Неурядові протитуберкульозні організації України, які нещодавно об’єдналися в консорціум, пропонують державі допомогу в розробці та реалізації національної стратегії адвокації, комунікації та соціальної мобілізації для протидії цій соціально небезпечній хворобі.
Про це представники консорціуму заявили у понеділок на брифінгу в Національному інформаційному агентстві УКРІНФОРМ.
Голова правління фундації «Громадський рух «Українці проти туберкульозу» Віталій Руденко нагадав, що епідемію туберкульозу в Україні оголошено ще в 1995 р. За цей час розроблено і частково здійснено дві загальнодержавні програми протидії захворюванню на туберкульоз, однак його епідемію в Україні так і не подолано.
У консорціумі вважають, що це пов’язано з хронічним недофінансуванням цих програм, а також недостатньою поінформованістю суспільства в цілому, а надто представників груп ризику про профілактику, виявлення та сучасні методи лікування туберкульозу, й низькою прихильністю до лікування самих хворих. Оскільки термін дії чинної загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз спливає у 2011 р., учасники консорціуму пропонують включити до нової програми на 2012–2016 рр. цілий комплекс завдань у сфері адвокації, комунікації та соціальної мобілізації населення на боротьбу з туберкульозом.
Учасники консорціуму заявили про готовність взяти на себе розробку стратегії та реалізацію цього компонента протидії туберкульозу як у межах державної цільової стратегії, так і гранту Глобального фонду.
В. Руденко розповів, що у сфері адвокації передбачається сконцентрувати увагу на зміні ставлення влади й політикуму до проблеми туберкульозу в Україні, комунікації — на актуальних питаннях профілактики та лікування туберкульозу, соціальної мобілізації — на залученні та об’єднанні громадян навколо цієї проблеми.
«Громадські організації займаються цими проблемами давно і, я вважаю, є експертами у цій сфері», — підкреслив він.
Голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Коаліція ВІЛ-сервісних організацій» Олена Девіс акцентувала увагу на тому, що всі організації, які увійшли до консорціуму, мають великий досвід роботи з уразливими групами населення — в’язнями, споживачами ін’єкційних наркотиків, ВІЛ-інфікованими тощо, до яких медики не мають доступу.
На її думку, стратегія адвокації, комунікації та соціальної мобілізації є потужним інструментом, який може змінити ставлення людей, що приймають рішення, до розв’язання проблеми туберкульозу в Україні, а населення — до свого здоров’я.
За матеріалами http://www.ukrinform.ua
