До складу цієї групи входять переважно головні лікарі центральних районних та міських лікарень з різних областей України.
Кінцевим результатом реформування у 2012 р., за рішенням учасників робочої групи, має бути:
- формування госпітальних округів;
- автономізація закладів первинного та вторинного рівня надання медичної допомоги, надання їм статусу комунальних некомерційних неприбуткових підприємств;
- впровадження державних закупівель медичних послуг на первинному і вторинному рівні надання медичної допомоги за відповідними договорами;
- впровадження механізму реалізації вільного права пацієнтів вибирати лікаря первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) або у визначеному порядку його змінювати;
- впровадження механізмів забезпечення організації доступу пацієнтів до спеціалізованої медичної допомоги через направлення лікаря ПМСД, за винятком випадків, що потребують надання невідкладної спеціалізованої медичної допомоги.
Далі необхідно організувати плідну взаємодію усіх рівнів влади та органів місцевого самоврядування, щоб лікар загальної практики/сімейної медицини став ключовою фігурою, що організовує медичні маршрути для осіб, які уклали з ним договори, та відстежує належне надання їм медичних послуг у межах певної адміністративної території.
Модель керованої медичної допомоги, організована в межах адміністративної території, дозволяє на якісно новому рівні організувати систему управління як в умовах бюджетної медицини, так і при переході до обов’язкового медичного страхування. В основу цього підходу покладено принципи медичної та економічної доцільності, тобто раціональний розподіл обсягів медичної допомоги та ефективне використання фондів.
Такий підхід робить розподіл коштів обґрунтованим та прозорим на усіх рівнях. Він має надати лікарям загальної практики/сімейної медицини реальний механізм управління обсягами медичної допомоги та потоками пацієнтів, роблячи їх менеджерами, а організаторам охорони здоров’я усіх рівнів — можливість оперативного аналізу якості медичної допомоги та раціонального використання наявних ресурсів.
Модель значно розширює можливості та участь місцевих органів влади в управлінні охороною здоров’я і загалом у формуванні цілеспрямованої політики охорони здоров’я адміністративної території. Ця модель є хорошою основою для розвитку бюджетно-страхової медицини.
При цьому головна мета роботи галузі має полягати в тому, щоб кожен громадянин міг отримати медичну допомогу у потрібний час, у потрібному місці, у необхідному обсязі та з мінімальними затратами.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
© Lenor/Dreamstime.com/Dreamstock.ru
