Незважаючи на те що Україна є колискою трансплантаційної допомоги — першу в світі клінічну трансплантацію виконав український хірург Ю.Ю. Вороной у 1933 р. — ця галузь вітчизняної медицини не отримала належного розвитку, у той час як у розвинених країнах трансплантація органів є стандартом лікування при багатьох захворюваннях нирок, серця, печінки, легень, кишечнику. Сьогодні Україна, в якій проживає 894 особи з пересадженими органами, а кількість органних трансплантацій не перевищує 100–117 на рік, значно відстає в розвитку трансплантаційної допомоги не лише від країн Європи та США, а й навіть від країн колишнього Радянського Союзу та держав Азії. В основному виконується трансплантація нирки від живого родинного донора (90%), що становить 1,6 на 1 млн населення, в той час як, наприклад, в Австрії цей показник становить 81,5, в Іспанії — 85,6, у США — 76,7 на 1 млн населення (http://www.umj.com.ua/article/29255).
На сьогодні в Україні функціонують 7 центрів органної трансплантації, а саме в Донецьку (нирки), Києві (нирки, печінка), Одесі (нирки), Харкові (нирки), Запоріжжі (нирки, печінка, серце, підшлункова залоза), Дніпропетровську (нирки) та Львові (нирки).
Відповідно до Державної цільової соціальної програми «Трансплантація», усі пацієнти після трансплантації органів повністю забезпечуються імуносупресивними препаратами за рахунок бюджетних коштів. Однак кількість трансплантацій не відповідає потребам українського суспільства. Так, у 2011 р. в Україні виконано 86 трансплантацій нирки, 14 трансплантацій печінки і 1 трансплантацію серця.
Причини незначної кількості операцій зумовлені недосконалою законодавчою базою, відсутністю системи трансплант-координації та негативним ставленням населення до трупного донорства.
У зв’язку із ситуацією, що склалася, керівництвом Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) і Національної академії медичних наук України на спільному засіданні розглянуто це питання й прийнято рішення про створення робочої групи із фахівців-трансплантологів і організаторів охорони здоров’я для розробки відповідної програми дій.
Робочою групою для реформування трансплантології в Україні:
1. Запропонована реорганізація Координаційного центру трансплантації органів, тканин i клітин МОЗ України у Державну службу трансплантації. На сьогодні Координаційний центр не має достатніх повноважень і не може повністю виконувати функцію центральної установи, що координує і забезпечує увесь спектр діяльності трансплантаційних центрів, баз вилучення органів, у тому числі й службу трансплант-координатів. Окрім організаційно-методичних переваг щодо створення Державної служби України з питань трансплантації, необхідно відзначити і фінансові аспекти її створення. Вони досягаються оптимізацією роботи трансплантаційних втручань та економією коштів Державного бюджету, шляхом приєднання до Державної служби України з питань трансплантації Всеукраїнського реєстру донорів гемопоетичних стовбурових клітин (кісткового мозку).
2. Підготовлено в новій редакції Закон України «Про трансплантацію» з метою зміни існуючої презумпції незгоди на презумпцію згоди, що надасть кожному громадянину України право при житті висловити і юридично зафіксувати своє власне відношення до трансплантації (а не віддавати таке рішення на розсуд рідних, як це є зараз).
3. Підготовлено наказ МОЗ України, яким затверджена інструкція з діагностики смерті мозку (перебуває на стадії громадського обговорення).
4. Запропоновано розробку Положення про бази забору органів, в якому необхідно передбачити введення посад трасплант-координаторів.
Створення Державної служби України з питань трансплантації як центрального органу виконавчої влади, основним завданням якої є реалізація державної політики у сфері діяльності, що пов’язана із трансплантацією органів, тканин і клітин, дасть змогу покращити якість надання трансплантаційної допомоги громадянам України, зменшить соціальне напруження, забезпечить надійний контроль за діяльністю, пов’язаною із трансплантацією, покращить міжнародний імідж країни як держави, в якій активно впроваджуються високі технології лікування та стандарти надання медичної допомоги.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.moz.gov.ua
© Bowie15/Dreamstime.com/Dreamstock.ru
