В основі Загальнодержавної програми закладено зниження захворюваності та смертності від ВІЛ-інфекції/СНІДу шляхом надання якісних і доступних послуг із профілактики та діагностики ВІЛ-інфекції, насамперед серед представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, а також послуг із лікування, догляду і підтримки людей, які живуть із ВІЛ, у рамках реформування системи охорони здоров’я. Про це повідомила міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова на засіданні Кабінету Міністрів, під час якого розглядався проект Закону «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014–2018 роки».
За словами керівника МОЗ України, питання протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні сьогодні є одним із актуальних, гострих і резонансних у соціальній сфері. За оціночними даними міжнародних експертів, більше 230 тис. наших громадян уражені ВІЛ, переважно це особи працездатного репродуктивного віку. Міністр повідомила, що результатом системної багаторічної діяльності у цій сфері органів влади із залученням громадських та міжнародних організацій стали перші, статистично підтверджені ознаки стабілізації епідемічної ситуації з ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні.
«У 2012 р. вперше в Україні зареєстровано зменшення кількості нових випадків ВІЛ-інфекції на 1,6% порівняно з 2011 р. Кількість осіб із вперше встановленим діагнозом ВІЛ-інфекції на 100 тис. населення у 2012 р. порівняно з попереднім роком (у 2011 р. — 46,2 на 100 тис. населення) зменшилася до 45,5 на 100 тис. населення», — заявила Р. Богатирьова. Міністр наголосила, що сьогодні спостерігається стійка позитивна тенденція зменшення частки нових випадків ВІЛ-інфекції серед молоді: кількість офіційно зареєстрованих ВІЛ-інфікованих осіб у віковій категорії 15–24 роки у 2012 р. зменшилася майже на 41,0% порівняно із 2005 р.
«Ми усвідомлюємо, що Державний бюджет має обмежені можливості, тому докладаємо всіх зусиль для залучення донорського фінансування, перш за все — грантів Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, за рахунок якого сьогодні в Україні фінансуються всі профілактичні програми, соціальні послуги, а також частка лікувальних курсів і необхідних лабораторних досліджень», — зазначила Р. Богатирьова.
Вона також пояснила, що однією з головних умов виділення коштів Глобальним фондом є забезпечення частки фінансування з боку уряду країни, яка подає запит, у обсязі не менше 40% суми запиту. Обсяг фінансування з Державного бюджету України за попередні роки становив лише 41%, і це з урахуванням обсягів державних виплат, що виділялися з місцевих бюджетів на утримання спеціалізованих закладів охорони здоров’я — центрів профілактики і боротьби зі СНІДом, повідомила міністр. «Таким чином, зменшення бюджету проекту Програми відповідно до вимог Міністерства фінансів України призведе не тільки до неможливості досягнення цілей, затверджених концепцією Програми, але й не дозволить залучити необхідне донорське фінансування», — наголосила Р. Богатирьова.
Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів Державного і місцевих бюджетів, Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією, а також інших джерел. Орієнтовний обсяг фінансування на 5 років становить 6,4 млрд грн. Обсяг фінансування Програми з Державного бюджету буде визначатися щороку, відповідно до конкретних завдань та наявних коштів.
Виконання Програми дасть змогу:
- значно зменшити кількість нових випадків інфікування ВІЛ серед населення з поступовим унеможливленням інфікування;
- зменшити на 50% ризик інфікування ВІЛ медичних працівників під час надання медичної допомоги пацієнтам;
- зменшити на 50% кількість нових випадків інфікування серед представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ;
- зменшити до 1% інфікування внаслідок передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини;
- забезпечити доступ усіх представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ до участі у профілактичних програмах;
- охопити 100% учнів і студентів програмами профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу та формування здорового способу життя;
- забезпечити усіх ВІЛ-інфікованих осіб, які перебувають під медичним наглядом у закладах охорони здоров’я, медичною допомогою та соціальними послугами з догляду та підтримки;
- забезпечити доступ до безперервного лікування препаратами антиретровірусної терапії усіх хворих на ВІЛ-інфекцію, які цього потребують;
- знизити на 50% смертність від туберкульозу серед хворих із поєднаною інфекцією ВІЛ/туберкульоз;
- залучити до постійної участі у програмах замісної підтримувальної терапії не менше як 35% споживачів опіоїдних ін’єкційних наркотиків, які цього потребують, а також до реабілітаційних програм;
- сформувати серед населення толерантне ставлення до людей, які живуть із ВІЛ, та представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ і знизити на 50% рівень дискримінації цих людей.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами hmoz.gov.ua
