За даними ВООЗ 25% населення планети постійно перебуваєть під загрозою хвороб, пов’язаних зі споживанням недоброякісної питної води.
Для України забезпечення населення якісною питною водою є однією із найбільш пріоритетних проблем, адже за рівнем водозабезпечення ми посідаємо одне з останніх місць серед країн Європи.
Ця проблема стосується як централізованого, так і децентралізованого водопостачання.
І якщо в Європі уже давно відмовилися від вживання води з колодязів, то в Україні вони є основним джерелом питної води для майже 75% сільського населення.
Ще 10 років тому фахівці відзначали погіршення якості води з поверхневих джерел внаслідок зростаючого антропогенного навантаження.
Невідповідність питної води санітарно-епідеміологічним вимогам є основною причиною підвищення захворюваності серед населення на такі інфекційні захворювання, як вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо, а також хвороби, пов’язані з хімічним забрудненням води (водно-нітратна метгемоглобінемія, флюорози, отруєння токсинами синьозелених водоростей тощо).
На жаль, за повідомленнями Державної санітарно-епідеміологічної служби (санепідслужба), заходи з покращання якості колодязної води у більшості випадків не забезпечують помітних зрушень.
І перш за все це стосується нітратів. Нітрати — це солі азотної кислоти, які є постійними складниками природних вод. Якщо їх концентрація в питній воді не перевищує 45 мг/л (за нітрат-іоном), то така вода не шкідлива для вживання. Однак лабораторні дослідження останніх років довели, що вода з колодязів та індивідуальних свердловин (каптажі) до 70% випадків має наднормативний уміст нітратів. Основні причини цього полягають у внесенні в ґрунт мінеральних та органічних добрив, його забрудненні стічними водами, а також твердими побутовими відходами, недотриманні вимог санітарних норм при будівництві вигрібних ям, надвірних туалетів, місць утримання худоби.
Вживання води, забрудненої нітратами, небезпечне для здоров’я. Зокрема це призводить до виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей віком до 1 року, внаслідок якої все частіше реєструються летальні випадки!
Метгемоглобінемія спричинена токсичною дією нітратів, яка полягає у кисневому голодуванні тканин (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю, а також у пригніченні активності ферментних систем, що беруть участь у процесах тканинного дихання. Нітратна інтоксикація пов’язана з порушенням процесів окисного фосфорилювання, утворенням високого рівня метгемоглобіну в крові, розвитком ціанозу.
Симптоми хвороби у дітей проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, вражених цією хворобою, може бути блювання, пронос, збільшення слиноутворення. Гостре нітратне отруєння у немовлят у 7–8% випадків закінчується смертю.
Метгемоглобінемія найчастіше спостерігається в сільських регіонах, де використовується вода з колодязів. Групи підвищеного ризику становлять немовлята віком до 1 року, які перебувають на штучному вигодовуванні; чутливі до нітратів особи похилого віку, хворі на анемію, із захворюваннями дихальної системи, хворобами серцево-судинної системи.
З метою запобігання негативному впливу нітратів на здоров’я населення та виникненню отруєнь і захворювань необхідно:
1. За можливістю якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком. Уміст у ньому нітратів низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією цих сполук.
2. Не вживати питної води з колодязів і джерел, вміст нітратів у яких перевищує нормативні показники, та не використовувати її для приготування сумішей для дитячого харчування.
3. 3 обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні й органічні добрива. Не організовувати зберігання гною, вбиралень, вигрібних ям у радіусі 50 м від колодязів та каптажів.
4. Дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження, навісу, кришки, загального відра тощо). Відповідно до санітарних вимог колодязі не менше 1 разу на рік необхідно чистити, а саме: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, зайвих речей, які могли потрапити випадково до криниці, з подальшою дезінфекцією. Після чого воду необхідно знову відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення.
На виконання постанови Головного державного санітарного лікаря України від 17.05.2010 р. № 16 «Про попередження виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей» лабораторії санепідслужби мають проводити у селах обстеження кожного нецентралізованого джерела питної води. У разі невідповідності якості води санітарним вимогам, санепідслужбою мають бути зазначені джерела гарантованої якості, з яких можна використовувати воду для питних потреб і приготування їжі, особливо дітям. При цьому медичні працівники первинної медико-санітарної ланки (терапевти, педіатри, гінекологи) мають проводити роз’яснювальну роботу серед населення щодо неприпустимості використання води з колодязів та каптажів для приготування дитячого харчування.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.dsesu.gov.ua, www.document.ua, www.magistral-uz.com.ua
© Artkot/Dreamstime.com/Dreamstock.ru
