалізації проекту «Регіональна реперфузійна мережа в дії», що має на меті шляхом впровадження системного підходу в перкутанній реперфузійній терапії (первинне стентування) та інших методів реперфузії (фібринолітична терапія при тривалому транспортуванні) об’єднати ресурси кожної області в єдину Регіональну реперфузійну мережу для найбільш ефективного лікування пацієнтів із ГІМ, а також організувати чітку взаємодію служби екстреної медичної допомоги і системи кардіологічної та кардіохірургічної допомоги.
Це дозволить на базі найбільш досвідчених областей протягом першого пілотного року проводити спостереження за правильною діагностикою, транспортуванням і лікуванням пацієнтів із ГІМ у рамках Регіональної реперфузійної мережі. Зокрема, проведення проекту в перший рік доцільне в регіонах, де система вже почала працювати і є ініціативні люди, які за допомогою МОЗ України зможуть розвинути і підсилити успіх системного підходу в реперфузійній терапії пацієнтів із ГІМ, а саме в Одеській, Черкаській, Закарпатській, Івано-Франківській, Вінницькій, Хмельницькій, Львівській, Полтавській областях. Координаційними центрами визначено ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України» та ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України».
Очікується, що сформована система реперфузійної терапії пацієнтів із ГІМ достовірно знизить госпітальну летальність (до 5–7% у лікувальних закладах учасників проекту, в середньому по Україні — до13,6%); збільшиться своєчасне виявлення пацієнтів із ГКС з елевацією і без елевації сегмента ST; посилиться взаємодія служби екстреної медичної допомоги і системи кардіологічної та кардіохірургічної допомоги населенню; наблизиться досягнення доступності якісної та ефективної високоспеціалізованої медичної допомоги населенню. Залучення в систему реабілітації та подальшого лікування пацієнтів із постінфарктним кардіосклерозом сімейних лікарів зумовить забезпечення контролю за станом здоров’я пацієнтів після реваскуляризаційних процедур і адекватної інтеграції сімейної медицини у спеціалізовану систему ведення хворих після реперфузійної терапії.
Після отримання позитивних результатів проекту досвід роботи може бути поширений на інші регіони та використаний у розробленні Національної реперфузійної мережі.
Нагадаємо, що згідно з наказом МОЗ України від 02.07.2014 р. № 455 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при ГКС з елевацією сегмента ST», затверджено Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації «Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST».
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами http://www.moz.gov.ua/
