10 квітня 2013 р. у Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України відбулася нарада фахівців з питань впровадження Закону України «Про екстрену медичну допомогу», а також реалізації Національного проекту «Вчасна допомога» (). За результатами зустрічі пройшов брифінг за участю Володимира Юрченка, директора Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф МОЗ України; Михайла Стрельникова, начальника відділу екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України; Віктора Лисака, директора Департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації, та Олексія Навроцького, керівника Національного проекту «Вчасна допомога».
Під час брифінгу фахівці підсумували роботу, виконану МОЗ України та регіонами протягом І кварталу 2013 р., з того часу, як закон «Про екстрену медичну допомогу» вступив у силу. Як зазначив В. Юрченко, на сьогодні можна констатувати: в усіх регіонах України центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф створено та зареєстровано, їхні штати затверджено. Також сесіями обласних рад ухвалено бюджети всім центрам на розвиток екстреної медичної допомоги на 2013 р., закуплено медикаменти до кінця року, крім того, усі території забезпечили свої транспортні засоби — санітарні автомобілі — пально-мастильними матеріалами.
«Основним питанням, яким ми займаємося зараз, є початок впровадження Національного проекту «Вчасна допомога» і реалізації розпорядження Кабінету Міністрів України (КМУ) про маршрутизацію викликів на номер 103 (Прим. ред. — розпорядження КМУ від 25.03.2013 р. № 203-р «Деякі питання створення системи центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»). Це саме той механізм, який дасть нам можливість отримати виклик з будь-якого населеного пункту області до єдиної диспетчерської, яка далі спрямує його на реалізацію на території», — повідомив В. Юрченко.
Як зазначив М. Стрельников, протягом минулого кварталу серйозних нарікань на роботу системи не було, і новації, що запроваджуються, жодним чином не шкодять пацієнтам. «МОЗ України веде моніторинг, який включає відстежування виконання викликів та дзвінків на «гарячу лініюю» по всіх регіонах країни. Так, за 3 міс цього року на «гарячу лінію» не стільки зі скаргами, скільки з уточнюючими запитаннями, зателефонували 2056 осіб — як громадян, так і медичних працівників; усіма бригадами швидкої допомоги, що працюють на території України, обслуговано 2 млн 639 тис. 618 викликів. Причому виконання норми прибуття, встановленої відповідною постановою КМУ, в межах 10 хв у містах виконується на 86,7%, у межах 20 хв у сільській місцевості — на 84,9%», — повідомив начальник відділу екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України.
Більше того, та робота, яка проводиться фахівцями міністерства з метою ефективної реалізації Закону, не залишає поза увагою і самих медиків. Так, вже затверджено два нормативні акти: наказом МОЗ України відокремлено професію «лікар медицини невідкладних станів» та «фельдшер медицини невідкладних станів» (Прим. ред. — наказ МОЗ України від 19.02.2013 р. № 133 «Про внесення змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професійних працівників Випуск 78 «Охорона здоров’я»); а також з 1 жовтня 2013 р. набирає чинності постанова КМУ від 27.03.2013 р. № 199 «Деякі питання оплати праці медичних працівників системи екстреної медичної допомоги», якою передбачено збільшення заробітної плати працівникам екстреної медичної допомоги за рахунок надбавок — на 40%.
«Можна констатувати, що всі регіони чітко розуміють своє завдання і реалізують ту ідею, яка покладена в основу Закону. Йдеться про централізацію всього наявного ресурсу, його ефективність і підконтрольність. При цьому варто пам’ятати, що без організації єдиної оперативної диспетчерської служби, без гарантійного прийняття виклику та його супроводу і виконання, система не запрацює ефективно», — впевнений М. Стрельников.
За словами О. Навроцького, говорячи про систему, необхідно пам’ятати, що йдеться про абсолютно сучасну, що відповідає усім світовим стандартам, модель управління екстреною медичною допомогою і безпосередньо її телекомунікаційну складову. Зокрема, кожен регіон матиме одну єдину регіональну оперативну диспетчерську екстреної медичної допомоги. Таким чином вся диспетчеризація та інші процеси відбуватимуться централізовано. Але варто зазначити, що це складні сучасні телекомунікаційні технології, і система подібної складності ніколи не реалізовувалася в Україні. На сьогодні закінчено перший етап — проектування побудови цієї телекомунікаційної системи на всій території України. Йдеться про побудову програмно-апаратного комплексу, який дасть можливість принципово по-новому контролювати процеси і розбудовувати систему екстреної медичної допомоги. Це серйозне технічне рішення, дуже складний набір обладнання, яке буде функціонувати в кожному з регіонів.
Цього ж дня міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова разом з головою Київської обласної державної адміністрації Анатолієм Присяжнюком відвідала Броварську підстанцію Бориспільської станції екстреної медичної допомоги, де ознайомилася з роботою диспетчерського пункту швидкої та провела робочу нараду з працівниками системи охорони здоров’я щодо реформування медичної галузі в області, де обговорили питання, пов’язані із впровадженням Закону України «Про екстрену медичну допомогу».
Цим документом, нагадала Р. Богатирьова, передбачено розмежування швидкої допомоги на екстрену та невідкладну, а основною метою раціоналізації та подальшого розвитку екстреної медичної допомоги, за її словами, є забезпечення не лише доступності, а й своєчасності швидкої медичної допомоги для громадян.
Значну увагу в цьому процесі, наголосила керівник МОЗ України, держава приділяє підвищенню соціального статусу медичних працівників, створенню належних умов праці та забезпеченню достойної оплати праці медиків. Р. Богатирьова повідомила, що Урядом прийнято постанову «Деякі питання оплати праці медичних працівників системи екстреної медичної допомоги», якою передбачається можливість отримання щомісяця медичними працівниками системи екстреної медичної допомоги надбавки за особливий характер праці у розмірі до 20% посадового окладу, надбавки за особливі умови праці у розмірі до 20% посадового окладу, а також матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі одного посадового окладу на рік.
«Президент України зазначив, що заробітна плата медичних працівників щороку підвищуватиметься не менше ніж на 10%», — зауважила Р. Богатирьова.
Не в останню чергу належне надання допомоги громадянам, на переконання міністра, пов’язане з оснащенням центрів екстреної медичної допомоги сучасними автомобілями. Тому ще одним питанням, яке сьогодні знаходиться під постійним контролем Уряду та МОЗ України, є питання оновлення парку автомобілів швидкої допомоги. «Протягом усіх років незалежності не існувало чіткого плану забезпечення медичних закладів санітарним транспортом, і суттєва частина автопарку швидкої безнадійно застаріла», — зазначила міністр. Упродовж 2012 р. закуплено 286 машин класу В і С для пілотних регіонів. У цьому році Урядом прийнято рішення про закупівлю 1000 машин класу В і С для того, щоб оновлення автопарку машин швидкої допомоги можна було почати по всіх регіонах, замінити ті з них, які вичерпали свій ресурс. У планах Уряду — повна заміна рухомого складу машин швидкої медичної допомоги протягом наступних 5 років.
За словами очільника Київської області А. Присяжнюка, в регіоні створено 7 відділень екстреної медичної допомоги, крім того працює й невідкладна допомога. Їх повністю забезпечено пально-мастильними матеріалами. Однією з проблем на сьогодні залишається оновлення автопарку, адже майже 80% карет швидкої допомоги давно потребують списання. «Сьогодні влада Київщини вирішує питання з Урядом щодо оновлення автомобільного парку екстреної медичної допомоги, закупівлі GPS-обладнання, а також відповідної медичної апаратури та медикаментів», — наголосив губернатор Київщини.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.zakon.rada.gov.ua, www.moz.gov.ua, www.koda.gov.ua
