Регіональні позаштатні спеціалісти за фахом «Акушерство та гінекологія», «Наркологія», «Педіатрія», «Інфекційні хвороби» обговорили проект адаптованої клінічної настанови «Профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини». Під час наради «Профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини у наркозалежних жінок та покращення показників здоров’я їх новонароджених», яка проходила у Києві 25–26 червня, фахівці мали змогу обговорити питання раціональної та ефективної організації надання медичної допомоги цим категоріям жінок та їхнім дітям.
Нараду організовано і проведено завдяки співпраці Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням (далі — Держслужба України соцзахворювань) та МБФ «Фонд В.Дж. Клінтона» в Україні за участю експертів ДУ «Український центр контролю за соцхворобами МОЗ України», Національної академії наук України, Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Дитячого фонду ЮНІСЕФ та ін.
Як повідомила під час наради заступник голови Держслужби України соцзахворювань Олена Єщенко, в Україні питання профілактики передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини перебуває під пильною увагою державних органів, медичних працівників та громадськості. Цей показник є одним із ключових у формуванні належної відповіді на епідемію ВІЛ-інфекції. Питання якісного медичного та соціального супроводу ВІЛ-інфікованих вагітних та вагітних із супутньою патологією лежить у площині тісної взаємодії професіоналів різних напрямків. Саме це забезпечує повний перелік послуг, необхідних для майбутньої матері, яка зіштовхнулася з проблемою ВІЛ. За останні 10 років констатується зниження рівня передачі ВІЛ від матері до дитини у >7 разів. Успішно завершився тривалий процес впровадження методу ранньої діагностики ВІЛ у новонароджених шляхом полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР). Так, за попередніми даними ДУ «Український центр контролю за соцхворобами МОЗ України», отриманими саме за результатами такого типу діагностики за останні 2 роки (2012–2013 рр.), рівень інфікування дітей їхніми матерями знизився із 2,5 до 2,2%.
Разом із тим констатовано щорічне збільшення кількості дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями. Так, з початку епідемії ВІЛ-інфекції в Україні (1987) народжено 40 455 дітей, матері яких мають ВІЛ-позитивний статус, з них 10 044 дітей наразі перебувають під медичним наглядом (у 3129 — підтверджено ВІЛ-статус, у 6915 — тривають дослідження щодо уточнення наявності захворювання). Саме вони потребують системного комплексного догляду як щодо медичної допомоги, так і в плані соціальної та психологічної підтримки. Тому, коли йдеться про пріоритетні цілі, відображені в Загальнодержавній цільовій соціальній програмі протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014–2018 роки, важливим принципом їх досягнення є ефективна профільна взаємодія.
Також було зазначено, що на сьогодні держава забезпечує досить високий рівень тестувань вагітних на ВІЛ-інфекцію. У 2013 р. цей показник становив 99,3%. Крім того, щороку зростає кількість вагітних, які дізналися про свій ВІЛ-статус до початку вагітності, що дозволяє правильно скоригувати надання медичної допомоги у період вагітності, враховуючи захворювання. Саме тому в процесі створення такого фундаментального документа, як клінічна настанова «Профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини», основоположною є позиція спеціалістів на місцях, які представляють різні профілі, однак мають відношення до цього питання.
Також у ході наради консультант ВООЗ та ЮНІСЕФ Мері Хепберн презентувала досвід Великої Британії стосовно надання допомоги жінкам, які вживають наркотики, з можливістю пілотування зазначених практик в Україні. У процесі обговорення регіональні спеціалісти Київської, Полтавської, Дніпропетровської областей поділилися практичним досвідом роботи із зазначеними категоріями пацієнтів, зокрема в контексті надання інтегрованих послуг.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами http://dssz.gov.ua/
