Президенту України
В.Ф. Януковичу
Київ,
вул. Банкова, 11
Шановний Вікторе Федоровичу!
Підтримуючи Ваше прагнення щодо розвитку економіки України за інвестиційно-інноваційною моделлю, звертаємо увагу, що прийнятий у першому читанні проект Податкового кодексу України спрямований на знищення основного, а у значній частині населених пунктів єдиного національного інвестора — приватного підприємця.
Головна системна помилка українського законодавства — це ототожнення доходів фізичної особи-підприємця від провадження господарської діяльності із заробітною платою.
Для ілюстрації наведемо простий приклад. Фізична особа є засновником підприємства-юридичної особи, вона отримує дохід у вигляді дивідендів, який оподатковується за ставкою 5%. Така сама ситуація з відсотками по депозиту, іншими доходами згідно із п. 2 ст. 167. Якщо ж людина інвестувала у власний бізнес як фізична особа-підприємець — ставка становить 15–17%. Додамо до цього щоквартальні авансові платежі без урахування фактичних поточних доходів (ст. 177), що зводить нанівець переваги гнучкості малого бізнесу. Підприємець змушений платити податки без урахування необхідності додаткових витрат, пов’язаних із ремонтом приміщення, будівництвом, заміною обладнання тощо.
Ситуація з пенсійним страхуванням взагалі знищує будь-який економічний сенс інвестування фізичною особою-підприємцем, оскільки додатково підвищує податкові платежі на 33,2%, а з нового року — на 34,7%, і це без очікуваного обов’язкового медичного страхування. Загальний обсяг платежів підприємця може досягти понад 50% доходу.
А тепер припустимо, що таким підприємцем є пенсіонер, який бажає хоч якось покращити своє життя, або лікар, вчитель чи студент? Що він зможе заробити за таких умов, особливо якщо взяти до уваги, що він не зможе отримати товарно-транспортні накладні на закуплений товар на оптових ринках, підтвердити інші накладні витрати. За цих умов такі платежі перетворюються у 40–50% податок з обороту! Чи варто тоді нарікати на несанкціоновану вуличну торгівлю чи тіньову діяльність?!
Звичайно, при збільшенні обсягу торгівлі чи послуг відсотки платежів за рахунок обмежень розміру соціальних внесків зменшуються, але підприємець стає платником ПДВ, який за відсутності документів на товар теж перетворюється на 20% податок з обороту.
Виходом із ситуації повинна була стати спрощена система, але штучні обмеження роблять її непридатною для застосування у більшості випадків.
Незрозумілою є заборона створювати приватному підприємцю більше ніж 2 робочих місця для найманих працівників за умови наявності безробіття (діюча спрощена система дозволяє до 10 найманих працівників). Обмеження чисельності 2 особами вимагає від підприємця звільнити з моменту підписання кодексу Президентом (орієнтовно кінець листопада) до кінця року «зайвих» працівників. Як бути, якщо у вас працюють одна чи дві матері-одиночки і вони не є необхідними для вашого бізнесу фахівцями, а якщо їх три?!
Інший бік цієї проблеми — наявність більше ніж одного торговельного чи робочого місця або зайва виробнича чи торговельна площа, що вивільняється при звільненні працівників. Здача в оренду чи суборенду цих площ на спрощеній системі заборонена. Хто поверне гроші за нещодавно зроблений ремонт або нове обладнання? А якщо підприємець мав «необережність» взяти кредит?
Проаналізуємо детальніше граничний обсяг 300 000 грн. У перерахунку на одноденний дохід це становить приблизно 1000 грн. Для виплати місячної заробітної плати двом найманим працівникам у розмірі по 1500 грн. потрібно 200 грн. щоденної виручки, закладаємо ще 100 грн. щоденно для самого приватного підприємця, — це становитиме біля 2500 грн. на місяць. Без урахування транспортних видатків на доставку товару, витрат на утримання орендованого приміщення або надання послуг, єдиного податку та єдиного соціального внеску, витрат на утримання торгового чи іншого обладнання це вже потребує 30% надбавки на вартість товару або комплектуючих. Якщо ж все врахувати, то надбавка досягне 40%, а то навіть 60% та вище для аптеки чи магазину. Це нереальні цифри, а в аптечній торгівлі й недозволені. Тобто спрощену систему фактично зможуть застосувати підприємці при наданні послуг і торгівлі лише на ринку без найманих працівників або з одним реалізатором у кращому разі. Де в такій системі місце аптекам, перукарням, сімейним закладам, магазинам? Куди йдемо?
Проект Податкового кодексу має багато інших норм, що можуть привести до руйнації цілих галузей. Наприклад, не включаються до складу витрат: «витрати, понесені у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи-підприємця, що сплачує єдиний податок».
Що це означає для закладу охорони здоров’я, зокрема аптечного чи приватного кабінету лікаря, де працює більше 2 осіб? Заклад не зможе віднести на витрати послуги підприємців — «єдиноподатників» з обслуговування касового апарата, кондиціонерів, холодильного та електрообладнання, послуг найманого транспорту, ремонту обладнання та меблів, реклами тощо. Всі ці витрати підпадатимуть під 15 або 17% податок та єдиний соціальний внесок. Наразі дуже важко підрахувати бізнес-план для такого закладу. А наявність кредиту гарантовано переводить такий заклад у категорію банкрутів.
У зв’язку із вищенаведеним звертаємося до Президента України із такими пропозиціями:
1. Підтримати вимоги підприємців щодо недопущення прийняття проекту Податкового кодексу в редакції від 21.09.2010 р. Вимагати від Уряду залучати підприємців та забезпечити відкритий доступ до тексту кодексу на всіх етапах розробки та внесення змін. Вважати за необхідне супроводжувати проект Податкового кодексу розгорнутим аналізом регуляторного впливу Податкового кодексу, принаймні на діяльність фізичних осіб — підприємців.
2. Змінити підхід до оподаткування та соціального страхування фізичних осіб-підприємців, кваліфікуючи їх доходи як доходи від інвестиційної діяльності, із внесенням необхідних змін до законодавства про соціальне страхування.
3. Залишити «спрощенцям» можливість створювати до 10 робочих місць, збільшивши обсяг доходу у разі застосування єдиного податку до 1 млн грн., в такому разі немає необхідності відстежувати обсяги реалізації за допомогою касових апаратів, оскільки, за невеликим винятком, такого річного обороту на ринку, в магазині чи кав’ярні досягти неможливо.
4. Запровадити ставки єдиного податку на території населених пунктів із чисельністю населення понад 150 тис. осіб — від 20 до 600 грн., а для осіб, які провадять господарську діяльність не за місцем державної реєстрації або на всій території України — 200 чи 600 грн. залежно від чисельності населення за місцем реєстрації.
5. Відмовитися від обов’язкового застосування касових апаратів до створення відповідних умов їх використання (кліматичні вимоги до апаратів, специфіка певних видів діяльності, електронний обіг документів, застосування штрих-кодів, електронний підпис та ін.).
6. Зняти штучне обмеження у застосуванні спрощеної системи за видами діяльності, одночасно підвищити роль фінансового моніторингу.
Від правління громадської організації
«Фармацевтична асоціація
Дніпропетровської області»
Голова правління Тамара Литвиненкова
© Meduzzu/Dreamstime.com/Dreamstock.ru
