Проекту наказу МОЗ України «Про організацію діяльності та функціонування закладу охорони здоров’я особливого типу «Хоспіс»

ПОВІДОМЛЕННЯ
про оприлюднення проекту наказу МОЗ України «Про організацію діяльності та функціонування закладу охорони здоров’я особливого типу «Хоспіс», відділення/палати паліативної та хоспісної медицини та спеціалізованої мультидисциплінарної мобільної бригади паліативної допомоги «Хоспіс вдома»

Міністерство охорони здоров’я України повідомляє про оприлюднення проекту наказу «Про організацію діяльності та функціонування закладу охорони здоров’я особливого типу «Хоспіс», відділення/палати паліативної та хоспісної медицини та спеціалізованої мультидисциплінарної мобільної бригади паліативної допомоги «Хоспіс вдома», що додається.

Проект наказу розроблено на виконання Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки, Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року, Постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2009 № 208 «Деякі питання удосконалення системи охорони здоров’я», Заходів МОЗ України щодо розвитку паліативної допомоги в Україні, затверджених наказом МОЗ від 26.06.2009 р. № 463.

Проект наказу, додатки, пояснювальна записка, аналіз регуляторного впливу розміщені на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я України.

Зауваження та пропозиції приймаються у письмовому та електронному вигляді до 09.01.2011 р. на адресу: Міністерство охорони здоров’я України, вул. М. Грушевського, 7, м. Київ, 01021, тел. (044) 253-24-58, 253-62-14, E-mail: [email protected], [email protected]

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
проекту наказу МОЗ України «Про організацію діяльності та функціонування закладу охорони здоров’я особливого типу «Хоспіс», відділення/палати паліативної та хоспісної медицини та спеціалізованої мультидисциплінарної мобільної бригади паліативної допомоги «Хоспіс на дому»

1. Аналіз проблеми, яку пропонується розв’язати шляхом державного регулювання

Підстава для розроблення

Підставою для розроблення проекту наказу МОЗ України «Про організацію діяльності та функціонування закладу охорони здоров’я особливого типу «Хоспіс», відділення/палати паліативної та хоспісної медицини та спеціалізованої мультидисциплінарної мобільної бригади паліативної допомоги «Хоспіс на дому».є Закон України «Основи Законодавства України про охорону здоров’я», Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки» від 19 лютого 2009 року № 1026-VI, Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року» від 23 грудня 2009 року № 1794-VI, Постанова Кабінету Міністрів України від 17.02.2009 № 208 «Деякі питання удосконалення системи охорони здоров’я», рішення Колегії МОЗ України від 29.04.2010 р. «Розвиток хоспісної та паліативної медицини» та Наказ МОЗ України №463 від 26.06.2009 р. «Про затвердження заходів щодо розвитку паліативної допомоги в Україні на 2009-2010 роки».

1.2. Розв’язання проблеми

Покращиться доступність хворих у термінальній стадії захворювання та їхніх родин до надання хоспісної та паліативної допомоги.

Законодавчою основою для розвитку паліативної та хоспісної допомоги в нашій державі є Конституція України та Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 року N 2801-XII зі змінами і доповненнями. У Заходах Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації» на 2002-2011 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 14 від 10.01.2002 р., задекларовано: «п. 12. Створити мережу хоспісів для симптоматичного лікування онкологічних хворих у термінальній стадії». 19.02.2009 р. Верховна Рада України прийняла Закон України « Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки». У переліку основних завдань Програми йдеться про забезпечення заходів з догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, у тому числі, організацію паліативної допомоги ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД. Завдання щодо розвитку системи надання ПХД онкологічним хворим, розширення мережі хоспісів та відділень паліативної допомоги визначені у Законі України « Про затвердження Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року», який було прийнято Верховною Радою України 23 грудня 2009 року.

Важливим є, що у проекті Закону України «Основні засади діяльності у сфері охорони здоров’я» № 5054, який МОЗ України 20.08.2009 р. подало на обговорення та затвердження до Верховної Ради України, визначається окрема стаття, присвячена наданню паліативної та хоспісної допомоги:

«Стаття 45. Паліативна допомога

1. На останніх стадіях перебігу невиліковних захворювань пацієнтам та членам їх сімей надається паліативна допомога, яка включає комплекс заходів, спрямованих на поліпшення якості життя пацієнта, полегшення його фізичних та емоційних страждань, надання психосоціальної і моральної підтримки сім’ї хворого.

2. Порядок надання паліативної допомоги визначається центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.»

Проект наказу МОЗ України «Про організацію діяльності та функціонування закладу охорони здоров’я особливого типу «Хоспіс», відділення/палати паліативної та хоспісної медицини та спеціалізованої мультидисциплінарної мобільної бригади паліативної допомоги «Хоспіс на дому» розроблений на виконання Закону України «Основи Законодавства України про охорону здоров’я», Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки» від 19 лютого 2009 року N1026-VI, Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року» від 23 грудня 2009 року N1794-VI, Постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 № 208 «Деякі питання удосконалення системи охорони здоров’я», Рішення Колегії МОЗ України від 29.04.2010 р. «Розвиток хоспісної та паліативної медицини» та Наказу МОЗ України №463 від 26.06.2009 р. «Про затвердження заходів щодо розвитку паліативної допомоги в Україні на 2009-2010 роки» з метою покращення якості життя громадян шляхом забезпечення доступності хворих у термінальній стадії захворювання та їхніх родин до надання хоспісної та паліативної допомоги.

1.3. Взаємозв’язок з нормативними актами і обґрунтування необхідності встановлення правових норм

Проект регуляторного акта увійде в систему нормативно-правових актів :

• Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 року N 2801-XII зі змінами і доповненнями,
• Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки» від 19 лютого 2009 року N1026-VI,
• Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року» від 23 грудня 2009 року N1794-VI,
• Постанова Кабінету Міністрів України № 14 від 10.01.2002 р. «Про затвердження Заходів Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації» на 2002-2011 роки»,
• Постанова Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 № 208 «Деякі питання удосконалення системи охорони здоров’я»
• Наказ МОЗ України №368 від 03.07.2007 р. «Про затвердження Клінічного протоколу надання паліативної допомоги, симптоматичної та патогенетичної терапії хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД»
• Наказ МОЗ України №463 від 26.06.2009 р. «Про затвердження заходів щодо розвитку паліативної допомоги в Україні на 2009-2010 роки»,
• Рішення Колегії МОЗ України від 29.04.2010 р. «Розвиток хоспісної та паліативної медицини»,
• спільний Наказ МОЗ України та НАМН України № 409/36 від 14.05.2010 р. «Про виконання завдань та заходів Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року»,
• Наказ МОЗ України N N 483 від 11.06.2010 «Про затвердження Примірного положення про лікарню «Хоспіс» (відділення, палату паліативного лікування) для хворих на туберкульоз»,
• Наказ МОЗ України N 532 05.07.2010 «Про внесення змін до додатків до наказу Міністерства охорони здоров’я від 23.02.2000 №33».

2. Цілі державного регулювання

Реалізація прав та покращення якості життя громадян шляхом забезпечення доступності хворих у термінальній стадії захворювання та їхніх родин до надання хоспісної та паліативної допомоги.

3. Визначення альтернативних способів досягнення зазначених цілей та аргументи щодо переваги обраного способу

Першим альтернативним способом — є залишити нормативно-правову базу без змін, що передбачає збереження існуючої практики надання паліативної допомоги в стаціонарних спеціалізованих закладах для паліативної та хоспісної допомоги (хоспісах), терапевтичних або спеціалізованих лікувальних закладах онкологічного, протитуберкульозного, гематологічного, неврологічного, кардіологічного профілю, центрах СНІДу тощо. Певним чином зазначений варіант вже реалізовується, проте, даний спосіб не має чіткого системного характеру та відповідно результату, який забезпечив би максимально можливе зменшення болю, фізичних та психічних страждань, усунення або зменшення розладів життєдіяльності та інших важких проявів захворювань, професійний догляд, психологічну, соціальну та духовну підтримку пацієнтів з невиліковними хворобами та обмеженим прогнозом життя, а також їхніх рідних.

Другий, оптимальний варіант передбачає комплексне розв’язання актуальної проблеми доступності паліативної та хоспісної допомоги в Україні, забезпечення її ефективної взаємодії в рамках Програми з державними і громадськими інститутами. Об’єднання ресурсів держави, місцевих громад, громадських організацій, наукових і лікувальних установ дасть змогу забезпечити створення та розвиток сучасної, професійної, економічно доцільної та ефективної системи (служби) паліативної і хоспісної допомоги, яка передбачає різні організаційні форми надання паліативної та хоспісної допомоги, в тому числі комунальні, недержавні, приватні та благодійні, в залежності від потреб населення та особливостей регіону, що дозволить забезпечити максимально можливу та гідну якість життя пацієнтам з невиліковними захворюваннями і обмеженим прогнозом життя та їхнім рідним, що має велике соціальне, економічне та морально-етичне значення для усього суспільства.

Найбільш результативною щодо вирішення проблеми кваліфікованої та паліативної та хоспісної допомоги є другий варіант, який поєднує різні форми та можливості для надання паліативної та хоспісної допомоги як в стаціонарних та і в нестаціонарних умовах і залучення ресурсів чинної системи.

Другий альтернативний спосіб — передбачає прийняття наказу МОЗ України «Про організацію діяльності та функціонування закладу охорони здоров’я особливого типу «Хоспіс», відділення/палати паліативної та хоспісної медицини та спеціалізованої мультидисциплінарної мобільної бригади паліативної допомоги «Хоспіс на дому» Другий, оптимальний варіант, передбачає комплексне розв’язання актуальної проблеми доступності паліативної та хоспісної допомоги в Україні, дасть змогу забезпечити створення та розвиток сучасної, професійної, економічно доцільної та ефективної системи (служби) паліативної і хоспісної допомоги, яка передбачає різні організаційні форми надання паліативної та хоспісної допомоги, в залежності від потреб населення та особливостей регіону, що дозволить забезпечити максимально можливу та гідну якість життя пацієнтам з невиліковними захворюваннями і обмеженим прогнозом життя та їхнім рідним, що має велике соціальне, економічне та морально-етичне значення для усього суспільства.

Найбільш результативною щодо вирішення проблеми кваліфікованої та паліативної та хоспісної допомоги є другий варіант, який поєднує різні форми та можливості для надання паліативної та хоспісної допомоги як в стаціонарних та і в амбулаторних умовах, в т.ч. вдома.

4. Описання механізму, який пропонується застосувати для розв’язання проблеми, і відповідні заходи

Для розв’язання проблеми МОЗ підготовлено проекту наказу МОЗ України «Про організацію діяльності та функціонування закладу охорони здоров’я особливого типу «Хоспіс», відділення/палати паліативної та хоспісної медицини та спеціалізованої мультидисциплінарної мобільної бригади паліативної допомоги «Хоспіс на дому»

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта та оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта

5.1. Оцінка впливу зовнішніх факторів на дію акта з визначенням та порівнянням позитивних і негативних обставин, які можуть впливати на виконання вимог акта

Зовнішні фактори, які можуть впливати на виконання вимог акта відсутні.

5.2. Оцінка можливості впровадження та виконання вимог акта органами державної влади і органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами

Впровадження та виконання вимог акта передбачає фінансування з Державного бюджету України, бюджетів АР Крим, обласних, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених чинним законодавством.

5.3. Характеристика механізму можливої шкоди у разі настання очікуваних наслідків дії акта

Проект наказу МОЗ України «Про організацію діяльності та функціонування закладу охорони здоров’я особливого типу «Хоспіс», відділення/палати паліативної та хоспісної медицини та спеціалізованої мультидисциплінарної мобільної бригади паліативної допомоги «Хоспіс на дому» не передбачає нанесення шкоди, а спрямована на позитивне розв’язання проблеми, яке дає можливість для удосконалення та покращення надання паліативної та хоспісної допомоги як в стаціонарних так і в амбулаторних умовах, у т.ч. вдома..

5.4. Періодичність здійснення державного контролю та нагляду за додержанням вимог акта

щорічно до 01 березня.

6. Очікувані результати прийняття регуляторного акта

Вигоди та витрати від даного регуляторного акту наведені у таблиці 1.

таблиця 1

Сфери впливу	Вигоди	Витрати
Інтереси Держави	– дозволить забезпечити максимально можливу та гідну якість життя пацієнтам з невиліковними захворюваннями і обмеженим прогнозом життя та їхнім рідним, що має велике соціальне, економічне та морально-етичне значення для усього суспільства.	Бюджетні витрати
Інтереси суб’єктів господарювання	– дає можливість удосконалити та покращити надання паліативної та хоспісної допомоги як в стаціонарних так і в амбулаторних умовах, у т.ч. вдома	Бюджетні кошти, кошти фізичних осіб, благодійних організацій та ін.
Інтереси громадян	– дозволить збільшити кількість невиліковно хворих в термінальній стадії захворювання та членів їх сімей, які охоплені кваліфікованою допомогою, забезпечити максимально можливе зменшення болю, фізичних та психічних страждань, усунення або зменшення розладів життєдіяльності та інших важких проявів захворювань, професійний догляд, психологічну, соціальну та духовну підтримку пацієнтів з невиліковними хворобами та обмеженим прогнозом життя.	відсутні

7. Обґрунтування терміну дії регуляторного акта

Проект наказу спрямований на запровадження Закону України «Основи Законодавства України про охорону здоров’я», Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки» від 19 лютого 2009 року N1026-VI, Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року» від 23 грудня 2009 року N1794-VI, Рішення Колегії МОЗ України від 29.04.2010 р. «Розвиток хоспісної та паліативної медицини» та Наказу МОЗ України №463 від 26.06.2009 р. «Про затвердження заходів щодо розвитку паліативної допомоги в Україні на 2009-2010 роки» і повинен діяти протягом дії цих Законів.

8. Показники результативності регуляторного акта

Показники результативності регуляторного акта є прогнозованим і встановлюються протягом різних періодів після набрання чинності актом. Переліки кількісних та якісних показників результативності регуляторного акта наведені у таблиці 2.

таблиця 2

Найменування показника	Розмір показника
Кількість суб’єктів господарювання на яких поширюватиметься дія акта	Близько 43000 суб’єктів
розмір часу, що витрачатиметься суб’єктами господарювання, на виконання вимог акту при здійснені державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності	не змінюється
Доходи до державного та місцевого бюджетів і державних цільових фондів пов’язаних з дією цього акту	Відсутні
Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та фізичних осіб з основних положень акта	Високий –

9. Відстеження результативності регуляторного акта

Відстеження показників результативності буде здійснюватися за показникми результативності Міністерством охорони здоров’я України.

Види та строки відстеження результативності акта наведені у таблиці 3:

таблиця 3

Вид відстеження	Строк	Вид даних
Базове	до набрання чинності	статистичні данні
Повторне	через 1 рік після набрання чинності	показники результативності
Періодичне	кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта	показники результативності

Пояснювальна записка
до проекту наказу МОЗ України «Про організацію діяльності та функціонування закладу охорони здоров’я особливого типу «Хоспіс», відділення/палати паліативної та хоспісної медицини та спеціалізованої мультидисциплінарної мобільної бригади паліативної допомоги «Хоспіс на дому»

1. Обґрунтування необхідності прийняття наказу

Підставою для розроблення проекту наказу МОЗ України «Про організацію діяльності та функціонування закладу охорони здоров’я особливого типу «Хоспіс», відділення/палати паліативної та хоспісної медицини та спеціалізованої мультидисциплінарної мобільної бригади паліативної допомоги «Хоспіс на дому» є Закон України «Основи Законодавства України про охорону здоров’я», Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009–2013 роки» від 19 лютого 2009 року N1026-VI, Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року» від 23 грудня 2009 року N1794-VI, Постанова Кабінету Міністрів України від 17.02.2009 № 208 «Деякі питання удосконалення системи охорони здоров’я», рішення Колегії МОЗ України від 29.04.2010 р. «Розвиток хоспісної та паліативної медицини» та Наказ МОЗ України №463 від 26.06.2009 р. «Про затвердження заходів щодо розвитку паліативної допомоги в Україні на 2009-2010 роки».

Проект наказу МОЗ України «Про організацію діяльності та функціонування закладу охорони здоров’я особливого типу «Хоспіс», відділення/палати паліативної та хоспісної медицини та спеціалізованої мультидисциплінарної мобільної бригади паліативної допомоги «Хоспіс на дому».має на меті удосконалення порядку надання паліативної та хоспісної допомоги та створення служби паліативної та хоспісної медицини, що сприятиме покращенню якості життя громадян шляхом забезпечення доступності хворих у термінальній стадії захворювання та їхніх родин до надання хоспісної та паліативної допомоги..

Необхідність прийняття регуляторного акту зумовлена несприятливою демографічною та соціальною ситуацією, що склалася в Україні, та характеризуються постарінням населення (близько 3 млн. людей віком старше за 75 років), постійним зростанням кількості пацієнтів, дорослих і дітей, що страждають на тяжкі невиліковні хвороби — онкологічні, серцево-судинні, нейропсихічні захворювання, включаючи хворобу Альцгеймера та інші нейродегенеративні хвороби, травматичні і дегенеративні ураження головного і спинного мозку, периферичної нервової системи і опорно-рухового апарату, СНІД і туберкульоз, і пов’язані з цим хронічний больовий синдром та інші важкі розлади життєдіяльності. Впродовж останніх п’яти років близько 500 тис. пацієнтів щорічно у фінальному періоді життя потребують професійної паліативної та хоспісної допомоги.

Окрім того, члени сім’ї паліативних пацієнтів також мають потребу у професійній допомозі. Наявність в сім’ї невиліковно хворої людини, особливо в термінальній стадії захворювання, спричиняє зниження якості життя усієї родини та стає причиною тяжких психологічних, соціальних та економічних розладів її функціонування. Таким чином, разом щороку в Україні близько 1,5 млн. осіб потребують паліативної допомоги.

Крім цього, низький рівень застосування опіоїдних анальгетиків у системі охорони здоров’я України свідчить про незадовільний рівень доступності невиліковно хворих пацієнтів до адекватного знеболення. Отже, в умовах сучасної системи охорони здоров’я менше як 10% пацієнтів в термінальній стадії захворювань отримують професійну паліативну та хоспісну допомогу у медичних закладах. Більшість пацієнтів, які потребують паліативної та хоспісної допомоги, помирають вдома наодинці, страждаючи від болю, депресії, інших симптомів хвороби, за відсутності необхідного знеболення, професійного догляду, соціально-психологічної допомоги. Таким чином, сьогодні в нашій державі вкрай недостатньо розвинена система паліативної допомоги щодо пацієнтів з невиліковними хворобами та обмеженою тривалістю (прогнозом) життя, яка існує в більшості розвинених країн Європи та включає спеціалізовані відділення та окремі хоспіси, окремі ліжка в онкологічних та загально-терапевтичних стаціонарах, або організацію професійної паліативної допомоги в домашніх умовах.

2. Мета і шляхи її досягнення

Прийняття та забезпечення виконання наказу МОЗ України «Про організацію діяльності та функціонування закладу охорони здоров’я особливого типу «Хоспіс», відділення/палати паліативної та хоспісної медицини та спеціалізованої мультидисциплінарної мобільної бригади паліативної допомоги «Хоспіс на дому», сприятимуть поліпшенню надання цілодобового кваліфікованого догляду в стаціонарі та вдома, проведенню необхідного патогенетичного, симптоматичного лікування, психологічної, соціальної та духовної допомоги паліативним хворим, які не можуть бути вилікувані сучасними і доступними методами та засобами, з сильним хронічним больовим синдромом, тяжкими розладами життєдіяльності, переважно, у термінальній стадії прогресування захворювання, а також медико-соціальній, психологічній та духовній підтримці родичів хворого.

Досягнення зазначеної мети може бути реалізовано шляхом створення в Україні сучасної системи паліативної допомоги, забезпечення функціонування закладів охорони здоров’я особливого типу «Хоспісів» та їх належного матеріально-технічного оснащення.

3. Правові аспекти

Підставою для розроблення проекту наказу МОЗ України «Про організацію діяльності та функціонування закладу охорони здоров’я особливого типу «Хоспіс», відділення/палати паліативної та хоспісної медицини та спеціалізованої мультидисциплінарної мобільної бригади паліативної допомоги «Хоспіс на дому» є Закон України «Основи Законодавства України про охорону здоров’я», Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки» від 19 лютого 2009 року N1026-VI, Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року» від 23 грудня 2009 року N1794-VI, Постанова Кабінету Міністрів України від 17.02.2009 № 208 «Деякі питання удосконалення системи охорони здоров’я», Рішення Колегії МОЗ України від 29.04.2010 р. «Розвиток хоспісної та паліативної медицини» та Наказ МОЗ України №463 від 26.06.2009 р. «Про затвердження заходів щодо розвитку паліативної допомоги в Україні на 2009-2010 роки».

Перелік нормативно-правових актів, що діють у відповідній сфері.

• Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 року N 2801-XII зі змінами і доповненнями,
• Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки» від 19 лютого 2009 року N1026-VI,
• Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року» від 23 грудня 2009 року N1794-VI,
• Постанова Кабінету Міністрів України № 14 від 10.01.2002 р. «Про затвердження Заходів Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації» на 2002-2011 роки»,
• Постанова Кабінету Міністрів України від 17.02.2009 № 208 «Деякі питання удосконалення системи охорони здоров’я»,
• Наказ МОЗ України №368 від 03.07.2007 р. «Про затвердження Клінічного протоколу надання паліативної допомоги, симптоматичної та патогенетичної терапії хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД»,
• Наказ МОЗ України №463 від 26.06.2009 р. «Про затвердження заходів щодо розвитку паліативної допомоги в Україні на 2009-2010 роки»,
• Рішення Колегії МОЗ України від 29.04.2010 р. «Розвиток хоспісної та паліативної медицини»,
• спільний Наказ МОЗ України та НАМН України № 409/36 від 14.05.2010 р. «Про виконання завдань та заходів Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року»,
• Наказ МОЗ України № 483 від 11.06.2010 «Про затвердження Примірного положення про лікарню «Хоспіс» (відділення, палату паліативного лікування) для хворих на туберкульоз»,
• Наказ МОЗ України N 532 05.07.2010 «Про внесення змін до додатків до наказу Міністерства охорони здоров’я від 23.02.2000 № 33».

Реалізація цього наказу передбачає внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я від 23.02.2000 №33 (Додаток 50) та не передбачає визнання актів такими, що втратили чинність.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Впровадження та виконання вимог проекту наказу передбачають фінансування з Державного бюджету України, бюджетів АР Крим, обласних, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених чинним законодавством.

5. Позиція заінтересованих органів.

Проект наказу підлягає погодженню з заінтересованими відомствами та міністерствами.

6. Регіональний аспект

Проект наказу не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

7. Громадське обговорення

Проект наказу 15.12.10 оприлюднено шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України в мережі Інтернет www.moz.gov.ua у розділі «Обговорення. Громадське обговорення проектів регуляторних нормативних документів».

8. Прогноз результатів

Показники результативності наказу є прогнозованими і визначатимуться обсягом охоплення паліативною допомогою пацієнтів з невиліковними хворобами та обмеженою тривалістю (прогнозом) життя в спеціалізованих закладах охорони здоров’я «Хоспісах» та професійною паліативною допомогою в домашніх умовах в різні періоди після набрання чинності актом.

Директор Департаменту розвитку медичної допомоги
М. Хобзей

проект

МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Н А К А З
№ ____ від ____ № ______

Про організацію діяльності та
функціонування закладу охорони здоров’я
особливого типу «Хоспіс», відділення/палати
паліативної та хоспісної медицини та
спеціалізованої мультидисциплінарної
мобільної бригади паліативної допомоги
«Хоспіс на дому».

На виконання Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ- інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки, Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року, Постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2009 № 208 «Деякі питання удосконалення системи охорони здоров’я», Заходів МОЗ України щодо розвитку паліативної допомоги в Україні, затверджених наказом МОЗ від 26.06.2009 р. № 463,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

1.1. Порядок надання паліативної та хоспісної допомоги (додається).

1.2. Примiрне Положення про спеціалізований заклад охорони здоров’я особливого типу «Хоспіс» (додається).

1.3. Примірне Положення про відділення/палати паліативної та хоспісної медицини (додається).

1.4 Примiрне Положення про спеціалізовану мультидисциплінарну мобільну бригаду паліативної допомоги «Хоспіс на дому» (додається).

1.5. Примірний Табель оснащення медичним обладнанням та виробами медичного призначення спеціалізованого закладу охорони здоров’я особливого типу «Хоспіс (додається).

1.6. Примірний Табель оснащення медичним обладнанням та виробами медичного призначення спеціалізованої мультидисциплінарної мобільної бригади паліативної допомоги «Хоспіс на дому» (додається).

2. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам управління охорони здоров’я та курортів Вінницької, Головного управління охорони здоров’я та медицини катастроф Черкаської, головних управлінь та управлінь охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити контроль за функціонуванням закладів охорони здоров’я особливого типу «Хоспіс» і відділень/палат паліативної та хоспісної медицини відповідно до цього наказу.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра охорони здоров’я Бідного В.Г.

Міністр охорони здоров’я України З.М.Митник

Додаток 1

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України __________ №_______

Порядок

надання паліативної та хоспісної допомоги (далі-Порядок)

Загальні положення

Цим Порядком установлюється порядок надання паліативної та хоспісної допомоги.

Надання паліативної та хоспісної допомоги здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, в першу чергу, Конституції України, статті 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я

Координацію роботи з питань надання паліативної та хоспісної допомоги здійснюють, в межах компетенції, Міністерство охорони здоров’я України (далі — МОЗ), Міністерство охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управління охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі — органи охорони здоров’я) МОЗ та органи охорони здоров’я призначають відповідальну особу з питань надання паліативної та хоспісної допомоги.

Базовим науково-методичним і лікувальним закладом з питань надання паліативної та хоспісної допомоги пацієнтам з невиліковними хворобами та обмеженим строком життя є Державне підприємство «Інститут паліативної та хоспісної медицини Міністерства охорони здоров’я України».

Паліативна та хоспісна допомога надається закладами охорони здоров’я за умови наявності сертифіката державної акредитації закладу охорони здоров’я, ліцензії Міністерства охорони здоров’я України на право провадження господарської діяльності: з медичної практики; з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Відповідальними за стан організації та якості паліативної та хоспісної допомоги в межах адміністративної території є керівники органів охорони здоров’я, а в межах закріпленої території — керівники закладів охорони здоров’я.

У цьому Порядку основні терміни та поняття вживаються в такому значенні:

Паліативні хворі — пацієнти усіх вікових груп, які страждають на злоякісні новоутворення у ІІІ-ІУ стадії захворювання, ВІЛ-інфекцію/СНІД, вроджені вади розвитку, серцево-судинні, неврологічні, респіраторні, атрофічно-дегенеративні та інші прогресуючі захворювання та післятравматичні стани, що не можуть бути вилікувані сучасними і доступними методами та засобами, і супроводжуються вираженими больовими симптомами, тяжкими розладами життєдіяльності, потребують кваліфікованої медичної допомоги, догляду, психологічної, соціальної, духовної та моральної підтримки у термінальній стадії захворювання або за умови обмеженого прогнозу життя, сумнівному прогнозі одужання чи покращення стану або повноцінного відновлення функцій життєдіяльності.

Паліативна допомога — це комплексний підхід, мета якого забезпечити максимально можливу якість життя паліативних хворих і членів їхніх родин, шляхом запобігання та полегшення страждань завдяки ранньому виявленню і точному діагностуванню симптомів болю та розладів життєдіяльності, проведення адекватних лікувальних заходів, симптоматичної (ад’ювантної) терапії та догляду, надання психологічної, соціальної, духовної та моральної підтримки, незалежно від захворювання, віку, соціального статусу, національності, релігійних та політичних переконань, місця проживання хворого тощо. Паліативна допомога основана на комплексній міждисциплінарній оцінці фізичного стану пацієнта, ступені больового синдрому та розладів функцій життєдіяльності, психоемоційних, когнітивних та культурних особливостей, максимально можливого та всебічного врахування потреб і побажань пацієнта та його родини, прогнозу прогресування захворювання та тривалості життя. Надання паліативної допомоги розпочинається від моменту постановки діагнозу невиліковного прогресуючого захворювання та обмеженого прогнозу життя і продовжується до закінчення періоду скорботи родини.

Первинна паліативна допомога — це паліативна допомога, яка надається паліативним хворим на первинному рівні надання медико-санітарної допомоги в амбулаторно-поліклінічних умовах або вдома лікарями загальної практики-сімейної медицини, дільничними лікарями та лікарями-спеціалістами поліклінік.

Загальна паліативна допомога — це паліативна допомога, яка надається паліативним хворим лікарями-спеціалістами відповідно до їхньої спеціалізації амбулаторно та у стаціонарних закладах охорони здоров’я другого і третього рівня.

Спеціалізована паліативна допомога — це комплексна мультидисциплінарна медико-соціальна та психологічна допомога, яка надається паліативним хворим у закладах охорони здоров’я особливого типу «Хоспіс», у відділеннях та палатах паліативної допомоги стаціонарних лікувально-профілактичних закладів лікарями та молодшими медичними спеціалістами, які одержали спеціальну підготовку з надання паліативної та хоспісної допомоги, та вдома фахівцями спеціалізованих мультидисциплінарних мобільних бригад паліативної допомоги із залученням медичних психологів, соціальних працівників та інших фахівців, за потребою, а також волонтерів, найближчих родичів або опікунів хворого.

Паліативна медицина — це галузь наукової медицини та охорони здоров’я, основним завданням якої є забезпечення максимально можливої якості життя паліативних хворих, шляхом запобігання та полегшення страждань, застосування адекватного ефективного знеболення, медикаментозної терапії, хірургічних та інших методів лікування, кваліфікованого медичного догляду за умов, коли можливості спеціалізованого лікування основної хвороби є обмеженими або, з точки зору сучасних наукових уявлень, безперспективними.

Обмежений прогноз життя — науково обґрунтоване припущення, що тривалість життя хворого при типовому перебігу захворювання обмежена 12 місяцями.

Хоспіс — це заклад охорони здоров’я особливого типу, фахівці якого одержали спеціальну підготовку і надають паліативну допомогу хворим і членам їхніх родин, здійснюють організаційно-методичну та консультативну допомогу та координацію надання первинної, загальної і спеціалізованої паліативної допомоги на закріпленій території (український, обласний, міський, районний/міжрайонний), а також інші функції та завдання, які визначені «Положенням про спеціалізований заклад охорони здоров`я особливого типу «Хоспіс»».

Хоспісна допомога є складовою паліативної допомоги, яка надається паліативним хворим, в першу чергу, в термінальних стадіях захворювання і членам їхніх родин фахівцями, які одержали спеціальну підготовку з надання паліативної та хоспісної допомоги.

Хоспісна медицина — це складова паліативної медицини, основним завданням якої є забезпечити максимально можливу якість життя паліативних хворих в термінальному періоді прогресування захворювання, шляхом своєчасної діагностики больового синдрому та розладів життєдіяльності, запобігання та полегшення страждань методами ад’ювантної терапії, кваліфікованого медичного догляду фахівцями, які одержали спеціальну підготовку з надання паліативної та хоспісної допомоги.

Спеціалізована мультидисциплінарна мобільна бригада паліативної допомоги — група фахівців, що одержали спеціальну підготовку з надання паліативної та хоспісної допомоги та надають її вдома, в амбулаторних умовах та в стаціонарних закладах охорони здоров’я. До складу мультидисциплінарної мобільної бригади входять: лікарі, молодші спеціалісти з медичної освітою, молодші медичні працівники по догляду та соціальні працівники/робітники, психологи, інші фахівці (за потребою) та волонтери.

Волонтер — фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну, неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно-корисний характер.

Завдання служби паліативної та хоспісної допомоги

Встановлення статусу паліативного хворого на підставі принципів та методів доказової медицини, відповідних стандартів та протоколів надання паліативної та хоспісної допомоги.

Забезпечення максимально можливої якості життя паліативних хворих та членів їхніх родин, шляхом своєчасної діагностики та ефективного лікування больового синдрому та розладів життєдіяльності паліативних хворих усіма доступними методами паліативної медицини і догляду, та надання їм психологічної, соціальної, духовної та моральної підтримки на основі благодійного та гуманного ставлення держави та громадськості до потреб та проблем паліативних хворих та членів їхніх родин.

Організація, визначення та проведення необхідного обсягу медико- соціальної допомоги, догляду, психологічної та духовної підтримки, ґрунтується на принципах доступності та відповідної якості, безперервності та наступності, в амбулаторних, стаціонарних умовах або вдома з урахуванням основ деонтології, етичного та гуманного ставлення до паліативних хворих і членів їхніх родин.

Надання відповідних рекомендацій та навчання медичних і соціальних працівників, волонтерів та рідних або опікунів паліативних хворих щодо надання паліативної і хоспісної допомоги та догляду.

Надання організаційно-методичної та консультативної допомоги медичним працівникам закладів охорони здоров’я первинного та вторинного рівня щодо контролю болю, ад’ювантної терапії, медичного догляду, психологічної та соціальної підтримки паліативних хворих.

Підготовка та підвищення кваліфікації фахівців з паліативної та хоспісної допомоги.

Організація та проведення наукових досліджень в галузі паліативної та хоспісної допомоги.

Аналіз стану та планування розвитку паліативної та хоспісної допомоги.

Здійснення моніторингу щодо надання паліативної та хоспісної допомоги.

Здійснення заходів щодо міжнародного співробітництва в галузі паліативної та хоспісної допомоги.

Адвокація паліативних хворих і членів їхніх родин, забезпечення взаємодії з медичними та немедичними закладами, громадськими організаціями та фондами, що фокусують свою увагу на проблемах медико-соціальної та психологічної допомоги, кваліфікованого догляду паліативних хворих, сприяння проведенню різноманітних громадських заходів та акцій з метою залучення позабюджетних коштів (фандрейзингу), інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення, поширення найкращого міжнародного та вітчизняного досвіду паліативної допомоги.

Розвиток та підтримка волонтерського руху в галузі паліативної та хоспісної допомоги.

Налагодження зв’язків та залучення релігійних організацій будь-яких віросповідань для духовної підтримки паліативних хворих і членів їхніх родин.

Рівні надання паліативної та хоспісної допомоги

Надання стаціонарної паліативної та хоспісної допомоги

Стаціонарна паліативна і хоспісна допомога надається паліативним хворим у закладах охорони здоров’я особливого типу — лікарнях «Хоспіс» та у відділеннях і палатах паліативної допомоги стаціонарних лікувально-профілактичних закладів фахівцями, які одержали спеціальну підготовку з надання паліативної та хоспісної допомоги, за умови дотримання стандартів та протоколів паліативної та хоспісної допомоги.

Загальна стаціонарна паліативна допомога надається паліативним хворим у стаціонарних закладах охорони здоров’я другого і третього рівня лікарями-спеціалістами відповідно до їхньої спеціалізації.

Ліжковий фонд стаціонарних закладів охорони здоров’я для надання паліативної і хоспісної допомоги та адміністративна територія, що ними обслуговується, визначається територіальним органом охорони здоров’я залежно від потреб населення в паліативній допомозі, розміру та особливостей території, із розрахунку не менше як 8 паліативних та хоспісних ліжок на 100 тисяч населення.

Заклад охорони здоров’я особливого типу «Хоспіс» створюється рішенням органів місцевого самоврядування і функціонує відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Відділення паліативної допомоги та палати паліативної допомоги у складі лікувально-профілактичних закладів створюються наказом керівника (головного лікаря) закладу охорони здоров’я за погодженням органів місцевого самоврядування та органів охорони здоров`я і функціонують відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Організація паліативної і хоспісної допомоги в амбулаторних умовах.

Первинна та загальна паліативна і хоспісна допомога в амбулаторних умовах може надаватися у поліклініках та інших амбулаторних закладах охорони здоров’я незалежно від форм власності (кабінетах паліативної і хоспісної допомоги, кабінетах контролю болю, денних хоспісах, хоспісах на дому тощо) і вдома лікарями-спеціалістами відповідно до їхньої спеціалізації та фахівцями спеціалізованих мультидисциплінарних мобільних бригад паліативної допомоги за умови дотримання стандартів та протоколів паліативної та хоспісної допомоги.

Форми надання паліативної і хоспісної допомоги у амбулаторних закладах охорони здоров’я державної та комунальної форм власності та адміністративні території, що ними обслуговуються, визначаються територіальним органом охорони здоров’я залежно від потреб населення в паліативній допомозі, розміру та особливостей території, фактичного забезпечення населення спеціалізованим ліжковим фондом.

Лікарі амбулаторного закладу охорони здоров’я незалежно від форми власності мають право призначати паліативним хворим для забезпечення адекватного контролю болю опіоїдні анальгетики та інші препарати, що містять наркотичні та психоактивні речовини, відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Організацію первинної та загальної паліативної і хоспісної допомоги в амбулаторних умовах в межах закріпленої території здійснює керівник амбулаторного закладу охорони здоров’я шляхом:

• видання наказів стосовно організації паліативної і хоспісної допомоги у амбулаторному закладі охорони здоров’я та удосконалення її якості;
• здійснення поточного контролю за дотриманням стандартів та протоколів паліативної та хоспісної допомоги;
• здійснення поточного контролю за забезпеченням паліативних хворих ефективним знеболенням з використанням опіоїдних анальгетиків та психотропних лікарських засобів;
• створення відповідних умов для функціонування спеціалізованих мультидисциплінарних мобільних бригад паліативної допомоги, денного хоспісу, хоспісу вдома, кабінету паліативної і хоспісної допомоги, кабінету контролю болю тощо;
• подання в установленому порядку до головних спеціалістів з напрямку «Паліативна та хоспісна медицина» органів охорони здоров’я відомостей та звітів щодо стану паліативної і хоспісної допомоги в межах закріпленої території;
• здійснення поточного контролю за дотриманням чинних нормативно-правових актів щодо обігу та медичного застосування наркотичних та психотропних лікарських препаратів;
• затвердження плану підготовки та підвищення кваліфікації лікарів та молодших медичних працівників з медичною освітою з питань паліативної і хоспісної допомоги;
• розгляду звернень та скарг з боку хворих членів їхніх родин з питань паліативної і хоспісної допомоги;
• уживання заходів щодо притягнення до відповідальності згідно з чинним законодавством медичних працівників та інших фахівців, які допустили порушення в процесі надання паліативної і хоспісної допомоги, оформлення медичної облікової документації;
• унесення пропозицій до органів охорони здоров’я щодо удосконалення паліативної і хоспісної допомоги;
• забезпечення в установленому порядку амбулаторного закладу охорони здоров’я відповідними фахівцями, лікарськими засобами, обладнанням та витратними матеріалами;
• забезпечення підвищення кваліфікації фахівців з паліативної та хоспісної допомоги.

Лікарі амбулаторного закладу охорони здоров’я незалежно від форми власності мають право, при потребі, видавати паліативним хворим та їхнім рідним або особам, які здійснюють догляд паліативного хворого вдома, листок непрацездатності в установленому законодавством порядку.

Директор Департаменту, розвитку медичної допомоги
М. Хобзей

Додаток 2

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

________ №_______

ПРИМIРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про спеціалізований заклад охорони здоров’я особливого типу «Хоспіс»

1. Загальні положення

1.1. Спеціалізований заклад охорони здоров’я особливого типу лікарня «Хоспіс» (далі — Хоспіс) створюється для надання цілодобового кваліфікованого догляду, необхідного патогенетичного, симптоматичного лікування, психологічної, соціальної та духовної допомоги паліативним хворим, які не можуть бути вилікувані сучасними і доступними методами та засобами, з сильним хронічним больовим синдромом, тяжкими розладами життєдіяльності, переважно, у термінальній стадії прогресування захворювання (далі — хворий), а також для медико-соціальної, психологічної та духовної підтримки родичів Хворого на період його хвороби та періоду скорботи після смерті Хворого.

1.2. Основним завданням Хоспісу є забезпечити максимально можливу якість життя Хворих шляхом своєчасної діагностики больового синдрому та розладів життєдіяльності, запобігання та полегшення страждань Хворих методами ад’ювантної терапії, цілодобового кваліфікованого медичного догляду, психологічної, соціальної та духовної підтримки.

1.3. Діяльність Хоспісу здійснюється за умови наявності ліцензії Міністерства охорони здоров’я України на право провадження господарської діяльності з медичної практики та сертифіката державної акредитації закладу охорони здоров’я, незалежно від форм власності, фахівцями, які одержали спеціальну підготовку і надають паліативну допомогу хворим і членам їхніх родин, здійснюють організаційно-методичну та консультативну допомогу та координацію надання первинної, загальної і спеціалізованої паліативної допомоги на закріпленій території (республіканський, обласний, міський, районний/міжрайонний), а також інші функції та завдання, які визначені цим Положенням.

1.4. Рішення про відкриття Хоспісу приймається (затверджується) територіальним органом охорони здоров`я або засновниками — юридичними та фізичними особами, які можуть забезпечити відповідні умови для його функціонування та виконання покладених завдань та мають відповідні дозвільні документи.

1.5. Діяльність Хоспісу здійснюється відповідно до чинного законодавства України, директивних та інструктивно-методичних документів Міністерства охорони здоров’я України, нормативних документів МОЗ України, відповідних територіальних органів охорони здоров’я, нормативно-правових актів з питань надання медико-соціальної допомоги населенню та власного Статуту (Положення), розробленого відповідно до цього Положення.

1.6. Надання допомоги хворим в умовах Хоспісу передбачає наявність ліжок для стаціонарного та денного перебування пацієнтів, організації роботи спеціалізованої мультидисциплінарної мобільної бригади паліативної допомоги для надання паліативної допомоги хворим та членам їхніх сімей вдома.

1.7. Ліжковий фонд Хоспісу та адміністративна територія, що ним обслуговується, визначається територіальним органом охорони здоров’я залежно від потреб населення в паліативній допомозі, розміру та особливостей території, що обслуговується, фактичного забезпечення населення спеціалізованим ліжковим фондом, але не менше як 8 стаціонарних ліжок на 100 тисяч населення.

1.8. Розрахунок амбулаторної спеціалізованої паліативної і хоспісної допомоги, яку надають фахівці Хоспісу, становить не менше як 10 хворих, які потребують паліативної і хоспісної допомоги вдома, на 10 тисяч населення.

1.9. Хоспіс розміщується в спеціально збудованій типовій або пристосованій до його функцій будівлі, що за набором та площею службових, функціональних та допоміжних приміщень відповідає санітарно-гігієнічним нормам і правилам, вимогам техніки безпеки та протипожежним вимогам і забезпечений всіма видами комунальних вигод для перебування Хворих, створення умов для роботи волонтерів, груп взаємодопомоги та кабінету психологічного розвантаження, приміщення для здійснення релігійних потреб та духовної підтримки тощо.

1.9. Стаціонарне та денне перебування у Хоспісі хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД та інші інфекційні захворювання у термінальній стадії може бути тільки за умови виконання відповідних санітарно-гігієнічних та епідемічних вимог, а також згідно із затвердженим УОЗ порядком надання паліативної та хоспісної допомоги в регіоні.

1.10. Надання паліативної і хоспісної допомоги хворим з активними формами туберкульозу з бактеріовиділенням може надаватися на базі спеціалізованих протитуберкульозних диспансерів (лікарень) за умови відкриття відповідних хоспісних ліжок або відділень.

1.11. Надання паліативної і хоспісної допомоги дітям може здійснюватися як у спеціальних педіатричних палатах Хоспісу, так і на базі спеціалізованих дитячих хоспісів, відділень паліативної допомоги спеціалізованих педіатричних ЛПЗ.

1.10. Хоспіс може бути клінічною базою закладів освіти та наукових установ.

2. Завдання Хоспісу

Основними завданнями Хоспісу є:

2.1. Встановлення статусу паліативного хворого на підставі принципів та методів доказової медицини, кваліфікований відбір хворих, які потребують паліативної допомоги у стаціонарних умовах та вдома.

2.2. Визначення та проведення гарантованого обсягу паліативного лікування, що ґрунтується на принципах безперервності та наступності, що поєднує в собі організацію паліативної і хоспісної допомоги в умовах стаціонару, амбулаторного ЛПЗ та вдома, організація необхідного обсягу обстеження, кваліфікованого догляду, психологічної, соціальної та духовної допомоги хворим. Своєчасне діагностування ускладнень або загострень основного та супутніх хронічних захворювань, надання екстреної допомоги Хворим у разі невідкладних станів.

2.3. Забезпечення максимально можливої якості життя паліативних хворих та членів їхніх родин, шляхом своєчасної діагностики та ефективного лікування больового синдрому та розладів життєдіяльності паліативних хворих усіма доступними методами паліативної медицини, та надання їм психологічної, соціальної, духовної та моральної підтримки.

2.4. Організація доступної кваліфікованої паліативної і хоспісної допомоги населенню на закріпленій території, на основі благодійного та гуманного ставлення держави та громадськості до потреб та проблем паліативних хворих та членів їхніх родин. Взаємодія з лікувально-профілактичними закладами та установами соціального забезпечення, які направляють хворих на госпіталізацію до Хоспісу.

2.5. Організація обліку, визначення та планування потреби паліативної і хоспісної допомоги населенню на території, що обслуговується. Ведення встановлених форм первинної облікової документації і форм звітності.

2.6. Постійний моніторинг ефективності надання медико-соціальної допомоги хворим та організації діяльності Хоспісу як складової частини служби паліативної і хоспісної допомоги населенню. Розробка рекомендацій з удосконалення організації паліативної і хоспісної допомоги хворим в регіоні.

2.7. Підбір та навчання кадрів з метою кваліфікованого надання гарантованого обсягу паліативної і хоспісної допомоги хворим, як в стаціонарі, так і в амбулаторних умовах і вдома.

2.8. Організаційно-методична та консультативна допомога медичним працівникам первинної ланки щодо ад’ювантної терапії та медичного догляду паліативних хворих в разі неможливості, недоцільності або відмови від госпіталізації у хоспіс або спеціалізовані відділення/палати паліативної медицини лікувально-профілактичного закладу.

2.9. Забезпечення взаємодії з іншими закладами, громадськими організаціями та фондами, що фокусують свою увагу на проблемах медико-соціальної допомоги, кваліфікованого догляду, психологічної та духовної підтримки хворих, залучення релігійних організацій будь-яких віросповідань для до догляду за хворими та відправлення, в разі необхідності, культових обрядів в період перебування хворого в стаціонарі.

2.10. Навчання членів родин (опікунів, осіб, що забезпечують догляд) Хворих навичкам догляду за тяжкохворими.

2.11. Підтримка волонтерського руху для здійснення безкоштовного кваліфікованого догляду за хворими вдома, в амбулаторних умовах та стаціонарі.

2.12. Вивчення та впровадження в практику Хоспісу сучасних методів паліативного та симптоматичного лікування, догляду за Хворими у термінальній стадії захворювання.

2.13. Сприяння проведенню різноманітних громадських заходів та акцій з метою фандрейзингу, адвокації та поширення найкращого міжнародного та вітчизняного досвіду паліативної і хоспісної допомоги.

2.14. Забезпечення психологічного комфорту на основі принципу індивідуального підходу до кожного хворого та його родини, з врахуванням стану хворого, духовних, релігійних і соціальних потреб хворого та його родини.

2.15. Попередження розвитку у персоналу Хоспісу синдрому професійного (емоційного) вигорання.

2.16. Надання всебічної підтримки усім членам родини після втрати ними близької людини.

3. Функції Хоспісу.

Відповідно до покладених завдань, Хоспіс виконує наступні функції:

3.1. Здійснює комісійну експертизу стану хворих, які підлягають госпіталізації до Хоспісу чи одержують паліативну і хоспісну допомогу вдома.

3.2. Проводить у встановленому порядку санітарну обробку госпіталізованих хворих та інші протиепідемічні і гігієнічні заходи з метою попередження внутрішньолікарняних інфекцій.

3.3. Забезпечує як в стаціонарі так і вдома:

• призначення та здійснення відповідних програм обстеження та протоколів паліативного і симптоматичного лікування хворих з урахуванням їх віку, діагнозу, тяжкості стану та у відповідності з діючими стандартами надання медичної допомоги;
• проведення щоденних лікарських оглядів хворих в стаціонарі та не рідше 1 разу на тиждень вдома;
• адекватне харчування паліативних хворих, враховуючи рекомендації лікаря та побажання хворих;
• своєчасне надання невідкладної медичної допомоги та переведення паліативних хворих, при потребі, в спеціалізовані медичні заклади;
• організацію та проведення, в разі потреби, консультативних оглядів паліативних хворих із залученням лікарів-консультантів відповідних спеціалізованих закладів;
• надання кваліфікованої цілодобової медичної та соціальної допомоги, психологічної та духовної підтримки паліативним хворим та їхнім родичам;
• організацію, в разі потреби, правового консультування паліативних хворих та їхніх рідних;
• навчання родичів паліативних хворих навичкам догляду у термінальній стадії;
• ведення і передачу відповідної обліково-звітної документації та аналіз діяльності Хоспісу в установленому порядку;
• надання організаційно-методичної та консультативної допомоги іншим медико-соціальним закладам, посадовим особам та працівникам з питань паліативної допомоги.

3.4. Співпрацює з іншими закладами, установами соціального захисту, громадськими і релігійними організаціями з питань організації та підвищення ефективності медико-соціальної допомоги, психологічної, правової та духовної підтримки паліативним хворим та їхнім родичам.

3.5. Співпрацює з іншими хоспісами, закладами медико-соціальної опіки, в т.ч. зарубіжними, з питань удосконалення виконання своїх функцій.

3.6. Своєчасно інформує органи виконавчої влади та органи охорони здоров’я про надзвичайні ситуації та випадки в установленому порядку.

3.7. Забезпечує впровадження діагностичних, профілактичних та реабілітаційно-лікувальних заходів з метою попередження розвитку у персоналу Хоспісу синдрому професійного (емоційного) вигорання.

4. Управління, фінансування та господарське забезпечення Хоспісу

4.1. Хоспіс є самостійною фінансовою і юридичною особою, має відокремлене майно, печатку, штамп, бланки зі своїм найменуванням, кошторис і поточні рахунки в банківських установах.

4.2. Керівництво Хоспісом здійснює головний лікар (директор), на посаду якого призначається особа, що має вищу медичну освіту, досвід лікувальної та адміністративної роботи не менше п’яти років, пройшла спеціальну підготовку з паліативної і хоспісної допомоги і за своїми моральними та психологічними якостями може працювати в хоспісній службі.

4.3. Керівник Хоспісу призначається на посаду та звільняється територіальним органом охорони здоров’я, якому підпорядковується Хоспіс, або засновниками, згідно з чинним законодавством, і несе відповідальність за діяльність закладу. Для забезпечення відкритості та прозорості діяльності Хоспісу, за ініціативи засновників, може бути створена Наглядова Рада Хоспісу, яка формується з числа представників місцевої влади, громадськості, релігійних об’єднань тощо.

4.4. Фінансування Хоспісу здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів відповідно до затвердженого кошторису витрат, добровільних благодійних внесків, пожертвувань від юридичних і фізичних осіб, інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

4.5. Оплата праці персоналу Хоспісу здійснюється в установленому порядку. Для підвищення ефективності праці та залучення кваліфікованих кадрів керівництво Хоспісу має право встановлювати надбавки до посадових окладів, премії та інші види матеріального заохочення за рахунок залучених коштів або у межах затвердженого кошторису

4.6. Матеріально-технічне забезпечення Хоспісу, включаючи забезпечення медикаментами, устаткуванням та обладнанням, м’яким інвентарем, санітарним транспортом, продуктами харчування здійснюється згідно з табелем оснащення і кошторисом витрат.

5. Організаційна структура та штатний розклад Хоспісу

5.1. Структура Хоспісу затверджується територіальним органом охорони здоров’я або засновниками залежно від чисельності хворих, території обслуговування, на підставі цього Положення та відповідних стандартів медико-соціальної допомоги.

5.2. Структура Хоспісу, виходячи з покладених на нього завдань та функцій і з урахуванням наявних потреб (чисельності хворих), має включати:

• апарат управління;
• стаціонар;
• денний стаціонар;
• консультаційне (амбулаторне, поліклінічне) відділення;
• відділення спеціалізованої мультидисциплінарної мобільної бригади паліативної допомоги або відділення паліативної та хоспісної допомоги вдома;
• приймальне відділення;
• приміщення для психологічного розвантаження та дозвілля хворих;
• господарські служби і приміщення;
• ритуальні приміщення;
• приміщення для волонтерів, групи самопідтримки для рідних, громадських організацій, які надають допомогу хворим.

5.3. Штати Хоспісу затверджується (узгоджується) територіальним органом охорони здоров’я або засновниками, залежно від чисельності контингенту обслуговування, структури Хоспісу та його потужності та відповідно до діючих нормативів.

5.4. Керівник Хоспісу може здійснювати перерозподіл штатного розкладу в межах затверджених штатів та згідно з діючими нормативами.

5.5. Надання медичної, соціальної допомоги, психологічної та духовної підтримки хворим та їхнім родичам забезпечується за принципом мультидисциплінарної бригади (команди) фахівцями, які пройшли відповідну підготовку і одержали диплом/сертифікат/свідоцтво. Функції та відповідальність персоналу Хоспісу визначаються посадовими інструкціями (функціональними обов’язками).

5.6. Штатні працівники Хоспісу ведуть відповідну обліково-звітну документацію та звітують про свою діяльність в установленому порядку, згідно до вимог Міністерства охорони здоров’я України, управлінь охорони здоров’я обласних державних адміністрацій, місцевих органів влади, а також спеціально розроблені форми (зокрема, Протокол первинного оцінювання паліативного хворого, Додатки до медичної карти стаціонарного хворого, Карта оцінювання болю паліативного хворого тощо), які затверджуються керівництвом закладу.

5.7. Лікарі Хоспісу мають право призначати хворим для забезпечення адекватного контролю болю опіоїдні анальгетики та інші препарати, що містять наркотичні та психоактивні речовини, відповідно до чинних нормативно-правових актів.

5.8. Лікарі Хоспісу мають право, при потребі, видавати хворим листок непрацездатності в установленому законодавством порядку.

6. Організація госпіталізації та виписування хворих в Хоспісі

6.1. Госпіталізація у Хоспіс хворих з обмеженим прогнозом життя та у термінальній стадії захворювання, що підтверджено медичними документами (в т.ч. висновком консиліуму про наявність показань та рекомендацій щодо паліативного лікування) здійснюється в плановому порядку за згодою головного лікаря (директора) Хоспісу на підставі:

• направлення закладів охорони здоров’я;
• направлення органів соціального захисту;
• звернення та згоди хворого або його рідних/опікунів про його госпіталізацію;

Госпіталізація до Хоспісу хворих також може здійснюватися за умови виникнення потреби у тимчасовому перебуванні хворого у Хоспісі при відсутності показань до госпіталізації у спеціалізований лікувально-профілактичний заклад, неможливості надання паліативної допомоги хворому вдома, наявності соціально-психологічних показань (відсутність місця для проживання, втрата спроможності до самообслуговування, пригнічений стан хворого, конфліктні ситуації вдома, неможливість догляду за хворим на дому тощо).

6.2. Протипоказанням для госпіталізації до Хоспісу та надання паліативної допомоги хворому вдома є:

• активна форма туберкульозу легень з бактеріовиділенням (БК+), гострі інфекційні та психічні захворювання, які становлять небезпеку для оточуючих та персоналу, і потребують лікування в спеціалізованих лікувальних закладах;
• коматозний стан (для надання паліативної допомоги хворому вдома);
• гостре порушення коронарного або мозкового кровообігу;
• повна блокада А-V провідності;
• гостра хірургічна патологія.

6.3. Виписка (переведення) хворого з Хоспісу здійснюється на загальних підставах:

• за наявності показань для надання медичної допомоги в іншому лікувально-профілактичному закладі;
• при покращенні стану хворого і можливості здійснення паліативної допомоги Хворому вдома;
• за власним бажанням хворого;
• за бажанням родичів (опікунів) за умови згоди хворого.

7. Організація роботи відділення спеціалізованої мультидисциплінарної мобільної бригади паліативної допомоги.

7.1. Відділення спеціалізованої мультидисциплінарної мобільної бригади паліативної допомоги (далі — СММБПД) є структурним підрозділом Хоспісу має в розпорядженні відповідні приміщення, обладнання і технічні засоби, а також штат, затверджений територіальним органом влади або засновниками у відповідному порядку.

7.2. Відділення СММБПД очолює завідуючий, функції якого регламентовані посадовими інструкціями.

7.3. Штатний розклад відділення СММБПД затверджується керівником Хоспісу, в залежності від кількості хворих, які одержують паліативну і хоспісну допомогу вдома відповідно до нормативів.

7.4. Надання медичної, соціальної допомоги, психологічної та духовної підтримки хворим та їхнім родичам забезпечується за принципом мультидисциплінарної бригади (команди) фахівцями, які пройшли відповідну підготовку і одержали диплом/сертифікат/свідоцтво. Функції та відповідальність персоналу відділення СММБПД визначаються посадовими інструкціями (функціональними обов’язками).

7.5. У випадку зміни умов, які забезпечують догляд вдома (різке погіршення стану, тривала відсутність родичів) лікар відділення СММБПД може госпіталізувати хворого до стаціонару.

7.6. Штатні працівники відділення СММБПД ведуть відповідну обліково-звітну документацію.

7.7. Лікарі відділення СММБПД мають право призначати хворим, для забезпечення адекватного контролю болю, опіоїдні анальгетики та інші препарати, що містять наркотичні та психоактивні речовини, відповідно до чинних нормативно-правових актів.

7.8. Лікарі відділення СММБПД мають право, при потребі, видавати Хворим або особам, які за ними доглядають, листок непрацездатності в установленому законодавством порядку.

8. Соціальна, психологічна та духовна опіка в Хоспісі.

8.1. Соціальна, психологічна та духовна опіка є невід’ємною складовою комплексної системи заходів паліативної допомоги, що має сприяти ефективному впровадженню усіх інших видів допомоги, спрямованих на всебічне задоволення потреб хворого та забезпечення максимально можливого рівня якості життя паліативного хворого та членів його родини.

8.2. Паліативний хворий має невід’ємне право на задоволення своїх соціальних, психологічних і духовних потреб, у тому числі шляхом релігійних відправ, у відповідності зі своїми переконаннями, соціальною, культурною та духовною ідентичністю або уподобаннями. У випадку, коли релігійна приналежність хворого є невизначеною або непевною, духовна опіка має сприяти його духовній, релігійній, або конфесіональній самоідентифікації, якщо остання розглядається або сприймається хворим, як проблема або потреба. Проте стан хворого та його оточення не можуть бути використані з метою прозелітизму, або у якості засобу для останнього.

8.3. Соціальна, психологічна та духовна опіка над хворим здійснюється у Хоспісі, вдома, а також у інших місцях перебування хворого, і має неперервний у часі характер, включно з моментом смерті хворого, якщо це дозволяють обставини і відповідає волевиявленню хворого та/або його рідних.

8.4. Об’єктами соціальної, психологічної та духовної опіки в паліативній допомозі є: сам хворий, його родичі або опікуни, медичний персонал, соціальні працівники, волонтери та інші особи, які надають допомогу Хворому.

8.5. Суб’єктами соціальної, психологічної та духовної опіки в паліативній допомозі є:

8.5.1. Державні, недержавні та релігійні організації та громади, що діють в рамках чинного законодавства України;

8.5.2. Особа або група осіб, зазначених вище організацій та представники громади, які мають у межах своєї організації певний формальний статус, і які здійснюють свої дії у відповідності до існуючих правил та засад та на підставі наданих їм повноважень;

8.5.3. Особи, освітній і кваліфікаційний рівень яких офіційно визнається як такий, що відповідає змісту, завданням та способам здійснення соціальної, психологічної та духовної опіки в паліативній допомозі;

8.5.4. Інші особи, які розглядаються хворим як такі, допомога з боку яких слугує задоволенню його соціальних, психологічних та духовних потреб.

8.6. Суб’єктом соціальної, психологічної та духовної опіки в паліативній допомозі не можуть бути організації та особи, діяльність яких є неоднозначною з точки зору загальноприйнятих норм моралі, приватного або суспільного інтересу, або вплив яких на особистість та суспільство має деструктивний характер.

Директор Департаменту розвитку медичної допомоги
М. Хобзей

Додаток 3

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

________ № _______

ПРИМIРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про відділення/палати паліативної та хоспісної медицини

1. Загальні положення

1.1. Відділення/палати паліативної та хоспісної медицини (далі — Відділення/палати ПХМ) створюються на базі обласної/міської/районної багатопрофільної або спеціалізованої (онкологічної, інфекційної, протитуберкульозної, психоневрологічної тощо) лікарні (далі — Закладу охорони здоров`я) з метою забезпечення цілодобового кваліфікованого догляду, спеціалізованого патогенетичного, симптоматичного (ад’ювантного) лікування та психологічної допомоги паліативним хворим, які не можуть бути вилікувані сучасними і доступними методами та засобами, з сильним хронічним больовим синдромом, тяжкими розладами життєдіяльності, переважно, у термінальній стадії прогресування захворювання (далі — хворий).

1.2. Основним завданням Відділення/палати ПХМ є забезпечити максимально можливу якість життя хворих шляхом своєчасної діагностики больового синдрому та розладів життєдіяльності, запобігання та полегшення страждань хворих методами ад’ювантної терапії, цілодобового кваліфікованого медичного догляду та психологічної підтримки.

1.3. Здійснення патронажного догляду за хворими вдома.

1.4. Рішення про відкриття Відділення/палати ПХМ приймається керівником Закладу охорони здоров`я або засновниками — юридичними та фізичними особами, які можуть забезпечити відповідні умови для його функціонування та виконання покладених завдань та мають відповідні дозвільні документи, та затверджується територіальним органом охорони здоров`я.

1.5. Діяльність Відділення/палати ПХМ здійснюється відповідно до чинного законодавства України, директивних та інструктивно-методичних документів Міністерства охорони здоров’я України, нормативних документів МОЗ України, відповідних територіальних органів охорони здоров’я, нормативно-правових актів з питань надання медико-соціальної допомоги населенню та власного Статуту (Положення), розробленого відповідно до цього Положення.

1.6. Надання допомоги хворим в умовах Відділення/палат ПХМ передбачає наявність ліжок для стаціонарного та денного перебування пацієнтів.

1.7. Ліжковий фонд Відділення/палати ПХМ та адміністративна територія, що ним обслуговується, визначається територіальним органом охорони здоров’я залежно від потреб населення в паліативній допомозі, розміру та особливостей території, що обслуговується, фактичного забезпечення населення спеціалізованим ліжковим фондом, але не менше як 8 стаціонарних ліжок на 100 тисяч населення.

1.8. Розрахунок амбулаторної спеціалізованої паліативної і хоспісної допомоги, яку надають фахівці Відділення/палати ПХМ, становить не менше як 10 хворих, які потребують паліативної і хоспісної допомоги вдома, на 10 тисяч населення.

1.9. Відділення/палати ПХМ розміщуються в спеціально збудованій типовій або пристосованій до його функцій будівлі, що за набором та площею службових, функціональних та допоміжних приміщень відповідає санітарно-гігієнічним нормам і правилам, вимогам техніки безпеки та протипожежним вимогам і забезпечений всіма видами комунальних вигод для перебування хворих, створення умов для роботи волонтерів, груп взаємодопомоги та кабінету психологічного розвантаження.

1.9. Стаціонарне та денне перебування у Відділенні/палатах ПХМ хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД та інші інфекційні захворювання у термінальній стадії може бути тільки за умови виконання відповідних санітарно-гігієнічних та епідемічних вимог, а також згідно із затвердженим УОЗ порядком надання паліативної та хоспісної допомоги в регіоні.

1.10. Відділення/палати ПХМ можуть бути клінічною базою закладів освіти та наукових установ.

2. Завдання Відділення/палат ПХМ

Основними завданнями Відділення/палат ПХМ є:

2.1. Встановлення статусу паліативного хворого на підставі принципів та методів доказової медицини, кваліфікований відбір хворих, які потребують паліативної допомоги у стаціонарних умовах та вдома.

2.2. Визначення та проведення гарантованого обсягу паліативного лікування, що ґрунтується на принципах безперервності та наступності, що поєднує в собі організацію паліативної і хоспісної допомоги в умовах стаціонару, амбулаторного ЛПЗ та вдома, організація необхідного обсягу обстеження, кваліфікованого догляду та психологічної допомоги хворим. Своєчасне діагностування ускладнень або загострень основного та супутніх хронічних захворювань, надання екстреної допомоги хворим у разі невідкладних станів.

2.3. Забезпечення максимально можливої якості життя паліативних хворих та членів їхніх родин, шляхом своєчасної діагностики та ефективного лікування больового синдрому та розладів життєдіяльності паліативних хворих усіма доступними методами паліативної медицини та надання їм психологічної підтримки.

2.4. Організація доступної кваліфікованої паліативної і хоспісної допомоги населенню на закріпленій території, на основі благодійного та гуманного ставлення держави та громадськості до потреб та проблем паліативних хворих та членів їхніх родин. Взаємодія з лікувально-профілактичними закладами та установами соціального забезпечення, які направляють Хворих на госпіталізацію до Відділення/палат ПХМ.

2.5. Ведення встановлених форм первинної облікової документації і форм звітності.

2.6. Розробка рекомендацій з удосконалення організації паліативної і хоспісної допомоги хворим на території, що обслуговується.

2.7. Підбір та навчання кадрів з метою кваліфікованого надання гарантованого обсягу паліативної і хоспісної допомоги хворим, як в стаціонарі, так і в амбулаторних умовах і вдома.

2.8. Консультативна допомога медичним працівникам первинної ланки щодо ад’ювантної терапії та медичного догляду паліативних хворих в разі неможливості, недоцільності або відмови від госпіталізації у хоспіс або спеціалізовані відділення/палати паліативної медицини лікувально-профілактичного закладу.

2.9. Забезпечення взаємодії з іншими закладами, громадськими організаціями та фондами, що фокусують свою увагу на проблемах медико-соціальної допомоги, кваліфікованого догляду, психологічної та духовної підтримки хворих, залучення релігійних організацій будь-яких віросповідань для до догляду за хворими та відправлення, в разі необхідності, культових обрядів в період перебування хворого в стаціонарі.

2.10. Навчання членів родин (опікунів, осіб, що забезпечують догляд) Хворих навичкам догляду за тяжкохворими.

2.11. Підтримка волонтерського руху для здійснення безкоштовного кваліфікованого догляду за хворими вдома, в амбулаторних умовах та стаціонарі.

2.12. Вивчення та впровадження в практику Відділення/палат ПХМ сучасних методів паліативного та симптоматичного лікування, догляду за хворими у термінальній стадії захворювання.

2.13. Сприяння проведенню різноманітних громадських заходів та акцій з метою фандрейзингу, адвокації та поширення найкращого міжнародного та вітчизняного досвіду паліативної і хоспісної допомоги.

2.14. Забезпечення психологічного комфорту на основі принципу індивідуального підходу до кожного хворого та його родини, з врахуванням стану хворого, духовних, релігійних і соціальних потреб хворого та його родини.

2.15. Попередження розвитку у персоналу Відділення/палат ПХМ синдрому професійного (емоційного) вигорання.

2.16. Надання медико-психологічної підтримки усім членам родини після втрати ними близької людини.

3. Функції Відділення/палат ПХМ.

Відповідно до покладених завдань, Відділення/палати ПХМ виконують наступні функції:

3.1. Здійснює комісійну експертизу стану хворих, які підлягають госпіталізації до Відділення/палат ПХМ чи одержують паліативну і хоспісну допомогу вдома.

3.2. Проводить у встановленому порядку санітарну обробку госпіталізованих хворих та інші протиепідемічні і гігієнічні заходи з метою попередження внутрішньолікарняних інфекцій.

3.3. Забезпечує як в стаціонарі так і вдома:

• призначення та здійснення відповідних програм обстеження та протоколів паліативного і симптоматичного лікування хворих з урахуванням їх віку, діагнозу, тяжкості стану та у відповідності з діючими стандартами надання медичної допомоги;
• проведення щоденних лікарських оглядів хворих в стаціонарі та не рідше 1 разу на тиждень вдома;
• адекватне харчування паліативних хворих, враховуючи рекомендації лікаря та побажання хворих;
• своєчасне надання невідкладної медичної допомоги та переведення паліативних хворих, при потребі, в спеціалізовані медичні заклади;
• організацію та проведення, в разі потреби, консультативних оглядів паліативних хворих із залученням лікарів-консультантів відповідних спеціалізованих закладів;
• надання кваліфікованої цілодобової медичної та психологічної допомоги паліативним хворим та їхнім родичам;
• навчання родичів паліативних хворих навичкам догляду у термінальній стадії;
• ведення і передачу відповідної обліково-звітної документації та аналіз діяльності Відділення/палат ПХМ в установленому порядку;
• консультативної допомоги іншим медико-соціальним закладам, посадовим особам та працівникам з питань паліативної допомоги.

3.4. Співпрацює з регіональним Хоспісом, іншими закладами охорони здоров’я, установами соціального захисту, громадськими і релігійними організаціями з питань організації та підвищення ефективності паліативної і хоспісної допомоги хворим та їхнім родичам.

3.5. Своєчасно інформує органи виконавчої влади та органи охорони здоров’я про надзвичайні ситуації та випадки в установленому порядку.

3.6. Забезпечує впровадження діагностичних, профілактичних та реабілітаційно-лікувальних заходів з метою попередження розвитку у персоналу Хоспісу синдрому професійного (емоційного) вигорання.

4. Організаційна структура та штатний розклад Відділення ПХМ.

4.1. Структура Відділення ПХМ визначається керівником закладу охорони здоров’я, виходячи покладених на нього завдань щодо паліативної і хоспісної допомоги хворим та їхнім родичам та з урахуванням наявних потреб (чисельності хворих), території обслуговування, відповідних стандартів медико-соціальної допомоги та на підставі цього Положення, може включати:

• стаціонар;
• денний стаціонар;
• бригада патронажного догляду за хворими вдома;
• кабінет психологічного розвантаження персоналу.
• господарські служби і приміщення;
• ритуальні приміщення;
• приміщення для волонтерів, групи самопідтримки для рідних, громадських організацій, які надають допомогу хворим.

4.2. Штати Відділення/палат ПХМ затверджуються (узгоджуються) територіальним органом охорони здоров’я або засновниками, за поданням керівника закладу охорони здоров’я, залежно від чисельності контингенту обслуговування, потреб населення, потужності відділення, відповідно до нормативів

4.3. Штатний розклад бригади патронажного догляду за хворими вдома визначається завідувачем Відділенням ПХМ та затверджується керівником закладу охорони здоров’я, в залежності від кількості хворих, які одержують паліативну і хоспісну допомогу вдома відповідно до нормативів, викладених у цьому Положенні.

4.4. Керівник закладу охорони здоров’я за поданням завідувача відділенням може здійснювати перерозподіл штатного розкладу в межах затверджених штатів та згідно з діючими нормативами.

4.5. Управління Відділенням ПХМ здійснює завідувач, який призначається та звільняється з посади керівником закладу охорони здоров’я згідно з чинним законодавством.

4.6. Функції, відповідальність та взаємовідносини працівників Відділення ПХМ визначаються посадовими інструкціями (функціональними обов’язками) та регулюються чинним законодавством України про працю.

4.7. Надання паліативної і хоспісної допомоги хворим та їхнім родичам забезпечується фахівцями, які пройшли відповідну підготовку і одержали диплом/сертифікат/свідоцтво.

4.8. Штатні працівники Відділення ПХМ ведуть відповідну обліково-звітну документацію та звітують про свою діяльність в установленому порядку, згідно до вимог Міністерства охорони здоров’я України, управлінь охорони здоров’я обласних державних адміністрацій, місцевих органів влади, а також спеціально розроблені форми (зокрема, Протокол первинного оцінювання паліативного хворого, Додатки до історії хвороби, Карта оцінювання болю паліативного хворого тощо), які затверджуються керівництвом закладу.

4.9. Лікарі Відділення ПХМ мають право призначати хворим для забезпечення адекватного контролю болю опіоїдні анальгетики та інші препарати, що містять наркотичні та психоактивні речовини, відповідно до чинних нормативно-правових актів.

4.10. Лікарі Відділення ПХМ мають право, при потребі, видавати Хворим листок непрацездатності в установленому законодавством порядку.

4.11. Фінансування Відділення ПХМ здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів відповідно до затвердженого кошторису витрат, добровільних благодійних внесків, пожертвувань від юридичних і фізичних осіб, інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

4.12. Оплата праці персоналу Відділення ПХМ здійснюється в установленому порядку. Для підвищення ефективності праці та залучення кваліфікованих кадрів керівництво Хоспісу має право встановлювати надбавки до посадових окладів, премії та інші види матеріального заохочення за рахунок залучених коштів або у межах затвердженого кошторису

4.13. Матеріально-технічне забезпечення Відділення ПХМ, включаючи забезпечення медикаментами, устаткуванням та обладнанням, м’яким інвентарем, санітарним транспортом, продуктами харчування здійснюється згідно з табелем оснащення і кошторисом витрат.

5. Організація госпіталізації та виписування хворих у Відділенні/палаті ПХМ

5.1. Госпіталізація до Відділення/палати ПХМ хворих з обмеженим прогнозом життя та у термінальній стадії захворювання, що підтверджено медичними документами (в т.ч. висновком консиліуму про наявність показань та рекомендацій щодо паліативного лікування) здійснюється в плановому порядку за згодою керівника закладу охорони здоров’я на підставі:

• направлення закладів охорони здоров’я;
• направлення органів соціального захисту;
• звернення та згоди хворого або його рідних/опікунів про його госпіталізацію.

Госпіталізація у Відділення/палати ПХМ хворих також може здійснюватися за умови виникнення потреби у тимчасовому перебуванні Хворого у Відділенні/палаті ПХМ при відсутності показань до госпіталізації у спеціалізований лікувально-профілактичний заклад, неможливості надання паліативної допомоги хворому вдома, наявності соціально-психологічних показань (відсутність місця для проживання, втрата спроможності до самообслуговування, пригнічений стан хворого, конфліктні ситуації вдома, неможливість догляду за хворим на дому тощо).

5.2. Протипоказанням для госпіталізації в Відділення/палати ПХМ та надання паліативної допомоги хворому вдома є:

• активна форма туберкульозу легень з бактеріовиділенням (БК+), гострі інфекційні та психічні захворювання, які становлять небезпеку для оточуючих та персоналу, і потребують лікування в спеціалізованих лікувальних закладах;
• коматозний стан (для надання паліативної допомоги хворому вдома);
• гостре порушення коронарного або мозкового кровообігу;
• повна блокада А-V провідності;
• гостра хірургічна патологія.

5.3. Виписка (переведення) хворого з Відділення/палати ПХМ здійснюється на загальних підставах:

• за наявності показань для надання медичної допомоги в іншому лікувально-профілактичному закладі;
• при покращенні стану хворого і можливості здійснення паліативної допомоги Хворому вдома;
• за власним бажанням хворого;
• за бажанням родичів (опікунів) за умови згоди хворого.

Директор департаменту розвитку медичної допомоги
М. Хобзей

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОЗ України

від______ №_______

ПРИМIРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про спеціалізовану мультидисциплінарну мобільну бригаду паліативної допомоги (Хоспіс на дому).

1. Загальна частина

1..1. Спеціалізована мультидисциплінарна мобільна бригада паліативної допомоги може функціонувати як самостійний медико-соціальний заклад — Хоспіс на дому (далі — ХНД), має в розпорядженні відповідні приміщення, обладнання і технічні засоби, а також штат, затверджений територіальним органом влади або засновниками у відповідному порядку.

1.2. ХНД здійснює діяльність відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових та інструктивно-методичних документів Міністерства охорони здоров’я України, розпоряджень, рішень та наказів органів місцевого самоврядування, Статуту та цього Положення.

1.3. ХНД очолює завідуючий, функції якого регламентовані посадовими інструкціями.

1.4. Штатний розклад затверджується регіональними органами охорони здоров’я або засновниками в залежності від кількості хворих, які одержують паліативну і хоспісну допомогу вдома відповідно до нормативів.

1.5. До складу ХНД входять лікарі, медичні сестри, молодші медичні/патронажні сестри, сестри-доглядальниці, психолог, соціальний працівник, духівник, а також можуть залучатися волонтери, які пройшли відповідну підготовку і одержали диплом/сертифікат/свідоцтво.

1.9. ХНД розміщується в спеціально збудованій будівлі або пристосованих до його функцій приміщень, що за набором та площею службових, функціональних та допоміжних приміщень відповідає санітарно-гігієнічним нормам і правилам, вимогам техніки безпеки та протипожежним вимогам і забезпечений засобами зв’язку, комп’ютерною технікою, усіма видами комунальних послуг для створення умов для роботи штатного персоналу, волонтерів, груп взаємодопомоги, кабінету амбулаторного прийому, маніпуляційного кабінету та кабінету психологічного розвантаження, кімнати для зберігання лікарських засобів, у т.ч. наркотичних та психотропних, кімнати для зберігання обладнання для догляду, які видаються Хворим для тимчасового користування, кімнати для денного стаціонару (за потребою) тощо.

1.10. ХНД може бути клінічною базою закладів освіти та наукових установ.

2. Завдання Хоспісу на дому

2.1. Встановлення статусу паліативного хворого на підставі принципів та методів доказової медицини. Проведення кваліфікованого відбору хворих, які потребують паліативної допомоги вдома.

2.2. Надання медичної, соціальної допомоги, психологічної та духовної підтримки хворим та їхнім родичам, що забезпечується за принципом мультидисциплінарної бригади (команди).

2.3. Проведення гарантованого обсягу паліативного лікування, що ґрунтується на принципах безперервності та наступності, організацію паліативної і хоспісної допомоги вдома.

2.4. Організація необхідного обсягу обстеження, кваліфікованого догляду, психологічної, соціальної та духовної допомоги хворим. Своєчасне діагностування ускладнень або загострень основного та супутніх хронічних захворювань, надання екстреної допомоги Хворим у разі невідкладних станів.

2.5. Забезпечення максимально можливої якості життя паліативних хворих та членів їхніх родин, надання їм психологічної, соціальної, духовної та моральної підтримки.

2.6. Організація доступної кваліфікованої паліативної і хоспісної допомоги населенню на закріпленій території, на основі благодійного та гуманного ставлення держави та громадськості до потреб та проблем паліативних хворих та членів їхніх родин, взаємодія з стаціонарними відділеннями Хоспісу, лікувально- профілактичними закладами та установами соціального забезпечення.

2.7. Організація обліку, визначення та планування потреби паліативної і хоспісної допомоги вдома населенню території, що обслуговується. Ведення встановлених форм первинної облікової документації і форм звітності.

2.8. Постійний моніторинг ефективності надання медико-соціальної допомоги хворим вдома. Розробка рекомендацій з удосконалення організації паліативної і хоспісної допомоги хворим вдома в регіоні.

2.9. Підбір та навчання кадрів з метою кваліфікованого надання гарантованого обсягу паліативної і хоспісної допомоги хворим вдома.

2.10. Організаційно-методична та консультативна допомога медичним працівникам первинної ланки щодо ад’ювантної терапії та медичного догляду паліативних хворих в разі неможливості, недоцільності або відмови від госпіталізації у хоспіс або відділення паліативної допомоги спеціалізованого лікувально- профілактичного закладу.

2.11. Навчання членів родин (опікунів, осіб, що забезпечують догляд) хворих навичкам догляду за тяжкохворими.

2.12. Підтримка волонтерського руху для здійснення безкоштовного кваліфікованого догляду за хворими вдома

2.13. Вивчення та впровадження в практику сучасних методів паліативного та симптоматичного лікування, догляду за хворими у термінальній стадії захворювання.

2.14. Сприяння проведенню різноманітних громадських заходів та акцій з метою фандрейзингу, адвокації та поширення найкращого міжнародного та вітчизняного досвіду паліативної і хоспісної допомоги.

2.15. Забезпечення психологічного комфорту на основі принципу індивідуального підходу до кожного хворого та його родини, з врахуванням стану хворого, духовних, релігійних і соціальних потреб хворого та його родини.

2.16. Попередження розвитку у персоналу Хоспісу синдрому професійного (емоційного) вигорання.

2.17. Надання всебічної підтримки усім членам родини після втрати ними близької людини.

3. Функції Хоспісу на дому

3.1. Здійснення комісійної експертизи стану хворих, які одержують паліативну і хоспісну допомогу вдома.

3.2. Забезпечення паліативної і хоспісної допомоги вдома:

• призначення та здійснення відповідних програм обстеження та протоколів паліативного і симптоматичного лікування хворих з урахуванням їх віку, діагнозу, тяжкості стану та у відповідності з діючими стандартами надання медичної допомоги;
• проведення регулярних лікарських оглядів хворих з періодичністю, що визначається станом хворих, але не рідше 1 разу на тиждень;
• своєчасне надання невідкладної медичної допомоги та переведення паліативних хворих, при потребі, в спеціалізовані медичні заклади або до стаціонару Хоспісу;
• організацію та проведення, в разі потреби, консультативних оглядів паліативних хворих із залученням лікарів-консультантів відповідних спеціалізованих закладів;
• надання кваліфікованої медичної та соціальної допомоги, психологічної та духовної підтримки паліативним хворим та їхнім родичам;
• організацію, в разі потреби, правового консультування паліативних хворих та їхніх рідних;
• навчання родичів паліативних хворих навичкам догляду у термінальній стадії;
• ведення і передачу відповідної обліково-звітної документації та аналіз діяльності ХНД;
• надання консультативної допомоги іншим медичним працівникам з питань паліативної допомоги.

3.3. Співпрацює з іншими закладами, установами соціального захисту, громадськими і релігійними організаціями з питань організації та підвищення ефективності медико-соціальної допомоги, психологічної, правової та духовної підтримки паліативним хворим та їхнім родичам.

3.5. Співпрацює з стаціонарними відділеннями Хоспісу, закладами медико-соціальної опіки з питань удосконалення виконання своїх функцій. У випадку зміни умов, які забезпечують догляд вдома (різке погіршення стану, тривала відсутність родичів) лікар ХНД може госпіталізувати хворого до стаціонару.

3.6. Своєчасно інформує органи виконавчої влади та органи охорони здоров’я про надзвичайні ситуації та випадки в установленому порядку.

3.7. Забезпечує впровадження діагностичних, профілактичних та реабілітаційно-лікувальних заходів з метою попередження розвитку у персоналу ХНД синдрому професійного (емоційного) вигорання.

3..8. Лікарі ХНД мають право призначати хворим для забезпечення адекватного контролю болю опіоїдні анальгетики та інші препарати, що містять наркотичні та психоактивні речовини, відповідно до чинних нормативно-правових актів.

3..9. Лікарі ХНД мають право, при потребі, видавати Хворим або особам, які за ними доглядають, листок непрацездатності в установленому законодавством порядку.

4. Управління, фінансування та господарське забезпечення Хоспісу на дому

4.1. ХНД є самостійною фінансовою і юридичною особою, має відокремлене майно, печатку, штамп, бланки зі своїм найменуванням, кошторис і поточні рахунки в банківських установах.

4.2. Керівництво ХНД здійснює головний лікар (завідуючий), на посаду якого призначається особа, що має вищу медичну освіту, досвід лікувальної та адміністративної роботи не менше п’яти років, пройшла спеціальну підготовку з паліативної і хоспісної допомоги і за своїми моральними та психологічними якостями може працювати в хоспісній службі.

4.3. Керівник ХНД призначається на посаду та звільняється територіальним органом охорони здоров’я або засновниками, згідно з чинним законодавством. Для забезпечення відкритості та прозорості діяльності Хоспісу, за ініціативи засновників, може бути створена Наглядова Рада ХНД, яка формується з числа представників місцевої влади, громадськості, релігійних об’єднань тощо.

4.4. Фінансування ХНД здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів відповідно до затвердженого кошторису витрат, добровільних благодійних внесків, пожертвувань від юридичних і фізичних осіб, інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

4.5. Оплата праці персоналу ХНД здійснюється в установленому порядку. Для підвищення ефективності праці та залучення кваліфікованих кадрів керівництво ХНД має право встановлювати надбавки до посадових окладів, премії та інші види матеріального заохочення за рахунок залучених коштів або у межах затвердженого кошторису

4.6. Матеріально-технічне забезпечення ХНД, включаючи забезпечення медикаментами, устаткуванням та обладнанням, санітарним транспортом здійснюється згідно з табелем оснащення і кошторисом витрат.

5. Організаційна структура та штатний розклад Хоспісу на дому

5.1. Структура ХНД затверджується територіальним органом охорони здоров’я або засновниками залежно від чисельності хворих, території обслуговування, на підставі цього Положення та відповідних стандартів медико-соціальної допомоги.

5.2. Структура ХНД, виходячи з покладених на нього завдань та функцій і з урахуванням наявних потреб (чисельності хворих), має включати:

• апарат управління;
• інформаційно-диспетчерська служба;
• спеціалізована мультидисциплінарна мобільна бригада паліативної допомоги;
• денний стаціонар (за потребою);
• волонтерська служба, групи самопідтримки для рідних, які надають допомогу хворим, тощо.

5.3. Штати ХНД затверджується (узгоджується) територіальним органом охорони здоров’я або засновниками, залежно від чисельності хворих, які одержують паліативну і хоспісну допомогу вдома.

5.4. Керівник Хоспісу може здійснювати перерозподіл штатного розкладу в межах затверджених штатів та згідно з діючими нормативами.

5.5. Надання медичної, соціальної допомоги, психологічної та духовної підтримки Хворим та їхнім родичам забезпечується за принципом мультидисциплінарної бригади (команди) фахівцями, які пройшли відповідну підготовку і одержали диплом/сертифікат/свідоцтво. Функції та відповідальність персоналу ХНД визначаються посадовими інструкціями (функціональними обов’язками).

5.6. Штатні працівники ХНД ведуть відповідну обліково-звітну документацію та звітують про свою діяльність в установленому порядку, згідно до вимог Міністерства охорони здоров’я України, управлінь охорони здоров’я обласних державних адміністрацій, місцевих органів влади, а також спеціально розроблені форми (зокрема, Протокол первинного оцінювання паліативного хворого, Додатки до історії хвороби, Карта оцінювання болю паліативного хворого тощо), які затверджуються керівництвом закладу.

5.7. Лікарі ХНД мають право призначати Хворим для забезпечення адекватного контролю болю опіоїдні анальгетики та інші препарати, що містять наркотичні та психоактивні речовини, відповідно до чинних нормативно-правових актів.

5.8. Лікарі ХНД мають право, при потребі, видавати Хворим листок непрацездатності в установленому законодавством порядку.

6. Організація надання паліативної та хоспісної допомоги хворим в Хоспісі на дому

6.1. Надання паліативної та хоспісної допомоги вдома хворим з обмеженим прогнозом життя та у термінальній стадії захворювання, що підтверджено медичними документами (в т.ч. висновком консиліуму про наявність показань та рекомендацій щодо паліативного лікування) здійснюється в плановому порядку за згодою керівника ХНД на підставі:

• направлення закладів охорони здоров’я;
• направлення органів соціального захисту;
• звернення та згоди Хворого або його рідних/опікунів про надання паліативної та хоспісної допомоги;

6.2. Протипоказанням для надання паліативної та хоспісної допомоги Хворому вдома є:

• активна форма туберкульозу легень з бактеріовиділенням (БК+), гострі інфекційні та психічні захворювання, які становлять небезпеку для оточуючих та персоналу, і потребують лікування в спеціалізованих лікувальних закладах;
• коматозний стан;
• гостре порушення коронарного або мозкового кровообігу;
• повна блокада А-V провідності;
• гостра хірургічна патологія.

6.3. Припинення надання паліативної та хоспісної допомоги Хворому вдома здійснюється:

• за наявності показань для надання медичної допомоги в стаціонарному лікувально-профілактичному закладі;
• за власним бажанням Хворого;
• за бажанням родичів (опікунів) за умови згоди Хворого.

6.4. У випадку зміни умов, які забезпечують догляд вдома (різке погіршення стану, тривала відсутність родичів), лікар ХНД може госпіталізувати Хворого в стаціонар.

7. Соціальна, психологічна та духовна опіка в Хоспісі на дому.

7.1. Соціальна, психологічна та духовна опіка є невід’ємною складовою комплексної системи заходів паліативної допомоги, що має сприяти ефективному впровадженню усіх інших видів допомоги, спрямованих на всебічне задоволення потреб хворого та забезпечення максимально можливого рівня якості життя паліативного хворого та членів його родини.

7.2. Паліативний хворий має невід’ємне право на задоволення своїх соціальних, психологічних і духовних потреб, у тому числі шляхом релігійних відправ, у відповідності зі своїми переконаннями, соціальною, культурною та духовною ідентичністю або уподобаннями. У випадку, коли релігійна приналежність хворого є невизначеною або непевною, духовна опіка має сприяти його духовній, релігійній, або конфесіональній самоідентифікації, якщо остання розглядається або сприймається хворим, як проблема або потреба. Проте стан Хворого та його оточення не можуть бути використані з метою прозелітизму, або у якості засобу для останнього.

7.3. Соціальна, психологічна та духовна опіка над Хворим має неперервний у часі характер, включно з моментом смерті хворого, якщо це дозволяють обставини і відповідає волевиявленню хворого та/або його рідних.

7.4. Об’єктами соціальної, психологічної та духовної опіки в паліативній допомозі є: сам Хворий, його родичі або опікуни, медичний персонал, соціальні працівники, волонтери та інші особи, які надають допомогу Хворому.

7.5. Суб’єктами соціальної, психологічної та духовної опіки в паліативній допомозі є:

7.5.1. Державні, недержавні та релігійні організації та громади, що діють в рамках чинного законодавства України;

7.5.2. Особа або група осіб, зазначених вище організацій та представники громади, які мають у межах своєї організації певний формальний статус, і які здійснюють свої дії у відповідності до існуючих правил та засад та на підставі наданих їм повноважень;

7.5.3. Особи, освітній і кваліфікаційний рівень яких офіційно визнається як такий, що відповідає змісту, завданням та способам здійснення соціальної, психологічної та духовної опіки в паліативній допомозі;

7.5.4. Інші особи, які розглядаються Хворим як такі, допомога з боку яких слугує задоволенню його соціальних, психологічних та духовних потреб.

7.6. Суб’єктом соціальної, психологічної та духовної опіки в паліативній допомозі не можуть бути організації та особи, діяльність яких є неоднозначною з точки зору загальноприйнятих норм моралі, приватного або суспільного інтересу, або вплив яких на особистість та суспільство має деструктивний характер.

Директор Департаменту
розвитку медичної допомоги
М. Хобзей