Протягом 2011 р. у численних публікаціях нашого видання йшлося про здобутки у реформуванні системи охорони здоров’я країни на фоні недостатнього фінансування медичної галузі. Зокрема, про те, як місцева влада направляє на розвиток первинної ланки охорони здоров’я бюджетні кошти, зекономлені на ліквідації, оптимізації та реорганізації медичних закладів , як районні лікарні впроваджують енергозберігаючі технології та альтернативні види опалення. Як підкреслював в одній із наших публікацій голова Хмельницької обласної державної адміністрації Василь Ядуха, на сьогодні структуру витрат лікувальних закладів на 90% становить заробітна плата й енергоносії. На оновлення матеріально-технічної бази, лікарські засоби, невідкладну медичну допомогу практично нічого не залишається. Він переконаний, що реорганізація системи охорони здоров’я має бути направлена на економію бюджетних коштів.
Однак, на думку заступника Голови Верховної Ради України Миколи Томенка, газове питання, що гостро стоїть перед медичними закладами, на жаль, економією не вирішити.
М. Томенко розповів, що, як зазначається у повідомленнях засобів масової інформації та зверненнях, які надходять до Верховної Ради України, попри те, що уряд заклав у бюджеті як прогнозовану ціну на газ 413 дол. США за 1 тис. м3, коли йдеться про його закупівлю для утримання соціальної та гуманітарної сфер, мова йде вже про ціну на рівні 600–900 дол. за 1 тис. м3. Для прикладу М. Томенко навів кілька випадків, про які пишуть засоби масової інформації, зокрема агентство «Наші гроші». Так, сільрада одного із сіл Донецької області уклала угоду з ПАТ «Маріупольгаз» на постачання газу, призначеного для котелень дитячого садка, сільського будинку культури та сільської ради за ціною 875 дол. за 1 тис. м3; комунальний заклад Київської облради «Київська обласна дитяча лікарня» уклав угоду з ДП «Києво-Святошинське УЕГГ «ВАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» на постачання газу вартістю 784 дол.; Ужгородська загальноосвітня спеціалізована школа-інтернат Закарпатської облради уклала угоду з ПАТ «Закарпатгаз» на постачання газу вартістю 705 дол. за 1 тис. м3 тощо.
М. Томенко наголосив, що таких прикладів, коли різниця між прогнозованою ціною, закладеною урядом в бюджеті, та ціною за договором становить ≥100%, безліч по всій території України.
Водночас, додав М. Томенко, як повідомляється у ЗМІ, ПАТ «Львівгаз» уклало низку угоду з НАК «Нафтогаз України» на постачання у 2012 р. газу, серед якого і газ власного видобутку — за ціною 138 дол. за 1 тис. м3.
За словами віце-спікера, ця ситуація наштовхує на кілька запитань: хто здійснює державну політику в галузі забезпечення газом, зокрема закладів освіти і культури у сільській місцевості, оскільки різниця в ціні сягає фантастичних сум; та чому ціна постачання не відповідає закладеній у бюджеті? Окрім того, додав М. Томенко, цікавою залишається ситуація із газом власного видобутку, який наприклад ПАТ «Львівгаз», закуповує по 138 дол. за 1 тис. м3.
На переконання М. Томенка, висновок такий: «Або уряд не контролює це питання і дав його на відкуп приватизованим відомими олігархами облгазам, або свідомо знищується сільська освіта, охорона здоров’я з метою подальшої «оптимізації» через закриття, оскільки очевидно, що за таких обставин місцеве самоврядування не здатне буде фінансово утримувати систему освіти, охорони здоров’я навіть на рівні оплати житлово-комунальних послуг та виплати заробітних плат».
Віце-спікер направив звернення Президенту України та Генеральному прокурору з проханням пояснити, чим зумовлена ситуація, що склалася в Україні, з цінами на газ для різного роду закладів.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.rada.gov.ua
