Як показав проведений Рахунковою палатою аудит, за відсутності контролю з боку Уряду, Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України роками не виконує заходи відповідної державної цільової програми та інших документів Кабінету Міністрів, які приймалися з метою підвищення ефективності надання населенню екстреної медичної допомоги. Так, програми 1998–2005 рр. не виконані, однак МОЗ при розробці Державної програми створення єдиної системи надання екстреної медичної допомоги на період до 2010 р. не включило до неї невиконані позиції та не вжило дієвих заходів для реалізації нових намірів. На сьогодні МОЗ не забезпечило виконання заходів Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу щодо організації екстреної медичної допомоги під час його проведення.
Включаючи до програмних документів завдання з унормування діяльності екстреної медичної допомоги, МОЗ, до безпосередньої компетенції якого і належить їхнє виконання, переважну більшість необхідних нормативних актів не розробило. Зокрема, йдеться про оснащення відповідних закладів і структурних підрозділів, оновлення і розробку стандартів надання екстреної медичної допомоги. Тобто витрачання коштів не було підпорядковане регламентам, здійснюється стихійно і сьогодні, не спрямоване на створення системи і не підпорядковане пріоритетам.
За відсутності контролю з боку МОЗ, 12% придбаного обладнання для надання екстреної допомоги місцеві органи охорони здоров’я передали до однопрофільних лікарень, які не забезпечують надання екстреної медичної допомоги. Більше того, чимала кількість медичних приладів (на суму 4,4 млн грн.) взагалі не застосовувалась і впродовж 3–18 міс зберігалася у постачальників чи на складах медичних закладів.
Медична галузь потребувала оперативної заміни більш як 8 тис. автомобілів швидкої допомоги, які вичерпали свій експлуатаційний ресурс. Однак МОЗ, сплативши 12,3 млн грн., після непрозорих торгів у 2007 р. придбало 27 незареєстрованих санітарних автомобілів, від яких згодом відмовилося як від непридатних для потреб медицини. От тільки кошти донині ані до бюджету, ані до міністерства не повернуто.
Незважаючи на це, у 2009 р. у рамках підготовки до ЄВРО-2012 відомство купило 4 укомплектовані обладнанням автомобілі швидкої допомоги, які знову ж таки не зареєстровані Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення, як це передбачено тендерними правилами.
Закуповуючи сучасне медичне обладнання за кордоном з численними порушеннями чинного законодавства і без урахування потреб медичних закладів країни, збільшивши при цьому зовнішній і внутрішній борг держави на 144,8 млн євро, Кабінет Міністрів і МОЗ України не забезпечили у 2009 р. належної реалізації інвестиційного проекту, який передбачав забезпечення медичних закладів обладнанням, машинами швидкої допомоги, виробами медичного призначення та лікарськими засобами, і, крім того, планувалося отримувати щорічну економію видатків держбюджету із надання невідкладної медичної допомоги населенню.
Так, МОЗ України закупило 8809 одиниць обладнання і 1000 автомобілів за завищеними цінами в австрійській компанії «Vamed Enginneering GmbH &CO KG», збільшивши цим майбутні бюджетні витрати на 7,1 млн євро. При цьому всі 1000 автомобілів не внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, що, відповідно до вимог українського законодавства, зумовило необхідність додаткових витрат на сплату митних зборів і ПДВ у сумі 37 млн грн.
МОЗ України, здійснюючи державну реєстрацію медичного обладнання, закупленого в межах інвестпроекту, не дотримувалося вимог законодавства щодо сертифікації медичної техніки в Україні. У результаті 128 одиниць обладнання на суму 3,6 млн євро через невідповідність вимогам якості та безпеки зберігається на складі ДП «Укрмедпостач» і не використовується.
Підводячи підсумки після обговорення питання на колегії, Голова Рахункової палати Павло Симоненко зазначив: «Ключова ланка у боротьбі зі смертністю населення — це ефективна цілісна система екстреної медичної допомоги. Однак уже скільки років ми говоримо про екстрену допомогу, але ні уряди, що змінювалися, ні міністерство навіть не визначили, якою ж має бути ця система, — її концепція відсутня. Ми лише ходимо навколо проблеми. Проголошуємо модний термін «медицина катастроф» — та самі руйнуємо швидку допомогу. Створюємо програми, виконуємо заходи — а результатів нуль! Купуємо машини не для станцій швидкої допомоги, а для перевезення організмів чиновників. Затверджуємо інвестиційний проект — насправді ж тільки марнуємо державні кошти під гаслами боротьби за здоров’я».
За матеріалами http://www.ac-rada.gov.ua
