Як повідомляло наше видання, з кожним роком у розвинених країнах світу набуває все більшого медико-соціального значення проблема професійної медичної та багатопрофільної психологічної й духовної опіки пацієнтів з невиліковними хворобами. У 2009 р. Парламентською асамблеєю Ради Європи було прийнято документ «Паліативна допомога як модель інноваційної політики в галузі охорони здоров’я та соціальних питань».
В Україні, з огляду на старіння населення, підвищення рівня захворюваності на онкологічні й інші невиліковні хвороби, ця сфера охорони здоров’я та соціальної допомоги потребує інноваційного підходу й уваги з боку держави, а також суспільства.
Така ситуація спонукала Міністерство охорони здоров’я України та громадське об’єднання «Всеукраїнська рада захисту прав та безпеки пацієнтів» звернутися до центральних органів виконавчої влади з пропозицією щодо формування в Україні системи паліативної та хоспісної допомоги.
Міністерство соціальної політики України (далі — Мінсоцполітики) активно долучилося до вирішення питань у зазначеному напрямку. Зокрема, йдеться про налагодження міжвідомчої й міждисциплінарної взаємодії, залучення регіонів, у яких широко розвинено мережу закладів та установ системи соціального захисту населення, а також охорони здоров’я. За дорученням Мінсоцполітики органи праці та соціального захисту населення кілька років поспіль беруть активну участь у проведенні в регіонах загальноукраїнського місячника «Паліативна допомога: час діяти ефективно».
15 червня 2012 р. було підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у сфері надання соціальних послуг між Мінсоцполітики та Всеукраїнською громадською організацією «Українська ліга сприяння розвитку паліативної і хоспісної допомоги».
Як відомо, на сьогодні в Україні існує 735 територіальних центрів соціального обслуговування, працівники яких надають послуги близько 1,5 млн осіб. З них 425 тис. — особи у віці від 80 років, у тому числі 36 тис. — особи з V групою рухомої активності, тобто лежачі хворі. Ще понад 20 тис. осіб похилого віку з числа тяжкохворих перебувають у будинках-інтернатах. Більшість з них потребують медико-соціальної опіки, яку забезпечують їм медичні та соціальні працівники, соціальні робітники системи Мінсоцполітики.
Хоча елементи паліативної допомоги в установах соціального обслуговування вже є й сьогодні, дана система потребує осучаснення, розширення меж, впровадження нових підходів та ефективних принципів роботи, у тому числі у співпраці з громадськими організаціями.
Мінсоцполітики вже має певний досвід у цій сфері. Так, на базі територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Печерського району Києва впродовж 2 років успішно реалізується інноваційний проект з надання паліативної допомоги людям похилого віку вдома. За результатами його апробації з 1 березня 2012 р. створено відділення надання паліативної допомоги вдома. Воно обслуговує 139 осіб, у тому числі: з V групою рухомості — 42; з IV групою рухомості — 82; з ІІІ групою рухомості — 15.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.mlsp.gov.ua
© Giorgiomtb/Dreamstime.com/Dreamstock.ru
