Як повідомляло наше видання, за технічної підтримки проекту Агентства США з міжнародного розвитку (United States Agency for International Development — USAID) «Посилення контролю за туберкульозом в Україні» налагоджено тісну взаємодію Державної санітарно-епідеміологічної служби (далі — Держсанепідслужба) України та Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням — у питаннях, які стосуються інфекційного контролю за туберкульозом. Адже на сьогодні невирішеним залишається питання діагностики та лікування туберкульозу з поширеною стійкістю, якість лікування пацієнтів з яким залежить від належної організації механізмів інфекційного контролю.
Нагадаємо, що завдяки реалізації цього проекту в 10 проектних регіонах (Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Одеській, Харківській, Херсонській областях та АР Крим, а також у містах Києві та Севастополі) вперше визначено регіональних координаторів Держсанепідслужби з інфекційного контролю і проведено для них тренінг із питань інфекційного контролю за туберкульозом у закладах охорони здоров’я України. Розпочато щоквартальне навчання всієї вертикалі фахівців служби.
Так, у рамках зазначеного проекту USAID у квітні 2013 р. 9 українських спеціалістів упродовж 2 тиж вивчали міжнародний досвід з питань інфекційного контролю за туберкульозом на тренінгах, організованих Навчальним центром при Володимирському обласному протитуберкульозному диспансері (Російська Федерація). Це єдиний у країнах Східної Європи сертифікований ВООЗ навчальний центр з інфекційного контролю. Наші фахівці взяли участь у тренінгах «Попередження нозокоміальної передачі туберкульозу» та «Інженерні аспекти попередження внутрішньолікарняної передачі туберкульозу. Проектування, монтаж, балансування, паспортизація, прийом та обслуговування вентиляційних систем». У якості тренерів виступили міжнародні експерти з питань інфекційного контролю за туберкульозом — представники Центрів з контролю та профілактики захворювань (Centers for Disease Control and Prevention — CDC), США.
Учасники розглянули усі три компоненти інфекційного контролю: адміністративний, інженерний та персональний захист; вивчали економічну обґрунтованість заходів з інфекційного контролю; моделювали різноманітні ситуації з розробки заходів інфекційного контролю та прийняття управлінських рішень; напрацьовували навички написання ефективних планів інфекційного контролю; обговорювали проблеми реалізації програм інфекційного контролю в різних країнах. Важливо, що питання інфекційного контролю розглядали як на прикладі лікувально-профілактичних закладів, так і стосовно закладів пенітенціарної системи та місць масового скупчення людей.
Набутий досвід учасники тренінгів будуть використовувати на своїх робочих місцях, покращуючи якість роботи з інфекційного контролю, проводячи тренінги для співробітників своїх служб та беручи участь у процесі перегляду нормативної документації з інфекційного контролю за туберкульозом, інженерією та архітектурою лікувально-профілактичних закладів на національному та регіональному рівнях.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.dssz.gov.ua
