10 березня 2015 р. в Закарпатському обласному клінічному кардіологічному диспансері відбулася прес-конференція, присвячена презентації проекту Міжнародного банку реконструкції та розвитку «Поліпшення охорони здоров’я на службі людей». У заході взяв участь начальник управління охорони здоров’я Закарпатської обласної державної адміністрації (ОДА) Василь Скрип, головний лікар Закарпатського клінічного кардіологічного диспансеру Роман Соскида та головний позаштатний спеціаліст з економічних та фінансових питань Управління охорони здоров’я Закарпатської ОДА, координатор субпроекту «Покращення надання медичної допомоги хворим з серцево-судинними захворюваннями в Закарпатській області» Ганна Романко.
В. Скрип повідомив, що ще у вересні 2014 р. Закарпатська обласна рада затвердила рішення «Про підтримку інвестиційного проекту Закарпатської області та Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей». Проектом передбачено підвищення якості та доступності медичної допомоги на всіх етапах її надання, збільшення кількості надання послуг щодо зазначеної проблеми, забезпечення роботи екстреної медичної допомоги в частині підвищення ефективності діагностики та лікування серцево-судинних захворювань, створення реєстру хворих шляхом інформатизації закладів охорони здоров’я.
Цілями проекту є підвищення якості та доступності медичної допомоги на всіх етапах її надання, забезпечення роботи екстреної медичної допомоги та первинної медико-санітарної допомоги в частині проведення тренінгів з надання медичної допомоги при гострому коронарному синдромі (ГКС), закупівля санітарного автотранспорту та окремого медичного обладнання для закладів первинної ланки, підвищення ефективності діагностики та лікування серцево-судинних захворювань, створення реєстру хворих на серцево-судинні захворювання шляхом інформатизації закладів охорони здоров’я, можливість мати електронні карти пацієнтів, а також доступ лікаря на усіх етапах надання медичної допомоги до інформації про пацієнта.
Реалізація поставлених цілей дозволить забезпечити доступність інтервенційного лікування при ГКС на всій території Закарпатської області, довести показники охоплення населення цим методом лікування до європейських (400–500 на 1 млн жителів), раціональніше використовувати бюджетні кошти.
У рамках реалізації проекту передбачено потребу в сумі 7,0526 млн доларів США (у тому числі за рахунок Світового банку — 6,5296 млн доларів, за рахунок бюджетних коштів — 0,523 млн доларів). Ці ресурси спрямовуватимуться на реалізацію конкретних заходів — придбання обладнання, санітарного автотранспорту, проведення семінарів та тренінгів для медичного та адміністративного персоналу, закупівлю комп’ютерної техніки та програмного забезпечення для ведення електронного реєстру пацієнтів.
Ключовою проблемою Закарпатської області при наданні медичної допомоги хворим із серцево-судинними патологіями є низький рівень якості спеціалізованої медичної допомоги через недостатність навичок та знань медичного персоналу первинної ланки та екстреної медичної допомоги з питань діагностики, тактики ведення хворих при ГКС, віддаленість відділення інтервенційної кардіології Закарпатського обласного клінічного кардіологічного диспансеру, який розташований в Ужгороді, від населених пунктів області, низький рівень забезпечення обладнанням та недостатня інформатизація. У результаті, порівняно з Європою, низьким є показник рівня захворюваності на гострий інфаркт міокарда, що відображає низьку якість діагностики цього захворювання (смертність від ішемічної хвороби серця є вищою, ніж в Європі, а смертність від гострого інфаркту міокарда — нижчою). Таким чином, у частини пацієнтів вчасно не діагностують ці хвороби, тому вони не отримують адекватного лікування.
У області сформована структура первинної медичної допомоги, яку майже на 100% забезпечено медичним персоналом та необхідним оснащенням для раннього виявлення та спостереження за пацієнтами із серцево-судинними захворюваннями. Однак на другому рівні медичної допомоги хворих на ГКС госпіталізують у більшості випадків у загально-терапевтичні відділення, де не забезпечується повний обсяг необхідних втручань (інтервенційних), а також своєчасність та якість діагностики ГКС та його ускладнень, лікування проводиться консервативними методами.
На вторинному рівні передбачається здійснення концентрації спеціалізованої медичної допомоги у багатопрофільних лікарнях інтенсивного лікування. На виконання завдань Уряду України в області розроблено План створення лікарень інтенсивного лікування з охопленням від 150–250 тис. населення. Однією з таких лікарень є діюча на сьогодні Хустська районна лікарня, яку заплановано протягом 5–6 років реорганізувати у лікарню інтенсивного лікування та забезпечити госпіталізацію усіх пацієнтів з гострими захворюваннями і станами з 3 адміністративних районів області загальною чисельністю населення 294,3 тис. осіб.
На сьогодні у Хустській районній лікарні розпочато створення інфраструктури лікарні інтенсивного лікування за кошти місцевого бюджету, зокрема проведено ремонтні роботи приміщень та реконструкцію будівель, оснащено та виконано реконструкцію операційного блоку, частково закуплено необхідне медичне обладнання, приведено до санітарних норм приміщення окремих відділень лікарні.
На виконання плану покращення надання екстреної медичної допомоги планується за рахунок позики Світового банку закупити 24 санітарні автомобілі різного типу.
Нагадаємо, що Рада директорів Міжнародного банку реконструкції та розвитку затвердила впровадження в Україні проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі людей», у рамках якої українська медицина отримає на свій розвиток близько 215 млн доларів.
Детальніше про реалізацію проекту Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» читайте на шпальтах нашого видання найближчим часом.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами: http://www.moz.gov.ua/
