Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України відстежує проблемні питання, які виникають у процесі реформування медичної галузі, та докладає зусиль для їхнього вирішення. Про це міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова заявила, спілкуючись із регіональними журналістами. «Під час поїздок у різні регіони нашої країни і спілкування з медиками та громадянами мені доводиться чути про ті чи інші складнощі, що пов’язують із медичною реформою, — зазначила Р. Богатирьова. — Повинна сказати, що не все просто через те, що іноді, наприклад, закривають один лікувальний заклад, не відкриваючи іншого, змушуючи людей в умовах бездоріжжя та відсутності транспорту добиратися до лікаря за 15–20 км». Позиція МОЗ України, за словами міністра, абсолютно чітка: доступність та якість медичної допомоги громадянам в жодному разі не має погіршуватися. «Як наголосив Президент України під час розширеного засідання Кабінету Міністрів України, реформа — це не закриття лікувальних закладів», — підкреслила Р. Богатирьова.
Натомість, за словами міністра, Україна успадкувала з радянських часів структуру лікарень, яка за роки незалежності майже не змінювалася. На сьогодні мережа медичних закладів не завжди відповідає вимогам часу, медичні послуги в різних лікарнях часто дублюються, у деяких з них через недовантаження і недофінансування надають неякісні послуги. Багато дільничних лікарень працюють переважно не як сучасні високотехнологічні медичні заклади, а як соціальні заклади для бідних, літніх, самотніх людей, виконуючи, по суті, функції соціальних служб. Малопотужні лікарні на 20–40 ліжок мають бути об’єднані у більші заклади для того, щоб запобігти розпорошеності ресурсів як фінансових, так і кадрових. Як наголосила Р. Богатирьова, йдеться про перепрофілювання лікарень: дільнична лікарня, наприклад, може перетворитися або в амбулаторію сімейної медицини, або в лікарню відновного лікування, або в інший заклад. Коли ж справа дійде до створення госпітальних округів, деякі центральні районні лікарні можуть бути перетворені у лікарні планового лікування тощо. «Хочу вас запевнити, що ніякого закриття лікарень не буде. Просто будуть з’являтися нові підходи до організації роботи закладів охорони здоров’я», — сказала Р. Богатирьова. Це дасть можливість зосереджувати там, де це необхідно, кваліфіковані кадри, новітнє медичне обладнання, надсучасні технології для проведення точної діагностики, інтенсивного лікування, надання спеціалізованої медичної допомоги.
Первинна медико-санітарна допомога, нагадала міністр, має надаватися в закладах, розташованих від 2 до 7 кілометрів від місця, де проживає людина. І цього нормативу, наголосила вона, зобов’язані дотримуватися як у містах, так і в сільській місцевості. До того ж, мають бути враховані й санітарні норми, щоб у черзі до лікаря одночасно не сиділи хворі та здорові, діти та дорослі. «У ході перетворень все це необхідно враховувати і коригувати, щоб знівелювати ризики та проблеми, які викликають нарікання та критику з боку громадян», — підкреслила керівник МОЗ України, наголосивши, що вагома частина відповідальності за це лежить на органах місцевої влади. Адже саме в їхньому віданні знаходяться питання, пов’язані з налагодженням належного транспортного зв’язку, розбудовою центрів первинної медико-санітарної допомоги тощо. Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», управління закладами охорони здоров’я, які знаходяться у віданні територіальних громад, а також організація їхнього матеріально-технічного та фінансового забезпечення належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Сьогодні, звернула увагу Раїса Богатирьова, почали надходити скарги від жителів віддалених сіл, де немає аптек, про неможливість придбати ліки. Втім, МОЗ України прийнято заходи для максимальної лібералізації умов продажу лікарських засобів у сільській місцевості. За словами міністра, відповідним наказом МОЗ України передбачено, що у разі відсутності аптеки чи її структурного підрозділу роздрібна торгівля лікарськими засобами здійснюється у приміщеннях фельдшерських, фельдшерсько-акушерських пунктів, сільських, дільничних лікарень та амбулаторій працівниками цих закладів, які мають медичну освіту. Також суттєво спрощені вимоги до фахівців та приміщень аптечних закладів. Зокрема, лише у сільській місцевості дозволяється розташування аптеки у будинках громадського призначення, окрім шкіл, закладів дошкільної освіти та під’їздів житлових будинків, а також у приміщеннях сільської чи селищної ради, підприємств поштового зв’язку без улаштування окремого виходу назовні. Передбачено також, що посади керівників аптек можуть займати фахівці, які мають дипломи навчальних закладів І–ІІ рівня акредитації, а не виключно ІІІ–IV рівня, як вимагається від керівників аптечних закладів у містах.
Тож, за словами Р. Богатирьової, дуже важливим є правильне розуміння цілей та завдань реформи на місцях та відповідальне ставлення до своїх обов’язків у цьому контексті з боку обласних держадміністрацій та органів місцевого самоврядування. МОЗ України з початку нинішнього року активізувало роботу з надання їм методологічної, консультативної та практичної допомоги для вирішення проблемних питань, що виникають у процесі реалізації медичної реформи. «Ми визначили пріоритетом вивчення проблемних питань медичної галузі на місцях і за кожним із заступників міністра охорони здоров’я закріпили регіони, в які вони здійснюють робочі поїздки з метою моніторингу виконання Національного плану дій та прийняття вчасних адекватних заходів для вирішення проблемних питань», — повідомила Р. Богатирьова.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.moz.gov.ua
