Сьогодні в Україні на законодавчому рівні права пацієнтів забезпечені не достатньо. Проте саме пацієнт є головним замовником медичних послуг. Тому наявність дієвих механізмів захисту своїх прав — запорука покращення надання медичної допомоги в Україні. Саме проект розпорядження КМУ спрямований на забезпечення врегулювання чинного законодавства у сфері забезпечення прав пацієнтів. Документ розроблено робочою групою МОЗ України за участю громадських організацій.
Наразі законопроект знаходиться на громадському обговоренні.
Пояснювальна записка
1. Обґрунтування необхідності прийняття акту
Підставою для розроблення проекту розпорядження КМУ «Про затвердження Концепції удосконалення законодавчого забезпечення прав пацієнтів та механізмів їх захисту» є виконання п. 15 Указу Президента України від 29.12.2009 р. № 1124/2009 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про стан соціально-демографічного розвитку, охорони здоров’я і ринку праці в Україні» (далі — Указ Президента), пункту 1.15.18 Плану організації виконання Указу Президента, Закону України «Про основи національної безпеки України», та створення дієвого механізму забезпечення якісної і доступної медичної допомоги, що являється однією з основних засад внутрішньої політики держави.
Зважаючи на невисокий рівень захищеності прав пацієнтів, низьку обізнаність пацієнтів, медичних працівників із нормами чинного законодавства щодо забезпечення прав пацієнтів та неадекватність використання механізмів і процедур захисту прав пацієнтів, даний проект розпорядження КМУ спрямований на забезпечення врегулювання чинного національного законодавства у сфері забезпечення прав пацієнтів та вирішення проблемних питань.
2. Мета і шляхи її досягнення
Проект розпорядження КМУ «Про затвердження Концепції удосконалення законодавчого забезпечення прав пацієнтів та механізмів їх захисту» має на меті визначення основних напрямів удосконалення національного законодавства у сфері прав пацієнтів та підвищення рівня їх захисту в Україні.
Проект розпорядження спрямований на законодавче вирішення питань стосовно:
- національного каталогу прав пацієнтів та повного переліку можливостей, визнаних у міжнародних і регіональних стандартах;
- термінологічного словника, що використовується у законодавчих актах, норми яких регламентують права пацієнтів;
- належного механізму реалізації прав пацієнтів.
3. Правові аспекти
Перелік нормативно-правових актів, що діють у відповідній сфері.
Глава 21 Цивільного кодексу України (ст. 281-293; це права на життя, на усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров’ю, на охорону здоров’я, на медичну допомогу, на інформацію про стан свого здоров’я, на таємницю про стан здоров’я фізичної особи, яка перебуває стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров’я, на свободу, на особисту недоторканність, на донорство, на сім’ю, на опіку або піклування, на безпечне для життя і здоров’я довкілля), Закони України «Основи законодавства України про охорони здоров’я», «Про захист прав споживачів», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про лікарські засоби».
4. Фінансово-економічне обґрунтування
Впровадження та виконання вимог проекту розпорядження не потребує додаткових бюджетних асигнувань.
5. Позиція заінтересованих органів.
Проект розпорядження КМУ «Про затвердження Концепції удосконалення законодавчого забезпечення прав пацієнтів та механізмів їх захисту» потребує погодження Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України.
6. Регіональний аспект
Проект розпорядження не стосується питання розвитку адміністративно- територіальних одиниць.
7. Запобігання корупції
У проекті розпорядження відсутні процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень та не потребує громадської антикорупційної експертизи.
8. Громадське обговорення
Проект розпорядження розміщений на офіційному веб-сайті МОЗ України (www.moz.gov.ua).
9. Позиція соціальних партнерів
Не стосується сфери інтересів соціальних партнерів.
10. Прогноз результатів
Впровадження та виконання вимог проекту розпорядження сприятиме проведенню дослідження чинного законодавства про охорону здоров’я на предмет з’ясування недоліків у регламентації прав пацієнтів, їх відповідності міжнародно-правовим стандартам та чинній національній нормативно-правовій базі в контексті дотримання прав пацієнтів та підвищення рівня їх захисту, визначенню інституційних недоліків у системі охорони здоров’я, шляхів їх подолання, та шляхом розроблених проектів змін і доповнень до законодавства про охорону здоров’я, подолання присутніх недоліків у сфері законодавчого забезпечення прав пацієнтів та підвищення рівня їх захисту.
Міністр З.М. Митник
КОНЦЕПЦІЯ
Удосконалення законодавчого забезпечення прав пацієнтів та механізми їх захисту
I. Проблеми, які потребують розв’язання
Забезпечення якісної і доступної медичної допомоги є однією з основних засад внутрішньої політики Української держави. Виконання цього завдання потребує удосконалення законодавчого забезпечення прав пацієнтів та механізмів їх захисту.
За роки державної незалежності України намітився значний поступ у справі визнання прав пацієнтів. Проте рівень захищеності прав пацієнтів залишається порівняно невисоким, що зумовлено, зокрема, такими чинниками: недосконалістю чинного законодавства щодо забезпечення прав пацієнтів; недоліками у правозастосовній практиці; низькою обізнаністю як пацієнтів, так і медичних працівників із нормами чинного законодавства щодо забезпечення прав пацієнтів; неадекватністю використання механізмів і процедур захисту прав пацієнтів тощо.
Недосконалість чинного національного законодавства щодо забезпечення прав пацієнтів насамперед полягає у наступному: «розпорошеність» прав пацієнтів по низці законодавчих актів значною мірою ускладнює як нормотворення, адже нерідко зустрічається дублювання, прогалини, регламентація однорідних суспільних відносин по-різному, так і правозастосування, оскільки відсутність цілісної регламентації створює перепони суб’єктам медичних правовідносин у реалізації їх прав й у виконанні обов’язків.
Зокрема, норми щодо визначення прав пацієнтів містить глава 21 Цивільного кодексу України (ст. 281-293; це права на життя, на усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров’ю, на охорону здоров’я, на медичну допомогу, на інформацію про стан свого здоров’я, на таємницю про стан здоров’я фізичної особи, яка перебуває стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров’я, на свободу, на особисту недоторканність, на донорство, на сім’ю, на опіку або піклування, на безпечне для життя і здоров’я довкілля), Закони України «Основи законодавства України про охорони здоров’я», «Про захист прав споживачів»:
- відсутність у національному каталозі прав пацієнтів повного переліку можливостей, визнаних у міжнародних і регіональних стандартах (наприклад, права на повагу до часу пацієнта);
- наявність значної кількості норм, які носять оціночний характер або сприяють неоднозначному тлумаченню;
- недосконалість термінологічного словника, що використовується у законодавчих актах, норми яких регламентують права пацієнтів;
- відсутність належного механізму реалізації значної кількості прав пацієнтів.
Окрім того, значний негативний вплив на стан законодавства у сфері прав пацієнтів мають управлінські та інституційні недоліки у функціонуванні вітчизняної системи охорони здоров’я, недоліки її нормативного забезпечення; недостатнє фінансування галузі, відсутність лікарського самоврядування та інституту незалежної медичної експертизи тощо.
Зазначені проблеми потребують законодавчого вирішення.
II. Мета і строки реалізації
Метою Концепції удосконалення законодавчого забезпечення прав пацієнтів та механізмів їх захисту (далі — Концепція) є визначення основних напрямів удосконалення національного законодавства у сфері прав пацієнтів та підвищення рівня їх захисту в Україні.
Передбачається, що Концепція реалізовуватиметься у 3 етапи :
На першому етапі (2010-2011 рр.):
- проведення дослідження чинного законодавства про охорону здоров’я на предмет з’ясування недоліків у регламентації прав пацієнтів;
- проведення аналізу законопроектів у царині охорони здоров’я на предмет відповідності міжнародно-правовим стандартам та чинній національній нормативно-правовій базі в контексті дотримання прав пацієнтів та підвищення рівня їх захисту;
- визначення інституційних недоліків у системі охорони здоров’я та шляхів їх подолання (запровадження лікарського самоврядування, створення інституту альтернативної судової експертизи (медичної, психіатричної та психологічної тощо); розроблення проектів змін і доповнень до законодавства про охорону здоров’я, необхідних для подолання окреслених недоліків у системі охорони здоров’я;
- вивчення досвіду держав-членів ЄС та інших зарубіжних країн щодо доцільності прийняття спеціального нормативно- правового акту, який би регламентував права пацієнтів та механізми їх забезпечення;
- з’ясування необхідності спеціального нормотворення у сфері прав пацієнтів та визначення місця і ролі спеціального закону в системі законодавства України про охорону здоров’я;
На другому етапі (2011- 2012 рр.):
- розроблення проекту змін до глави 21 Цивільного кодексу України в частині регламентації прав пацієнтів, Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», у якому міститиметься каталог прав пацієнтів, їх обов’язків, визначення спеціальних засад щодо регламентації додаткових процедур їх захисту.
У законопроекті про внесення змін і доповнень до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» визначити:
- перелік прав пацієнтів;
- зміст і структуру прав пацієнтів;
- обов’язки пацієнтів;
- права й обов’язки закладів охорони здоров’я, медичних працівників та інших осіб, з якими стикається пацієнт у питаннях, пов’язаних з реалізацією його прав у сфері охорони здоров’я;
- загальні засади здійснення прав пацієнтів;
- спеціальні механізми захисту прав пацієнтів;
- зміни, які вносяться до іншого законодавства про охорону здоров’я, зумовлені оновленою регламентацією.
На третьому етапі (2012-2013 рр.):
- забезпечення підготовки підзаконних нормативно-правових актів у сфері прав пацієнтів;
- інформування населення про правовий статус пацієнтів, механізмів забезпечення їх прав;
- розроблення програми правопросвітницьких заходів і забезпечення їх проведення (професійні (для юристів, медичних працівників тощо) і загальні (для населення загалом — потенційних пацієнтів), пов’язані із забезпеченням прав людини у сфері охорони здоров’я.
III. Шляхи і способи
Нормативно-правова база розробляється у 3 етапи:
- на першому етапі здійснюється «інвентаризація» законодавства про охорону здоров’я, спрямована на виявлення й усунення інституційних та інших недоліків у системі охорони здоров’я, які негативно позначаються на стані захисту прав пацієнтів; формуються пропозиції щодо удосконалення законопроектів у сфері охорони здоров’я;
- на другому етапі розробляються проекти змін до глави 21 Цивільного кодексу України, Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», у якому, зокрема, передбачатиметься правовий статус пацієнтів, визначатимуться загальні засади захисту їхніх прав;
- на третьому етапі законодавчі акти приводяться у відповідність до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (із змінами); розробляються підзаконні нормативно-правові акти, що встановлюють правовий механізм реалізації прав пацієнтів та контролю за їх дотриманням.
IV. Прогноз очікуваних результатів
Впровадження та виконання вимог Концепції сприятиме проведенню дослідження чинного законодавства про охорону здоров’я на предмет з’ясування недоліків у регламентації прав пацієнтів, їх відповідності міжнародно- правовим стандартам та чинній національній нормативно- правовій базі в контексті дотримання прав пацієнтів та підвищення рівня їх захисту, визначенню інституційних недоліків у системі охорони здоров’я, шляхів їх подолання, та шляхом розроблених проектів змін і доповнень до законодавства про охорону здоров’я, подолання присутніх недоліків у сфері законодавчого забезпечення прав пацієнтів та підвищення рівня їх захисту.
Прем’єр-міністр України М.Я. Азаров
