Документом (реєстр. № 7372) пропонується визначити цілі, завдання і механізми реалізації державної та регіональної політики щодо зменшення масштабів зловживання алкогольною продукцією, профілактики алкоголізму, попередження негативних наслідків пияцтва у суспільстві.
Проект розроблено відповідно до Глобальної стратегії запобігання шкідливому вживанню алкоголю, затвердженої ВООЗ у 2010 р., а також згідно із загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права у сфері охорони здоров’я населення та з врахуванням українського і міжнародного досвіду.
Згідно із документом службам охорони здоров’я має належати центральна роль у протидії шкоді, заподіяній зловживанням алкоголем. Заклади охорони здоров’я повинні забезпечити якісну профілактику та результативне лікування порушень, викликаних вживанням спиртних напоїв.
Проект, зокрема, містить перелік контрзаходів щодо керування транспортними засобами у стані сп’яніння, який включає:
- заборону на зміну існуючої допустимої верхньої межі наявності алкоголю в біологічних середовищах водіїв;
- нульову терпимість щодо керування транспортним засобом у стані сп’яніння з боку працівників міліції та при розгляді справ у судовому порядку;
- організацію пунктів перевірки тверезості в організованих транспортних колективах та сприяння вибіркового алкогольно-респіраторного тестування широкого загалу водіїв;
- більш широку практику тимчасового позбавлення водійських прав у пияків в адміністративному порядку;
- зобов’язання використання систем блокування запалювання в автомобілі в конкретних випадках регулярної алкоголізації водія;
- запровадження програми обов’язкового консультування водіїв, за необхідності — лікування для осіб, що повторно скоюють правопорушення на ґрунті пияцтва;
- проведення спеціальних занять з роз’яснення негативних наслідків вживання алкоголю під час курсів навчання водіїв транспортних засобів для отримання прав;
- сприяння наданню альтернативних транспортних послуг клієнтам закладів, де розпивають спиртне;
- проведення спланованих, інтенсивних роз’яснювальних кампаній, орієнтованих як на конкретні ситуації (дні традиційних свят), так і на конкретні цільові групи, наприклад молодь.
Передбачено також заходи щодо обмеження продажу та доступності алкогольних напоїв, серед яких:
- ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями;
- регулювання кількості та місцезнаходження пунктів торгівлі алкогольними напоями і пунктів вживання їх на місці продажу;
- регулювання роздрібної торгівлі при проведенні місцевих заходів;
- розроблення суворих заходів з метою викорінення незаконного виробництва і продажу алкогольних напоїв, підвищення відповідальності за збут самогону та сурогатного алкоголю, денатурованих технічних спиртів тощо;
- підвищення адміністративної відповідальності та введення в особливих випадках кримінальної відповідальності продавців і осіб, що обслуговують клієнтів, за продаж спиртних напоїв неповнолітнім особам, які перебувають у стані сп’яніння.
Проект також містить низку заходів щодо регулювання цінової політики в галузі продажу алкогольних виробів, які включають:
- створення прогресивної системи оподаткування виробників алкогольних напоїв із врахуванням рівня чистого алкоголю в одиниці продукції;
- регулярний перегляд ставок акцизів з метою вирівнювання доступності різних видів алкогольних напоїв;
- заборона прямого або побічного стимулювання продажу алкогольних напоїв за цінами, нижчими від мінімальних, встановлених Урядом;
- встановлення подвоєної ставки акцизу на ненатуральні слабоалкогольні напої у перерахунку на кількість одиниць спирту;
- цінові стимули для безалкогольних напоїв, у тому числі безалкогольного пива.
Як вже писало наше видання, зловживання алкоголем є дуже серйозною проблемою для населення України. На початок 1990-х років споживання облікованої алкогольної продукції на душу населення становило 5,4 л абсолютного алкоголю на рік. У 2009 р. воно зросло до 10 л, тобто, в 1,8 раза. Проте із врахуванням міцних спиртних напоїв домашнього виготовлення, споживання іншої спиртовмісної продукції та денатурованих спиртів фактичне вживання алкоголю на душу населення на сьогодні становить понад 15 л на рік.
За оцінками експертів ВООЗ, підвищення допустимого рівня споживання алкоголю (із розрахунку 8 л абсолютного алкоголю (безводного спирту) на рік на душу населення) є надзвичайно небезпечним для здоров’я нації. Зокрема, споживання кожного літра понад зазначену межу віднімає 11 міс життя у чоловіків та 4 міс — у жінок.
У структурі вживаної в Україні алкогольної продукції (в перерахунку на абсолютний алкоголь) більше ніж половина припадає на горілку та міцні напої нелегального виготовлення. У молодіжному середовищі починаючи з 2000 р. спостерігається щорічне збільшення споживання слабоалкогольних напоїв. Вони виробляються зі смаковими і тонізуючими добавками, які притаманні безалкогольним напоям, і мають привабливі для молоді символіку та назви. Поєднання етилового спирту і тонізуючих речовин у складі слабоалкогольних напоїв прискорює розвиток психологічної залежності підлітків від них і в подальшому призводить до фізіологічної потреби вживання такої продукції.
Отже, ситуація є насправді загрозливою. Алкоголь — другий після трудової міграції фактор катастрофічного спаду кількості населення України. Причини смерті від зловживання алкоголем полягають не лише в численних фактах випадкових отруєнь. У більшості смертність зумовлена нещасними випадками та насиллям, окрім цього — серцево-судинними, інфекційними, онкологічними та іншими захворюваннями, які розвинулися у зв’язку з алкоголізацією. Розрив між тривалістю життя чоловіків та жінок в Україні — один із найвищих у світі. Передчасна смерть чоловіків віком 40–60 років, які в цьому віці мають найбільш цінний професійний досвід, наносить збиток трудовим ресурсам, знижує обсяг інвестицій у людський капітал. За даними МВС України, більше половини вбивць — нетверезі в момент злочину. Такий стан виявляють і в 40% самовбивць. У значної частини вихованців дитячих будинків є ознаки алкогольного синдрому плода.
Близько 50% смертельно травмованих у дорожньо-транспортних пригодах гинуть із підвищеним вмістом алкоголю у крові. Окрім цього, у стані алкогольного сп’яніння щорічно скоюють численні інші злочини: заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю, зґвалтування, хуліганство, розбої, викрадення транспортних засобів тощо.
Нині в окремих регіонах країни понад 70% підлітків вживають алкогольні напої. Вік залучення до спиртного знизився з 17 до 14 років. Майже ⅓ неповнолітніх в окремих областях України випивають щоденно. Раннє залучення молоді до алкогольної продукції в декілька разів підвищує ризик розвитку алкоголізму і насильницької смерті в майбутньому, руйнує професійну кар’єру.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
