Вченими Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України запропоновано абсолютно нову ідеологію розвитку діагностичного напряму системи ядерної медицини на основі широкого застосування більш дешевих спеціалізованих гамма-камер замість універсальних багатофункціональних діагностичних систем.
Запропонований українськими фахівцями підхід дозволяє значно скоротити базові інвестиції в галузь і зробити ядерну медицину доступною для широких мас населення. Раціональність цієї ідеї та доцільність її реалізації навіть у розвинених країнах схвалена фахівцями США і Європейського Союзу.
За фінансової підтримки Державного агентства України з питань науки, інновацій та інформатизації в рамках виконання державного замовлення на розроблення новітніх технологій інститутом створено дві спеціалізовані системи радіонуклідної діагностики: для сканування всього тіла людини та для кардіологічних досліджень.
Система для кардіологічних досліджень забезпечує більш високу просторову роздільну здатність, а також менший час досліджень. Ця система також може використовуватися при томографічній діагностиці уражень головного мозку людини та проведенні досліджень щитовидної залози. Завдяки спрощеній конструкції порівняно зі звичайними гамма-камерами загального призначення ці системи мають менші масово-габаритні показники та нижчу вартість.
Спеціалізована камера для сканування всього тіла людини дозволяє проводити всі види радіонуклідних досліджень, які не вимагають томографії, а це 85%. Основне призначення цієї системи — виявлення онкологічної патології на ранніх стадіях, а також проведення посттерапевтичного контролю.
Система для сканування всього тіла людини може бути використана як основна у більшості радіологічних відділень у вітчизняних медичних закладах, де переважна кількість радіонуклідних досліджень не потребує отримання томографічних зображень.
Конструкція і технічні параметри обох систем відповідають сучасному рівню подібних систем діагностики від відомих світових виробників, проте вони у 4 рази дешевші.
Вартість дослідження на розробленій системі у 20 разів нижча, ніж на ПЕТ. Слід зазначити, що наприклад у США кількість сканувань на гамма-камерах у 10 разів більша, ніж ПЕТ-досліджень.
Потреба України — 300 подібних систем, що дозволить підняти значення показника, за яким у світі оцінюється розвиток ядерної медицини — кількості досліджень на 1000 осіб на рік — до 20. А це лише нижня межа європейського рівня (20–50).
Вже сьогодні в Україні може бути організоване виробництво в обсязі 20 діагностичних систем на рік, а за наявності гарантованого замовлення впродовж року обсяг виробництва може бути доведений до 50 одиниць на рік.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.kmu.gov.ua
