Пуповинна кров — це частина крові плода, яка залишається в судинах плаценти та пупкового канатика після народження дитини й перерізання пуповини. Впродовж десятиліть вона становила інтерес лише для неонатологів як матеріал для проведення перших діагностичних досліджень новонародженим, і лише в останні роки з’явився інтерес до неї серед кардіохірургів і акушерів-гінекологів.
Це зумовлено тим, що у 2009 р. Науково-практичним медичним центром дитячої кардіології і кардіохірургії МОЗ України розроблена спеціальна методика оперування дітей із вродженими вадами серця із застосуванням для апарату штучного кровообігу не донорської, а власної пуповинної крові.
Переваги цього нововведення полягають в тому, що дитина отримує власну кров замість чужорідної донорської, застосування якої завжди супроводжується ризиком передачі ряду небезпечних інфекцій, перш за все ВІЛ і вірусів гепатиту, та імунологічними ускладненнями. Плазма пуповинної крові містить ряд важливих біологічно активних речовин, серед яких фактори росту, плацентарні білки, які мають регенеративну та імуномодулювальну дію. Важливою також є можливість збереження стовбурових клітин у пуповинній крові новонароджених із вродженими вадами серця, що дає надію на їх успішне використання в майбутньому, у регенераційній терапії та тканинній інженерії.
Процедура забору пуповинної крові технічно нескладна у виконанні та безпечна як для матері, так і для новонародженого. Забір здійснюється лікарем-акушером-гінекологом після народження дитини та перерізання пуповини. Розрізняють інтраутеральний та екстраутеральний способи забору.
Перша в світі операція з використанням пуповинної крові проведена 30 вересня 2009 р. спільно Науково-практичним медичним центром дитячої кардіології і кардіохірургії МОЗ України, Гемафондом та Київським міським пологовим будинком № 5. Нині налагоджено тісну взаємодію усіх спеціалістів та служб для надання екстреної акушерської та хірургічної допомоги. На сьогодні проведено вже близько 40 операцій з використанням пуповинної крові. У перші години життя прооперовано 28 новонароджених, серед них 17 проведена радикальна корекція вродженої вади серця. Під час операції аутологічна еритроцитарна маса була використана для заповнення первинного об’єму апарату штучного кровообігу. Проводилася також інтраопераційна трансфузія аутологічної свіжозамороженої плазми крові. Середня кількість зібраної пуповинної крові становила 93±16 мл (від 67 до 115 мл). Середня кількість отриманих компонентів пуповинної крові становила відповідно: еритроцитарна маса 32±8 мл (від 22 до 45 мл), свіжозаморожена плазма крові 53±7 мл (від 31до 60 мл). Компоненти донорської крові використовувалися лише в 4 випадках.
Всі операції виконано успішно. Не зареєстровано летальних випадків та значних ускладнень у ранній та віддалений післяопераційний період.
Таким чином, можна зробити висновок, що описану методику можна з успіхом використовувати у кардіохірургії новонароджених.
За матеріалами:
www1.health.kiev.ua, www.cardiaccenter.org.ua, www.hemafund.com.
© Grafphotogpaher/Dreamstime.com/Dreamstock.ru
