Стан та перспективи розвитку лабораторної бази Держсанепідслужби України

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1382 «Про утворення територіальних органів Державної санітарно-епідеміологічної служби» протягом 2012 р. створено і функціонують 30 Головних управлінь Держсанепідслужби України, які є окремими юридичними особами, з яких 1 — в Автономній Республіці Крим, 24 — в областях, 2 — в містах Києві та Севастополі та 3 — на відповідному виді транспорту (водний, залізничний та повітряний).

Для забезпечення благополучної санітарно-епідемічної ситуації в країні необхідна реалізація першочергових заходів щодо профілактики інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей, запобігання шкідливому впливу на стан здоров’я і життя людини факторів середовища життєдіяльності.

Зазначені заходи серед іншого включають необхідність проведення мікробіологічних, вірусологічних, паразитологічних, санітарно-гігієнічних, токсиколого-гігієнічних, фізичних, радіологічних, молекулярно-генетичних та інших моніторингових та діагностичних досліджень факторів середовища життєдіяльності людини.

З цією метою в рамках реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 р. № 1050 «Деякі питання Державної санітарно-епідеміологічної служби» у сфері управління Держсанепідслужби утворено 30 лабораторних центрів, які є окремими юридичними особами.

Однак проведений аналіз лабораторної мережі Держсанепідслужби України невтішний. Рівень забезпечення лабораторних підрозділів сучасним лабораторним обладнанням для проведення бактеріологічних, вірусологічних, молекулярно-генетичних, санітарно-хімічних та радіологічних досліджень є недостатнім. Матеріально-технічна база значної частини лабораторій не дозволяє отримувати об’єктивні та своєчасні результати досліджень біологічних патогенних агентів, високотоксичних хімічних речовин, які здатні проявляти шкідливу дію у низьких концентраціях. Гострий дефіцит сучасного лабораторного обладнання поєднується з нерівномірним його розподілом між лабораторіями, з непродуманою комплектацією і низькою ефективністю використання нового високотехнологічного обладнання. Приміщення більшості лабораторій не відповідають сучасним умовам, а у багатьох випадках обладнання взагалі розміщено у пристосованих приміщеннях. Система референс-лабораторій для дослідження факторів середовища життєдіяльності людини фактично відсутня. Сучасні методи молекулярної діагностики і типування збудників інфекційних хвороб не впроваджуються. У системі ISO 17025 акредитовано лише 5 лабораторій. Відсутня єдина система підготовки кадрів. Методологічна база для проведення лабораторних досліджень не гармонізована з міжнародними вимогами. Спостерігається повільне впровадження цифрових і комп’ютерних технологій при відсутності організаційних, технологічних, діагностичних та юридичних стандартів їх застосування, низький рівень комп’ютеризації лабораторної мережі. Відсутні економічні стимули підвищення ефективності роботи лабораторій щодо впровадження більш раціональних аналітичних технологій та більш глибокої інтерпретації лабораторних результатів. У результаті відсутності загальноприйнятих стандартів проведення лабораторних досліджень вони на різних етапах багаторазово дублюються або виконуються зайві, які не містять достатнього обґрунтування.

За результатами проведеного аналізу та на виконання п. 197.3 Національного плану дій на 2012 р. щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 рр., затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2012 р. №187/2012, Держсанепідслужбю України було розроблено Дорожню карту оптимізації мережі лабораторних підрозділів територіальних органів Держсанепідслужби (Дорожня карта), яка була затверджена 20 грудня 2012 р. віце-прем’єр-міністром України — міністром охорони здоров’я України Р.В. Богатирьовою.

Згідно із Дорожньою картою заплановано здійснення комплексних заходів протягом 2013–2017 рр. з таких напрямків:

створення 347 міжтериторіальних відокремлених структурних підрозділів лабораторних центрів Держсанепідслужби (січень 2013 р.);
уніфікація оснащення лабораторних центрів Держсанепідслужби шляхом розробки вимог до табельного оснащення зазначених закладів та їх відокремлених структурних підрозділів (серпень 2013 р.), із впровадженням інформаційно-аналітичних систем (грудень 2014 р.);
забезпечення сучасних вимог щодо організації проведення лабораторних досліджень шляхом впровадження Інструкції з контролю якості (внутрішній контроль, зовнішня оцінка якості), розробки та затвердження Інструкцій щодо лабораторної діагностики відповідних нозологій інфекційних хвороб, а також типових стандартних операційних процедур окремих досліджень тощо (грудень 2017 р.);
оснащення необхідним сучасним лабораторним обладнанням з урахуванням міжнародних вимог для проведення бактеріологічних, молекулярно-генетичних, вірусологічних, санітарно-хімічних, токсикологічних, фізичних та радіологічних досліджень (грудень 2017 р.);
забезпечення функціонування референс-лабораторій за напрямами мікробіологічних, вірусологічних, паразитологічних, санітарно-гігієнічних, токсиколого-гігієнічних, фізичних, радіологічних та молекулярно-генетичних досліджень шляхом розробки та затвердження положень про референс-лабораторію, визначення базових установ для розміщення профільних референс-лабораторій тощо (грудень 2014 р.) ;
забезпечення лабораторних центрів Держсанепідслужби висококваліфікованими працівниками шляхом організації постійно діючих курсів та тематичних циклів із питань лабораторних досліджень, участі у навчаннях за програмами Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та інших міжнародних організацій тощо (грудень 2017 р.);
приведення системи використання методів лабораторних досліджень відповідно до вимог Європейського Союзу шляхом їх адаптації та гармонізації (грудень 2017 р.);
використання міжнародного досвіду роботи державних лабораторій та входження до програм міжнародних лабораторних мереж (грудень 2017 р.).

Як зазначалося на засіданні Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 р., реалізація зазначеної Дорожньої карти та визначення основних напрямів перспективного розвитку лабораторної мережі Держсанепідслужби України є пріоритетним у діяльності служби та потребує затвердження Урядом Концепції розвитку лабораторної мережі.

З цією метою МОЗ України та Держсанепідслужбою України розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку лабораторної мережі Державної санітарно-епідеміологічної служби» (далі — Концепція).

Проектом Концепції визначено основні напрями перспективного розвитку лабораторної мережі Держсанепідслужби України з урахуванням необхідності підвищення ефективності використання коштів Державного бюджету при проведенні лабораторних досліджень для потреб державного санітарно-епідеміологічного нагляду, організаційно-методичного удосконалення, модернізації лабораторій, оснащення їх сучасними високочутливими приладами, діагностичними препаратами, забезпечення відповідної підготовки кадрів, створення єдиних стандартів лабораторного аналізу відповідно до рекомендацій ВООЗ.

З метою громадського обговорення проект Концепції розміщено на сайті Держсанепідслужби України.

Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.dsesu.gov.ua