На Прикарпатті відкриють перший в Україні хоспіс для дітей з обмеженим прогнозом життя

25 березня 2013 о 17:42
635

У благодійному марафоні беруть участь представники влади, меценати, на­уковці, діячі культури, медики тощо. Допомогою такого закладу могли б користуватися діти з тяжкою неврологічною патологією, дитячим церебральним паралічем, вадами розвитку нервової системи, діти з наслідками нейроінфекції та іншими невиліковними хворобами. Дитячий хоспіс матиме виїзну службу для надання невідкладної допомоги сім’ям, що опинилися у скрутній ситуації, а також стаціонар цілодобового і денного перебування матері та дитини.

Акція проходить за підтримки Міністерства охорони здоров’я України. Як зазначила у відеозверненні до організаторів та учасників телемарафону міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова, проблема професійної допомоги людям з обмеженим прогнозом життя останнім часом набуває великого медико-соціального значення в усьому цивілізованому світі. І Україна не може лишатися осторонь та не враховувати міжнародного досвіду запровадження й удосконалення паліативної допомоги. «Існування поруч із нами невиліковно хворих людей — це іспит на нашу людяність, а коли йдеться про хворих дітей, то це іспит ще й на мужність. Адже треба мати залізні нерви, щоб не впасти у відчай від розуміння того, що маленьку людину, яка тільки починає жити, спіткала недитяча трагедія. І зробити все, щоб вона не відчувала страху та болю, а її душа була зігріта теплом і надією», — зазначила Р. Богатирьова.

Створити перший в Україні хоспіс для дітей — непросте завдання, оскільки це не звичайний медичний заклад, а ціла система надання різних видів допомоги тяжко хворим дітям: тут мають поєднуватися медична та соціальна допомога, психологічна та духовна підтримка, педагогічний та фізичний догляд. До того ж, хоспіс — єдиний заклад, що на професійному рівні надає психологічну допомогу сім’ї, яка опинилася в неймовірно складній ситуації.

За даними експертів, в Україні впродовж останніх 5 років близько півтора мільйони пацієнтів та членів їхніх родин щорічно потребують паліативної допомоги, мета якої — полегшити їхні страждання. Однак, на жаль, повністю ці потреби українська медицина забезпечити не в змозі через брак спеціальних закладів, кваліфікованих працівників, фінансових ресурсів. Саме тому надзвичайно важливою є допомога благодійників.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.kmu.gov.ua