За даними Міністерства охорони здоров’я України, основними причинами збільшення кількості коінфекції ВІЛ/туберкульоз, а також мультирезистентного туберкульозу (МР ТБ) в Україні є проблема організації контрольованого лікування, особливо на амбулаторному етапі, та низький рівень ефективності лікування туберкульозу взагалі. Ефективність лікування нових випадків туберкульозу загалом становить 58%, а МР ТБ із підтвердженим діагнозом — лише 20%, тоді як, за критеріями ВООЗ, ця цифра має сягати 75%, а Загальнодержавною цільовою соціальною програмою протидії захворюванню на туберкульоз на 2012–2016 роки (далі — Загальнодержавна програма) передбачено 65%.
В умовах ініціативи України щодо регіонального лідерства у боротьбі з епідемією МР ТБ та коінфекції ВІЛ/туберкульоз нині держава несе за це відповідальність перед Європейським Співтовариством. Водноча, існують ризики щодо зниження зовнішнього фінансування і недостатньої послідовності забезпечення надання послуг з лікування, догляду та підтримки пацієнтів при передачі програм Глобального фонду. Оптимальним шляхом вирішення існуючих проблем є посилення лідерства держави у протидії епідемії туберкульозу. Необхідно також посилити контроль з боку держави за ефективним використанням коштів при реалізації програм і проектів, збільшити частку державного фінансування протитуберкульозних програм, забезпечити з боку держави умови для реалізації національної стратегії щодо боротьби з туберкульозом, а саме нормативне врегулювання, технічну і гуманітарну допомогу в адаптації та впровадженні міжнародних стандартів.
У зв’язку з цим Державна служба України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням (далі — Держслужба України соцзахворювань) ініціює пришвидшення розробки та затвердження регіональних програм протидії туберкульозу, а також здійснюватиме контроль їх відповідності заходам Загальнодержавної програми. Відповідне звернення направлено до Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Як відомо, Загальнодержавною програмою передбачено виконання низки пріоритетних завдань, націлених на боротьбу із захворюванням на туберкульоз. Насамперед, це:
- реформування системи надання протитуберкульозної допомоги, максимальне наближення медичних послуг до хворого, інтеграція надання медичної допомоги, що забезпечить доступ населення до послуг із діагностики, лікування туберкульозу та догляду за хворими;
- забезпечення заходів інфекційного контролю у протитуберкульозних закладах з утворення відділень для лікування МР ТБ;
- забезпечення узгодженого функціонування систем протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу з метою профілактики, своєчасного виявлення та лікування коінфекції ВІЛ/туберкульоз;
- модернізація системи моніторингу та оцінки виконання програми, роботи закладів охорони здоров’я на центральному та регіональному рівнях.
Відповідальними виконавцями Загальнодержавної програми є Міністерство охорони здоров’я України, Держслужба України соцзахворювань, Державна пенітенціарна служба України, Національна академія медичних наук, Міністерство оборони України, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації. Таким чином, питання успішного виконання основних завдань програми — це створення дієвої моделі взаємодії та координації зусиль як між виконавцями програми, так і налагодження тісного діалогу з громадським сектором.
Для ефективної реалізації Загальнодержавної програми на регіональному рівні розробляються і затверджуються регіональні програми протидії туберкульозу. На сьогодні не всі регіони забезпечили прийняття таких програм. Переважна більшість протитуберкульозних закладів нині перебувають у власності місцевих громад, і питання їх фінансового та матеріально-технічного забезпечення лежить на місцевих радах та адміністраціях. Виконання заходів щодо профілактики, лікування та соціальної підтримки, які передбачені програмою, можливе лише за умови належної матеріально-технічної бази закладів, які здійснюють лікування та профілактику туберкульозу.
Держслужба України соцзахворювань підготувала відповідні листи для голів обласних адміністрацій з метою отримання вичерпної відповіді: на якій стадії перебуває виконання плану зміцнення матеріально-технічного потенціалу протитуберкульозних закладів. Протягом поточного року Держслужба України соцзахворювань запроваджує спеціальні апаратні наради, на яких будуть заслухані представники з усіх областей країни, відповідальні за виконання заходів протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу. Двічі на місяць запрошуватимуться головні фтизіатри областей, головні лікарі регіональних центрів СНІДу та представники управлінь охорони здоров’я з метою інформування щодо правових, організаційних, фінансових, кадрових питань.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.dssz.gov.ua
