В Україні потрібно налагодити чітку систему реабілітації поранених та учасників бойових дій, а також механізм надання їм психологічної допомоги, а для цього скоординувати зусилля всіх служб і створити єдиний центр із вирішення цих питань. На цьому наголосив під час засідання постійно діючого штабу Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України з питань організації медичного забезпечення за умов надзвичайних ситуацій заступник міністра — керівник апарату МОЗ України Василь Лазоришинець.
До участі в заході також були залучені представники Міністерства оборони України, Державної санітарно-епідеміологічної служби України, Державної служби України з лікарських засобів, Держприкордонслужби України, Державної служби з надзвичайних ситуацій України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Національної академії медичних наук України, Міністерства інфраструктури України та Міністерства соціальної політики України.
У ході засідання проаналізовано проблеми реабілітації поранених та учасників бойових дій. За даними Міністерства оборони України, за період АТО 1523 військовослужбовці евакуйовано до військово-лікувальних закладів, із них 51 особа перебуває у тяжкому стані. Втрачено 79% ліжок для реабілітації поранених через ситуацію в Автономній Республіці Крим.
На сьогодні 10% військовослужбовців перебувають у тяжкому стані, 40% — у стані середньої тяжкості й 50% — легкої тяжкості, 26,7% мають поранення голови, 57,3% — кінцівок, 6,6% — грудної клітки, 5,6% — черевної порожнини, 2,4% — шиї, 0,8% — таза і 0,6% — хребта.
Щодо потреб у протезуванні та можливості підприємств української протезної галузі зазначено, що за статистикою, 19 осіб потребують протезування нижніх кінцівок, 4 — верхніх кінцівок та 5 — очей. Двом бійцям вже проведено операцію протезування.
Присутні акцентували, що в Україні проведена значна робота щодо розвитку вітчизняного протезування і створено всі умови для проведення якісного хірургічного втручання цього типу.
На сьогодні окремі категорії громадян мають право на безкоштовне забезпечення протезами та ортезами на верхні та нижні кінцівки, хребет та інші групи. Заявки на видачу технічних засобів реабілітації виконуються 14 державними протезно-ортопедичними підприємствами, які мають 66 цехів, ательє та сервісних центрів. Окрім того, працюють 64 підприємства — виробники недержавної форми власності.
Надання протезно-ортопедичної допомоги за кордоном можливе, але економічно невигідне, адже подальше сервісне обслуговування, що необхідно здійснювати з певною періодичністю, потребує значних додаткових фінансових витрат.
Йшла мова і про відновлення навчальних програм та курсів військової хірургії у вищих медичних навчальних закладах, оскільки зараз в умовах АТО є гостра потреба у підготовці фахівців. МОЗ України доручило ректорам вищих медичних навчальних закладів внести зміни до чинних навчальних програм, також ввести відповідні програми військово-медичної тематики до переліку курсів на вибір. На базі кафедр Української військово-медичної академії будуть проведені відповідні цикли удосконалення підготовки науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів.
Крім того, високу оцінку і подяку висловлено на адресу співробітників Інституту екогігієни і токсикології імені Л.І. Медведя та особисто директору інституту Миколі Проданчуку, які за власний кошт модернізували броньовану машину, створивши на її базі броньований санітарний автотранспорт нового зразка для Збройних Сил України.
На завершення було анонсовано, що 25 серпня 2014 р. штаб МОЗ України з питань організації медичного забезпечення за умов надзвичайних ситуацій відвідає зону АТО для з’ясування проблем військовослужбовців та визначення шляхів їх вирішення.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами http://www.moz.gov.ua/
