У Києві в рамках програми «Зупинимо туберкульоз в Україні» проведено конференцію «Роль та внесок релігійних громад у боротьбу з епідемією туберкульозу в Україні». Мета конференції — формування єдиного бачення та розуміння представників релігійних конфесій та церков щодо соціальної мобілізації місцевих релігійних громад для протидії епідемії туберкульозу. Під час конференції учасники актуалізували свої знання про туберкульоз (симптоми, шляхи передачі, лікування), дізналися про заходи Загальнодержавної програми для протидії захворюванню на туберкульоз на 2012–2016 роки. Священики поділилися досвідом кращих прикладів соціальної мобілізації місцевих релігійних громад, обговорили методи практичної допомоги хворим на туберкульоз, які вже втілюються в Україні, а також спільну позицію церков та релігійних організацій України щодо протидії туберкульозу зусиллями місцевих релігійних громад.
Як зазначила під час конференції Тетяна Александріна, голова Держслужби України соцзахворювань, питання боротьби з туберкульозом залишається одним із пріоритетів державної політики в Україні. Уряд України докладає максимальних зусиль у подоланні цієї соціальної проблеми — за останні роки ми досягли стабілізації рівня захворюваності на туберкульоз, розбудовуємо кадровий потенціал для фахової діагностики та лікування цієї недуги. Сьогодні ми вже маємо належне фінансування в Україні, в тому числі завдяки сприянню Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, і на сьогодні всі хворі на туберкульоз мають доступ до безоплатного лікування. Але зараз Україна належить до країн, які мають високий рівень тягаря щодо мультирезистентного туберкульозу (коли мікобактерія туберкульозу стійка до декількох протитуберкульозних препаратів), тому ми маємо змінювати наші підходи у лікуванні й застосовувати найкращий міжнародний досвід. Крім того, подолання епідемії туберкульозу потребує злагодженого міжсекторального підходу, де одну із ключових ролей відіграють громадські організації, об’єднання, а також релігійні громади, здатні донести до населення життєво важливу, а головне правильну з медичної точки зору інформацію. Слід використовувати також унікальну можливість релігійних громад залучати населення, яке проживає у віддалених місцевостях, до ранньої діагностики туберкульозу та сприяти вчасному виявленню хвороби.
На необхідності поєднання зусиль для подолання епідемії туберкульозу з боку держави, неурядових організацій та представників релігійних громад наголосила і Марія Маковецька, керівник відділу адвокації, комунікації та соціальної мобілізації програми «Зупинимо туберкульоз в Україні» фонду Ріната Ахметова «Розвиток України». Саме з цією метою фонд Ріната Ахметова проводить конференцію для священиків, які виявляють соціальне служіння церкви у сфері громадського здоров’я. Церква користується високим рівнем довіри серед населення, а священнослужителі мають великий авторитет серед членів своєї громади та знають, як краще донести до них необхідну інформацію. Таким чином населення, особливо представники груп ризику (ув’язнені, безпритульні, заробітчани, люди зі складними життєвими обставинами) можуть дізнатися про основні симптоми захворювання, шляхи передачі, та найголовніше — що туберкульоз лікується за умови раннього виявлення та дотримання безперервного курсу лікування.
Виконавчий секретар Комісії з соціального служіння при Всеукраїнській раді церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) та уповноважений представник усіх релігійних організацій при Національній раді з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу Роман Савченко наголосив на тому, що церква має проводити соціальну роботу в суспільстві, адже туберкульоз — це соціальна проблема. Тому священикам потрібно отримувати нову інформацію, дізнаватися про нові підходи у подоланні туберкульозу, ділитися один з одним практичним досвідом.
Андрій Нагірняк, керівник Відділу соціальних питань УГКЦ і член Громадської ради при Державній службі з питань протидії ВІЛ/СНІДу та іншим соціально-небезпечним захворюванням, закликав присутніх здійснювати заходи з протидії туберкульозу як на особистісному рівні, коли відбувається безпосереднє спілкування із хворими чи їхніми родичами, так і на рівні місцевих громад у співпраці з місцевими органами влади, а також на рівні формування державної політики. Зокрема, він зазначив: «Ми як представники релігійних спільнот і організацій маємо можливість на різних рівнях діяти і здійснювати своє служіння. І як релігійна спільнота ми є також важливим інститутом громадянського суспільства і маємо займати нашу відповідальну громадянську позицію, щоб моральні й ціннісні засади були враховані у процесі формування та реалізації соціальної політики в нашій державі».
На конференції були присутні 45 представників різних релігійних громад і конфесій. Результатом цього заходу стало затвердження Резолюції Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій з протидії туберкульозу в Україні та розробка детальних рекомендацій представникам релігійних організацій щодо їхньої участі у протидії епідемії туберкульозу.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за інформацією dssz.gov.ua
