За даними українських трансплантологів, трансплантація нирки коштує у 3–4 рази дешевше утримання пацієнта на гемодіалізі, при цьому пацієнт є повністю соціально реабілітованим. На сьогодні в Україні на гемодіалізі знаходяться понад 4 тис. пацієнтів, а пересадок нирок роблять приблизно 100 на рік, печінки — 12–14, серця — 1. При цьому щороку трансплантації нирки потребують понад 2000 людей, печінки — близько 1000, серця — 500–700. Донорами найчастіше стають родичі хворих, але в багатьох випадках через медичні показники їх органи не підходять для трансплантації.
Враховуючи медико-соціальну значимість розвитку української трансплантології, а також з огляду на необхідність врегулювання не лише медичних, а й юридичних, соціальних та моральних сторін у ході реформування трансплантаційної служби України, в усіх регіонах держави нині тривають наради та круглі столи, під час яких обговорюються актуальні питання розвитку галузі.
У цих заходах беруть участь науковці, громадські діячі, представники засобів масової інформації, благодійних і правозахисних організацій, релігійних конфесій, представники місцевих органів виконавчої влади та правоохоронці.
Так, 30 листопада 2012 р. в Управлінні охорони здоров’я Херсонської обласної державної адміністрації відбулася конференція за участю заступника начальника Управління охорони здоров’я Херсонської обласної державної адміністрації Наталії Марченко, заслуженого лікаря України Зінаїди Лашкул та представників релігійної громади Української православної церкви.
За словами З. Лашкул, сучасна трансплантологія дозволяє надати дієву допомогу багатьом хворим, які раніше були приречені на неминучу смерть або інвалідність. Практика вилучення органів для трансплантації у людей, щойно померлих, залишається найпоширенішою у світі. Всього за 10 років в Україні зроблено трохи більше 1000 трансплантації, тоді як в сусідніх країнах показники значно вищі. В нашій державі проведено всього 1,1% операцій з трансплантації від необхідної кількості.
Сьогодні в українському суспільстві відзначається протистояння щодо трансплантації органів померлих. Тому хворі, що потребують проведення такої операції, виїжджають до інших країн, насамперед, до Білорусі та Росії.
Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів» не дає підстав для безперешкодного здійснення трансплантації від померлих осіб. Оскільки в Україні частина населення неоднозначно ставиться до презумпції згоди на такий вид трансплантації, то, передусім, переконані медики, слід підвищити поінформованість суспільства щодо цього питання, а також підготувати відповідних спеціалістів.
Щодо питання, чи дозволяється християнину заповідати свої органи науці, представники священства, які були присутні на конференції, відповіли ствердно, мотивувавши це тим, що віддавати орган — це певне жертовне служіння, прояв любові до ближнього, який потребує допомоги. Це має бути свідомий вибір кожної людини, зазначили служителі церкви.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.moz.gov.ua
