У Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України відбулося перше засідання Міжвідомчої координаційної ради з питань удосконалення системи надання психіатричної допомоги в Україні.
У заході, який пройшов під головуванням першого заступника міністра охорони здоров’я України Олександра Качура, взяли участь директор Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, головний психіатр МОЗ України Ірина Пінчук, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська, Уповноважений Президента України з прав дитини Юрій Павленко, президент Асоціації психіатрів України Семен Глузман, головний дитячий психіатр МОЗ України Ігор Марценковський, представники інших міністерств, відомств та громадських організацій.
Учасники засідання обговорили проблемні питання взаємодії різних міністерств та відомств у межах представленої Концепції Державної програми розвитку охорони психічного здоров’я в Україні.
Такі важливі складові охорони психічного здоров’я, як медична та соціальна допомога, мають бути результатом зусиль усього суспільства, відзначали учасники засідання. У зв’язку з цим стратегії в галузі охорони психічного здоров’я потребують міжгалузевої взаємодії та мають передбачати заходи з урахуванням можливостей багатьох секторів і фахівців різного профілю: освітян, медиків, фахівців засобів масової інформації, співробітників органів соціального захисту, юстиції, внутрішніх справ та багатьох інших.
І. Пінчук презентувала Концепцію Державної програми розвитку системи охорони психічного здоров’я в Україні до 2020 року, яка стане основою для подальшого розвитку цієї системи України. Особливу увагу вона звернула на аналіз причин недостатньої ефективності надання психіатричної допомоги в Україні, серед яких виділено брак розуміння як з боку держави, так і з боку суспільства того, що психічне здоров’я і психічне благополуччя є найважливішими передумовами високої якості життя; недосконалість нормативно-правової бази та здійснення профілактичної роботи; відсутність належного кадрового забезпечення психіатричної сфери; недостатнє фінансування галузі.
Актуальними, на думку виступаючих, залишаються питання дотримання прав людини при наданні психіатричної допомоги, здійсненні примусових заходів медичного характеру та питання захисту прав дітей при наданні їм психіатричної допомоги. Так, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини В. Лутковська, нагадавши про чинний більше року національний превентивний механізм проти катувань, спрямований на запобігання порушенням прав людини в місцях позбавлення волі, зауважила, що до цих місць належать і психіатричні лікарні, а також психоневрологічні інтернати, будинки дитини, спеціальні загальноосвітні школи-інтернати і відповідні військові клінічні госпіталі. При цьому вона наголосила, що без міжвідомчого співробітництва вирішити певні проблеми у сфері охорони психічного здоров’я неможливо.
Іншим питанням, що потребує міжвідомчої взаємодії, В. Лутковська назвала довготривале перебування пацієнтів у стаціонарах психіатричного профілю. За її словами, відповідно до клінічних протоколів, пацієнти із психічними захворюваннями мають перебувати у стаціонарі не більше 2 міс. Але іноді перебувають там роками, у зв’язку з тим, що лікарі не можуть без згоди опікуна виписати особу зі стаціонару. Прикладом того, як вирішується ця проблема, можна вважати досвід Івано-Франківської обласної психоневрологічної лікарні № 3, керівництво якої в подібних випадках офіційно звертається до відповідних органів опіки та піклування з тим, щоб вони здійснили контроль над опікуном. І якщо опікун не виконує своїх обов’язків щодо конкретної особи, його позбавляють статусу опікуна. У цьому питанні, на переконання В. Лутковської, потрібна відповідна увага з боку Міністерства соціальної політики України.
По завершенні обговорення Концепції Державної Програми розвитку системи охорони психічного здоров’я в Україні до 2020 року було вирішено, що всі члени Міжвідомчої координаційної ради з питань удосконалення системи надання психіатричної допомоги в Україні у двотижневий термін подадуть свої зауваження та пропозиції до МОЗ України для доопрацювання та подальшого удосконалення.
Нагадаємо, що на початок 2013 р. 1 160 846 (2,5%) жителів України потребували допомоги психіатра. За останні 5 років, за офіційними статистичними даними, поширеність психічних розладів зросла на 0,3%.
Дані спеціального епідеміологічного дослідження (ВООЗ, 2000) свідчать, що частота звернень населення за медичною допомогою з приводу навіть тяжких симптомів психічних розладів в Україні не перевищує 20% потреби.
Втім, збільшилася кількість пацієнтів-інвалідів внаслідок психічних розладів порівняно з 1990 р.: у 1990 р. на 100 тис. осіб 17,6 мали інвалідність внаслідок розладів психіки, на кінець 2012 р. — 25,2. На початок 2013 р. в Україні 282 748 хворих на розлади психіки та поведінки мали групу інвалідності, з них 8,1% дітей віком до 17 років включно. Зростання інвалідності внаслідок психічних і поведінкових розладів віддзеркалює недостатню ефективність соціально-реабілітаційних заходів у системі надання психіатричної допомоги.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.moz.gov.ua
