За повідомленням голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації Володимира Семиноженка, завдяки реалізації у минулому році проекту «Молекулярні механізми реалізації генетичної інформації» — переможця у цільовому тематичному конкурсі наукових проектів для грантової підтримки Науково-навчального центру «Державна ключова лабораторія молекулярної і клітинної біології» — стало можливим створення нових систем для діагностики онкопатології, туберкульозу та інших тяжких захворювань.
Виконання проекту, спрямованого на визначення молекулярних механізмів регуляції експресії генів, що лежать в основі різноманітних патологічних станів людини, дозволило вітчизняним науковцям розпочати і підтримати вже ініційовані фундаментальні наукові дослідження у цій проблематиці, а також глибше зрозуміти першопричини виникнення ряду захворювань і, відповідно, працювати над удосконаленням їх діагностики і лікування.
Отримані в результаті виконаної роботи дані ініціювали проведення досліджень щодо створення новітніх систем діагностики і терапії розповсюджених тяжких захворювань людини. Зокрема ідентифіковано та охарактеризовано низку молекулярних маркерів раку молочної залози, передміхурової залози, головного мозку та нирки людини, що дозволило розпочати роботу над створенням тест-систем для персоналізованої діагностики і терапії цих захворювань.
Також виявлено й охарактеризовано низку ізоформ адаптеринних білків родини інтерсектинів як потенційних мішеней для лікування нейродегенеративних захворювань людини, наприклад хвороби Альцгеймера і Паркінсона.
Крім того, з’ясування структурно-функціональної організації аміноацил-тРНК-синтетаз бактерій дозволило зробити суттєвий прорив у напрямку створення протитуберкульозних препаратів нового покоління.
Придбання унікального обладнання дозволило розширити і створити науково-технічну базу для розвитку систем аналізу експресії генів на основі мікрочіпів для потреб персоналізованої медицини, перш за все для діагностики онкологічних захворювань.
Важливим здобутком є початок тісної співпраці між науковими підрозділами установ-учасників — Інститутом молекулярної біології і генетики, Інститутом фізіології імені О.О. Богомольця НАН України та профільними медичними закладами. Значною мірою це дозволило з’ясувати нагальні конкретні потреби медицини, задоволення яких спільними зусиллями є цілком реальним.
Проект дозволив не лише суттєво оновити і розширити науково-технічну базу для подальших фундаментальних досліджень, але і створити базу для впровадження наукових здобутків у практику.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.kmu.gov.ua
