Експертами у сфері протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції визначено досягнення та недоліки в організації ведення випадків поєднаної інфекції ВІЛ/туберкульоз (ВІЛ/ТБ). На їх на основі буде розроблено план оптимізації ресурсів та шляхи удосконалення співпраці служб протидії ВІЛ-інфекції та туберкульозу. Про це йшлося під час робочої зустрічі, метою якої стало напрацювання рекомендацій для посилення впливу на ситуацію із поширенням поєднаної інфекції ВІЛ/ТБ. Участь у ній взяли представники Держслужби України соцзахворювань, ДУ «Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України», лікарі-фтизіатри та лікарі-інфекціоністи з регіонів України, експерти проекту USAID «Посилення контролю за туберкульозом в Україні».
Під час зустрічі учасники дали старт роботі над проектом наказу «Про покращення взаємодії між протитуберкульозною службою та центрами СНІДу у веденні випадків ВІЛ/ТБ» та презентували рекомендований формат документа. Серед найбільш актуальних питань налагодження співпраці двох служб є створення узгодження системи обліку та звітності, а також налагодження доступної моделі отримання комплексної допомоги хворими: зокрема проведення як протитуберкульозної, так і антиретровірусної терапії на базі одного закладу.
Як наголосив Володимир Курпіта, голова Держслужби України соцзахворювань, динаміка поширення та зростання смертності від коінфекції ВІЛ/ТБ в Україні спонукає до зміни існуючих підходів надання допомоги та пошуку більш результативних шляхів взаємодії між протитуберкульозними закладами та закладами, які спрямовані на боротьбу з ВІЛ-інфекцією. На жаль, сьогодні вітчизняна система надання медичної допомоги зберігає застарілі радянські підходи, що не дозволять досягти тих завдань, які ставить уряд у процесі реформування медичної галузі. Актуальним є розробка і перехід на економічно обґрунтовані моделі надання медичних послуг, більш інтенсивне використання амбулаторної, а не стаціонарної моделі лікування, інтеграція медичних послуг та посилення ролі інститутів громадського здоров’я.
За його словами, у процесі формування рекомендацій ключовими мають стати принципи доказовості. Лише заходи, які мають доведений результат, можуть бути взяті за основу запровадження стандартів та впроваджуватися в Україні.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами http://dssz.gov.ua/
