Медичний працівник районної лікарні не виявив алкоголю в крові водія, який спричинив ДТП. В обласній лікарні через 3 год виявили алкоголь. На чиє ім’я писати скаргу на медичного працівника районної лікарні, який неправильно провів аналіз крові чи взяв хабара? Яка відповідальність передбачена для такого працівника?
Обов’язок усіх учасників ДТП проходити огляд на стан сп’яніння закріплений у п. 1.8. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння чи перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.09.2009 р. № 400/666. За результатами огляду на стан сп’яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
З метою встановлення неправомірності дій медичного працівника можна звернутися зі скаргою до головного лікаря районної лікарні з проханням провести службову перевірку по цьому факту, а згодом, якщо не буде влаштовувати якість проведеної перевірки в закладі охорони здоров’я, звернутися зі скаргою до управління охорони здоров’я області. Також можна написати заяву до органів внутрішніх справ. До кожного з цих звернень необхідно додавати копії висновків щодо встановлення стану сп’яніння, одержаних у районній та обласній лікарнях, які є протилежними за своїм результатом.
У разі встановлення факту одержання медичним працівником* винагороди, яка не передбачена законодавством, за завідомо неправдиве оформлення та видачу такого документа, його може бути притягнуто до:
1) адміністративної відповідальності (у разі, якщо за результатами розгляду справи буде встановленого його вину у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення);
2) кримінальної відповідальності (у разі, якщо за результатами розгляду справи буде встановленого його вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання хабара)).
*Медичні працівники при видачі довідок будуть службовими особами, оскільки виконують організаційно-розпорядчі функції, а також можуть бути суб’єктом корупційних діянь як такі, що надають публічні послуги (п. «б» ч. 2 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»).
Крім цього, роботодавець у разі виявлення порушень працівника — медичного працівника — може притягнути його до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього одного з таких видів стягнення: догана чи звільнення залежно від характеру та наслідків вчиненого діяння.
Ірина Сенюта — кандидат юридичних наук, Ph. D, доцент,
адвокат, президент юридичної фірми «MedLex», президент
Всеукраїнської громадської організації «Фундація медичного
права та біоетики України»
