Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині», розроблений МОЗ України, винесено на громадське обговорення. Розробленню нової редакції Закону сприяла низка передумов, а саме:
- недосконале державне регулювання діяльності державних та комунальних закладів і державних наукових установ, пов’язаної з трансплантацією органів та інших анатомічних матеріалів, що в багатьох випадках призводить до виникнення ситуацій, які унеможливлюють збереження життя людини, яка того потребує;
- не виважені та суперечливі положення Закону стосовно встановлення презумпції незгоди особи стати донором анатомічних матеріалів у разі своєї смерті та невідповідність цих положень світовій практиці в галузі трансплантації;
- низька довіра населення в державі до порядку взяття та використання органів померлих донорів, що не відповідає міжнародним тенденціям розвитку сфери трансплантації;
- відсутність достатньої кількості закладів охорони здоров’я, що можуть забезпечувати надання хворим якісної високотехнологічної медичної допомоги;
- недосконалість єдиної державної інформаційної системи у сфері трансплантації, що також гальмує розвиток системи трансплантації.
Серед новацій, запропонованих новою редакцією, слід відзначити такі:
- МОЗ України має затверджувати реєстр органів та інших анатомічних матеріалів для трансплантації;
- трансплантацію органів можуть здійснювати лише державні та комунальні заклади охорони здоров’я і державні наукові установи, а приватні заклади — лише діяльність, пов’язану із трансплантацією тканин і клітин. Перелік цих закладів затверджується Кабінетом Міністрів України за результатами їх акредитації в установленому законодавством порядку. Визначено напрямки діяльності, за якими проводитиметься акредитація. Порядок проведення акредитації має бути затверджено МОЗ України;
- кожна повнолітня дієздатна особа має право письмово заявити про незгоду щодо посмертного донорства його органів і тканин. Письмова заява особою повинна бути надана до найближчого медичного закладу, та протягом 24 год інформація про особу, що заявила про незгоду посмертного донорства, має бути занесена до Єдиної інформаційної системи трансплантації;
- у разі відсутності такої заяви взяття органів та тканин у померлих осіб для трансплантації дозволяється з моменту визначення людини померлою в порядку, який встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, крім випадків, якщо керівнику державного або комунального закладу охорони здоров’я чи державної наукової установи, керівнику структурного підрозділу державного або комунального закладу охорони здоров’я чи державної наукової установи, або особам, що виконують їх обов’язки, до моменту взяття органів і тканин для трансплантації надана заява про незгоду на взяття органів та тканин для трансплантації, написана даною особою при житті, або письмова заява, написана її/його чоловіком/дружиною, а при їх відсутності — одним з її/його близьких родичів (батьки, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки) або її/його законних представників щодо її/його прижиттєвої відмови від посмертного донорства.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
