Такі фактори контролю поширення інфекційних захворювань, як доступність медичної допомоги, розвиток терапії та покращання соціально-побутових умов, є важливими, але не вирішальними. На це звернула увагу міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова під час відкриття Другого модуля освітньо-роз’яснювального соціального проекту для представників засобів масової інформації «Школа медичної журналістики» на тему: «Вакцинація: тільки факти», який проходив у четвер, 21.03.2013 р., в Українському національному інформаційному агентстві УКРІНФОРМ.
За словами міністра, інфекційні хвороби залишаються однією з основних причин інвалідності та смертності населення в усьому світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 24,7% усіх смертей у світі спричинено інфекційною патологією. Що ж стосується дитячої смертності, то 63% загальної кількості летальних випадків малюків пов’язано саме з інфекційною патологією. За офіційними даними, щороку у світі від пневмонії помирають 2 млн дітей, а внаслідок ускладнень кору — до 200 тис. До 1 млн дітей занедужують на кашлюк, 350 тис. з них — помирають. 500 тис. дітей гинуть від інфекції, викликаної гемофільною паличкою типу b, ще 500 тис. народжуються із симптомами вродженої краснухи, майже 30 тис. дітей помирають від менінгококової інфекції, — повідомила Р. Богатирьова.
Міністр охорони здоров’я наголосила, що з метою профілактики вакцинокерованих інфекцій щороку в світі використовують 550 млн в доз вакцин. Щорічно вакцинація рятує життя 3 млн дітей у світі. При використанні нових вакцин, які планується впровадити в найближчі 5–15 років, буде можливо запобігти загибелі 8 млн дітей.
Для успішної боротьби з інфекційними недугами в Україні запроваджена та діє Загальнодержавна програми з імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2007–2015 роки. «Для України питання імунопрофілактики на сьогодні залишається одним із найважливіших та пріоритетних. Завдяки державній політиці у сфері імунопрофілактики та за сприяння міжнародних організацій вдалося різко знизити поширеність окремих інфекцій, зокрема кору, дифтерії, кашлюку, поліомієліту, туберкульозу серед немовлят», — зазначила Р. Богатирьова.
При цьому міністр зауважила: через те, що сьогодні відбувається зниження захворюваності на керовані інфекції, у населення виникає питання про доцільність продовження імунізації. «Іноді це використовується для формування думки про необов’язковість вакцинації, а в результаті страждає впевненість батьків у необхідності імунізації. Це ставить під загрозу життя і здоров’я майбутніх поколінь, адже зниження рівня охоплення населення профілактичними щепленнями дуже швидко викличе епідемічні спалахи небезпечних інфекцій», — висловила занепокоєння керівник Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України.
Р. Богатирьова наголосила, що економічний ефект вакцинопрофілактики очевидний та безперечний, це відзначається на зменшенні кількості госпіталізацій, зменшенні витрат на лікування, а також на запобіганні епідеміям. Витрати на вакцинацію приблизно в 10 разів менші, ніж витрати на лікування. Щороку держава вживає заходів для забезпечення ефективної імунопрофілактики. У 2012 р. МОЗ України забезпечив потребу в окремих вакцинах на 100% (вакцини для профілактики поліомієліту, туберкульозу, кашлюку, дифтерії та правця). У попередні роки забезпеченість цими вакцинами не перевищувала 70–80%. При цьому варто зазначити, що кожна країна розробляє національні схеми вакцинації відповідно до існуючої епідемічної ситуації, рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), наявної системи охорони здоров’я, епідеміологічних особливостей тієї чи іншої інфекційної хвороби та появи на ринку нових вакцин. Україна належить до країн, що має мінімальну кількість інфекційних хвороб, для профілактики яких проводяться планові щеплення, підкреслила міністр.
На сьогодні в Україні рутинна вакцинація проводиться проти 10 інфекційних захворювань. Спільними інфекційними хворобами, для профілактики яких проводяться щеплення як у країнах ЄС, так і в Україні, є кашлюк, дифтерія, правець, поліомієліт, Hib-інфекція, кір, краснуха, епідемічний паротит. Національний календар щеплень, починаючи із проголошення незалежності України, переглядався 4 рази (у 1996 р., у 2000 р., двічі — у 2011 р.). Чинний Національний календар щеплень відрізняється від попередніх широким впровадженням та застосуванням інноваційних, ефективних та безпечних вакцин, він був розроблений провідними фахівцями та науковцями МОЗ та НАМН України згідно з вимогами ВООЗ і не має суттєвих відмінностей від схем імунізації, передбачених календарями щеплень інших країн світу.
«Основним завданням імунопрофілактики є створення популяційного імунітету населення держави на рівні 95%. Високий рівень охоплення щепленнями можна досягти, з одного боку, при достатньому рівні забезпечення імунобіологічними препаратами та відповідального ставлення населення до свого здоров’я, а з другого — за умови грамотної інформаційної кампанії», — повідомила Р. Богатирьова, зазначивши при цьому, що надзвичайно небезпечними є антивакцинальні настрої в суспільстві, що впливають на рівень охоплення щепленнями. Саме внаслідок них з 2008 по 2010 р. спостерігалася тенденція до різкого зниження рівня охоплення щепленнями дітей, — акцентувала увагу керівник МОЗ України.
Р. Богатирьова підкреслила, що практично кожен рік в Україні відбувається антивакцинальна кампанія, в якій беруть участь політики, засоби масової інформації і навіть деякі медики. За такими кампаніями стоять інтереси тих, хто бажає перерозподілу ринку імунобіологічних препаратів, лобістів. Вони призводять до погіршення показників здоров’я нації, оскільки спричиняють чисельні відмови батьків від проведення профілактичних щеплень дітям.
«Як тільки ми починаємо активно рухатися до головної мети імунопрофілактики — створення популяційного імунітету на рівні 95% охоплення щепленнями населення, відразу стикаємося з антивакцинальною кампанією», — констатувала міністр.
Водночас починаючи з 2009 р. МОЗ України спільно з міжнародними партнерами розроблено послідовну чітку інформаційну кампанію щодо необхідності вакцинації, саме тому відбувається поступове зростання рівня охоплення щепленнями.
«Не можна обходити стороною і питання виявлення причин погіршення стану здоров’я дітей у поствакцинальний період», — впевнена Р. Богатирьова. За її словами, поствакцинальний період найчастіше проходить безсимптомно. Проте у деяких щеплених можуть виникнути допустимі погіршення у стані здоров’я — це нестійкі патологічні (функціональні) зміни в організмі, індивідуальні за ступенем прояву. Такі діти потребують нагляду з боку батьків та медичного нагляду щодо забезпечення їм охоронного режиму, хорошого харчування, при необхідності — симптоматичного лікування.
«Найважливішим при цьому є питання своєчасного виявлення причини, що призвела до погіршення здоров’я, яке в часі співпадає з вакцинацією, та надання належної медичної допомоги», — наголосила міністр та додала, що Україна — єдина країна на пострадянському просторі, де розслідування випадків можливих несприятливих подій після імунізації є обов’язковою складовою програми з імунопрофілактики, адже безпека вакцинації є наріжним каменем програми поруч із її ефективністю.
Що стосується якості препаратів для вакцинації, зазначила міністр охорони здоров’я, усі вакцини, які закуповує міністерство та які використовуються для вакцинації, зареєстровані в Україні, і перед централізованим постачанням до регіонів проходять лабораторний контроль якості. На сьогодні в Україні контроль якості медичних імунобіологічних препаратів здійснює сертифікована ВООЗ лабораторія ДП «Державний експертний центр МОЗ України», яка має усі необхідні дозвільні документи. При цьому переважна більшість вакцин, які закуповує МОЗ України,— використовуються не тільки в Україні, а й у багатьох провідних країнах світу.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.moz.gov.ua
